Постанова

від 29.01.2025 по справі 640/9482/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9482/22 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопбудшлях" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопбудшлях" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень-рішень від 29.12.2021 № 00961160704 та № 00961150704.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX), Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року позовну заяву прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що податкові повідомлення-рішенням є протиправними, необгрунтованим та незаконними, такими що порушують права позивача на отримання податкового кредиту, адже, фактично, результати перевірки зводяться до твердження про допущення порушення, передбаченого п.44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України. Однак, такий вид порушення є окремим, та має наслідком відповідальність уповноваженої особи - керівника, що передбачений законодавством про адміністративну відповідальність, а саме ч. 1 ст. 163 КУпАП, за котрою того ж 02.12.2021 року й було складено відповідний протокол. ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» звернув увагу на те, що, ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій, а тому, нівелюючи значення задекларованого значення з ПДВ, відповідач повинен був провести відповідне перерахування та сплаченого позивачем податку на прибуток за відповідними операціями, чого зроблено не було.

Відповідач позов не визнав, адже під час проведення перевірки підприємству було запропоновано в повідомленні від 12.11.2021 № 1883/26-15-07-04-03 надати документи та пояснення, а саме: необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувалися, в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС. Також, засобами поштового зв`язку було направлено запит №№ 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 в якому запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо з`ясування обставин здійснення та змісту господарських операцій, прояву розумної обачності, ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарських операцій, реальності здійснення господарських операцій та відповідності інформації, відображеної в первинних документах, змісту господарських операцій. Однак, в порушення пункту 85.2 пункту 85.4 статті 85 ПК України, посадовими особам первинних документів до перевірки не надано у зв`язку з чим встановлено порушення пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44 ПК України та складено акт про ненадання документів від 25.11.2021 № 6363/26-15-07-04-03-16, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопбудшлях" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24.09.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях» задоволено, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року скасовано, справу № 640/9482/22 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.11.2024.

01.11.2024, під № 43021 до суду від сторони відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

27.11.2024 розгляд апеляційної скарги не здійснювався.

11.12.2024 по справі оголошено перерву до 15.01.2025.

15.01.2025 за клопотанням сторони розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.01.2025.

27.01.2025, під № 1692 до суду від апелянта надійшла доповідь у судових дебатах для приєднання до матеріалів справи.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Представник апелянта подав суду клопотання про неможливість прибути у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (ЄДРПОУ 41115001) є юридичною особою, яка зареєстрована та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС України у м. Києві.

ГУ ДПС у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2021 № 9310478141.

Перевіркою встановлено порушення вимог, а саме:

1) п. 44.1, п. 44.6 ст.44, п. 198.1 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.201 ПК України, ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положення п.п. 2.1, 2.2, 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2021 року на суму 21800029 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2021 року на суму 10479775 гривень;

2) вимог п. 44.1 п. 44.6 ст.44, п. 85.2 ст.85 ПК України не надано документи до перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.12.2021 № 89309/26-15-07-04-03/41115001.

На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.12.2021 № 00961160704, № 00961150704.

Позивач, не погоджуючись з висновками акта перевірки, вважаючи прийняті на його основі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що:

- матеріалами справи підтверджується факт направлення запиту № 33329/1/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 на податкову адресу позивача (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд.7 кв. 5-1). Дана адреса міститься на конвертах та рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 03058 09318376. Дана адреса відповідає адресі, яка міститься в позовній заяві;

- позивачем всупереч нормам ПК України не надано документів, які були запитувані податковим органом, що знайшло своє відображення в акті від 25.11.2021 № 6363/26-15-07-04-03-16 про ненадання пояснень та їх документального підтвердження до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ», однак, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 ПК України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності;

- позивач не вчиняв будь-яких дій, які передбачені нормами ПК України, щодо надання (надіслання) ним первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів до контролюючого органу ні під час перевірки ні під час розгляду заперечень;

- за висновком суду першої інстанції, надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період;

- твердження позивача спростовується наявними у матеріалах справи доказами в тому числі, доказами, які надані позивачем самостійною разом з поданням позовної заяви до суду;

- позивачем не надано до перевірки жодного доказу, який підтверджує правомірність формування податкового кредиту, а твердження що зареєстрована податкова накладна є єдиною та достатньою причиною для формування податкового кредиту суперечить нормам податкового законодавства та висновкам Верховного Суду.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк:

- позиція ТОВ «Девлопбудшлях» полягає у тому, що об`єктивної можливості надати відповіді на запити податкового органу від 12.11.2021 товариство не мало, оскільки, не знало про існування таких запитів загалом;

- необізнаність апелянта з надісланими запитами податкового органу полягає у тому, що судячи з поштового корінця форми № 119, котре не було надано податковим органом добровільно, а лише за результатами постановленої ухвали суду про витребування доказів в порядку ст. 80 КАС України, такі запити дійсно були отримані 16.11.2021, але невідомою для ТОВ «Девелопбудшлях» особою - пан/пані Тютюн;

- були проігноровані судом додаткові пояснення про відсутність будь-яких складених керівником ТОВ «Девелопбудшлях» довіреностей та/або доручень на прізвище « Тютюн »;

- не заперечуючи факт придбання (імпорту) товарів, не заперечуючи факт відображення відповідних операцій в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачем було знівельовано відповідні цифрові значення сум ПДВ тільки на підставі факту ненадання відповідних документів на запит та в ході перевірки, при тому, що таке діяння містить склад окремого адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України .

Відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі, якщо на момент перевірки платника податку, контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За змістом підпункту 199.1. статті 199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною 1, 2 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З наведеного слідує, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт надання послуги особою, яка вказана в первинних документах, наданих платником податків. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку. Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що підставою виникнення від`ємного значення з ПДВ були операції з придбання товарів , а саме: імпорт тканини, ниток, гудзиків, стрічок з пластмаси, готових текстильних виробів, тощо з: Тайваню, Китаю, Болгарії, Туреччини, Республіка Корея, Греції.

Позивачем за вересень 2021 року було складено та зареєстровано податкових накладних на реалізацію товару з номенклатурою, нитки, гудзики, стрічки з пластмаси, готові текстильні вироби на суму 21 800 029, 01 грн.

В структурі податкового кредиту, задекларованого позивачем згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2021 року мали вплив такі показники: ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою (ряд.11.1 Декларації) - 25521950 грн; від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд 16 Декларації) - 5893597 грн.

Водночас, слід звернути увагу на те, що вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені приписами статті 44 ПК України, за якими, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

З метою перевірки показників, які відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року було направлено повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 де ГУ ДПС у м. Києві просить надати «усі наявні документи по взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за період, у якому виникло від`ємне значення з податку на додану вартість, а саме за вересень 2021 року; договори, згідно з якими платником було придбано та реалізовано товари/роботи/послуги (у разі укладення правочинів в усній формі надати письмові пояснення); рахунки фактури, акти виконаних робіт/наданих послуг; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення, що підтверджують факт оплати; загальні оборотно-сальдові відомості в розрізі субрахунків за перевіряємі періоди, окремо в форматі Exсel; оборотно-сальдові відомості по рахунках 31, 10, 20, 23, 26, 28, 36, 37, 63, 68, 70, 79, 90 в розрізі субрахунків із кількістю та сумах в форматі Exсel; журнали-ордери порахунках 631, 632, 361, 37, 68 за перевіряємі періоди в форматі Exсel; надати письмові пояснення щодо причин виникнення від`ємного значення; інші документи, які не ввійшли до зазначеного періоду, чисельність працюючих, середню заробітну плату, штатний розпис ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код ЄДРПОУ 41115001), договори, укладені на оренду офісних та складських приміщень, необхідних для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності з документальним підтвердженням, у разі наявності власних офісних приміщень та складських приміщень надати документи, що підтверджують право власності на такі приміщення; наказ про облікову політику; затверджений табель та графік робочого часу за період, що перевірявся».

Було направлено запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 «про надання пояснень та їх документального підтвердження», де ГУ ДПС просить надати письмові пояснення з наступних питань: «пояснення з підтверджуючими документами щодо придбання програмної продукції товарів: тканини, готові текстильні вироби, взуття, одяг, сумки, тощо; пояснення щодо власних та орендованих складських приміщень, ї їх місць розташування; пояснення щодо відповідального за якість поставлених товарів (робіт, послуг); відповідального за збереження товару; пояснення щодо місць зберігання залишків ТМЦ, які обліковуються на рахунку 28; пояснення щодо причин виникнення від`ємного значення; які роботи та послуги Ви надавали покупцям (замовникам) та інші питання стосовно порядку укладення договорів, внесення інформації до регістрів».

Вищенаведений запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 були отримані позивачем 16.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 03058 09318376.

У контексті доводів апелянта про те, що товариство/уповноважений працівник не отримувало жодних запитів від контролюючого органу, адже пан «Тютюн» не працює та не працював у товаристві, колегія суддів ставиться до них критично, позаяк, позивачем було самостійно долучено конверти, у яких були отримані запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 до матеріалів справи (том 1 арк. 50, 54), на яких зазначено трек-номер 03058 09318376, з огляду на що, не вбачається за можливе співставити вказані твердження позивача про неотримання запитів відповідача через те, що їх отримано невідомою особою, при цьому, у позивача наявний конверт, в якому містився такий запит, при наголошенні в суді апеляційної інстанції представником позивача Тютюніком О.О. про те, що його отримано невідомою особою.

Тобто, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, матеріалами справи підтверджується факт направлення запиту № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 на податкову адресу позивача (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд.7 кв. 5-1), дана адреса міститься на конвертах та рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 03058 09318376.

Отже, позивачем всупереч нормам ПК України не надано документів, які були запитувані податковим органом, що знайшло своє відображення в Акті від 25.11.2021 року № 6363/26-15-07-04-03-16 про ненадання пояснень та їх документального підтвердження до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ».

Акт від 25.11.2021 року № 6363/26-15-07-04-03-16 про ненадання пояснень та їх документального підтвердження до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» (код 41115001) засвідчує факт ненадання запитуваних документів та пояснень, зі змісту якого слідує, що позивачем не надано жодного документа або пояснення, які були запитувані відповідно до запиту.

Проте, за нормами п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У свою чергу, відповідно доположень п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України, передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Водночас, позивач не вчиняв будь-яких дій, які передбачені нормами ПК України, щодо надання (надіслання) ним первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів до контролюючого органу ні під час перевірки, ні під час розгляду заперечень.

На переконання колегії суддів, надання первинних документів лише під час розгляду справи у суді/до позовної заяви, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 28.10.2021 у справі № 802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві № 640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі № 640/9880/19.

За даних обставин, позивачем до перевірки не надано підтверджуючих документів (видаткові накладні на повернення товару та/або платіжні інструкції на повернення коштів) щодо підстав коригування податкових зобов`язань за вересень 2021 року на суму «-» 339 806 грн. Враховуючи ненадання ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШЛЯХ» первинних документів, на підставі яких формувалися дані податкового обліку, перевіркою не підтверджено формування рядка 16 декларації (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) у мусі 5893597 гривень, що засвідчено актом віл 25.11.2021 року № 6363/26-15-07-04-03-16 про ненадання пояснень та їх документального підтвердження.

Отже, як цілком обґрунтовано виснував суд першої інстанції, твердження контролюючого органу підтверджуються наявними доказами у матеріалах справи, які, в сукупності, спростовують твердження позивача.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про те, що ним не було отримано запиту № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03, а особа, яка їх отримала позивачу невідома, з урахуванням того, що останні були направлені на податкову адресу позивача та отримані 16.11.2021, що підтверджується саме рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 03058 09318376, яке наявне у матеріалах справи, а сам конверт наданий позивачем за обставин, заперечення їх отримання довіреними особами товариства, що не узгоджується між собою.

До того ж, відповідно до пункту 42.2 статті 43 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідач завчасно направив запит № 33329/І/26-15-07-04-03-13 від 12.11.2021 року та повідомлення від 12 листопада 2021 року № 1883/26-15-07-04-03 позивачу, тобто вжив всіх необхідних дій для належного проведення перевірки та надавав позивачу достатній час для підготовки, надання запитуваних документів і пояснень. Водночас, документи первинного бухгалтерського обліку, що стосуються перевірки, надано лише до суду при поданні позову.

Жодних пояснень, яким чином у позивача знаходився конверт, в якому був направлений запит та повідомлення про надання документів та пояснень, який позивач не отримував, ТОВ «ДЕВЕЛОПБУДШДЯХ» не надало ні під час розгляду даного спору в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду, окрім як відповідне заперечення цих обставин.

Щодо твердження позивача, що податкові накладні були зареєстровані, що є достатньою підставою для формування податкового кредиту, колегія суддів зазначає, що наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не є єдиною та достатньою підставою яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, адже не єдиною умовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за приписами ПК України, та зокрема, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, а головне, документи мали бути надані до перевірки.

Щодо твердження апелянта про те, що результати перевірки зводяться до лише до констатації про допущення порушення, передбаченого п.44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України, що є окремим порушенням, та має наслідком відповідальність уповноваженої особи - керівника, що передбачений законодавством про адміністративну відповідальність, а саме ч. 1 ст. 163 КУпАП, за котрою того ж 02.12.2021 року й було складено відповідний протокол, слід врахувати приписи пункту 44.6 статті 44 ПК України, за якими ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку, прирівнюється до їх відсутності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв в межах та спосіб визначений ПК України.

Позивачем ні до перевірки, ні до суду не надано жодних документів складського обліку, довіреностей на отримання ТМЦ, доказів зберігання ТМЦ на складах, доказів транспортування ТМЦ, доказів внутрішнього руху ТМЦ, наявності місць зберігання ТМЦ, інформацію про залишки ТМЦ.

З наданих вантажно-митних декларацій вбачається, що поставка товару здійснювалася до м. Одеса, проте доказів транспортування товару з м. Одеса до інших міст чи складів зберігання, Позивачем не надано.

Позивачем надано типові Договори комісії № 15-09/01 від 15.09.2021 року, № 16-09/01 від 16.09.2021, № 16-09/02 від 16.09.2021, №07-09/02 від 07.09.2021, №07-09/03 від 07.09.2021, №08-09/06 від 08.09.2021, №09-09/03 від 09.09.2021, №09-09/02 від 09.09.2021, №03-09/10 від 03.09.2021, №10-09/10 від 10.09.2021, №02-09/10 від 02.09.2021, №11-09/01 від 11.09.2021, №10-09/02 від 10.09.2021, №11-09/03 від 11.09.2021, №16-09/03 від 16.09.2021, №24-09/01 від 24.09.2021 укладений з ТОВ «НЕСЛЕНС», № 24-09/02 від 24.04.2021 укладений з ТОВ «СКРОЛЕН», №24-08/22 від 24.08.2021 з укладений «ВОРФОЛК ПРОГРЕС», №28/09-21 від 28.09.2021, №04/09-21 від 04.09.2021 укладений з ТОВ «ФЕЛГРАЙМС».

Водночас, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Відповідно до умов вищенаведених договорів, доказом надання послуг є «звіт про виконання обов`язків» (п.п.2.1.7 п.2.1 розділу 2 Договорів), проте доказів виконання договорів не було надано ні до перевірки ні до суду, а отже, не спростовано позиці ГУ ДПС та не надано жодного доказу, який підтверджує фактичний рук ТМЦ, докази його транспортування та зберігання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги позивача не узгоджуються між собою та матеріалами справи, ґрунтуються лише на запереченні отримання запиту від податкового органу, однак, так і не дають відповіді на висновок суду в цій частині про надання до позовної заяви самого конверту, в якому було направлено такий запит, тому і не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопбудшлях" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

В.В. Кузьменко