Рішення

від 23.04.2024 по справі 681/626/21

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/626/21

Провадження 2/681/3/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Горгулько Н.А.,

за участю секретарів судових засідань Олійник Л.А., Олійник К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонного цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування рішення Понінківської селищної ради від 24 вересня 2019 року №11-1 «Про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність», скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та зобов`язання відновити стан земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

В червні 2021 року року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідачів: ОСОБА_2 , Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області з даним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 , які є тупиковими. Для заїзду до свого будинковолодіння їй потрібно проїжджати повз будинковолодіння ОСОБА_2 у якого вона купила будинок успадкованим ним від батька.

04.06.2021 ОСОБА_2 повідомив її про приватизацію земельної ділянки, що розташована між земельними ділянками її та ОСОБА_2 . Цього ж дня відбулося встановлення меж земельної ділянки відповідними спеціалістами у присутності депутатів Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області та дільничого інспектора. У цей же день ОСОБА_2 побудував огорожу. Втановлені межі приватизованої земельної ділянки ОСОБА_2 вийшли на землю загального користування (проїзд), повністю перекрили її хвіртку, звузили дорогу. ОСОБА_2 самовільно демонтував її хвіртку та на її місці встановив паркан.

Під час виготовлення документації на земельну ділянку інженер-землевпорядник ОСОБА_3 визначив координати точок без присутності вповноважених представників Понінківської селищної ради. Крім того їй не пропонувалося акту погодження меж земельної ділянки. Не відбулося закріплення межовими знаками встановлених меж земельної ділянки. Вона була впевнена, що у зв`язку з грубими порушеннями процесу встановлення меж земельної ділянки Понінківська селищна рада відмовить у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ОСОБА_2 .

Рішенням 58 сесії першого скликання від 24.09.2019 №11-1 Понінківської селищної ради було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передано земельну ділянку площею 0,0343 га в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6823655400:01:001:1089 у приватну власність ОСОБА_2 10.10.2019 відбулася державна реєстрація права Понінківською селищною радою за номером 33662618 в державному реєстрі прав.

Не погоджуючись із діями ОСОБА_2 та вважаючи їх протиправними, просить суд:

-скасувати рішення 58 сесії першого скликання від 24.09.2019 №11-1 Понінківської селищної ради «Про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо втановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 площею 0,0343 га в АДРЕСА_2 , кадастровий № 6823655400:01:001:1089;

-скасувати державну реєстрацію права за номером 33662618 на земельну ділянку кадастровий №6823655400:01:001:1089 ОСОБА_2 в державному реєстрі прав Понінківською селищною радою розташовану по АДРЕСА_3 ;

-скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим № 6823655400:01:001:1089 відділом Держгеокадастру у Полонському районі Хмельницької області або внести зміни у технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку, кадастровий № 6823655400:01:001:1089, що розташована по АДРЕСА_2 , замовник ОСОБА_2 в частині координат поворотних точок, які знаходяться на землі загального користування відповідно до будівельних норм і генерального плану селища Понінка з врахуванням її інтересів як власника сусідньої ділянки, чиї права були порушені;

-зобов`язати ОСОБА_2 відновити стан, який існував до порушення прав звільнити земельну ділянку загального користування (проїзд) шляхом демонтажу паркану на проїзді, як це було до 04.06.2021.

У своїх відзивах на позов ОСОБА_2 вказав, що рішенням 48 сесії шостого скликання Понінківської селищної ради №2-1 від 22.05.2014 Понінківська селищна рада вирішила надати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності Понінківської селищної ради з метою передачі її у власність ОСОБА_2 площею 0,04 га по АДРЕСА_2 . Після чого ОСОБА_2 спільно із землевпорядною організацією ТОВ «Кайлас-К» розробив проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 0,0345 га. ОСОБА_1 неодноразово відмовлялася від підписання актів погодження меж між сусідніми земельними ділянками про що складалися відповідні акти. Отримавши оригінал документації із землеустрою від розробника державний кадастровий реєстратор здійснив її перевірку та погодження. Рішенням Понінківської селищної ради від 24.09.2019 №11-1 вказаний проет був затверджений. 10.10.2019 відбулася державна реєстрація права власності.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала з викладених у ньому підстав. Просила зодоволити позов.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, вказував, що під час реєстрації своєї земельної ділянки жодних порушень закону з його сторони не було, просив відмовити у задоволенні позову.

Понінківська селищна рада та Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з`явилися, про день місце, час розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження та до задоволення не підлягають.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками житлових будинків, які розташовані на земельних ділянках, що межують між собою.

Для ОСОБА_1 належить земельнаділянка кадастровий№ 6823655400:01:001:0730 державну реєстрацію якої проведено 23.05.2013. Свідоцтво про право власності видане 18.02.2015. (Т.1 а.с.20-21)

Рішенням двадцять сьомої сесії першого скликання від 29.11.2017 №4 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства з метою передачі її у власність орієнтовною площею 0,04 га по АДРЕСА_2 . (т.1 а.с. 204-205).

А рішенням п`ятдесят восьмої сесії першого скликання від 24.09.2019 №11-1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 та передано йому у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0343 га по АДРЕСА_2 кадастровий № 6823655400:01:001:1089. (т.1 а.с. 217)

Рішенням державного реєстратора Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області індексний номер 49155820 від 15.10.2019 здійснено державну реєстраціюд прав та їх обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 6823655400:01:001:1089. (т.1 а.с.218)

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

Щодо скасування рішення 58 сесії першого скликання від 24.09.2019 №11-1 Понінківської селищної ради та державної реєстрації права на земельну ділянку, державну реєстрацію земельної ділянки або внесення змін до технічної документації, то слід зазначити наступне.

Правовий статус сільських, селищних, міських рад визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що ради є органами місцевого самоврядування, які представляють інтереси відповідних територіальних громад та здійснюють повноваження, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування визначено, зокрема, землю, що є у комунальній власності територіальної громади селища. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч.ч.3 та 5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Також повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені ст.12 Земельного кодексу України.

Зокрема, за змістом пунктів «а» і «б» ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України селищні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад, для всіх потреб.

За принципами пунктів «а» і «в» ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема:

-у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

-одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм доплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Системний і послідовний аналіз вищевказаних норм матеріального права свідчить, що Земельний кодекс України виокремлює безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян за двома різними порядками, а саме у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян та одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Зокрема, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян шляхом приватизації землі, що перебуває у користуванні таких громадян, врегульована пунктом «а» частини 3 статті 116, частинами 1,2 статті 118 ЗК України.

Так, відповідно до пункту «а» частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно з ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову (частина 2 ст. 118 ЗК України).

Підставою для відмови може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань, використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст. 118 ЗК України).

ОСОБА_2 до подання в Понінківську селищну раду клопотання про приватизацію земельної ділянки, був користувачем цієї земельної ділянки площею 0,0345 га., яку успадкував від батька ОСОБА_4 тому мав законне право на приватизацію вказаної земельної ділянки.

У відповідності до вимог Закону України «Про землеустрій» на замовлення ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙЛАС-К» була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер 6823655400:01:001:1089 в натурі (на місцевості), яка була затверджена рішенням Понінківської селищної ради від 24.09.2019 № 11-1 «Про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність».

10.10.2019 ОСОБА_2 правомірно зареєстрував право власності на вищевказану земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 33662618.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками. Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року № 376 (надалі - «Інструкція № 376»)

Відповідно до ст.55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Власники та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Згідно п.3.12. Інструкції № 376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Крім того, суд зазначає про те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому, ст.198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документу або його не підписання чи підписання з зауваженнями акту погодження меж, слід вважати, що погодження не відбулось. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акту, а з мотивів відмови. Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові ВП ВС від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц.

За даними висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 28.03.2024 №2223/22-26, під час проведення обстеження було встановлено, що між земельними ділянками з кадастровими номерами 6823655400:01:001:09278, 6823655400:01:001:0730, 6823655400:01:001:1089, 6823655400:01:001:0729 наявні землі загального користування. Згідно з наданим на дослідження сканкопії графічного матеріалу «План зонування. Схема зонування. Генеральний план сел.Понінка» візуально наявний проїзд, який існує в орієнтовному місцерозташуванні досліджуваних земельних ділянок. Земельна ділянка з кадастровим номером 6823655400:01:001:1089 не накладається на територію землі загального користування по фактичному використанні. Порушення меж земельної ділянки з кадастровим № 6823655400:01:001:1089 на межі загального користування відсутнє. Безперешкодний доступ прохід, проїзд (доїзд) через територію землі загального користування, яка є комунальною власністю і знаходиться у розпорядженні Понінківської селищної ради, до домоволодіння та земельної ділянки ОСОБА_1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 існує. Ширина території землі загального користуання для проїзду, проходу, доїзду ОСОБА_1 власним автомобілем та/або спецтранспортом (пожежною машиною, швидкою) до домоволодіння та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 в існуючих умовах, згідно вимог чинного законодавства України є достатньою.

Оскільки судом встановлено, що під час затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер 6823655400:01:001:1089 Понінківська селищна рада будь-який порушень вимог земельного законодавства не допустила, то у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині скасування рішення 58 сесії першого скликання від 24.09.2019 №11-1 Понінківської селищної ради та державної реєстрації права на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки або внесення змін до технічної документації.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку загального користування (проїзд) шляхом демонтажу паркану на проїзді, то слід зазначити про таке.

Відповідно до частини першоїстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Із статті 6 Конвенції вбачається, що доступ до правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При зверненні до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 19 лютого 2009 рокуу справі "Марченко М.В. проти України", заява N 4063/04) у контексті забезпечення права на доступ до правосуддя можна зробити висновок, що для його реалізації на національному рівні необхідна наявність спору щодо "права" як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві; мова повинна йти про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування; предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, суд першочергово перевіряє, чи були порушені права позивача, яким способом вони мають бути поновлені і чи є відповідні позовні вимоги у справі.

Відповідно до опису меж земельних ділянок ОСОБА_1 , кадастровий № 6823655400:01:001:0730 (цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа 0.15 га) та ОСОБА_2 кадастровий № 6823655400:01:001:1089 (цільове призначення: для ведення особистого селянського осподарства, площею 0,0345 га) і кадастровий № 6823655400:01:001:0729 (цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа 0,15 га) за адресою: АДРЕСА_4 . прилегла до вказаних домоволодінь та земельних ділянок територія значиться як землі загального користування, кадастровий номер відсутній. Про це також свідчить викопіювання з Генерального плану с.Понінка.

Вказана територія - землі загального користування знаходиться в розпорядженні Понінківської селищної ради та належить до комунальної власності.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації прав.

За приписами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати усунень будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю (постанова ВСУ від 16.11.2016 №6-709цс 16).

У відповідності до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника цього майна.

Крім того, слід зазначити, відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Позивач - це особа, на захист прав та інтересів якої відкрито провадження у справі. З цього випливає, що позовна заява подається для захисту порушених прав.

Згідно з ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

У разі порушення цього права власник має право на підставі ст. 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З аналізу змісту вищенаведених норм вбачається, що право пред`явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою виникає за наявності права приватної власності або права користування земельною ділянкою та наявності перешкоди у здійсненні права власності земельною ділянкою.

Судом встановлено,що прилегла до вказаних домоволодінь територія - землі загального користування, які знаходиться в розпорядженні Понінківської селищної ради та належить до комунальної власності. А тому з позовом щодо порушення прав відносно цієї ділянки, може звертатися лише селищна рада як розпорядник цієї земельної ділянки.

Так як ОСОБА_1 не є власником або розпорядником землі загального користування, то вона не може звертатися до суду з позовними вимогами, що стосуються цієї ділянки, оскільки її права щодо цієї ділянки не є порушеними.

Саме з цих підстав ця позовна вимога не підлягає до задоволення.

Оскільки позивачем у позовній заяві не наведено, а судом не встановлено підстав для задоволення позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Понінківської селищноїради Шепетівськогорайону Хмельницькоїобласті,третя особа-Головне управлінняДержгеокадастру уХмельницькій областіпро скасуваннярішення Понінківськоїселищної радивід 24вересня 2019року №11-1«Про затвердженнятехнічної документаціїта передачуземельної ділянкиу власність»,скасування державноїреєстрації правана земельнуділянку тазобов`язання відновитистан земельноїділянки відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.05.2024.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач 1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач 2 Понінківська селищна рада, код ЄДРПОУ 04404935, місцезнаходження: смт. Понінка, вул. Перемоги, 51 Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс 30511.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, місцезнаходження: м.Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, поштовий індекс 29016

Головуюча Н.А.Горгулько