Рішення

від 22.04.2024 по справі 640/9482/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року №640/9482/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Тютюник О.О., представника відповідача Малої Л.В., розглянувши у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень-рішень від 29.12.2021 №00961160704 та №00961150704,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень-рішень від 29.12.2021 №00961160704 та №00961150704.

Позовна заява не відповідала вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.06.2021 та від 09.08.2022 залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №640/9482/22 та призначено підготовче судове засідання.

Також, вказаною ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії всіх наявних у нього документів та матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, з приводу яких подано позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження у порядку статті 173 КАС України та витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві докази надіслання та отримання ТОВ «Девелопбудшлях» запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження від 12.11.2021 №33328/І/26-15-07-04-03-13, від 12.11.2021 №33329/І/26-15-07-04-03-13, а також належним чином засвідчену копію запиту від 12.11.2021 №1883/26-15-07-04-03 з доказами надіслання та отримання його позивачем, зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві надати до суду витребувані документи до 15.11.2022.

У подальшому, протокольною ухвалою суду було відкладено підготовче засідання у даній справі на 20.12.2022.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/9482/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень-рішень від 29.12.2021 №00961160704 та №00961150704 прийнято до провадження.

В обґрунтування своїх вимог Позивач вказує, що на підставі Акту від 02.12.2021 № 89309/26-15-07-04-03/41115001 про результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ», податковий номер 41115001 з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за вересень 2021 року. Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомленням-рішенням від 29.12.2021року № 00961160704 на загальну суму 27 250 306 грн. (форми «Р») та від 29.12.2021 № 00961150704 на загальну суму 10 479 775 грн. (форми «В4»).

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 29.12.2021 року № 00961160704 на суму 27 250 036 грн. 00 коп., № 00961150704 на суму 10 479 775 грн. 00 коп. є протиправними, необгрунтованим та незаконними, такими що порушують права Позивача на отримання податкового кредиту.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення вимог пп.75.1.2 п.75 ст.75 ПК України Відповідач здійснив перевірку виключно податкових декларацій з ПДВ суцільним порядком про що вказується у п. 2.11 акту перевірки, хоча зміст мотивувальної частини свідчить про використання інших даних, в тому числі даних інформаційних систем, зокрема ІС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних, котрі не були взяті до уваги при формуванні висновків за результатами перевірки.

Позивач зазначає, що фактично, результати перевірки зводяться до твердження про допущення порушення, передбаченого п.44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України. Однак, такий вид порушення є окремим, та має наслідком відповідальність уповноваженої особи керівника, що передбачений законодавством про адміністративну відповідальність, а саме ч. 1 ст. 163 КУпАП, за котрою того ж 02.12.2021 року й було складено відповідний протокол.

ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» звертає увагу, що ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій, а тому нівелюючи значення задекларованого значення з ПДВ відповідач повинен був провести відповідне перерахування та сплаченого позивачем податку на прибуток за відповідними операціями, чого зроблено не було.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволені позову у зв`язку з тим, що під час проведення перевірки підприємству запропоновано в повідомленні від 12.11.2021 №1883/26-15-07-04-03 надати документи та пояснення, а саме: необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувалися, в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.

Також засобами поштового зв`язку було направлено запит №№ 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 в якому запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо з`ясування обставин здійснення та змісту господарських операцій, прояву розумної обачності, ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарських операцій, реальності здійснення господарських операцій та відповідності інформації, відображеної в первинних документах, змісту господарських операцій.

В порушення пункту 85.2 пункту 85.4 статті 85 ПК України посадовими особам первинних документів до перевірки не надано у зв`язку з чим встановлено порушення пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44 ПК України та складено Акт про ненадання документів від 25.11.2021 №6363/26-15-07-04-03-16, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заперечуючи проти позиції Відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, Позивачем подано відповідь на відзив, де зазначено, що Позивачем 16.11.2021 року не отримано повідомлення та запит про надання документів. Позивачем також зазначено, що ГУ ДПС вийшов на межі періоду, що перевірявся.

Позивачем на підтвердження позиції також було надано додаткові письмові пояснення, де зазначено, що громадянин Тютюн (який начебто отримував кореспонденцію для позивача) не має жодного відношення до Позивача, довіреності та доручення на дане ім`я не видавалися.

Представник Позивача у судових засідання позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити даний позов у повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні даного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код ЄДРПОУ 41115001) є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС України у м.Києві.

ГУ ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код ЄДРПОУ 41115001) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2021 №9310478141.

Перевіркою встановлено порушення вимог, а саме:

1) п. 44.1, п. 44.6 ст.44, п. 198.1 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.201 ПК України, ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положення п.п. 2.1, 2.2, 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2021 року на суму 21 800 029 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2021 року на суму 10 479 775 гривень;

2) вимог п. 44.1 п. 44.6 ст.44, п. 85.2 ст.85 ПК України не надано документи до перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.12.2021 №89309/26-15-07-04-03/41115001 (далі Акт перевірки).

На підставі висновків Акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.12.2021 №00961160704, №00961150704.

Надаючи оцінку вказаному рішенню податкового органу суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України (далі- ПК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України .

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як вбачається з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України зазначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до підпункту 199.1. статті 199 ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт надання послуги особою, яка вказана в первинних документах, наданих платником податків. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку.

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Суд зазначає, згідно матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що підставою виникнення від`ємного значення з ПДВ були операції з придбання товарів , а саме: імпорт тканини, ниток, гудзиків, стрічок з пластмаси, готових текстильних виробів, тощо з: Тайваню, Китаю, Болгарії, Туреччини, Республіка Корея, Греції.

Позивачем за вересень 2021 року було складено та зареєстровано податкових накладних на реалізацію товару з номенклатурою, нитки, гудзики, стрічки з пластмаси, готові текстильні вироби на суму 21 800 029, 01 грн.

В структурі податкового кредиту, задекларованого Позивачем згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2021 року мали вплив такі показники: ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою (ряд.11.1 Декларації) 25 521 950 грн.; від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд 16 Декларації) 5 893 597 грн.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само). Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з метою перевірки показників, які відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року було направлено повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 де ГУ ДПС у м. Києві просить надати «усі наявні документи по взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за період, у якому виникло від`ємне значення з податку на додану вартість, а саме за вересень 2021 року; договори, згідно з якими платником було придбано та реалізовано товари/роботи/послуги (у разі укладення правочинів в усній формі надати письмові пояснення); рахунки фактури, акти виконаних робіт/наданих послуг; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення, що підтверджують факт оплати; загальні оборотно-сальдові відомості в розрізі субрахунків за перевіряємі періоди, окремо в форматі Exсel; оборотно-сальдові відомості по рахунках 31, 10, 20, 23, 26, 28, 36, 37, 63, 68, 70, 79, 90 в розрізі субрахунків із кількістю та сумах в форматі Exсel; журнали-ордери порахунках 631, 632, 361, 37, 68 за перевіряємі періоди в форматі Exсel; надати письмові пояснення щодо причин виникнення від`ємного значення; інші документи, які не ввійшли до зазначеного періоду, чисельність працюючих, середню заробітну плату, штатний розпис ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код ЄДРПОУ 41115001), договори, укладені на оренду офісних та складських приміщень, необхідних для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності з документальним підтвердженням, у разі наявності власних офісних приміщень та складських приміщень надати документи, що підтверджують право власності на такі приміщення; наказ про облікову політику; затверджений табель та графік робочого часу за період, що перевірявся».

Було направлено запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року «про надання пояснень та їх документального підтвердження», де ГУ ДПС просить надати письмові пояснення з наступних питань: «пояснення з підтверджуючими документами щодо придбання програмної продукції товарів: тканини, готові текстильні вироби, взуття, одяг, сумки, тощо; пояснення щодо власних та орендованих складських приміщень, ї їх місць розташування; пояснення щодо відповідального за якість поставлених товарів (робіт, послуг); відповідального за збереження товару; пояснення щодо місць зберігання залишків ТМЦ, які обліковуються на рахунку 28; пояснення щодо причин виникнення від`ємного значення; які роботи та послуги Ви надавали покупцям (замовникам) та інші питання стосовно порядку укладення договорів, внесення інформації до регістрів».

Вищенаведений запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 були отримані Позивачем 16.11.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу

№ 03058 09318376.

Суд зазначає, що позивачем самостійно долучено конверти у яких були отримані запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 до матеріалів справи (Том 1 аркуш 50, 54) на яких зазначено трек -номер 03058 09318376.

Тобто, матеріалами справи підтверджується факт направлення запиту № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 на податкову адресу Позивача (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд.7 кв. 5-1). Дана адреса міститься на конвертах та рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 03058 09318376.

Суд також звертає увагу, що дана адреса відповідає адресі, яка міститься в позовній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем всупереч нормам ПК України не надано документів, які були запитувані податковим органом, що знайшло своє відображення в Акті від 25.11.2021 року № 6363/26-15-07-04-03-16 про ненадання пояснень та їх документального підтвердження до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код 41115001).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727, де в підпункті 12 пункту 3 розділу ІІІ Порядку визначено: Загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) мають містити інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

Акти, що засвідчують такі факти, складаються у довільній формі із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, керівника або уповноваженої ним особи та переліку ненаданих документів, а також причин відмови в їх наданні.

Відповідно до п.1 розділу ІV Порядку, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації; акт, який засвідчує факт надання документів менше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки.

Отже, комплексний аналіз даних норм дає підстави стверджувати, що саме акт про ненадання платником податків документів (їх копій), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації є тим, документом, що підтверджує ненадання документів до перевірки та є невід`ємною частиною акта перевірки

Тобто, Акт від 25.11.2021 року № 6363/26-15-07-04-03-16 про ненадання пояснень та їх документального підтвердження до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код 41115001) засвідчує факт ненадання запитуваних документів та пояснень.

Зі змісту Акту від 25.11.2021 року № 6363/26-15-07-04-03-16 про ненадання пояснень та їх документального підтвердження до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код 41115001) вбачається, що Позивачем не надано жодного документа по пояснення, які були запитувані відповідно до запиту № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03.

Так, положення пн. 44.1 ст. 44 ПК України передбачають, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3 ст. 44 платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до ст. 81 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Податковий кодекс України дозволяє платнику податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки надати документи і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд зазначає, Акт документальної позапланової невиїзної перевірки

№ 89309/26-15-07-04-06/41115001 від 02.12.2021 року отримано позивачем 06.12.2021 року (Том 1 аркуш 1), проте заперечення на Акт перевірки та додаткові документи Позивачем не було подано до ГУ ДПС у м. Києві, дане твердження сторонами не заперечувалося під час розгляду справи.

Отже, як вбачається із матеріалів справи Позивач не вчиняв будь-яких дій, які передбачені нормами ПК України, щодо надання (надіслання) ним первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів до контролюючого органу ні під час перевірки ні під час розгляду заперечень.

Отже, загальний підхід Верховного Суду щодо правозастосування статті 44 та ст. 85 ПК України в спорах між платниками податків та контролюючими органами, що виникають за результатами проведення податкових перевірок (оскарження податкових повідомлень-рішень) за умови ненадання під час перевірки документів, свідчить про те, що документи, які не були надані під час перевірки (чи на протязі 10 днів після її проведення) вважаються відсутніми у такого платника податків.

У платника податків існує обов`язок надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Пункт 44.6 ст. 44 ПК України є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 28.10.2021 у справі №802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві №640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі №640/9880/19.

Вищезгадані висновки Верховного Суду підтверджують правильність застосування ст. 44 та ст. 85 ПК України відповідачем та недопустимість доказів наданих позивачем під час розгляду справи в суді за їх ненадання під час перевірки.

Судом приймається до уваги, що Позивачем до перевірки не надано підтверджуючих документів (видаткові накладні на повернення товару та/або платіжні інструкції на повернення коштів) щодо підстав коригування податкових зобов`язань за вересень 2021 року на суму «-» 339 806 грн.

Суд також підтримує позицію Відповідача, що враховуючи ненадання ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» первинних документів, на підставі яких формувалися дані податкового обліку, перевіркою не підтверджено формування рядка 16 декларації (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) у мусі 5 893 597 гривень, що засвідчено актом віл 25.11.2021 року № 6363/26-15-07-04-03-16 про ненадання пояснень та їх документального підтвердження.

Отже, твердження контролюючого органу підтверджуються наявними доказами у матеріалах справи, які в сукупності спростовують твердження викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та наданих поясненнях Позивачем.

Щодо твердження Позивача про те, що ним не було отримано запиту

№ 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03, а особа, яка їх отримала Позивачу невідома.

Суд критично оцінює даний довід Позивача, який наведено у відповіді на відзив та наданих письмових поясненнях, оскільки, як вбачається з матеріалів справи запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 були направлені на податкову адресу Позивача та отримані 16.11.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 03058 09318376, яке наявне у матеріалах справи.

Правила надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.

З даних Правил вбачається, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Цей запис вносить працівник поштового зв`язку.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 03058 09318376 вбачається, що воно вручено Тютюн.

Напис про одержання поштового відправлення, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Доказів протилежного Позивачем ненадано

Відповідно до пункту 42.2 статті 43 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Крім того, Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 (справа №810/3116/18) зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 були направлені на податкову адресу Позивача.

Суд зазначає, що Відповідач завчасно направив запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 Позивачу, тобто вжив всіх необхідних дій для належного проведення перевірки та надавав Позивачу достатній час для підготовки, надання запитуваних документів і пояснень.

Суд також звертає увагу, що Позивачем самостійно разом з поданням позовної заяви надано запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 з копією конверта в якому вони були отримані, що свідчить про отримання вищенаведених документів Позивачем.

Жодних пояснень, яким чином у Позивача знаходився конверт в якому був направлений запит та повідомлення про надання документів та пояснень, який Позивач відповідно до відповіді на відзив та наданих пояснень - «не отримував», ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШДЯХ» не надало.

Таким чином, твердження Позивача спростовується наявними у матеріалах справи доказами в тому числі, доказами, які надані Позивачем самостійною разом з поданням позовної заяви до суду.

Щодо твердження Позивача, що податкові накладні були зареєстровані, що є достатньою підставою для формування податкового кредиту.

Суд зазначає, наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Відтак наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією із обов`язкових умов, а не єдиною умовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Тобто податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року справа № №400/987/19, від 3101.2020 справа № 520/10953/18.

Проте, у даній справі, як вже було встановлено раніше, Позивачем не надано до перевірки жодного доказу, який підтверджує правомірність формування податкового кредиту. Таким чином, твердження Позивача, що зареєстрована податкова накладна є єдиною та достатньою причиною для формування податкового кредиту суперечить нормам податкового законодавства та висновкам Верховного Суду.

Щодо твердження Позивача, що в порушення вимог пп.75.1.2 п.75 ст.75 ПК України відповідач здійснив перевірку виключно податкових декларацій з ПДВ суцільним порядком про що вказується у п. 2.11 акту перевірки, хоча зміст мотивувальної частини свідчить про використання інших даних, в тому числі даних інформаційних систем, зокрема ІС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних, котрі не були взяті до уваги при формуванні висновків за результатами перевірки.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727.

Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас, Позивач заперечень на Акт перевірки не подавав.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині відсутності складення акту про ненадання документів) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Як вбачається з Акта перевірки, контролюючим органом було використано та враховано відомості ІС «Податковий блок» та Єдиного реєстр податкових накладних, що вбачається зі змісту Акта перевірки.

Можливість використання ІС «Податковий блок» та Єдиного реєстр податкових накладних під час перевірки, обумовлена тим, що Позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Щодо твердження Позивача, що фактично, результати перевірки зводяться до твердження про допущення порушення, передбаченого п.44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України. Однак, такий вид порушення є окремим, та має наслідком відповідальність уповноваженої особи керівника, що передбачений законодавством про адміністративну відповідальність, а саме ч. 1 ст. 163 КУпАП, за котрою того ж 02.12.2021 року й було складено відповідний протокол.

Суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 28.10.2021 у справі №802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві №640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі №640/9880/19, від 09.10.2023 у справі № 420/534/20.

Таким чином, Відповідач діяв в межах та спосіб визначений ПК України.

Щодо твердження Позивача, що «ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій, а тому нівелюючи значення задекларованого значення з ПДВ відповідач повинен був провести відповідне перерахування сплаченого позивачем податку на прибуток за відповідними операціями, чого зроблено не було».

Суд зазначає, що відповідно до Наказу № 8938-п від 10 листопада 2021 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код 41115001)» було проведено документальну перевірку Позивача у зв`язку з поданням ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код 41115001) декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року.

Тобто, Відповідачем здійснювалася перевірка показників, які відображені саме в декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року, інші податкові декларації не перевірялися. Показники доходів, відображені у податковій декларації на прибуток підприємств, яка не була предметом перевірки.

Таким чином, Відповідач діяв в межах та спосіб визначений чинним законодавством.

Судом також приймається до уваги, що в результаті аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено наявність податкових накладних, складених ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ», статус яких за СМКОР «реєстрацію зупинено» на загальну суму ПДВ 524 451 грн., по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями: ТОВ «АВЕСТО-ТРЕЙД» (код 44118705), ТОВ «КОМПАНІЯ ОПТТОРГ» (код 44003498), ТОВ «АГРОФІРМА МОРИНЦІ» (код 42687781) за період виписки з 01.09.2021 по 30.09.2021 року.

Так згідно Єдиного реєстру податкових накладних Позивачем за вересень 2021 року виписано на адресу контрагентів покупців податкових накладних на загальну суму ПДВ 21 800 029 грн., проте згідно даних декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року рядок 1.1 «операції, що оподатковуються за основною ставкою» задекларовано суму 21 275 578 грн.

Відповідно до пункту 201.10 статті 210 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, Позивач в порушення пункту 201.10 статті 210 ПК України не включено до податкових зобов`язань податкової декларації з податку на додану вартість накладні, статус яких за СМКОР «реєстрацію зупинено». Доказів протилежного Позивачем не наведено.

Суд акцентує увагу, що Позивачем жодним чином не спростовано твердження Відповідача відносно того, що ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» не декларує супутні послуги, які необхідні для ведення господарської діяльності, зокрема: транспортування ТМЦ від зони митного контролю до складських приміщень, навантажувально-розвантажувальні послуги, послуги пакування, послуги розмитнення, послуги оренди приміщень.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі

№ 640/1595/21 де суд зробив висновок, що в даній категорії справ має бути досліджено факт надходження, приймання та зберігання ТМЦ на складі позивача, внутрішній рух ТМЦ, умов перевезення.

Суд зауважує, що Позивачем ні до перевірки, ні до суду не надано жодних документів складського обліку, довіреностей на отримання ТМЦ, доказів зберігання ТМЦ на складах, доказів транспортування ТМЦ, доказів внутрішнього руху ТМЦ, наявності місць зберігання ТМЦ, інформацію про залишки ТМЦ.

З наданих вантажно-митних декларацій UA500110/2021/206202, UA500110/2021/206207, UA500110/2021/206277, UA500110/2021/206319, UA500110/2021/206330, UA500110/2021/206331, UA500110/2021/206333, UA500110/2021/206334, UA500080/2021/204612, UA500080/2021/204620, UA500080/2021/204630, UA500080/2021/204631, UA500080/2021/204632, UA500080/2021/204634, UA500080/2021/204635, UA500080/2021/205083, UA500080/2021/205099, UA500080/2021/205766, UA500080/2021/205771, UA500080/2021/206015, UA500080/2021/206016, UA500080/2021/206319, UA500080/2021/206433, UA500080/2021/206456, UA500110/2021/206918, UA500110/2021/207071, UA500110/2021/207072, UA500110/2021/207074, UA500110/2021/207829, UA500020/2021/2011280, UA500020/2021/201938, UA500020/2021/212291, UA500020/2021/214493 вбачається, що поставка товару здійснювалася до м. Одеса, проте доказів транспортування товару з м. Одеса до інших міст чи складів зберігання, Позивачем не надано.

Позивачем надано типові Договори комісії № 15-09/01 від 15.09.2021 року, № 16-09/01 від 16.09.2021, № 16-09/02 від 16.09.2021, №07-09/02 від 07.09.2021, №07-09/03 від 07.09.2021, №08-09/06 від 08.09.2021, №09-09/03 від 09.09.2021, №09-09/02 від 09.09.2021, №03-09/10 від 03.09.2021, №10-09/10 від 10.09.2021, №02-09/10 від 02.09.2021, №11-09/01 від 11.09.2021, №10-09/02 від 10.09.2021, №11-09/03 від 11.09.2021, №16-09/03 від 16.09.2021, №24-09/01 від 24.09.2021 укладений з ТОВ «НЕСЛЕНС», № 24-09/02 від 24.04.2021 укладений з ТОВ «СКРОЛЕН», №24-08/22 від 24.08.2021 з укладений «ВОРФОЛК ПРОГРЕС», №28/09-21 від 28.09.2021, №04/09-21 від 04.09.2021 укладений з ТОВ «ФЕЛГРАЙМС».

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 815/7270/14.

Відповідно до умов вищенаведених договір доказом надання послуг є «звіт про виконання обов`язків» (п.п.2.1.7 п.2.1 розділу 2 Договорів), проте доказів виконання договорів не було надано ні до перевірки ні до суду.

Таким чином, Позивачем не спростовано позиці ГУ ДПС та не надано жодного доказу, який підтверджує фактичний рук ТМЦ, докази його транспортування та зберігання.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 травня 2024 р.