Постанова

від 01.05.2024 по справі 398/301/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/301/24

провадження №: 3/398/447/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" травня 2024 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Дубровська Надія Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградської області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку невідомий, перебуваючої в декретній відпустці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

за ч.1 ст. 173-2КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

06травня 2023року близько09 год. 56 хв ОСОБА_1 перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинила відносно свого кольишнього чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав грубою нецензурною лайкою, а також чинила психологічний тиск, що могло завдати шкоду його психологічному здоров`ю.

Відповідальність за дані адміністративні правопорушення передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

В диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вину у вчиненні адімінстративного правопрушення не визнала, зазначила, що одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 184 КУпАП, притягнення до відповідальності призведе до подвійного покарання. Крім того, вважає, що відсутній склад правопорушення, оскільки ОСОБА_1 ніколи не перешкоджала спілкуванню колишнього чоловіка з дитиною. Матеріали справи не містять доказів психологічного тиску на ОСОБА_2 . В судовому засіаднні, приймаючи до уваги пояснення потерпілого звернула увагу на те, що ОСОБА_2 як особистість чинить опір і не відноситься до осіб, на яких можна тиснути, завдавати психологічний вплив або травми. Крім того, зазначила, що перешкоди у спілкуванні з дитиною чинить бабуся, яка допитана у судовому засіаднні як свідок, відтак протокол повинен бути складений саме на бабусю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свого представника, вказала, що жодного разу не перешкоджала спілкуванню дитини з батьком, єдиною її умовою було щоб зустрічі відбувалися за її участі. Звернула увагу на те, що тривалий час працювала практичним психологом, знає , що дитина потребує уваги обох батьків, однак вважає що ОСОБА_2 негативно впливає на малолітнього сина, не здатен його заспокоїти або заінтересувати якоюсь іграшкою, при зустрічах син нервує, кричить та плаче.

В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що склад адміністративного правопорушення щодо дій ОСОБА_1 наявний, що полягає у постінийх приниженнях його як чоловіка та батька при дитині, підтвердженням наведеного є долучений ОСОБА_1 відеозапис, який оглянутий у судовому засіданні, з якого вбачєаться, як дитину віддають, при цьому постійно знімають на камеру і коментують "...що ти за батько...", "...хоч би іграшку якусь узяв...". Ця критика звучить при дитині. Наведний відеозапис немає відношення до подій, що мали місце 17.01.2024 року, однак такі зустрічі відбуваються постійно. Зазначив про те, що конфліктні ситауції, які трапляються між ним та колишньою дружиною негативно впливають на психоемоційний стан дитини. Пропозиції проводити час з дитиною на території ОСОБА_1 його не влаштовують, оскільки при зустрічах між ними виникать сварки. Крім того, знаючи про неприязні відносини з ОСОБА_1 та її батьками він побоюється проводити час в квартирі, щоб не бути звинуваченим по надуманим підставам. Вважає. що не виконання рішень органу опіки та піклування щодо побачен з дитиною перешкоди у спілдкування з дитиною є психологічним насиллям стосовно нього з боку колишньої дружини.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіаднні вказала, що вона приходиться ОСОБА_1 матір`ю. 17.01.2024 року була у квартирі доньки, зять написав ОСОБА_1 смс-повідомлення про те, що йде на побачення з сином відповідно до рішення органу опіки та піклування. Нею в той день, здійснювалась відеофіксація, вона разом з донькою пішла зустрічати зятя, той в свою чергу прийшов з представниками органу опіки та піклування. Пізніше ним була викликана поліція, вони у свою чергу викликали наряд, ніяких перешкод стосовно спілкування батька з дитиною, психологчіного тиску не було. В той день з огляду на те, що дитину вкладали спати та він був хворобливий, ОСОБА_2 було запропоновано пройти до квартири та поспілкуватися з сином за місцем проживання доньки, на що останній відмовився. Наголосила на тому, що ОСОБА_2 постійно критикує її доньку, звинувачує у тому, що вона приділяє замало часу дитині, не займається його розвитком. Також висловила дмуку про те, що за місцем мешкання дитини створені всі умови, йому комфортно та затишно перебувати у квартирі, тому вони наполягають на зустрічах батька з сином на території ОСОБА_1 Квартира є двокімнатною, що дає можливість перебування батька з сином окремо від матері під час відведенизх часів для спілкування.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.01.2024 року, протоколом прийняття заяви про криммінальне правопорушення та іншу подію від 17.01.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та поясненнями наданими в судовому засіданні, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та поясненнями наданими в судовому засіданні, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , відеодоказом.

Таким чином, дослідивши в судовому засіданні відеоматеріали, надані поліцією під час складання протколу та безпосередньо особою, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 суд вбачає склад адміністратвиного правоопрушення у діях, який полягає у психологічному насиллі відносно колишнього чоловіка, образливе ставлення до останнього та перешкоди у спілкуванні з сином. Крім того, суд бере до уваги, що органами опіки та піклування були прийнятті рішення, відведені дні, часи та години для спілкування батька з сином, разом з тим, вони не виконуються, ОСОБА_1 прийняті рішення тлумачаться однобічно і на власний розсуд. Щодо зазначення представником ОСОБА_1 про подвійну відповідальність, суд зазначає, що відносно ОСОБА_1 складено протоколи за різними складами адміністративних правопорушень, що унеможливлює притягнення до відповідальності за одне й те саме двічі.

Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення, матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 7ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.

Згідно зіст.38 КУпАПу разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

На момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2ст.38 КпАП України.

Системний аналіз положень п. 7 ст.247, ст.1, ст.7, ст.245 КУпАП, дозволяє дійти висновку, що в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю без з`ясування обставин, передбаченихст. 280 КУпАП, в тому числі і винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що також кореспондується з вимогамист. 284 КУпАП, за змістом якоїсуд у резолютивній частині повинен викласти тільки одне із передбачених цією статтею рішень: про накладення адміністративного стягнення чи про закриття справи.

Враховуючи те, що на час розгляду справи суддею закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.4ст.38 КУпАП, провадження у справі слід закрити в зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.38, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.283-284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2 КУпАПзакрити у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Суддя ДубровськаН.М.