Постанова

від 10.07.2024 по справі 201/6289/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4088/24 Справа № 201/6289/23 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Клінік» адвоката Матросової Євгенії Олександрівни

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцька зірка» про визнання електронного аукціону, протоколу та акту недійсними,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів стосовно нежитлового приміщення загальною площею 443,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для часткового задоволення заяви, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду та поновлення порушених прав позивача.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник ТОВ «Інвест Клінік» адвокат Матросова Є.О. звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що застосовані заходи забезпечення позову не відповідають змісту порушеного права та є неспівмірними із заявленими вимогами у даній справі, що призведуть до втручання у право власності ТОВ «Інвест Клінік», яке на час постановлення оскаржуваної ухвали не приймало участі у справі.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця Теличко В.А., ДП «СЕТАМ», ТОВ «Троїцька зірка» про визнання електронного аукціону, протоколу та акту недійсними.

У лютому 2024 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій остання просила суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів стосовно нежитлового приміщення, загальною площею 443,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; та заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (в тому числі, але не виключно, з реєстрації чи перереєстрації права власності, записів про накладення арешту, заборон на відчуження, записів про іпотеку тощо), окрім дій з виконання даної ухвали суду про забезпечення позову, стосовно вказаного нежитлового приміщення.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову гарантує виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Вважає, що заходи забезпечення позову пов`язані із позовними вимогами та стосуються предмета спору, зможуть забезпечити виконання рішення суду при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами та такими, що не порушують права інших осіб, оскільки стосуються виключно нерухомого майна.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачемнаведено достатньо аргументів, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову, згідно статті 149 ЦПК України, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначила про вчиненні дії ТОВ «Троїцька зірка», яке будучи обізнаним про наявність спору, передало до статутного капіталу ТОВ «Інвест Клінік» нерухоме майно, що в свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист поновлення порушених прав або його інтересів у даній справі.

Разом з цим, вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позов забезпечується забороною будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів стосовно нежитлового приміщення загальною площею 443,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності іншій особі, яка не є відповідачем у даній справі, що суперечить меті забезпечення позову та положенням глави 10 ЦПК України.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин в межах предмету спору та заяви про забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при здійсненні оцінки співмірності заходів забезпечення позову та існування реальної загрози ускладнення виконання рішення суду, та як наслідок відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 150 ЦПК України.

З огляду на зазначене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Клінік» адвоката Матросової Євгенії Олександрівни - задовольнити.

Ухвалу Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від13лютого 2024року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна