Постанова

від 24.09.2024 по справі 640/9482/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 вересня 2024 року

справа № 640/9482/22

адміністративне провадження № К/990/32837/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях»

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року (судді: Ганечко О. М., Кузьменко В. В., Сорочко Є. О.)

у справі №640/9482/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2021 року №00961160704 та №00961150704, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2021 року №00961160704 та №00961150704 (дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 травня 2024 року).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 24810,00 грн.

У зв`язку з тим, що станом на 03 липня 2024 року позивач не усунув недоліки апеляційної скарги, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з усіма доданими до неї матеріалами повернув апелянту.

16 липня 2024 року позивач вдруге подав апеляційну скаргу через систему «Електронний суд»).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Позивач мав надати у строк для усунення недоліків докази, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

26 липня 2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено про те, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою пропущено, оскільки первинну апеляційну скаргу подано у встановлений приписами КАС України строк, однак, її було повернуто, при цьому, при подачі повторної апеляційної скарги виконано всі приписи процесуального законодавства щодо вимог до апеляційної скарги. Наголошено на тому, що підставою для повернення первинно поданої апеляційної скарги стала сплата судового збору на помилкові реквізити, втім, на переконання апелянта, вказана обставина є формальною та не може позбавляти права на оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції визнав неповажними підстави наведені позивачем у клопотанні та зазначив, що сплата судового збору за помилковими реквізитами може вважатись поважною причиною пропуску строку, однак, у даному випадку, між первинним поверненням скарги та повторним зверненням пройшло 13 днів, що позбавляє можливості для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.

Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року, позивач подав касаційну скаргу на це рішення, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі скаржник наголошує: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Верховний Суд ухвалою від 26 серпня 2024 року відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу №640/9482/22 з суду першої інстанції.

28 серпня 2024 року надійшла електронна справа №640/9482/22 в системі документообігу суду ДСС, а 20 вересня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла справа в паперовому вигляді.

09 вересня 2024 року від податкового органу на адресу Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Клопотання Товариства про розгляд справи за участю представника позивача колегія суддів відхиляє з огляду на положення пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, за якими суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі N 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Колегія суддів Верховного Суду враховує, що у справі, яка розглядається, первісне звернення до суду апеляційної інстанції відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме 21 травня 2024 року у той час, коли останній день для подання первісної апеляційної скарги становив 03 червня 2024 року (з урахуванням дати складання повного тексту такого - 03 травня 2024 року). Слід зважити й на ту обставину, що позивач сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги 21 травня 2024 року (платіжна інструкція № 2175 від 21 травня 2024 року), однак помилково зазначив реквізити Верховного Суду. Технічну помилку у банківських реквізитах позивач пов`язує з високим ступенем схожості банківський реквізитів Шостого апеляційного адміністративного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а саме: однаковий одержувач: ГУК у м. Києві/Печерський р-н.; однаковий банк одержувача: Казначейство України; однаковий МФО БАНКУ одержувача: 899998; візуальна схожість номерів розрахункових рахунків. Ці обставини підтверджені Товариством належними доказами, що доводить реальність намірів позивача оскарження рішення суду першої інстанції.

Крім того, повторне звернення з апеляційною скаргою відбулось впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної апеляційної скарги. Повторна сплата скаржником судового збору без зайвих зволікань у вигляді очікування подання від Верховного Суду на повернення помилково перерахованих грошових коштів з подальшою реалізацією такого в органах Державної казначейської служби, що свідчить про добросовісне ставлення скаржника до покладених на нього обов`язків по усуненню недоліків.

З огляду на зазначене колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що позивач продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.

Таким чином, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право позивача на апеляційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №640/9482/22 - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопбудшлях» задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року скасувати, справу №640/9482/22 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк