Рішення

від 25.04.2024 по справі 638/15555/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/15555/23

Провадження № 2/638/1969/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Цвіри Д.М.,

секретаря судових засідань Бикової Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кабанової Анни Володимирівни звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики, в якому просив стягнути з відповідача за договором позики від 08 листопада 2018 року суму боргу у розмірі 1642500 грн. 00 коп. та 20% річних у розмірі 74401 грн. 64 коп., за договором позики від 30 січня 2019 року суму боргу у розмірі 401500 грн. 00 коп. та 20 % річних у розмірі 3932 грн. 94 коп., за договором позики від 18 грудня 2019 року у розмірі 730000 грн. 00 коп. та 20 % річних у розмірі 19432 грн. 33 коп., а всього 2 871766 грн. 91 коп., а також судові витрати по справі.

Позов обґрунтовано тим, що позивач 08 листопада 2018 року надав відповідачу позику в розмірі 1269000 грн. 00 коп. за договором позики від 08 листопада 2018 року, що дорівнювало еквіваленту 45000 доларів США 00 центів, зі строком повернення до 08 листопада 2021 року включно, а також 30 січня 2019 року позику в розмірі 308 000 грн. 00 копійок за договором позики від 30 січня 2019 року, що дорівнювало еквіваленту 11000 доларів США 00 центів, зі строком повернення до 30 січня 2022 року включно, та 18 грудня 2019 року позику в розмірі 470 000 грн. 00 коп. за договором позики від 18 грудня 2019 року, що дорівнювало еквіваленту 20000 доларів США 00 центів, зі строком повернення до 18 грудня 2021 року включно.

Зазначає, що відповідно до умов цих договорів розмір позики, яку відповідач зобов?язаний повернути позивачу в національній валюті України, не може бути меншим за отриманий відповідачем еквівалент доларів США, за курсом продажу долару США на Міжбанківському валютному ринку України, порядок визначення якого встановлений в даних договорах.

Вказує, що на момент подання позову повна або часткова сплата позики не здійснювалась.

У зв`язку з цим, на думку позивача, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу та передбачені умовами договорів позики проценти в розмірі 20% річних від простроченої суми позики, які нараховані позивачем за період прострочення до 23 лютого 2022 року включно.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2024 року підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подала клопотання, в якому позовні вимоги підтримала, просила розглянути справу за відсутності її та позивача, позовну заяву задовольнити та не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

У зв`язку з наведеним суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України постановляє заочне рішення.

При цьому, судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляду продовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова протии України»).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст.6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Цескладність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно доч.3ст.211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 як Позикодавцем і ОСОБА_2 як Позичальником укладені в письмовій формі три договори позики (далі разом Договори), які посвідчені нотаріально, а саме: договори позики від 08 листопада 2018 року та від 30 січня 2019 року, посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шаульською Н.І., а також договір позики від 18 грудня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Богданович А.О.

Договором позики від 08 листопада 2018 року передбачено наступне: розмір позики за цим договором становить 1269000 грн. 00 коп., що дорівнює еквіваленту 45000 доларів США 00 центів за курсом 28 грн. 20 коп. за 1 долар США (п.2.1.); позика надається Позичальнику на строк до 08 листопада 2021 року включно і має бути повернута Позикодавцю до 08 листопада 2021 року включно (п.3.1.); при настанні дати, вказаної в п.3.1. цього договору, Позичальник зобов?язується повернути Позикодавцю позику у розмірі, що зазначений в п.2.1. цього Договору, при цьому цей розмір не може бути меншим за еквівалент 45000 доларів США 00 центів за курсом продажу долару США на Міжбанківському валютному ринку України; для визначення курсу Міжбанківського валютного ринку України буде використовуватися курс продажу долара США за гривні (BID) по міжбанківському курсу гривні згідно даних сайту http://udinform.com з фіксацією курсу закриття продажу долара США за гривню; у випадку відсутності інформації на цій сторінці з будь-яких причин (не працює сайт тимчасово, взагалі відсутня така сторінка на момент повернення, тощо) розмір позики має бути не меншим, ніж еквівалент 45000 доларів США 00 центів за самим вищим курсом продажу долару США на Міжбанківському валютному ринку України на момент повернення позики, який буде зазначено на інших інтернет-сторінках (п.4.1.).

Договором позики від 30 січня 2019 року передбачено наступне: розмір позики за цим договором становить 308000 грн. 00 коп., що дорівнює еквіваленту 11000 доларів США 00 центів за курсом 28 грн. 00 коп. за 1 долар США (п.2.1.); позика надається Позичальнику на строк до 30 січня 2022 року включно і має бути повернута Позикодавцю до 30 січня 2022 року включно (п.3.1.); при настанні дати, вказаної в п.3.1. цього договору, Позичальник зобов?язується повернути Позикодавцю позику у розмірі, що зазначений в п.2.1. цього договору, при цьому цей розмір не може бути меншим за еквівалент 11000 доларів США 00 центів за курсом продажу долару США на Міжбанківському валютному ринку України; для визначення курсу Міжбанківського валютного ринку України буде використовуватися курс продажу долара США за гривні (BID) по міжбанківському курсу гривні згідно даних сайту http://udinform.com з фіксацією курсу закриття продажу долара США за гривню; у випадку відсутності інформації на цій сторінці з будь-яких причин (не працює сайт тимчасово, взагалі відсутня така сторінка на момент повернення, тощо) розмір позики має бути не меншим, ніж еквівалент 11000 доларів США 00 центів за самим вищим курсом продажу долару США на Міжбанківському валютному ринку України на момент повернення позики, який буде зазначено на інших інтернет-сторінках (п.4.1.).

Договором позики від 18 грудня 2019 року передбачено наступне: розмір позики за цим договором становить 470000 грн. 00 коп., що дорівнює еквіваленту 20000 доларів США 00 центів за курсом 23 грн. 50 коп. за 1 долар США (п.2.1.); позика надається Позичальнику на строк до 18 грудня 2021 року включно і має бути повернута Позикодавцю до 18 грудня 2021 року включно (п.3.1.); при настанні дати, вказаної в п.3.1. цього договору, Позичальник зобов?язується повернути Позикодавцю позику у розмірі, що зазначений в п.2.1. цього договору, при цьому цей розмір не може бути меншим за еквівалент 20000 доларів США 00 центів за курсом продажу долару США на Міжбанківському валютному ринку України; для визначення курсу Міжбанківського валютного ринку України буде використовуватися курс продажу долара США за гривні (BID) по міжбанківському курсу гривні згідно даних сайту http://udinform.com з фіксацією курсу закриття продажу долара США за гривню; у випадку відсутності інформації на цій сторінці з будь-яких причин (не працює сайт тимчасово, взагалі відсутня така сторінка на момент повернення, тощо) розмір позики має бути не меншим, ніж еквівалент 20000 доларів США 00 центів за самим вищим курсом продажу долару США на Міжбанківському валютному ринку України на момент повернення позики, який буде зазначено на інших інтернет-сторінках (п.4.1.).

Також у кожному з цих Договорів зазначені наступні умови: за цим договором Позикодавець позичив та передав у власність Позичальнику грошові кошти (позику) в розмірі, що обумовлений цим договором, а Позичальник прийняв вказані грошові кошти та зобов?язується повернути Позикодавцеві суму грошових коштів (позику) у строк та розмірі, що обумовлені умовами цього договору (п.1.1.); Позикодавець передає, а Позичальник отримує позику в повному розмірі в національній валюті одночасно з підписанням цього договору (п.2.2); строк надання позики може бути подовжено за письмовою згодою Сторін (п.3.2.); позика повертається у готівковій формі у місті Харкові; за погодженням з Позикодавцем позика може бути повернена у будь-який інший зручний для Позикодавця спосіб, що ним погоджений (п.4.2.); позика вважається повернутою після передання Позичальником усього розміру позики, визначеного відповідно до п.4.1. цього договору (п.4.3.); після повернення усього розміру позики у сумі, що зазначена в п.2.1. цього договору, Позикодавець повинен надати Позичальнику відповідну заяву про повний розрахунок, справжність підпису на якій має бути засвідчена нотаріально (п.4.4.); Позичальник має право повертати позику частинами раніше строку, визначеного у п.3.1. цього договору; про часткове повернення позики Позикодавець, за вимогою Позичальника, надає йому заяву із вказанням повернутої суми позики (п.4.5.); за цим договором проценти на суму позики не нараховуються до дати, зазначеної у п.3.1. договору; наступного дня після дати, зазначеної у п.3.1. договору, на суму неповернутої позики нараховуються проценти в розмірі 20% річних від простроченої суми позики за весь період прострочення, які Позичальник зобов?язується сплатити Позикодавцю (п.2.3.).

