Рішення

від 24.04.2024 по справі 913/447/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м.Харків Справа № 913/447/23

Провадження №34/913/447/23

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання Богуславській Є.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконструкція технологічних свердловин», м. Кремінна Луганської області,

про стягнення 1 631 460 грн. 20 коп.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: адвокат Кисіль Т.В.;

від відповідача: представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконструкція технологічних свердловин», в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 631 460 грн. 20 коп., з яких основна заборгованість в сумі 1 122 678 грн. 35 коп., пеня у розмірі 241 760 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 49 182 грн. 54 коп. та інфляційні втрати в розмірі 217 838 грн. 98 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.11.2019 між позивачем та відповідачем було укладено Договір транспортування природного газу №1907000526 від 14.11.2019, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу послугу транспортування природного газу на умовах, визначених Договором, а відповідач сплатити позивачу встановлені в Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Як вказує позивач, за результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори відповідачем газу до/з газотранспортної системи у березні 2022 ним було встановлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, які підлягали врегулюванню.

Позивач зазначає, що оформив та направив відповідачу через інформаційну платформу акт врегулювання щодобових небалансів за березень 2022 року №03-2022-1907000526 від 31.03.2022 та рахунок на оплату щодобових небалансів №03-2022-1907000526 від 31.03.2022 на суму 1 122 678 грн. 35 коп.

В свою чергу, за твердженням позивача, відповідач не виконав свої зобов`язання та не здійснив оплату за щодобові негативні небаланси березня 2022 року. В зв`язку з наведеним станом на 05.10.2023 у відповідача наявна основна заборгованість перед позивачем на суму 1 122 678 грн. 35 коп.

Оскільки відповідач заборгованість за Договором не сплатив, вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023 справу №913/447/23 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Про дату та час підготовчого засідання вирішено повідомити учасників в подальшому.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.01.2024 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 17.01.2024 о 14 год. 30 хв.

04.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що розрахунок позивача вважає безпідставним та таким, що не відповідає положенням Кодексу ГТС. За розрахунком відповідача різниця вартості щодобових негативних небалансів та щодобових позитивних небалансів становить 652 487 грн. 72 коп.

Відповідач вказує, що позивач не додав до позовної заяви доказів фактичного надання ним послуг з балансування, за відсутності яких відсутня також доведеність факту надання таких послуг.

Також відповідач зауважує, що має виробничі потужності з видобування газу та здійснює свою діяльність на території Луганської області в м. Кремінна. В результаті бойових дій на території України ці виробничі потужності опинились під тимчасовою окупацією, де також ведуться активні бойові дії. Через це підприємство та його працівники не мають доступу до виробничої інфраструктури, а видобування газу припинено.

Як стверджує відповідач, з 04.03.2022 по 07.03.2022 видобуток на свердловинах здійснювався безконтрольно до їх повного обводнення та зупинки, що стало основною причиною виникнення небалансу.

Відповідач наголошує, що станом на сьогодні, через бойові дії, його виробнича інфраструктура знаходиться під тимчасовою окупацією, її фактичний стан та цілісність невідомі, діяльність підприємства зупинена. У зв`язку з втратою в березні 2022 року контролю над виробництвом, припиненням видобутку газу та ведення господарської діяльності в цілому, відповідач листом №32-1-22 від 29.03.2022 р. повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин. За твердженням відповідача саме військова агресія російської федерації та введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов`язань за договором.

В зв`язку з наведеним відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Разом з відзивом надав відповіді на запитання позивача.

Суд прийняв вказаний відзив з додатками та долучив його до матеріалів справи.

10.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач не навів у відзиві обґрунтованих підстав, які б спростовували аргументи, викладені в позовній заяві.

Позивач зауважує, що з дати отримання акту врегулювання щодобових небалансів/рахунку на оплату за добовий небаланс відповідач не оскаржував факт наданих послуг і не звертався до позивача чи до суду з вимогою про врегулювання розбіжності у вартості щодобових негативних небалансів за березень 2022 року. Твердження відповідача про те, що розрахунок за небаланси природного газу спірного періоду не відповідає положенням Кодексу ГТС спростовуються наявними доказами в матеріалах справи.

Також позивач зауважує, що зміни, внесені до наказу Міністерства енергетики України від 07.03.2022 №110 згідно з наказом №127 від 18.03.2022, і визначили необхідність здійснення Оператором ГТС розрахунку плати за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на товарній біржі «Українська енергетична біржа».

Позивач стверджує, що не становлять предмет доказування у справах про стягнення плати за негативні щодобові небаланси фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Крім того, позивач звертає увагу, що відповідачем, у строк встановлений умовами Договору, не наведено доводів та не надано позивачу доказів, які підтверджували б настання форс-мажорних обставин саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання за Договором.

