Постанова

від 30.04.2024 по справі 420/27954/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27954/23

Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Афанасенко Ю.М.,

за участю: представника позивача адвоката Драгун А.С.,

представника відповідача Іщенка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 420/27954/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2023 року ТОВ АГРОТРАНССЕРВІСБУД звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, яка полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо демонтажу шлагбауму, який розташований на під`їзній дорозі до об`єкту нерухомого майна Спецавтоцентру, належного на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД", який розташований зі сторони залізничної колії, що розташована паралельно до вулиці Приморської, смт. Таїрове, Одеський район, Одеська область;

- зобов`язати Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області відновити проїзд до об`єкту нерухомого майна Спецавтоцентру, належного на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД", шляхом демонтажу встановленого шлагбауму зі сторони залізничної колії, що розташована паралельно до вулиці Приморської, смт. Таїрове, Одеський район, Одеська область.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач, маючи на праві власності об`єкт нерухомого майна "Спецавтоцентр", який розташований на земельній ділянці загальною площею 4,6797 га кадастровий номер 51237555800:01:003:0422 за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 11, не має можливості використовувати вказаний об`єкт у господарській діяльності у зв`язку з тим, що перед в`їздом на територію Спецавтоцентру невідомими особами був встановлений шлагбаум, який унеможливлює безперешкодний проїзд до нерухомого майна позивача по єдиній дорозі, якою на сьогодні позивач може користуватись, оскільки зі сторони смт. Таїрове, Одеського району, Одеської області по вул. Пивоварній, відсутнє дорожнє покриття, що унеможливлює проїзд на територію підприємства. З цього приводу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" вже звертався до суду з позовом, в якому просив зобов`язати відновити дорожнє покриття ( справа № 420/16235/23). З огляду на вказане, протягом 2023 року позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про припинення бездіяльності, яка полягає у невчиненні дій, які знаходяться у межах компетенції ради щодо демонтажу невідомо ким встановленого шлагбауму, проте, станом на дату звернення до суду відповідач ніяких заходів щодо демонтажу не вчиняв.

Враховуючи, прямі обов`язки органів місцевого самоврядування, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування", в частині організації будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами позивач вважає вказану бездіяльність протиправною.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25 січня 2024 рокупозов задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області щодо невчинення дій у межах компетенції по демонтажу шлагбауму, який розташований на під`їзній дорозі до об`єкту нерухомого майна Спецавтоцентру, належного на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНССЕРВІСБУД (43257038), який розташований зі сторони залізничної колії, що розташована паралельно до вулиці Приморської, смт. Таїрове, Одеський район, Одеська область.

Зобов`язав Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05582159) відновити проїзд до об`єкту нерухомого майна Спецавтоцентру (смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 110), належного на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНССЕРВІСБУД (43257038), шляхом вжиття заходів щодо демонтажу встановленого шлагбауму зі сторони залізничної колії, що розташована паралельно до вулиці Приморської, смт. Таїрове, Одеський район, Одеська область.

Стягнув з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05582159) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАССЕРВІСБУД" (код ЄДРПОУ 43257038) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не розглянув заяву відповідача про відкладення розгляду справи;

- оскаржуване судове рішення винесено із недотриманням принципу верховенства права, зокрема, з порушенням засад рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та диспозитивності без з`ясування всіх обставин у справі, які визначені у ст. 2 КАС України.

29.04.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача надіслав до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги, у якому та зазначив, що ТОВ "Чорноморський рибний порт" мав бути залучений до розгляду даної справи, однак, внаслідок відсутності додатків позовної заяви у електроном кабінеті апелянта, він був позбавлений можливості надати клопотання щодо залучення вказаного товариства у якості третьої особи або співвідповідача та надати до суду відповідні пояснення та додав додаткові докази ( листування з ТОВ "Чорноморський рибний порт").

Також апелянт просив суд витребувати у Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (49010, м. Дніпро, вул. ак. Лазаряна, 2) оригінал або належним чином завірену копію висновка науково-технічної експертизи стосовно питань з експлуатації технологічного проїзду №2, розташованого на ПК13+89.10 з`єднувальної колії № 9 ТОВ «ЧРП» від 30 липня 2020 року, експерт М.І. Березовський, № держреєстрації 0120U103607.

В судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити клопотання про витребування наведеного вище доказу та вирішити питання про залучення ТОВ "Чорноморський рибний порт" в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представник позивача, посилаючись на приписи статей 303, 308 КАС України, просив відмовити у задоволенні такого клопотання.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна Спецавтоцентр, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 11, та розташований на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 4,6797 га кадастровий номер 51237555800:01:003:0422, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №337139448.

ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" обмежений у праві користуванням належним йому майном - Спецавтоцентром, з огляду на те, що перед в`їздом на територію Спецавтоцентру невідомими особами було встановлено шлагбаум, який унеможливлює безперешкодний проїзд до нерухомого майна, яке на праві приватної власності належить ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД". Тим самим позивачу чиняться перешкоди у доступі до Спецавтоцентру, що унеможливлює використання об`єкту для власних цілей чи використання у господарській діяльності. Встановлений шлагбаум блокує ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" доступ (заїзд/виїзд) на територію належного останньому нерухомого майна (Спецавтоцентру) зі сторони с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Ж. З іншої сторони (смт. Таїрове, Одеського району, Одеської області по вул. Пивоварній), відсутнє дорожнє покриття, що унеможливлює також проїзд на територію підприємства.

З цього приводу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" звернулось до суду з позовом, в якому просило зобов`язати відновити дорожнє покриття, який розглянуто Одеським окружним адміністративним судом (справа № 420/16235/23), рішенням суду від 14.12.2023 суд зобов`язав Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області вчинити дії у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами та нормами на ділянці дороги у направленні із міста Одеса до с. Бурлача Балка, вдовж червоного бетонного забору до земельної ділянки за номером 11 по вул. Пивоварна в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області, рішення суду не набрало законної сили.

На звернення 11.08.2023 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про припинення бездіяльності, яка полягає у не вчиненні дій, які знаходяться у межах компетенції сільської ради щодо демонтажу шлагбауму, який перешкоджає доступу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" до Спецавтоцентру, що розташований на земельній ділянці загальною площею 4,6797 га кадастровий номер 51237555800:01:003:0422 за адресою м. Одеса, Овідіопольський (наразі Одеський район) смт. Таїрове, вул. Пивоварна, земельна ділянка 11; про демонтаж за рахунок місцевого бюджету шлагбаума, відповідач надав відповідь від 15.09.2023 № 2092/0207 про те, що селищною радою не надавався дозвіл на встановлення загороджувальної конструкції (шлагбауму), селищна рада звернулась до ТОВ «Чорноморський рибний порт» за отриманням інформації щодо наявності документів на встановлення загороджувальної конструкції (шлагбауму).

12.10.2023 ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" отримало від Таїровської селищної ради відповідь на адвокатський запит від 06.10.2023 про те, що селищною радою не надавався дозвіл на встановлення загороджувальної конструкції (шлагбауму) за адресою: Одеська обл., смт Таїрове, вул. Пивоварна, 11.

24.10.2023 відповідач листом № 2698/02-07 повідомив представника позивача, що шлагбаум знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5123755800:01:003:4841, ділянка призначена для експлуатації та обслуговування під`їзних залізничних шляхів, питання розташування шлагбауму біля залізничної колії, яка належить ТОВ "Чорноморський рибний порт", не віднесено до компетенції органу місцевого самоврядування.

Листом від 25.07.2023 та зверненням від 07.09.2023 позивач звернувся до ГУ Нацполіції в Одеській області щодо з`ясування питання, кому видавався дозвіл на встановлення шлагбауму.

11.08.2023 TOB "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" звернувся до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України зі зверненням аналогічного змісту, вважаючи, що дозвіл на встановлення шлагбауму має погоджуватися з відповідними підрозділами національної поліції.

Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надано позивачу відповідь за вих.№ 468а/з/41/13/07/01-2023 від 31.07.2023, з якої вбачається, що шлагбаум не відноситься до технічних засобів регулювання дорожнім рухом та не погоджується Управлінням патрульної поліції в Одеській області ДПП.

А у відповіді від 28.09.2023 № 21517/41/13/07/02-2023 Управління патрульної поліції в Одеській області повідомило, що відповідно до вимог ст. 7 та ст. 9 Закону України "Про дорожній рух", організація дорожнього руху на території міста або району, входить до компетенції органів місцевої влади (Таїровської селищної ради, Овідіопольського району, Одеської області). На підставі вимог Закону України "Про дорожній рух", Правил порожнього руху України та з метою уникнення конфліктної ситуації, до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Управлінням патрульної поліції було направлено відповідного листа щодо необхідності організувати демонтаж перешкоди (шлагбаум), який розташовано на під`їзній дорозі до об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці загальною площею 4,6797 та кадастровий номер 5123755800:01:003:0422, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, земельна ділянка 11."

АТ "Укрзалізниця" на запит позивача повідомила, що під`їзна залізнична колія до об`єкта нерухомого майна за адресою смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 11 (ст. Поромна (Сортувальний парк) - Рибний порт) та залізничні переїзди, які знаходяться на вказаній колії, не обліковуються на балансі філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця". Дозвіл на встановлення шлагбаума не надавався.

На думку позивача, оскільки спірний шлагбаум знаходиться на земельній ділянці, яка відноситься на комунальної власності згідно Генерального плану населеного пункту, питання демонтажу шлагбауму безпосередньо відноситься до компетенції Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області. Позивач вважає, що посадові особи Таїровської селищної ради не здійснюють свої повноваження відповідно Правил благоустрою території населених пунктів Таїровської територіальної громади, та вбачає в діях Таїровської селищної ради ознаки явної злочинної бездіяльності, яка повинна бути визнана судом протиправною, а Таїровська селищна рада, в свою чергу, повинна виконати свої прямі обов`язки передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування", Законом України "Про благоустрій населених пунктів". Права позивача , як власника нерухомого майна Спецавтоцентру, порушуються, оскільки доступ до належного йому на праві приватної власності об`єкту нерухомого майна є значно ускладнений, що створює вагомі перешкоди у користуванні об`єктом у власних цілях або з метою ведення господарської діяльності.

У зв`язку з виникненням таких перешкод задля подальшого безперешкодного здійснення своєї господарської діяльності, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розміщення загороджувальної споруди (шлагбаума) на території загального користування - проїзній частині біля об`єкту нерухомості позивача, який розташований на ділянці з кадастровим номером 51237555800:01:003:0422 за адресою: смт. Таїрове, вулиця Пивоварна, є незаконним у зв`язку з відсутністю належного погодження на це від органів місцевого самоврядування - Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області та органів Національної поліції України.

Водночас, у справі що розглядається бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо демонтажу самовільно встановленого шлагбауму, який розташований на під`їзній дорозі до об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 4,6797 га кадастровий номер 5123755800:01:003:022 вул. Пивоварній, земельна ділянка 11, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області та відповідно є протиправною.

Тому, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин суд першої інстанції дійшов висновку, що слід зобов`язати відповідача вчинити дії щодо демонтажу шлагбауму. Демонтаж самовільно встановленої споруди повинен здійснюватися, насамперед, їхнім власником, який зобов`язаний припинити порушення вимог закону, а у разі невиконання вимог уповноважених посадових осіб селищної ради про демонтаж споруди, такий проводиться за рішенням ради та за рахунок ради з подальшим відшкодуванням відповідних витрат, пов`язаним із здійсненням робіт з демонтажу .

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

За приписами статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально - економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР ( далі - Закон № 280/97-ВР), яким передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. ( стаття 2 Закону № 280/97-ВР). Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами ( ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР).

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначаються Законом України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-ІV, який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. Згідно ст. 1 вказаного Закону благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Статтею 5 Закону № 2807-ІV передбачено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону № 2807-ІV організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських пал.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2807-ІV суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування: парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам`ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору (ст.13 Закону).

Згідно п. 14 ч. 2 ст. 10 Закону № 2807-ІV до повноважень виконавчих органів селищних рад належить, зокрема , видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

На об`єктах благоустрою забороняється встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції (п.6 ч. 1 ст. 16 Закону).

За приписами частин першої та другої статті 20 Закону № 2807-ІV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Частиною першою статті 14 Закону № 2807-ІV встановлено вимогу, згідно з якою об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Права громадян у сфері благоустрою передбачені частиною першою статті 17 Закону № 2807-ІV.

Разом з цим, дана стаття не наділяє громадян правом встановлювати за власним бажанням та на власний розсуд в довільно визначеному ними місці засоби обмеження руху (шлагбауми) і порушувати при цьому об`єкти благоустрою.

Ба більше, за приписами частини другої статті 17 Закону на громадян покладено обов`язок утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію, дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів, не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є технічні засоби регулювання дорожнього руху (ст. 21 ч. 1 п. 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

У законодавстві України визначення поняття "шлагбаум" міститься в Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.01.2007 № 54 (далі - Інструкція № 54) , пункт 1.4. якої вказує, що це є пристрій, який перекриває проїзну частину автомобільної дороги для припинення руху транспортних засобів через залізничний переїзд.

Отже, як ґрунтовно зазначив суд першої інстанції, функціональним призначенням шлагбауму є обмеження (регулювання) руху транспорту, тобто шлагбауми, що встановлюються з метою обмеження проїзду або контролю за переміщенням транспортних засобів, є засобами організації дорожнього руху і належать до елементів благоустрою.

Разом з тим, п. 1.5 Інструкція № 54 передбачає, що у залежності від способів приведення в дію шлагбауми поділяються на:

автоматичні - переведення загороджувальних брусів шлагбаумів у закрите (горизонтальне) положення здійснюється автоматично через розрахунковий час після вступу поїзда на ділянку наближення і включення червоних вогнів переїзних світлофорів. Переведення у відкрите (вертикальне) положення здійснюється також автоматично після проходження поїзда за переїзд і звільнення переїзду хвостом поїзда. При цьому червоні вогні переїзних світлофорів гаснуть;

напівавтоматичні - переведення загороджувальних брусів шлагбаумів у закрите (горизонтальне) положення здійснюється автоматично через розрахунковий час після вступу поїзда на ділянку наближення чи відкриття світлофора на дозволяюче показання поїзду і замикання маршруту, або натиснення спеціальної кнопки черговим по станції, і включення червоних вогнів переїзних світлофорів. Відкриття загороджувальних брусів шлагбаумів (переведення їх у вертикальне положення) здійснюється черговим по переїзду натисненням спеціальної кнопки;

електричні шлагбауми - загороджувальні бруси шлагбаумів приводяться в закрите (горизонтальне) положення черговим по переїзду після одержання сповіщувального сигналу натисненням спеціальної кнопки. Відкриття загороджувальних брусів шлагбаумів (переведення у вертикальне положення) виконується черговим по переїзду поверненням цієї кнопки у первинне положення після звільнення поїздом переїзду;

механізовані - механічний привід, за допомогою якого черговий по переїзду вручну переводить загороджувальні бруси у відкрите (вертикальне) або закрите (горизонтальне) положення;

горизонтально-поворотні - загороджувальні бруси яких у відкритому положенні розташовуються паралельно проїзній частині автомобільної дороги. Для припинення руху транспортних засобів черговий по переїзду перекриває проїзну частину автомобільної дороги загороджувальними брусами, переміщуючи їх вручну.

Статтею 38 Закону № 2807-ІV передбачено, що контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2807-ІV Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

При цьому, рішенням Таїровської селищної ради № 154-VІІІ від 30.06.2021 затверджені Правила благоустрою території населених пунктів Таїровської територіальної громади (далі - Правила благоустрою ), які передбачають, що до елементів благоустрою відносяться, зокрема, - технічні засоби регулювання дорожнього руху; огорожі, технічні засоби примусового обмеження руху транспортних засобів, ("юніпаркери", "лежачі поліцейські", інші стаціонарні та пересувні конструкції) (п.3.1.5)

Згідно до п.3.1.1. Правил благоустрою передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території Таїровської територіальної громади. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Виконавчі органи Таїровської селищної ради, уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою населених пунктів, складають та видають приписи власникам (балансоутримувачам) щодо приведення об`єктів та елементів благоустрою у належний стан з визначенням строків проведення певних заходів. (п. 3.1.13).

Забороняється розміщення/встановлення елементів благоустрою з порушенням вимог, встановлених чинним законодавством, Правилами, рішеннями Таїровської селищної ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями селищного голови (п.3.1.14).

Згідно п.3.1.15 Правил благоустрою елементи благоустрою встановлені/розміщені з порушенням вимог, встановлених Правилами, підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі уповноваженого виконавчого органу Таїровської селищної ради чи посадової особи виконавчого органу. Якщо особа, що розмістила/встановила елемент благоустрою з порушенням Правил, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж елементу благоустрою здійснюється у встановленому порядку, з відшкодуванням його вартості цією особою.

Пунктом 3.2.3 Правил благоустрою передбачено, що власники об`єктів благоустрою або уповноважені ними органи повинні здійснювати їх експлуатаційне утримання та мають право вимагати від користувачів дотримання чинних нормативно-правових актів щодо дорожнього руху, правил ремонту і утримання вказаних об`єктів, правил користування дорогами і дорожніми спорудами та їх охорони. Власники, користувачі дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: - своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; - постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Пунктом 9.1 Правил благоустрою передбачено, що на об`єктах благоустрою забороняється:

12) встановлювати, демонтувати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними структурами у встановленому законом порядку;

17) вчиняти дії, що тягнуть порушення умов благоустрою, пошкодження (руйнування чи псування) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів та елементів благоустрою, ускладнення умов руху пішоходів та транспорту та інші дії, заборонені цими Правилами, чинним законодавством України;

29) розміщувати/встановлювати елементи благоустрою з порушенням вимог, встановлених чинним законодавством, Правилами, рішеннями Таїровської селищної ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями селищного голови.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про дорожній рух" виконання вимог законодавства про дорожній рух і його безпеку, організація дорожнього руху на території міста належить до компетенції міських рад та їх виконавчих органів. Міські ради та їх виконавчі органи мають право розглядати і вирішувати інші питання, які відповідно до чинного законодавства належать до їх відання.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством належить до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць. За змістом статті 21 Закону автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами.

Відповідно до положень частини другої статті 27 Закону України "Про дорожній рух" організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, здійснюється органами місцевого самоврядування.

Окрім того, згідно з нормою частини першої цієї статті організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях здійснюється відповідно до правил і стандартів, а не на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції.

Наведені норми законодавства свідчать про те, що уповноваженими органами, до компетенції яких віднесено питання організації дорожнього руху на території населеного пункту та погодження проектів і схем встановлення засобів організації дорожнього руху, є органи місцевого самоврядування та підрозділи Національної поліції.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що Таїровською селищною радою не надано у відповідь на запити ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" жодних доказів, які підтверджували б погодження питання встановлення засобу організації руху - шлагбауму при в`їзді до Спецавтоцентру з органом місцевого самоврядування (тобто Таїровською селищною радою) та підрозділом Національної поліції України. Відповідач не встановив власника загороджувальної конструкції (шлагбаума) або особу, яка встановила вказаний елемент благоустрою, для вжиття заходів з демонтажу . Втім, відповідач не заперечив факту не надання дозволів та погоджень на проведення робіт, пов`язаних із встановленням вказаного огородження.

Також апеляційний суд зазначає, що відповідачем ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції не спростовані доводи товариства про знаходження загороджувальної конструкції на землях комунальної власності, доказів виділення ділянки іншій особі відповідач суду не надав. Вулиці і дороги населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. При цьому, органи місцевого самоврядування є особами відповідальними за утримання доріг у межах населеного пункту, який перебуває у їх віданні, є відповідальним за утримання, поточний та капітальний ремонт вулично-шляхової мережі відповідного населеного пункту.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції слушно врахував пояснення представника позивача про те, що шлагбаум завжди знаходиться у закритому положенні, відсутня механізація, відсутній будь-який черговий або інша відповідальна особа, яка б регулювала переміщення шлагбаума у закрите та відкрите положення.

За таких обставин апеляційний суд як і суд першої інстанції зазначає, що розміщення загороджувальної споруди (шлагбаума) на території загального користування - проїзній частині біля об`єкту нерухомості позивача , який розташований на ділянці з кадастровим номером 51237555800:01:003:0422 за адресою: АДРЕСА_1 , є незаконним, у зв`язку з відсутністю належного погодження на це від органів місцевого самоврядування - Таїровської селищної ради та органів Національної поліції України.

В аспекті наведеного вище слід зазначити, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Фактично позивач звернувся до суду з метою захисту публічного інтересу певного кола осіб (робітників підприємства, а також людей, які проживатимуть або перебуватимуть поруч) стосовно належного функціонування громадського простору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17 зазначила, що за загальним визначенням, «публічним інтересом» є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які, відповідно до законодавчо встановленої компетенції, забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо демонтажу самовільно встановленого шлагбауму, який розташований на під`їзній дорозі до об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 4,6797 га кадастровий номер 5123755800:01:003:022 АДРЕСА_1 та відповідно є протиправною.

Не наведено жодних важливих аргументів з цього приводу і в апеляційній скарзі.

Аналізуючи матеріали справи, законодавство, що регулює спірні питання, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, зобов`язуючи відповідача вчинити дії щодо демонтажу шлагбауму правильно встановив встановив обставини справи, належним чином надав оцінку допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також з`ясував достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, у зв`язку з чим ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Демонтаж самовільно встановленої споруди повинен здійснюватися, насамперед, їхнім власником, який зобов`язаний припинити порушення вимог закону, а у разі невиконання вимог уповноважених посадових осіб селищної ради про демонтаж споруди, такий проводиться за рішенням ради та за рахунок ради з подальшим відшкодуванням відповідних витрат, пов`язаним із здійсненням робіт з демонтажу .

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що суд першої інстанції не розглянув заяву відповідача про відкладення розгляду справи . Водночас, доводів щодо суті спірних правовідносин апеляційна скарга не містить.

Доводи апелянта про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо не вирішення клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє, оскільки це не призвело до ухвалення незаконного рішення. Крім того, відповідно до частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Натомість, відповідач реалізував таке своє право у суді апеляційної інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги та наданням відповідних пояснень у судовому засіданні.

Щодо доповнень до апеляційної скарги, які представник апелянта направив до суду 29.04.2024 та які були передані судді-доповідачу 30.04.2024, тобто у день розгляду справи, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо витребування доказів .

Так, у доповненнях до апеляційної скарги апелянт просив суд витребувати у Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (49010, м.Дніпро, вул. ак. Лазаряна, 2) оригінал або належним чином завірену копію висновка науково-технічної експертизи стосовно питань з екслуатації технологічного проїзду №2, розташованого на ПК13+89.10 з`єднувальної колії № 9 ТОВ «ЧРП» від 30 липня 2020 року, експерт М.І. Березовський, № держреєстрації НОМЕР_1 .

Перевіряючи наведені доводи представника апелянта та надаючи їм правову оцінку, колегія суддів зазначає, що визначені КАС України межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції лише в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і лише з урахуванням наведених в апеляційній скарзі доводів.

Одночасному врахуванню підлягає й те, що про ухвалене рішення у цій справі відповідач дізнався 13.02.2024, ознайомившись з його змістом в електронному кабінеті. З урахуванням наведеного та положень статей 295, 303 КАС України кінцевий строк на звернення із доповненнями до апеляційної скарги припадає на 13.03.2024.

Отже, доповнення апелянтом апеляційної скарги вимогами про витребування доказів відбулось поза межами строку апеляційного оскарження рішення, що відповідно до положень частини 1 статті 303 КАС України позбавляє апеляційний суд процесуальної можливості їх врахувати.

Разом з тим, розглядаючи питання щодо витребування доказів колегія суддів акцентує увагу, що відповідно до частини 4 статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Принагідно, слід зазначити що висновок науково-технічної експертизи стосовно питань з експлуатації технологічного проїзду № 2 не є правовстановлюючим документом, який може свідчить про правомірність встановлення шлагбауму.

Щодо клопотання про залучення третьої особи.

У доповненні до апеляційної скарги апелянт також зазначив, що ТОВ "Чорноморський рибний порт" мав бути залучений до розгляду даної справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що фактичним предметом спору у справі, що розглядається є питання бездіяльності відповідача щодо не усунення незаконно встановленого шлагбауму невідомими особами без відповідного дозволу виконавчого комітету Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області

Оскільки як мовилось вище шлагбаум є елементом благоустрою ( п.5 ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»), котрий, у свою чергу, вимагає наявності відповідного рішення виконавчого комітету, колегія суддів вважає, що для вирішення питання про залучення третьої особи, котра за твердженням апелента є особою, яка встановила цей шлагбаум є відповідне рішення виконавчого комітету.

Тобто законною підставою для залучення ТОВ "Чорноморський рибний порт" є саме наявність відповідного рішення виконавчого комітету. Проте таке рішення до суду не надано, а згідно матеріалів справи такий дозвіл взагалі нікому не надавався.

При цьому колегія суддів акцентує увагу, що позивач просив демонтувати спірний шлагбаум виключно як незаконно встановлений елемент об`єкт благоустрою.

Між тим, відповідно до пункту 1.4 Розділу 1. Загальних положень Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26 січня 2007 року № 54, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2007 року за №162/134296

- регульований залізничний переїзд - переїзд, обладнаний пристроями переїзної сигналізації для водіїв транспортних засобів та пішоходів, або такий, що обладнаний шлагбаумами і його обслуговує черговий працівник. До регульованих не належать переїзди, на яких установлена система відеонагляду, але відсутні пристрої переїзної сигналізації;

- шлагбаум - пристрій, який перекриває проїзну частину автомобільної дороги для припинення руху транспортних засобів через залізничний переїзд.

Пунктом 2.9 цієї інструкції унормовано, що щорічно у квітні-травні, а на переїздах з автобусним рухом додатково у вересні-жовтні, на всіх залізницях обов`язково проводяться обстеження переїздів керівниками дистанції колії з участю представників дистанції сигналізації та зв`язку, електропостачання, представників апарату головного ревізора з безпеки руху поїздів та автотранспорту залізниці, Державтоінспекції, шляхово-експлуатаційних організацій та начальників станцій, якщо переїзд розташований у межах станції а також балансоутримувачів автомобільних доріг, що перетинають залізницю, та організаторів перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування відповідних сполучень.

За приписами п..3.1 цієї інструкції усе обладнання переїздів повинно відповідати Правилам дорожнього руху, Правилам технічної експлуатації залізниць України, цій Інструкції.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що улаштування залізничних переїздів здійснюють структурні органи залізничного транспорту з відповіднім погодженням органів Державтоінспекції та обов`язковим встановленням дорожніх знаків «Залізничний переїзд із шлагбаумом» ( п. 1.27 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306).

Водночас, матеріали справи містять лист АТ "Укрзалізниця", яка на запит позивача повідомила, що під`їзна залізнична колія до об`єкта нерухомого майна за адресою см. Таїрове, вул. Пивоварна, 11 (ст. Поромна (Сортувальний парк) - Рибний порт) та залізничні переїзди, які знаходяться на вказаній колії, не обліковуються на балансі філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця". Дозвіл на встановлення шлагбаума не надавався, що спростовує посилання представника апелянта на те, що ТОВ "Чорноморський рибний порт" у листі-відповіді від 03.04.2023 зазначило, що воно експлуатує відповідну колію на підставі договору з АТ «Укрзалізниця».

Також матеріали справи містять лист від 28.09.2023 № 21517/41/13/07/02-2023 Управління патрульної поліції в Одеській області у якому зазначено, що відповідно до вимог ст. 7 та ст. 9 Закону України "Про дорожній рух", організація дорожнього руху на території міста або району, входить до компетенції органів місцевої влади (Таїровської селищної ради, Овідіопольського району, Одеської області).

Наведене свідчить, що спірний шлагбаум, як елемент благоустрою, не відноситься до відання Укрзалізниці, а отже не може вважатись невід`ємною частиною системи залізно-дорожнього переїзду.

Між, тим наявність рішення (ухвали) Господарського суду Одеської області від 22.09.2016 по справі № 916/1859/16, на яке посилається відповідач, не є підставою для залучення ТОВ "Чорноморський рибний порт", у якості третьої особи, оскільки з такого рішення не вбачається, що шлагбаум встановлений на підставі рішення чи встановлений саме цим товариством.

З урахуванням наведеного вище у сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для залучення ТОВ "Чорноморський рибний порт" у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо демонтажу самовільно встановленого елемента благоустрою - шлагбауму, а не невід`ємної системи залізно дорожнього переїзду.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 420/27954/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 02 травня 2024 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк