Рішення

від 03.05.2024 по справі 160/20349/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року Справа № 160/20349/23 Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Позивач 14.08.2023 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2023 р. №693/32-00-07-03-18 прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення останнім приписів п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в частині завищення від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в березні 2023 року у розмірі 7664 грн., оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» та ФГ «ГРЕЙН АГРО», в ході здійснення реальних господарських операцій за укладеними договорами. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Первинні документи є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товару (екстрактор Сокселету) ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» за умовами договору поставки №03/5 від 13.01.2021 р. та факти надання ФГ «ГРЕЙН АГРО» послуг з перевезення соняшникового шроту, а також та настанні змін в майновому стані платника податків. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не встановлюють жодного конкретного порушення позивача вимог саме податкового законодавства в частині формування податкового кредиту. Крім того, позивач зазначав, що чинне законодавство не ставить виникнення у платника податку права на податковий кредит у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності у останнього трудових ресурсів, основних фондів, бо така відсутність не може впливати на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період надання послуг, що в акті перевірки досліджено не було. Посилання відповідача в акті перевірки на неможливість встановити походження товару та його виробника "по ланцюгу постачання", не підтверджує висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки його не зобов`язане встановлювати походження товару та виробника товару в "ланцюгу" його постачання для отримання права на податковий кредит з ПДВ. На переконання позивача, він не зобов`язан контролювати господарську діяльність та податкову дисципліну інших платників податків та безпосередніх контрагентів та відповідно не несе відповідальності за можливі порушення вимог чинного законодавства іншими суб`єктами господарювання. Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення (далі ППР) є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

05 вересня 2023 року за допомогою засобів електронного зв`язку від представника позивача до суду надійшов супровідний лист про допущення описки у поданій ним позовній заяві.

19 вересня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною документальної позапланової невиїзної перевірки позивача встановлено порушення п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.4, ст.200 Податкового Кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 №21 в результаті чого ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» завищено податковий кредит на суму ПДВ 7 664 грн. при відображенні в податковій звітності за березень 2023 р. взаємовідносин з контрагентами, у яких відсутні можливості здійснення господарських операції в наслідок недостатньої чисельності працюючих, відсутності основних засобів, відсутності технічної та матеріальної бази для виконання робіт/надання послуг, відсутності дозвільних документів (ліцензії, дозволи тощо), неможливості виробництва ТМЦ, відсутності фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації тощо), а саме: ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» (код ЄДРПОУ 39864789) на суму ПДВ 1990 грн.; ФГ «ГРЕЙН-АГРО» (код ЄДРПОУ 40623569) на суму ПДВ 5674 грн. Заперечення по Акту перевірки в терміни передбачені пунктом 86.7 статті 86 ПК України не надходили. За результатами встановлених порушень, на підставі Акту перевірки Східним МУ ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 693/32-00-07-03-18від 18.07.2023 р. форми «В4» яким ТОВ «Агропроінвест 08» зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на суму 7664 грн. Так, відповідачем зауважується, що відповідно до наданих до перевірки документів не можливо встановити походження, виробника/постачальника сировини/товару, відсутній власний імпорт або за ланцюгом постачання виробник. Також, до перевірки по непідтвердженим операціям не надано документи, які би свідчили про якість постачаємого товару - сертифікати якості (відповідності), декларації про відповідність та сертифікати відповідності, які посвідчують якість товару, гарантійні талони на поставлений товар, тощо, тому встановити реальне джерело походження товарів не є можливим. Встановлені перевіркою факти в сукупності вказують на неправомірність документального оформлення ТОВ «Агропроінвест 08» операцій з метою введення в обіг (легалізації): ТМЦ законне джерело походження, яких не встановлено, та робіт (послуг), виконавці яких не встановлені, при складанні паперів за формою первинних документів, так і при їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і податковій звітності. Обов`язок підтвердити правомірність та обгрунтованість сформованого податкового кредиту (витрат) належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

25 вересня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 р. було відмовлено у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/20349/23.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позову у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (код ЄДРПОУ 35834331) є юридичною особою зареєстрованою 19.03.2008 року, про що внесено відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.03.2005 року та зроблено відповідний запис № 1 083 102 0000 014456. Основний вид економічної діяльності: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.

На підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.05.2023 р. №123-п та повідомлення від 18.05.2023 №77/32-00-07-06-03, ОСОБА_1 головним державним інспектором відділу планових перевірок платників інших галузей економіки управління податкового аудиту Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та ОСОБА_2 заступником начальника відділу планових перевірок платників інших галузей економіки управління податкового аудиту управління податкового аудиту Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст.79, п.69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 24 .лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), проведено документальну позапланову невиїздну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (код ЄДРПОУ 35834331) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року (вх. № 9084894770 від 19.04.2023).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.06.2023 року №657/32-00-07-03-13/35834331, яким зафіксовано встановлені цією перевіркою порушення ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами), внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року) у розмірі 7 664 гривень.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що, зокрема, перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 декларації з ПДВ суми податкового кредиту по рядку 17 податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року встановлено його завищення на загальну суму ПДВ 7 664 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 податкової Декларації з ПДВ за березень 2023 року.

Порушення встановлені по рядку 10.1 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ всупереч вимог п. 198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (код за ЄДРПОУ 35834331) завищено податковий кредит за березень 2023 р. при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, при відсутності можливості їх здійснення (відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації товарів, відсутні основні засоби, відсутні відповідні фахівці за відсутності штатної чисельності, відсутнє придбання відповідної сировини для виробництва, відсутні технічні та матеріальні можливості, відсутнє придбання послуг оренди основних засобів, побутових послуг тощо), а саме:

- ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» (ЄДРПОУ 39864789) на суму ПДВ 1 990 гривень.

- ФГ «ГРЕЙН-АГРО» (ЄДРПОУ 40623569) на суму ПДВ 5 674 гривень.

Вина ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (код за ЄДРПОУ 35834331) полягає у тому, що ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (код за ЄДРПОУ 35834331) повинно дотримуватись правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснило та не виконало свого податкового обов`язку, за сукупністю обставин платник податків віднісся без належної обачності до вибору контрагентів, а відтак метою платника було отримання податкової «преференції». Платник податків створив формальний документообіг між кількома суб' єктами господарювання - контрагентами з відсутністю основних засобів, відсутністю штатної чисельності працівників, відсутність фактичних виконавців по ланцюгу постачання тощо, наявна несплата, недекларування податків) задля мінімізації сплати податкових зобов`язань (формування податкового кредиту, що непідтверджений реально здійсненими операціями за рухом товару/послуг) тобто з усвідомленням настання шкідливих наслідків для бюджету. Вказані дії умисні, за сукупністю обставин, оскільки саме цей платник податків зменшив податкові зобов`язання на суму податкового кредиту сформованого по податковим накладним.

На підставі висновків акта перевірки від 19.06.2023 року №657/32-00-07-03-13/35834331, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 18.07.2023 р. №693/32-00-07-03-18, яким ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2023 року у сумі 7664 грн.

Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому, п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз.1 п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Судом встановлено, що висновок контролюючого органу про завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2023 року в сумі 7664 грн ґрунтується на твердженнях про нереальність господарських операції позивача з ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» за умовами договору поставки №03/5 від 13.01.2021 р. за фактом придбання товару (екстрактор Сокселету), а також з ФГ «ГРЕЙН АГРО», щодо отримання позивачем послуг з перевезення соняшникового шроту за умовами договору на перевезення вантажів №А-001573 від 30.09.2019 р.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» судом встановлено наступне.

ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» з ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» було укладено Договір №03/5 від 13.01.2021 р., відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар (лабораторне обладнання, витратні матеріали та запасні частини), визначений в асортименті, в кількості та за цінами згідно до специфікацій, що є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

10.01.2023 року сторонами вищевказаного договору було погоджено Специфікацію №7, відповідно до якої передбачалась поставка товару екстрактор Сокслета на 100 мл з краном у кількості 2 шт. загальною вартістю 11940,00 грн. з ПДВ.

З метою документального оформлення постачання вказаного товару сторонами були оформлені наступні первинні документи: рахунок на оплату №3 від 10.01.2023 р. на суму 11940,00 грн., у т.ч. ПДВ 1990,00 грн.; видаткова накладна №35 від 13.03.2023; експрес-накладна Нової Пошти №59000940829713 від 14.03.2023р.; податкова накладна від 19.01.2023 №12 на суму 11940,00 грн. у т.ч. ПДВ 1990,00 грн., платіжна інструкція №96 від 19.01.2023 на суму 11940,00 грн.

Крім того, на підтвердження використання отриманого від свого контрагента товару, позивачем до суду надано документ про передачу матеріалів в експлуптацію №87 від 31.03.2023 року.

Так, сума ПДВ, сплачена в ціні поставленого ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» товару, 1990,00 грн. була включена ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» до складу податкового кредиту з ПДВ у березні 2023 року.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ФГ «ГРЕЙН АГРО» судом встановлено наступне.

ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» з ФГ «ГРЕЙН АГРО» було укладено Договір перевезення вантажів №А-001573/№364 від 30.09.2019 р., відповідно до п. 1.1 якого за цим договором перевізник зобов`язується доставити довірений йому замовником (чи зазначений замовником «Відправником») вантаж до пункту призначення і видати його замовнику (чи зазначеному замовником «Одержувачу»), а замовник зобов`язується здійснювати за перевезення вантажу встановлену в доповненнях до договору (специфікаціях, заявках) плату.

11.02.2022 року сторонами вищевказаного договору було погоджено Специфікацію №52 до Договору №А-001573 від 30.09.2019 р., відповідно до якої замовник доручав, а перевізник зобов`язався доставити вантаж шрот соняшниковий не гранульований українського походження, врожаю 2021 року.

З метою документального оформлення надання транспортних послуг з перевезення товару сторонами були оформлені наступні первинні документи: товарно-транспортні накладні №0000000964 та №0000000965 від 11.02.2022 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 20.03.2023 року, платіжна інструкція №843121 від 29.03.2023 на суму 28370,50 грн., виписка за рахунками за 17.05.2023 року; податкова накладна від 20.03.2023 №1 на суму 34044,60 грн. у т.ч. ПДВ 5674,10 грн.

Так, сума ПДВ, сплачена в ціні наданих ФГ «ГРЕЙН АГРО» послуг 5674,10 грн. була включена ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» до складу податкового кредиту з ПДВ у березні 2023 року.

Крім того, у Акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 657/32-00-07-03-13/35834331 від 19.06.2023 року також було зазначено, що в ході перевірки посадовими особами ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (код за ЄДРПОУ 35834331) надано пояснення та копії додаткових документів на запит Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.06.2023 р. № 3444/6/32-00-07-06-03 щодо встановленого порушення ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (код за ЄДРПОУ 35834331) листом від 19.06.2023 р. № 202 (вх. №4366/6/екпп від 19.06.2023 року), у якому зазначено:

«Розглянувши отриманий Запит, насамперед, повідомляємо про те, що Товариство категорично не погоджується з, начебто, встановленими порушеннями які зазначені у Запиті, з підстав які будуть описані нижче.

1. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» зазначаємо, що між Товариством та даним контрагентом був укладений договір на поставку лабораторного обладнання, витратних матеріалів та його запасних частин, на виконання якого, з урахуванням замовлення Товариства, був поставлений екстрактор Сокслета на 100 мл з краном, що підтверджується відповідною накладною, грошові кошти за який були сплачені відповідно до умов укладеного договору. Доставка товару здійснювалася перевізником «Нова пошта».

Як відомо, Товариство є виробничим підприємством, основним напрямом діяльності якого є виробництво олії та тваринних жирів. Товариство має у власності відповідні знаходяться на території м. Вільнянськ (олієпереробний завод за адресою Запорізька обл.., м. Вільнянськ, пер. Матросова, буд. 22). На виробничих потужностях Товариства наявна виробничо-технічна лабораторія (копія свідоцтва про визнання технічної компетентності додається), основним напрямом діяльності якої є перевірка як якісних характеристик насіння, що закуповується підприємством для його подальшої переробки, так і перевірка якісних показників готової продукції. Повідомляємо, що екстрактор Сокселету є змінною скляною запасною частиною, що встановлюється на основний прибор - екстрактор BEHRR 104S який використовується атестованою лабораторією Товариства для визначення показників жиру у насінні та шроті соняшника, тобто, використовується у безпосередній господарській діяльності Товариства.

Додатково, звертаємо увагу контролюючого органу, що ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» у встановленому порядку зареєструвало відповідну податкову накладну, тим самим виконавши вимоги ст. 201 ПК України, шо до належного підтвердження Формування податкового кредиту для Товариства.

Крім того, зауважуємо, що сам по собі факт недекларування контрагентами Товариства у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів та/або їх відповідність критеріям ризиковості платника податку не може впливати на права Товариства визначені податковим законодавством, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 року № К/9901/612/18 і № К/9901/630/18.

2. Щодо взаємовідносин з ФГ «ГРЕЙН АГРО» зазначаємо, між Товариством та даним контрагентом був укладений договір на перевезення вантажів № А-001573 від 30.09.2019 року (надалі - Договір). На виконання умов вказаного договору його сторонами була погоджена Специфікація № 52 від 11.02.2022 року.

ФГ «ГРЕЙН АГРО» виконало умови зазначеної специфікації № 52 та здійснило перевезення вантажу, що підтверджується ТТН № 0000000964, № 0000000965 від 11.02.2022 року.

З урахуванням положень п. 4.4. Договору, за фактом перевезення вантажів Перевізник складає та підписує Акт здачі-прийняття наданих послуг/виконаних робіт, рахунок-фактуру, які разом з ТТН передаються протягом 2-х банківських днів на підписання Замовнику. Замовник протягом 4-х банківських днів при відсутності зауважень підписує Акт здачі-прийняття наданих послуг/виконаних робіт та другий екземпляр повертає Перевізнику. Підписаний обома Сторонами Акт здачі-прийняття наданих послуг/виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків відповідно до п. 4.3 цього Договору. З урахуванням військової агресії Російської Федерації яка почалася 24.02.2022 року, введення воєнного стану на всій території України, а у майбутньому окупацію м. Херсону (березень 2022 року), у якому знаходився термінал на який перевозився товар за ТТН, документи визначені п.4,4. Договору були надані ФГ «ГРЕЙН АГРО» Товариству лише у березні 2023 року, після чого був підписаний Акт здачі-приймання робіт № 1 від 20.03.2023 року та Товариством була здійснення оплата наданих послуг. У свою чергу, ФГ «ГРЕИН АГРО» здійснювалося перевезення соняшникового шроту, який був вироблений Товариством на потужностях зазначених вище, та поставлявся за відповідним зовнішньоекономічним контрактом укладеним з нерезидентом, тобто, відповідні послуги були використані у безпосередній господарській діяльності Товариства.

Зазначене вище підтверджує, що Товариство не вчиняло жодних порушень діючого податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» та ФГ «ҐРЕЙН АГРО» про які йде мова у Запиті, а останні є безпідставними та необгрунтованими.»

Проте контролюючим органом, як у Акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 657/32-00-07-03-13/35834331 від 19.06.2023 року, так і у власному відзиві на позовну заяву, не було надано доказів розгляду вказаного листа позивача, а також надання оцінки зазначеним у ньому обставинам.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність у контрагентів транспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов`язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

На думку суду, необґрунтованими є й посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ ТЕХНОЛОДЖИС» та ФГ «ҐРЕЙН АГРО» оскільки вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Так, на переконання суду, неможливо дійти обгрунтованих висновків лише з інформації, що міститься в ІТС "Податковий блок" за відсутності безпосереднього дослідження контролюючим органом фінансово - господарської діяльності даного суб`єкта господарювання, в тому числі щодо наявних обсягів сировини (запасів минулих періодів та їх фактичний стан який міг вплинути на кінцевий об`єм/площу виготовлених ТМЦ).

Про такий висновок суду свідчить правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.05.2021 року у справі №804/5965/16, згідно якої, податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як доказ нереальності здійснення господарських операцій, є безпідставною, оскільки остання носить виключно інформативний характер, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18.06.2021 року у справі № 320/7061/19, згідно якої, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, Верховний Суд у Постанові від 21.01.2021 року по справі №804/959/16 зазначив, що що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків. У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи (договори, договори постачання, накладні та податкові накладні, видаткові накладні, документи на підтвердження здійснення оплати по договорам укладеним з відповідними контрагентами, посвідчення відповідності, рахунки-фактури, копії довіреностей на відповідних відповідальних осіб за постачання/прийняття матеріальних цінностей (товарів), документи на перевезення товарів (містять всю необхідну інформацію щодо транспортування продукції, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування вагону, прізвища та підписи відповідальних осіб, відомості про вантаж, маса товару, підпис та печатка перевізника) та їх розвантаження на складські приміщення та інші документи), які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий відповідачем період.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу на те, що по ланцюгу господарських відносин з придбання/продажу товару, у 3-й та 4-й ланці є суб`єкти господарської діяльності, у яких, за податковою інформацією, відсутня податкова звітність про наявність ресурсів для здійснення господарської діяльності, та/або відсутня інформація щодо наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано судам першої та апеляційної інстанції жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що позивач брав участь у будь-яких господарських відносинах з такими суб`єктами господарської діяльності.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарська операція, яка є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулась.

Так, рух активів при здійсненні вказаної операції підтверджується документами про оплату, накладною, укладеним договором, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справах № 826/11879/13-а, № 825/3419/14.

Суд вважає за необхідне зазначити, що жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Тож, допущені контрагентом порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Суд звертає увагу на те, що принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

У відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічну правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Крім того, суд вказує, що контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагента постачальника позивача та дослідження його первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Більш того, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Отже, суд робить висновок, що по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, суд вказує, що сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

При цьому, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування реальності господарської операції, зокрема, не долучено до матеріалів перевірки жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду відносно контрагента позивача, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) позивача та наміру одержати економічний ефект. Податкова ж інформація щодо контрагента позивача не може слугувати підставою для відмови позивачу в отриманні податкової вигоди за відсутності доведення податковим органом недобросовісних узгоджених дій сторін господарської операції або обізнаності платника податку із податковими зловживаннями контрагента.

Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатні, щоб стверджувати про нереальність господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №814/1439/17.

Відповідно до матеріалів справи на момент здійснення господарської операції із позивачем контрагенти були зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у відповідних територіальних ДПІ, володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю (зокрема, станом на день складання податкової накладної був платником ПДВ), яка, у тому числі, надавала право за рахунок проведеної операції формувати його покупцю податковий кредит.

У контексті наведеного суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивачем надано належно оформлені первинні документи та інші документи, складені в межах вчиненої господарської операції, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарської операції та використання придбаного товару в межах господарської діяльності позивача, що є підставою для формування платником податкового обліку.

У свою чергу викладені відповідачем аргументи є недостатніми, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податків в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, знаходження за заявленою юридичною адресою тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати, саме, для цієї особи.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

У пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 74 КАС України. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Контролюючим органом не подано доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочинів (укладення договорів), на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Отже, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату, лише, ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

З огляду на викладене, наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 18.07.2023 р. №693/32-00-07-03-18, яким ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2023 року в сумі 7664 грн, прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі висновку Акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 657/32-00-07-03-13/35834331 від 19.06.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2684,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (вул. Центральна, буд. 15, с. Першотравневе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53264, код ЄДРПОУ 35834331) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 18.07.2023 р. №693/32-00-07-03-18, прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (вул. Центральна, буд. 15, с. Першотравневе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53264, код ЄДРПОУ 35834331) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко