Рішення

від 30.04.2024 по справі 916/211/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/211/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю СПК Флагман (вх. №2-638/24 від 17.04.2024) про розподіл витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю СПК Флагман до товариства з обмеженою відповідальністю Будмарин про стягнення 434 928,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СПК Флагман (далі по тексту ТОВ СПК Флагман) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Будмарин (далі по тексту ТОВ Будмарин) про стягнення 3% річних у розмірі 26 697,51 грн., інфляційних втрат у розмірі 80 257,23 грн., пені у розмірі 327 974,18 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 по даній справі позовні вимоги ТОВ СПК Флагман було задоволено у повному обсязі.

17.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про розподіл понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2024 заява ТОВ СПК Флагман була призначена до розгляду у засідання суду на 30.04.2024 о 14:30 год.

ТОВ Будмарин було повідомлено про розгляд судом заяви позивача шляхом доставлення ухвали суду від 22.04.2024 до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

29.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд заяви про розподіл судових витрат за відсутності представника ТОВ СПК Флагман.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Слід зазначити, що ТОВ СПК Флагман у поданій до суду позовній заяві було повідомлено, що попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складає 50 000,00 грн.

Рішенням суду від 15.04.2024 даний спір було розглянуто по суті.

При цьому, у судовому засіданні 15.04.2024 представником позивача було повідомлено, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про розподіл понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Таким чином, ТОВ СПК Флагман з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення було подано до суду докази понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Інтереси ТОВ СПК Флагман у межах даної справи представляла адвокат Свічкар В.В.

08.01.2024 між ТОВ СПК Флагман (Довіритель) та адвокатом Свічкар В.В. (Повірений) було укладено договір про надання правової допомоги №08/01/2024, відповідно до п. 1.1 якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе обов`язок надати правову допомогу шляхом складання та подання документів і представництво інтересів у Господарському суду Одеської області з питань стягнення інфляційних втрат, процентів та штрафних санкцій за договором підряду №0705-10-11 від 07.05.2021, укладеним з ТОВ Будмарин.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2 договору про надання правової допомоги №08/01/2024 від 08.01.2024 Довіритель сплачує Повіреному гонорар у розмірі, який остаточно визначається в акті приймання-передачі виконаних робіт. Гонорар має бути сплачений протягом 2 місяців після набрання рішенням суду законної сили.

16.04.2024 між ТОВ СПК Флагман та адвокатом Свічкар В.В. було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого вартість наданих позивачу послуг за договором №08/01/2024 від 08.01.2024 становить 50 000,00 грн., з яких ознайомлення з документами, пошук судової практики - 5 000,00 грн., підготування та подання позовної заяви 30 000,00 грн., участь у судових засіданнях 15 000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).

ТОВ СПК Флагман заявлено до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн., що становить 11% від суми, присудженої до стягнення із відповідача.

Проте, господарський суд зазначає, що заявлені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю виконаної адвокатом роботи.

Суд зазначає, що фактично єдиними доказами, які були додано до позовної заяви є договір поставки та копія рішення суду від 19.07.2023 по справі №916/2468/22, у межах якої було вирішено спір про стягнення основного боргу, 3% річних, інфляції та пені. Предметом заявлених позивачем у межах даної справи були лише вимоги про стягнення 3% річних, інфляції та пені, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості робіт.

Таким чином, для подання позовної заяви, до якої мають включатись послуги з ознайомлення з документами та пошук судової практики, адвокату не потрібно було аналізувати значну кількість доказів. При цьому, посилання на будь-яку судову практику, яка могла б мати значення для вирішення даного спору, по тексту позову відсутнє. Крім того, суд зазначає, що по даній справі було проведено лише 3 засідання, загальною тривалістю пів години, а, отже, навіть із урахуванням часу прибуття до суду, розмір витрат на участь у судових засіданнях у сумі 15 000,00 грн. не відповідає критеріям пропорційності та розумності.

Таким чином, заявлені ТОВ СПК Флагман до стягнення витрати на правову допомогу не є співмірними із обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, ціною позову та предметом спору.

Враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, проаналізувавши докази, надані позивачем на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи предмет спору, ціну позову, зважаючи на проведення 3 судових засідань по даній справі за участю представника позивача, а також беручи до уваги принцип диспозитивності, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ СПК Флагман про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката шляхом присудження до стягнення із ТОВ Будмарин витрат у розмірі 15 000,00 грн. В іншій частині заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 238, 244, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю СПК Флагман про розподіл витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Будмарин /(65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд. 5, прим. 304н;; ідентифікаційний код 33656758/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю СПК Флагман /67667, Одеська обл., Біляївський р-н, смт Хлібодарське, вул. Тираспольське шосе, буд. 10; ідентифікаційний код 41592914/ витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. /п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп./.

3.В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 03.05.2024.

Суддя С.П. Желєзна