Постанова

від 24.04.2024 по справі 460/9154/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/9154/21 пров. № СК-А/857/10362/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Кухтей Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

за участю представника позивача Волощук П.С.,

за участю представника відповідача Демидюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, прийняте суддею Дудар О.М. у м. Рівному, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Енерджі Експрес» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними постанови, припису, та їх скасування,-

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальність «Енерджі Експрес» (надалі ТзОВ «Енерджі Експрес», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (правонаступник - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці) (надалі Управління Держпраці, відповідач) (з урахуванням зави про уточнення позовних вимог) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 06.05.2021 №202а/07-06/000010ТД-ФС, визнання протиправним та скасування припису від 05.04.2021 №202П/04-02/202А про усунення виявлених порушень законодавства про працю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Рівненській області від 06 травня 2021 №202а/07-06/000010ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Рівненській області від 05 квітня 2021 №202П/04-02/202А про усунення виявлених порушень законодавства про працю.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Експрес» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Управління Держпраці у Рівненській області, судові витрати у виді судового збору у сумі 4540,00 грн.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що висновки відповідача, викладені в акті №202а/07-06, а саме: про допущення позивачем порушень трудового законодавства є безпідставними та необґрунтованими.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управління Держпраці подало апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд не в повному обсязі з`ясував всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до невірного застосування судом норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що на момент проведення інспекційного відвідування ТОВ «Енерджі Експрес» о 10 год. 50 хв. 31 березня 2021 за місцем провадження господарської діяльності, що знаходиться по вул. Залізнична, буд. 11 смт. Рафалівка, Рівненська область на АЗС «Енерджі Експрес» на робочих місцях при виконанні трудових функцій, а саме миття автомобілів перебували: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які в своїх поясненнях зазначили місце роботи: ТОВ «Енерджі Експрес», графік роботи два дні через два з 08.00 год. до 20.00 год, посаду: мийник, проходить стажування два тижні. Дані пояснення судом першої інстанції до уваги не взяті, оскільки, основним видом діяльності ТОВ є роздрібна торгівля пальним, однак, при більш детальному аналізі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що товариство здійснює також діяльність за КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Цей клас, зокрема включає: миття, полірування тощо.

На підприємствах усіх форм власності існує тільки два види стажування - стажування студентів/учнів і стажування зареєстрованих безробітних, які перебувають на обліку в службі зайнятості. Укладення договору про проходження стажування у випадках, не передбачених законодавством, трактується як не оформлення трудових відносин.

Зазначає, що стосовно наданих позивачем копії договорів на підставі яких вказано, що ТОВ «Енерджі Експрес» передало у безоплатне користування нежитлові приміщення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 жодним чином не спростовують виявленого правопорушення. Також, звертається увагу суду на договір безоплатного користування №1 від 01 березня 2021, а саме на п. 1.1. розділу «Предмет договору» де вказано: «за цим Договором Позичкодавець передає Користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлено цим Договором, нежитлове приміщення площею 86.7 кв.м. (разом по тексту - «Об`єкт»), який знаходиться за адресою: Рівненська область, село Малий Жолудськ, вул. Залізнична, 14, який є власністю Позичкодавця та який Користувач зобов`язується повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором». Підтверджуючих документів, що ТОВ «Енерджі Експрес» належить на праві власності дане приміщення не надано. Також, згідно іншого договору безоплатного користування №1 від 01 січня 2021 вказано, що користувачем є саме ТОВ «Енерджі Експрес».

Вважає, що твердження представника позивача в судовому засіданні стосуються лише технічної описки в зазначені адреси, але будь-якого підтвердження описки до суду не було надано.

Звертається увага на те, що позивач вважає припис який суперечить положенням ст. 6, 626 ЦК України в силу того, що змушує позивача, в супереч його волі, укласти трудові угоди з особами з якими останній не вступав у жодні правовідносини. Та керуючись інформацією яка вказана у акті від 01 квітня 2021 №202а/07/-06 а саме, зафіксованих на робочих місцях при виконанні трудових функцій, а саме миття автомобілів перебували: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у своїх поясненнях зазначили місце роботи - ТОВ «Енерджі Експрес».

Верховний Суд у своєму рішенні від 04 липня 2018 №820/1432/17 зазначив, що фактичний допуск до роботи вважається укладанням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженнями чи з відома роботодавця.

Враховуючи вищевикладене, Управління Держпраці зазначає що, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачені законодавством України. Прийняті рішення є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відтак, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Стороною позивача подано відзив в якому наведено обґрунтування подібні мотивам оспореного судового рішення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до доручення Прем`єр-міністра України Д.Шмигаля від 11.03.2021 №10033/1/1-21 щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, оформлення трудових відносин було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Експрес». За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці було складено акт від 01.04.2021 №202а/07-06 (далі - акт №202а/07-06) (а.с.18-25).

У акті №202а/07-06 зазначено про порушення ТОВ «Енерджі Експрес», зокрема, законодавства про працю, а саме:

- ч.1 ст.21 КЗпП України, які полягали в тому, що посадовими особами ТОВ не укладено трудовий договір з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які працювали та виконували трудові функції на АЗС «Енерджі Експрес» 31.03.2021 о 10:50 год., що знаходиться по вул. Залізничній, 11 у смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області;

- ч.3 ст.24 КЗпП України, які полягали в тому, що 31.03.2021 о 10:50 год. посадовими особами ТОВ «Енерджі Експрес» було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які 31.03.2021 о 10:50 год. працювали та виконували трудові функції на АЗС «Енерджі Експрес», яка знаходиться по вул. Залізничній, 11 у смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області.

