Постанова

від 03.05.2024 по справі 940/1223/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/22/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2024 року місто Київ

справа №940/1223/21

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 30 серпня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Мандзюка С.В., повний текст рішення складено 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради, треті особи: Тетіївська районна державна нотаріальна контора Київської області, Тетіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила:

встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був батьком ОСОБА_1 ;

внести відповідні записи до актового запису №4 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в графі «батько» виключити запис « ОСОБА_5 » та зазначити « ОСОБА_3 »;

визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 на майно:

- житловий будинок, літера «А», по АДРЕСА_1 , загальною площею 60,5 кв.м, житловою площею 32,7 кв.м;

- земельну ділянку загальною площею 0,2499 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,1681 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був її біологічним батьком, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить: житловий будинок та дві земельні ділянки.

Вказувала, що вона звернулася до державного нотаріуса Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину за законом на вищезазначене спадкове майно, на що їй було відмовлено у зв'язку з тим, що у наданих нею документах про родинний зв'язок наявні розбіжності, а саме: у свідоцтві про народження заявника (спадкоємця) у графі «батько» зазначено прізвище « ОСОБА_6 » ОСОБА_7 , а в свідоцтві про смерть ОСОБА_3 .

Зазначала, що при реєстрації її народження, відомості про батька записані відповідно до ст.55 КпШС України (наразі ч.1 ст.135 СК України).

Посилалася на те, що її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не перебували у зареєстрованому шлюбі, однак проживали разом майже півтора року, вели спільне господарство та бюджет до часу, поки батька призвали до лав радянської армії. Після армії ОСОБА_3 не повернувся до сім'ї, але вона завжди підтримувала родинний зв'язок з матір'ю батька, його сестрою та її донькою, про що свідчать сімейні фотографії з батьком. За життя померлий визнавав її своєю дочкою.

Вказувала, що після смерті батька, вона взяла на себе витрати по його похованню, інші спадкоємці майна відсутні.

Посилалася на те, що встановлення факту батьківства необхідно їй для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 30 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внесено зміни в актовий запис №4 від 10 березня 1982 року, вчинений виконкомом Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в графі «відомості про батька» виключити запис « ОСОБА_5 » та зазначити « ОСОБА_3 ».

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 на майно:

житловий будинок, літера «А», по АДРЕСА_1 , загальною площею 60,5 кв.м, житловою площею 32,7 кв.м;

земельну ділянку загальною площею 0,2499 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку загальною площею 0,1681 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 20 листопада 2023 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просилаоскаржуване рішення в частині відмови у стягненні судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове про стягнення судових витрат.

На обґрунтування вимог посилалася на те, що врезолютивній частині судового рішення судом зазначено про часткове задоволення позовних вимог, хоча вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю. Судом зазначено про відмову в задоволенні інших вимог - яких саме, не зрозуміло, при цьому суд першої інстанції помилково відніс питання стягнення судових витрат до позовних вимог ОСОБА_1

Вказувала, що оскаржуване судове рішення в частині стягнення судових витрат ухвалено з порушенням ст.ст.133, 139, 141, ч.ч.4,5 ст.265 ЦПК України, оскільки суд помилково прийшов до висновку, що вирішення питання стягнення судового збору та витрат на проведення експертизи є дискреційними повноваженнями суду та входить до позовних вимог позивача.

Зазначала, що клопотання про призначення судової експертизи на початку розгляду справи, позивачем не заявлялось, але після допиту свідків саме головуючий суддя роз`яснив позивачу право на призначення та проведення судової посмертної молекулярно-генетичної експертизи, призначив її ухвалою суду та послався на неї в рішенні суду, що дає підстави вважати, що вона була необхідною для вирішення спору.

Посилалася на те, що вартість проведення судової експертизи не могла бути заявлена у орієнтовних витратах, оскільки при подачі позову не була очікуваною і позивач не могла передбачити такі витрати.

Вказувала, що наявні підстави для стягнення судових витрат на користь ОСОБА_1 , які складаються з: судового збору при подачі позову, судового збору на проведення експертизи і витрат на проведення експертизи.

Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у тому числі на адреси електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень. Від Тетіївського ВД РАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист, в якому останній просив розглядати справу у відсутність його представника.

Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області в частині встановлення факту батьківства, внесення змін в актовий запис №4 від 10 березня 1982 року, вчинений виконкомом Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 на майно: житловий будинок та земельні ділянки не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині відмови у стягненні судових витрат.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Положеннями статті 134 ЦПК України передбачено обов'язок сторін попередньо визначити суми судових витрат. Зокрема, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина перша цієї статті).

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга цієї статті).

Пунктом 2 ч. 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Є усталеною судова практика Верховного Суду, який притримується позиції, що право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із позовною заявою представник позивача зазначив у ній, що попередній розрахунок судових витрат становить: 20000 грн. на правову допомогу та 1822,30 грн. судовий збір.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 09 серпня 2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду.

08 листопада 2022 року представником позивача до суду першої інстанції було подано клопотання про призначення посмертної судово-біологічної (судової молекулярно-генетичної) експертизи для з`ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

За подачу вказаного клопотання було сплачено судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 06 грудня 2022 року було задоволено клопотання представника позивача адвоката Богдан О.О. про призначення посмертної судово-біологічної (судової молекулярно-генетичної) експертизи та призначено по даній справі посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

За проведення експертизи позивачем було сплачено 9689,02 грн.

14 серпня 2023 року представником позивача адвокатом Богдан О.О. до суду першої інстанції було подано клопотання, в якому останній зазначав, що позивач відмовляється від стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 20000 грн. При цьому, ОСОБА_1 наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, що включають: судовий збір за подачу позову, витрати за призначення та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, оскільки вони викликані саме процесуальною поведінкою відповідача.

Суд першої інстанції встановивши, що стороною позивача не було подано з першою заявою по суті спору (позовною заявою) та до закриття підготовчого засідання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат за проведення молекулярно-генетичної експертизи, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для їх стягнення з відповідача на користь позивача.

При цьому, стороною позивача не доведено, а судом, як першої, так і апеляційної інстанції не встановлено наявність свідомих необґрунтованих дій відповідача у ході розгляду справи, які б давали змогу стверджувати про зловживання ним своїми процесуальними правами, оскільки як вбачається з матеріалів справи спору про право між ОСОБА_1 та Тетіївською міською радою не було.

Звертаючись до суду за захистом своїх прав, у зв`язку з відмовою нотаріуса Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області у видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за законом, виключно у зв`язку з тим, що у наданих позивачем документах про родинний зв'язок наявні розбіжності, позивач на власний розсуд визначила відповідачем Тетіївську районну раду Київської області, яку в подальшому було замінено на Тетіївську міську раду.

Таким чином, процесуальна поведінка відповідача Тетіївської міської ради є процесуально виправданою.

Разом з тим, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до вимог ч.2 ст.134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1822,30 грн. та сплачено судовий збір за подачу клопотання про призначення експертизи у розмірі 496,20 грн., який відповідно до вимог ч.2 ст.134 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача Тетіївської міської ради на користь позивача.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Тетіївського районного суду Київської області від 30 серпня 2023 року в частині відмови ОСОБА_1 у стягненні судового збору підлягає скасуванню та ухваленням в цій частині нового судового рішення.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 30 серпня 2023 року в частині відмови у стягненні на користь ОСОБА_1 судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Тетіївської міської ради, місцезнаходження: Київська область, місто Тетіїв, вул. Януша Острозького, 5, код ЄДРПОУ 42096324 на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 1822 грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору за подачу клопотання про призначення експертизи у розмірі 496 грн. 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: