Ухвала

від 01.05.2024 по справі 201/6289/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6289/23

Провадження 2/201/828/2024

УХВАЛА

01 травня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справуза позовом ОСОБА_6 до приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцька зірка», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КЛІНІК», третя особа ОСОБА_7 про визнання електронного аукціону, протоколу та акту недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцька зірка», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КЛІНІК», третя особа ОСОБА_7 про визнання електронного аукціону, протоколу та акту недійсними.

16 лютого 2024 року від приватного виконавця Теличка В.А., надійшло клопотання про залишення позову без розгляду та зловживання процесуальними правами ( т. 4 а.с.57-64).

В обґрунтування клопотання приватний виконавець зазначив, що позивач зловживає процесуальними правами, оскільки позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою ОСОБА_6 до Приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, Державного підприємства "СЕТАМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцька Зірка" про визнання недійсним правочину у вигляді електронного аукціону по реалізації майна ОСОБА_6 , що відбувся 15.05.2023 року в електронній торговій системі Державного підприємства "СЕТАМ", а саме лоту №526924 - нежитлового приміщення загальною площею 443,3кв.м. за адресою - АДРЕСА_1 .

Приватний виконавець вказує що одночасно подано два однакових позови (між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав) до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та до Господарського суду Дніпропетровської області.

14 березня 2024 року приватний виконавець Теличко В.А. подав уточнену заяву про залишення без розгляду позовної заяви та зловживання процесуальними правами. (т.4 а.с.204-209)

22 березня 2024 року від представника третьої особи ОСОБА_7 адвоката Хасіна Ігоря Борисовича надійшла заява про зловживання процесуальними правами з метою маніпуляції підвідомчістю суду, обґрунтовуючи дане, що позивачем подано цілком ідентичний позов до Господарського суду Дніпропетровської області. (т.5 а.с.2-4)

В позовній заяві, поданої до Жовтневого райсуду, ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_1 , детально обґрунтовують підвідомчість цього спору суду загальної юрисдикції, натомість, в ідентичній позовній заяві, поданій до ГС Дніпропетровської області той самий позивач та той самий її представник обґрунтовують підвідомчість цього спору господарським судам.

29 березня 2024 року від представника відповідачів ТОВ «Інвест Клінік» та ТОВ «Троїцька зірка», надійшло клопотання про визнання подання позову зловживанням процесуальними правами та повернення позову позивачу.

В обґрунтування клопотання представник відповідачів зазначила, що одночасно подано два однакових позови (між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав) до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та до Господарського суду Дніпропетровської області.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із зловживанням процесуальними правами позивача, оскільки наразі ця справа є єдиною по якій відкрито провадження.

Представник відповідачів, приватний виконавець та представник третьої особи підтримали заявлені клопотання та наполягали на зловживанні процесуальними правами позивачем, оскільки останній подав ідентичні позови до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та Господарського суду Дніпропетровської області.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку, що клопотання є не обґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, однією з основних засад цивільного судочинства, у відповідність до ст.2 ЦПК України, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

При цьому, вказаний перелік не є вичерпним та може доповнюватись в кожному конкретному випадку.

Так, саме пунктом третім згаданої статті зазначено, що зловживанням процесуальними правами є також подання завідомо безпідставного позову, тобто суд, фактично, може, з певних підстав або об`єктивно без них, розцінити ту чи іншу дію як зловживання процесуальними правами та застосувати, передбачену Кодексом, відповідальність.

Як зазначено в ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, то суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути таку скаргу, заяву, клопотання.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 06.09.2018, справа №552/2378/17).

Зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Такі висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №337/474/14.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо.

Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні п.3 ст. 35 Конвенції, мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ.

При цьому, суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Судом встановлено, що 25 травня 2023 року позивачем до господарського суду Дніпропетровської області подано позовну заяву ОСОБА_6 до Приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, Державного підприємства "СЕТАМ" та Товариства з обмеженою відповідальнісю "Троїцька Зірка" про визнання недійсним правочину у вигляді електронного аукціону по реалізації майна ОСОБА_6 , що відбувся 15.05.2023 року в електронній торговій системі Державного підприємства "СЕТАМ", а саме лоту №526924 - нежитлового приміщення загальною площею 443,3кв.м. за адресою - АДРЕСА_1 .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року справа № 904/2676/23 позовну заяву залишено без руху, а 08 червня 2023 року за заявою позивача позовну заяву повернуто позивачу.

05 червня 2023 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження ОСОБА_6 до Приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, державного підприємства «СЕТАМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцька Зірка» про визнання недійсними результатів електронного аукціону, протоколу та акту про проведення електронного аукціону та стягнення судових витрат, справа № 201/6289/23.

19 вересня 2023 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська закрито провадження по справі № 201/6289/23.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, апеляційну скаргу задоволено, ухвалу про закриття провадження від 19 вересня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 19 грудня 2023 року суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидовою С.О. прийнято справу № 201/6289/23 до свого провадження.

19 жовтня 2023 року позивачем подано позовну заяву до господарського суду Дніпропетровської області подано позовну заяву ОСОБА_6 до Приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, Державного підприємства "СЕТАМ" та Товариства з обмеженою відповідальнісю "Троїцька Зірка" про визнання недійсним правочину у вигляді електронного аукціону по реалізації майна ОСОБА_6 , що відбувся 15.05.2023 року в електронній торговій системі Державного підприємства "СЕТАМ", а саме лоту №526924 - нежитлового приміщення загальною площею 443,3кв.м. за адресою - АДРЕСА_1 , справі присвоєно №904/5436/23.

19 жовтня 2023 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5436/23 позивачу відмовлено у відкритті провадження, роз`яснивши, що цей спір, зважаючи на його суб`єктний склад, підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

ОСОБА_6 оскаржила цю ухвалу, стверджуючи, що спір підвідомчий саме господарському суду. Постановою від 26 лютого 2024 року Центральний апеляційний господарський суд відмовив в задоволенні апеляційної скарги, залишивши без змін ухвалу про відмову у відкритті провадження, постанова набрала законної сили 26 лютого 2024 року.

Згідно з відомостями наявними Єдиному реєстрі судових рішень, які є у вільному та загальному доступі.

19 березня 2024 року ОСОБА_6 через представника ОСОБА_8 оскаржила її в касаційному поряду.

08 квітня 2024 року ухвалою Касаційного господарського суду відкрито провадження у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Оскільки відповіднодо ч.2 ст.44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами є подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, натомість в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває лише дана цивільна справа, а тому клопотання про представників сторін про зловживання процесуальними правами позивача є такими що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.44, 257, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання приватного виконавця, представника відповідачів, та представника третьої особи про визнання зловживання процесуальними правами відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 02 травня 2024 року

Суддя С.О. Демидова