05.04.2021 ТОВ «Енерджі Експрес» подано до Управління Держпраці у Рівненській області зауваження на акт (а.с.26).

Листом від 06.04.2021 №04-16/2111 Управління Держпраці у Рівненській області повідомило позивачу, що аргументи, викладені в зауваженні, не спростовують викладених в акті інспекційного відвідування порушень (а.с.27).

За наслідками інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Рівненській області було внесено ТОВ «Енерджі Експрес» припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 05.04.2021 №202П/04-02/202А, яким зобов`язано позивача усунути порушення ч.1 ст.21 КЗпП України та ч.3 ст.24 КЗпП України до 15.04.2021 (а.с.28-29).

На підставі акта №202а/07-06 першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 06.05.2021 №202а/07-06/000010/ТД-ФС, якою на ТОВ «Енерджі Експрес» накладено штраф у розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) гривень (а.с.30-31).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 24.12.2019 у справі №823/1167/16, від 05.02.2020 у справі №620/3913/18, від 06.02.2020 у справі №0840/3690/18, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною 5 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Спеціальним законом, який відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава ХVIII «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю».

Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (надалі - Порядок № 823).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 823 визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до абз.2 пункту 1 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4цього Порядку.

Таким чином, інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин проводяться виключно у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Міжнародних конвенцій.

Відповідно до підпункту 8 пункту 5 Порядку №°823, інспекційні відвідування проводяться за доручення Прем`єр-міністра України.

Згідно з абз. 1 пункту 6 Порядку № 823, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Відповідно до п.16 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (надалі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - Припис щодо їх усунення та Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (тобто - одночасно).

Згідно з п.17 Порядку контролю, Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник Акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник Акта залишається в інспектора праці.

Відповідно до п 20 Порядку контролю, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Відповідно до абз. 1 ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 за №509 (надалі Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Як встановлено судом, на момент проведення інспекційного відвідування ТОВ «Енерджі Експрес» за місцем провадження господарської діяльності на АЗС «Енерджі Експрес» на робочих місцях при виконанні трудових функцій, а саме миття автомобілів перебували: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які в своїх поясненнях зазначили місце роботи: ТОВ «Енерджі Експрес».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Енерджі Експрес» здійснює діяльність:

47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний);

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах;

56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;

56.30 Обслуговування напоями;

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Отже, крім основного виду діяльності 47.30 Роздрібна торгівля пальним, ТОВ «Енерджі Експрес» також здійснює 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, яке включає в себе і їх миття.

Відтак, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Енерджі Експрес» не надає послуги з миття транспортних засобів та відповідно помилково не взяв до уваги зазначені вище пояснення.

Щодо доводів позивача про те, що ТОВ «Енерджі Експрес» на підставі договору безоплатного користування №1 від 01 березня 2021 передало у безоплатне користування нежитлове приміщення площею 13,1 м. кв. для розміщення кафе нежитлове приміщення площею 86,7 м. кв. для розміщення автомийки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 , то такі жодним чином не спростовують виявленого правопорушення, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначили місце роботи - ТОВ «Енерджі Експрес», а не ФОП ОСОБА_3 .

Крім того, як вірно зазначено апелянтом згідно п. 1.1 розділу «Предмет договору» договору безоплатного користування №1 від 01 березня 2021, вказано: «за цим Договором Позичкодавець передає Користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлено цим Договором, нежитлове приміщення площею 86.7 кв.м. (разом по тексту - «Об`єкт»), який знаходиться за адресою: Рівненська область, село Малий Жолудськ, вул. Залізнична, 14, який є власністю Позичкодавця та який Користувач зобов`язується повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором». Проте, підтверджуючих документів, що ТОВ «Енерджі Експрес» належить на праві власності дане приміщення не надано.

Також, згідно іншого договору безоплатного користування №1 від 01 січня 2021 вказано, що користувачем приміщення по вул. Залізничній, 11 у смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області є саме ТОВ «Енерджі Експрес» (а.с. 40).

А отже помилковим є висновок суду, що не доведено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали без належного оформлення трудових відносин саме у ТОВ «Енерджі Експрес» по вул. Залізничній, 11 у смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області, а не у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1 .

В ході апеляційного розгляду з`ясовано, що керівник ТОВ «Енерджі Експрес» та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , є однією і тією ж особою.

Колегія суддів також зазначає, що доводи представника позивача про те, що під час оформлення Договору від 01.03.2021 №01 було допущено технічну описку в зазначенні адреси, за якою знаходиться об`єкт, що було передано у безоплатне користування не підтверджуються жодними доказами, зокрема і не надано суду доказів вчинення дій на усунення таких.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність належних та допустимих доказів порушення позивачем трудового законодавства. А постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 06.05.2021 №202а/07-06/000010ТД-ФС та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 05.04.2021 №202П/04-02/202А є законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).

У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30).

У пункті 31 рішення у справі «Волошин проти України» (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі «Бацаніна проти Росії» (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами» і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

У пункті 25 рішення у справі «Проніна проти України» (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі «Петриченко проти України» (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області задовольнити.

Скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №460/9154/21 та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальність «Енерджі Експрес» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Р. В. Кухтей Повне судове рішення складено 01.05.2024.