Одночасно з підписанням кожного з цих Договорів на виконання їх умов ОСОБА_1 були передані ОСОБА_2 грошові кошти (позика), про що свідчить п.1.1. Договорів.

Так, 08 листопада 2018 року позивачем було передано відповідачу 1269000 (один мільйон двісті шістдесят дев?ять тисяч) грн. 00 коп. за договором позики від 08 листопада 2018 року.

30 січня 2019 року позивачем було передано відповідачу 308 000 (триста вісім тисяч) грн. 00 коп. за договором позики від 30 січня 2019 року.

18 грудня 2019 року позивачем було передано відповідачу 470 000 (чотириста сімдесят тисяч) грн. 00 коп. за договором позики від 18 грудня 2019 року.

Таким чином, ОСОБА_2 був зобов?язаний повернути ОСОБА_1 отриману за Договорами позику в такі строки, з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України:

- до 08 листопада 2021 року включно за договором позики від 08 листопада 2018 року;

- до 31 січня 2022 року включно за договором позики від 30 січня 2019 року;

- до 20 грудня 2021 року включно за договором позики від 18 грудня 2019 року.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, які перевірені судом і є вірними,станом на ці дати розмір позики, що підлягав поверненню, згідно з умовами п.4.1. Договорів становив:

- 1269000,00 грн. за договором позики від 08 листопада 2018 року станом на 08 листопада 2021 року;

- 312070,00 грн. за договором позики від 30 січня 2019 року станом на 31 січня 2022 року;

- 545600,00 грн. за договором позики від 18 грудня 2019 року станом на 20 грудня 2021 року.

Позику, отриману за Договорами, ОСОБА_2 не повернуто. Повна або часткова сплата позики за Договорами ним ОСОБА_1 не здійснювалась.

Ч.1 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з приписів абз.2 ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.524 ЦК України зобов?язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні; с торони можуть визначити грошовий еквівалент зобов?язання в іноземній валюті.

Ст.99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.533 ЦК України грошове зобов?язання має бути виконане у гривнях; я кщо у зобов?язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ч.1 ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч.1 ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Зі змісту ч.1 ст.611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Ч.1 ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; д оговір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми; н а підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України;у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред?явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред?явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором; позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов?язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно дост.625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року по справі №922/3095/18, від 18 березня 2020 року по справі №902/417/18.

Після настання строку повернення позики позикодавець не має права на нарахування та стягнення процентів від суми позики, а лише на стягнення з позичальника сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 15 січня 2020 року по справі №209/3022/16-ц, від 18 вересня 2020 року по справі №916/4693/15.

За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Отже у спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічні висновки щодо застосування ч.1 ст.1050 та ст.625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року по справі №202/4494/16-ц, від 23 жовтня 2019 року по справі №723/304/16-ц, від 04 лютого 2020 року по справі №912/1120/16.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

П.18розділу «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни встановлено,що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022 в Україні був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого було неодноразово продовжено Указами Президента України і який діє на час винесення цього судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_2 належить стягнути на користь ОСОБА_1 суму боргу за Договорами, а також відповідно до ч.2 ст.625, ч.1 ст.1050 ЦК України та п.2.3. Договорів проценти, нараховані за прострочення виконаннягрошового зобов`язання,а саме: 20% річних від простроченої суми позики за весь період прострочення до 23 лютого 2022 року включно, тобто до дня, який передував дню оголошення на території України воєнного стану.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків розмір 20% річних за Договорами станом на 23 лютого 2022 року становить 97766 грн. 91 коп., у тому числі:

- 74401 грн. 64 коп. за договором позики від 08 листопада 2018 року;

- 3932 грн. 94 коп. за договором позики від 30 січня 2019 року;

- 19432 грн. 33 коп. за договором позики від 18 грудня 2019 року.

Виходячи з наданих позивачем розрахунків, розмір позики, що підлягає поверненню ОСОБА_2 ОСОБА_1 за Договорами (сума основного боргу), у відповідності до п.4.1. Договорів становить всього 2 774000 грн. 00 коп., у тому числі:

- 1642500 грн. 00 коп. за договором позики від 08 листопада 2018 року;

- 401500 грн. 00 коп. за договором позики від 30 січня 2019 року;

- 730000 грн. 00 коп. за договором позики від 18 грудня 2019 року.

Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками суми основного боргу та 20% річних за Договорами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 сума основного боргу за Договорами у розмірі 2774000 грн. 00 коп. та 20% річних у розмірі 97766 грн. 91 коп., що всього становить 2 871766 грн. 91 коп.

Згідно з п.5 ч.2 ст.16 ЦК України способом захистуцивільних правта інтересівможе бути примусове виконання обов?язку в натурі.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, яка кореспондує з положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України, якою встановлений обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч.2 ст.77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.80 ЦП К України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч.6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вже було зазначено вище, відповідач у судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.

Натомість, з представлених позивачем письмових доказів вбачається, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договорами позики від 08 листопада 2018 року, від 30 січня 2019 року та від 18 грудня 2019 року по поверненню позивачу позики не виконав і на даний час продовжує ухилятись від виконання цих зобов`язань, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

У зв`язку із наведеним, враховуючи, що фактично отримані відповідачем як позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог та наявних в матеріалах справи письмових доказів, приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо дії заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Ухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від 12 грудня 2023 року по даній справі було задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, а саме:

- на земельні ділянки: кадастровий номер 6322880500:01:000:0585 площею 0,0200 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0584 площею 0,0200 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0583 площею 0,0200 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0582 площею 0,0200 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0610 площею 6,1163 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0005 площею 5,6254 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0006 площею 5,6254 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0007 площею 5,6254 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0004 площею 5,6254 га, кадастровий номер 6322880500:02:000:0168 площею 0,5766 га, кадастровий номер 6322880501:01:001:0279 площею 0,4145 га, розташовані на території Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області;

???- на земельну ділянку кадастровий номер 6322880501:01:001:0276 площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

???- на житловий будинок, загальною площею 41,2 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч.8 ст.158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Таким чином, суд роз`яснює, що у зв`язку із задоволенням позову заходи забезпечення позову по даній справі продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи, а якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 13420 грн. 00 коп. та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 536 грн. 80 коп., а всього 13956 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) заборгованість за договором позики від 08 листопада 2018 року у розмірі 1716901 (один мільйон сімсот шістнадцять тисяч дев`ятсот одна) грн. 64 коп., яка складається з основного боргу у розмірі 1642500 (один мільйон шістсот сорок дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. та 20 % річних у розмірі 74401 (сімдесят чотири тисячі чотириста одна) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) заборгованість за договором позики від 30 січня 2019 року у розмірі 405 432 (чотириста п`ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 94 коп., яка складається з основного боргу у розмірі 401500 (чотириста одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. та 20 % річних у розмірі 3932 (три тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) заборгованість за договором позики від 18 грудня 2019 року у розмірі 749432 (сімсот сорок дев`ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 33 коп., яка складається з основного боргу у розмірі 730000 (сімсот тридцять тисяч) грн. 00 коп. та 20 % річних у розмірі 19432 (дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 13956 (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 80 коп.

На підставі ч.ч.7, 8 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від 12 грудня 2023 року по даній справі, - продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи, а якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Д.М.Цвіра