В зв`язку з наведеним позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вказана відповідь на відзив була прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.01.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження. Відкладено підготовче засідання на 07.02.2024 о 14 год. 25 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.02.2024 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання у справі №913/447/22 на іншу дату та час.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.03.2024 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 27.03.2024 о 14 год. 15 хв.

20.03.2024 від відповідача надійшло клопотання, в якому просив приєднати до матеріалів справи в якості доказу Сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-24-0326 від 14.02.2024, яке було задоволене судом, а Сертифікат долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.03.2024 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2024 о 14 год. 15 хв. Продовжено учасниками справи строк на надання заяв по суті, додаткових пояснень, інших заяв і клопотань до 19.04.2024.

22.04.2024 від представника позивача надійшло повідомлення, в якому просив провести судове засідання по справі № 913/447/23 в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи (ЄСІТС) за участі представника ТОВ «Оператор ГТС України» адвоката Кисіль Тетяни Василівни.

Проте, ухвалою від 31.01.2024 представнику позивача адвокату Кисіль Т.В. було надано можливість брати участь у всіх подальших судових засіданнях в даній справі. В зв`язку з чим суд залишає вказане клопотання без розгляду.

В судовому засіданні 24.04.2024 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, надав усні пояснення по суті та підтримав позов.

Представник відповідача в судове засідання 24.04.2024 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Разом з тим, 23.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання від 23.04.2024, в якому просив відкласти розгляд справи з метою підготовки погодженої обома сторонами проекту письмової мирової угоди з метою мирного врегулювання сторонами спору в цій справі.

В обґрунтування клопотання повідомив, що керівництво відповідача ініціює переговорний процес з керівництвом позивача, однак для пошуку та формування обопільної формули умов мирової угоди для сторін необхідно трохи більше часу.

Крім того, повідомив про те, що представник ТОВ «РТС», адвокат Москаленко В.І. госпіталізована на стаціонарне лікування і зробити заміну на іншого представника у відповідача немає можливості через часові обмеження та кадрові складнощі.

На запитання головуючого щодо думки стосовно вказаного клопотання, представник позивача відповів, що йому не відомо про те, що керівництво відповідача зверталося до керівництва позивача з питанням про укладення мирової угоди. До того ж, у відповідача було достатньо часу з моменту відкриття провадження у справі для ініціювання цього питання.

При цьому, суд зауважує, що будь-яких доказів ініціювання переговорного процесу щодо укладення мирової угоди відповідач не надав. Як не надав і доказів госпіталізації на стаціонарне лікування представника відповідача адвоката Москаленко В.І.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача адвокат Москаленко В.І. та сам відповідач були завчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті, а представник не лише шляхом направлення їй електронного варіанту ухвали суду, але і безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 27.03.2024.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Отже, відповідач міг взяти участь в судовому засіданні, призначеному на 24.04.2024, не лише через свого представника адвоката Москаленко В.І., а й шляхом самопредставництва або через іншого уповноваженого представника, що однак зроблено не було. До того ж, явка учасників справи в судове засідання 24.04.2024 не визнавалась обов`язковою.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 23.04.2024, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

У судовому засіданні 24.04.2024 суд, розглянувши справу по суті, заслухавши представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі Оператор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реконструкція технологічних свердловин» (далі Замовник, відповідач) було укладено Договір транспортування природного газу №1907000526 від 14.11.2019 (надалі Договір), за умовами п. 2.1. якого позивач зобов`язався надати відповідачу послугу транспортування природного газу на умовах, визначених Договором, а відповідач сплатити позивачу встановлені в Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника. (п. 2.2. Договору).

За приписами п.п. 2.3.-2.4. Договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, визначених у Договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п. 2.5.-2.6. Договору).

Згідно з п. 2.8. Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Пунктом 3.2. передбачено, що Оператор має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані послуги.

В свою чергу, п. 4.1. визначено, що Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у ГТС, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з ГТС в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Вартість послуги з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності Замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п.п. 7.1., 8.1 Договору).

За змістом п.п. 8.3.-8.4. Договору вартість перевищення Замовником (крім замовника, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) відповідно до ст.11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора ГРМ) замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за відповідною формулою, наведеною у даному пункті договору. Вартість замовленої потужності Замовника (суб`єкта, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст.11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора ГРМ) на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця. Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за відповідною формулою, наведеною у даному пункті договору. Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати та перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними Оператора.

Відповідно до п.п. 9.1.-9.3. сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розд. XIV Кодексу. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором ГРМ за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений п.9.3 цього Договору, визначається за даними Оператора (п. 9.6 Договору).

Положеннями п.п. 11.1.-11.4. Договору унормовано, що послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформляються Оператором і Замовником актами наданих послуг. Оператор до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акту наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акту наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора. Врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.п. 13.1., 13.5. Договору).

В п. 17.1. сторони визначили, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом. Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою. Повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у п.19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання (п.п. 19.1.-19.3. Договору).

В подальшому сторонами було укладено ряд Додаткових угод №1 від 31.12.2019, №2 від 21.04.2020, №3 від 31.07.2020, №4 від 30.12.2020 та №5 від 07.12.2021, якими вносились зміни до Договору транспортування природного газу №1907000526 від 14.11.2019 та деякі його положення викладались у новій редакції, зокрема, щодо строку дії Договору, прав і обов`язків Оператора, визначення вартості та порядку розрахунків за договірну потужність тощо.

Як зазначає позивач, за результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори відповідачем газу до/з газотранспортної системи у березні 2022 ним було встановлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, які підлягали врегулюванню.

Позивач зазначає, що оформив та направив відповідачу через інформаційну платформу акт врегулювання щодобових небалансів за березень 2022 року №03-2022-1907000526 від 31.03.2022 та рахунок на оплату щодобових небалансів №03-2022-1907000526 від 31.03.2022 на суму 1 122 678 грн. 35 коп.

В свою чергу, за твердженням позивача, відповідач не виконав свої зобов`язання та не здійснив оплату за щодобові негативні небаланси березня 2022 року. В зв`язку з наведеним станом на 05.10.2023 у відповідача наявна основна заборгованість перед позивачем на суму 1 122 678 грн. 35 коп.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо оплати за надані позивачем послуги згідно Договору транспортування природного газу №1907000526 від 14.11.2019 в повному обсязі не виконано, останній звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 631 460 грн. 20 коп., з яких основна заборгованість в сумі 1 122 678 грн. 35 коп., пеня у розмірі 241 760 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 49 182 грн. 54 коп. та інфляційні втрати в розмірі 217 838 грн. 98 коп.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що розрахунок позивача вважає безпідставним та таким, що не відповідає положенням Кодексу ГТС. За розрахунком відповідача різниця вартості щодобових негативних небалансів та щодобових позитивних небалансів становить 652 487 грн. 72 коп.

Відповідач вказує, що позивач не додав до позовної заяви доказів фактичного надання ним послуг з балансування, за відсутності яких відсутня також доведеність факту надання таких послуг.

Також відповідач зауважує, що має виробничі потужності з видобування газу та здійснює свою діяльність на території Луганської області в м. Кремінна. В результаті бойових дій на території України ці виробничі потужності опинились під тимчасовою окупацією, де також ведуться активні бойові дії. Через це підприємство та його працівники не мають доступу до виробничої інфраструктури, а видобування газу припинено.

Як стверджує відповідач, з 04.03.2022 по 07.03.2022 видобуток на свердловинах здійснювався безконтрольно до їх повного обводнення та зупинки, що стало основною причиною виникнення небалансу.

Відповідач наголошує, що станом на сьогодні, через бойові дії, його виробнича інфраструктура знаходиться під тимчасовою окупацією, її фактичний стан та цілісність невідомі, діяльність підприємства зупинена. У зв`язку з втратою в березні 2022 року контролю над виробництвом, припиненням видобутку газу та ведення господарської діяльності в цілому, відповідач листом №32-1-22 від 29.03.2022 р. повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин. За твердженням відповідача саме військова агресія російської федерації та введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов`язань за договором.

В зв`язку з наведеним відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За змістом ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором транспортування природного газу.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу»).

За приписами ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками. Оператор газотранспортної системи зобов`язаний забезпечити надання послуг, що відповідають потребам ринку природного газу, зокрема послуги транспортування природного газу з або без гарантії реалізації права користування потужністю, послуги транспортування природного газу на різні періоди тривалості тощо.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493.

У відповідності до п. 5 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);

Пунктом 1 Глави 1 Розділу VIІІ Кодексу газотранспортної системи передбачено, що договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з п.п. 1-5 Глави 1 Розділу VIІІ Кодексу газотранспортної системи замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи обліковує обсяг природного газу, поданого оператором газорозподільної системи до газотранспортної системи у визначену газову добу, у тому числі придбаного у власника природного газу (у тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця), та який по закінченню цієї газової доби не було відібрано з газорозподільної системи, для зменшення алокації відборів діючого постачальника оператора газорозподільної системи або відборів оператора газорозподільної системи на відповідний обсяг газу.

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Інформація про небаланс замовника послуг транспортування надається оператором газотранспортної системи в метрах кубічних та інформативно в одиницях енергії (кВт·год). При цьому розрахунки здійснюються в метрах кубічних.

Так, за результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори відповідачем газу до/з газотранспортної системи у березні 2022 року позивачем було встановлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, які підлягали врегулюванню.

За умовами п.п. 9.1.-9.2. Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розд. XIV Кодексу.

Пунктами 1-2 Глави 6 Розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи встановлено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

За змістом п.п. 12-13 Глави 2 Розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи обсяг природного газу за добу, як в одиницях об`єму, так і одиницях енергії, визначається як сума погодинних обсягів природного газу. Обсяг природного газу за місяць, як в одиницях об`єму, так і одиницях енергії, визначається як сума добових обсягів природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2022 року відповідачем було завантажено до газотранспортної системи через точки входу 62 949,53 тис. куб. м природного газу, а відібрано 68 000,00 тис. куб. м природного газу, що підтверджується інформацією про обсяги відборів та подач природного газу в точках входу/виходу до/з ГТС та передач природного газу у віртуальній торговій точці за березень 2022 року.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця) (п. 9.3. Договору).

Відповідно до п.п. 4-5 Глави 6 Розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави. Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

Пунктами 8-10 Глави 6 Розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи унормовано, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), визначається як: маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори); маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином: 1) маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень: найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування; 2) маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень: найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

13.04.2022 позивачем було складено та направлено відповідачу через інформаційну платформу акт №3-2022-1907000526 від 31.03.2022 щодо врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року та рахунок №3-2022-1907000526 від 31.03.2022 на суму 1 122 678 грн. 35 коп., що вбачається з відповідного реєстру файлів відправлених з інформаційної платформи.

Відтак, матеріалами справи підтверджено надання позивачем послуг з транспортування природного газу відповідачу на виконання умов Договору, шляхом врегулювання щодобових небалансів.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів (п. 9.3. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив відповідачу акт №3-2022-1907000526 від 31.03.2022 щодо врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року та рахунок №3-2022-1907000526 від 31.03.2022 на суму 1 122 678 грн. 35 коп. 13.04.2022.

Таким чином, відповідач мав оплатити рахунок до 20.04.2022 включно. Однак, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 1 122 678 грн. 35 коп. на виконання умов Договору.

Натомість, позивачем було надано довідку АБ «Украгазбанк» від 16.10.2023 про те, що за період з 01.03.2022 по 05.10.2023 надходження грошових коштів від відповідача на рахунки відкриті в банку відсутні.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 18.02.2022 у справі №918/450/20 умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, та своєчасно не оплатив рахунок на оплату за добовий небаланс, суд дійшов висновку, що останній прострочив виконання зобов`язання за Договором транспортування природного газу №1907000526 від 14.11.2019.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1 122 678 грн. 35 коп. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Натомість відповідач стверджував, що розрахунок позивача не відповідає положенням Кодексу ГТС, оскільки за розрахунком відповідача різниця вартості щодобових негативних небалансів та щодобових позитивних небалансів становить 652 487 грн. 72 коп.

Суд категорично не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

Так, при розрахунку відповідач не брав до уваги Накази Міністерства енергетики України №110 та №127, на які посилався позивач, як на підставу визначення вартості небалансу, бо вони були прийняті після виникнення спірних правовідносин.

Натомість позивач зауважував, що зміни, внесені до наказу Міністерства енергетики України від 07.03.2022 №110 згідно з наказом №127 від 18.03.2022, і визначили необхідність здійснення Оператором ГТС розрахунку плати за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на товарній біржі «Українська енергетична біржа».

За умовами п. 9.3. Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).

Тобто на момент здійснення нарахування позивачем вартості щодобових небалансів і до моменту направлення акту №3-2022-1907000526 від 31.03.2022 щодо врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року та рахунку №3-2022-1907000526 від 31.03.2022 діяли положення наказу Міністерства енергетики України від 07.03.2022 №110 за змінами внесеними наказом №127 від 18.03.2022.

Відповідно позивач застосував метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу з урахуванням вимог наказу Міністерства енергетики України від 07.03.2022 №110 за змінами внесеними наказом №127 від 18.03.2022.

При цьому, в п. 9.6. Договору сторони узгодили, що розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений п. 9.3. цього Договору, визначається за даними Оператора.

Однак, матеріали справи свідчать, що після отримання акту №3-2022-1907000526 від 31.03.2022 щодо врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року та рахунку №3-2022-1907000526 від 31.03.2022 відповідач не оскаржував факт наданих послуг і не звертався до позивача чи до суду з вимогою про врегулювання розбіжності у вартості щодобових негативних небалансів за березень 2022 року.

Тому твердження про помилковість підходу позивача до визначення вартості добових небалансів майже через два роки після отримання акту та рахунку не є добросовісним з боку відповідача, а тому не приймаються судом до уваги.

Посилання відповідача на те, що позивач не додав до позовної заяви доказів фактичного надання ним послуг з балансування, за відсутності яких відсутня доведеність факту надання таких послуг, суд вважає безпідставними.

Позаяк, Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 уточнила висновки щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 гл.3 розд.ХІV Кодексу ГТС, викладені у постановах від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 14.12.2021 у справі №923/909/19, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19, від 18.02.2022 у справі №918/450/20, вказавши про те, що оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Також Об`єднана палата наголосила, що оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).

Доводи відповідача про те, що саме військова агресія російської федерації та введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов`язань за договором, суд вважає необґрунтованими.

Оскільки умовами Договору транспортування природного газу №1907000526 від 14.11.2019 в розділі XIV передбачено наступний порядок звільнення його сторін від відповідальності.

Згідно п. 14.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс мажорних обставин) та якщо в момент взяття на себе зобов`язань за цим Договором така сторона не могла ані передбачити, ані попередити їх настання.

За приписами п. 14.3. Договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомив позивача про наявність у нього форс-мажорних обставин листом №32-1-22 від 29.03.2022.

За умовами Договору відповідач протягом чотирнадцяти днів з дня виникнення вказаних обставин мав надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства, тобто Сертифікат про форс-мажорні обставини.

Матеріали справи містять Сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-24-0326 від 14.02.2024, який відповідач надав до суду 20.03.2024.

Отже, вказаний сертифікат було надано з порушенням строку, встановленого Договором, що позбавляє відповідача права посилатися на такі обставини як на причину звільнення від відповідальності за невиконання вимог Договору транспортування природного газу №1907000526 від 14.11.2019 щодо оплати вартості добового небалансу.

Також суд бере до уваги висновок викладений висновок у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 вказала, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Тобто сам по собі сертифікат ТПП не має для суду наперед встановленої сили і його подання не свідчить про безумовне доведення відповідачем настання форс-мажорних обставин.

Відтак, вищевказані доводи відповідача спростовуються наведеним та не беруться судом до уваги.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вищевказані заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Всі інші доводи та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 241 760 грн. 32 коп.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За умовами п. 13.5. Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами Договору встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків оплати вартості добового небалансу.

Позивачем, в зв`язку з простроченням оплати вартості добового небалансу відповідачем, було нараховано останньому пеню за період з 21.04.2022 по 20.10.2022 на суму 1 122 678 грн. 35 коп. в розмірі 241 760 грн. 32 коп.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд вважає його арифметично вірним та зробленими у відповідності умов Договору та норм чинного законодавства.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 241 760 грн. 32 коп. є законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 49 182 грн. 54 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

У відповідності до розрахунку позивача нарахування 3% річних від простроченої суми невиконаного зобов`язання здійснено за період з 21.04.2022 по 05.10.2023 на суму 1 122 678 грн. 35 коп. в розмірі 49 182 грн. 54 коп.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, вважає його арифметично правильним, зробленими у відповідності умов Договору та норм чинного законодавства.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 49 182 грн. 54 коп. є законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні втрати в розмірі 217 838 грн. 98 коп.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За розрахунком позивача, з яким погоджується суд, сума інфляційних втрат нарахованих з травня 2022 року по червень 2023 року на суму 1 122 678 грн. 35 коп. складає 217 838 грн. 98 коп.

Тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат з відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 217 838 грн. 98 коп.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість в сумі 1 122 678 грн. 35 коп., пеня у розмірі 241 760 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 49 182 грн. 54 коп. та інфляційні втрати в розмірі 217 838 грн. 98 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 24 471 грн. 90 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір у розмірі 24 471 грн. 90 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконструкція технологічних свердловин» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконструкція технологічних свердловин» (92905, Луганська обл., м. Кремінна, вул. Титова, буд. 13, ідентифікаційний код 33264159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490) основну заборгованість в сумі 1 122 678 грн. 35 коп., пеню у розмірі 241 760 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 49 182 грн. 54 коп., інфляційні втрати в розмірі 217 838 грн. 98 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 24 471 грн. 90 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 03.05.2024.

Суддя А.В. Іванов