Рішення

від 03.04.2024 по справі 607/9974/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2024 Справа №607/9974/22 Провадження №2-др/607/18/24

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача - адвоката Панченко Д.В., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Осіва П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , Тернопільського спільного комерційного виробничого малого підприємства «ТЕР ТАМП» про стягнення заборгованості за договором кредиту,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.03.2024, у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , Тернопільського спільного комерційного виробничого малого підприємства «ТЕР ТАМП» про стягнення заборгованості за договором кредиту №770/42-26-07 від 21.05.2007, відмовлено.

12.03.2024 представником відповідача - адвокатом Осів П.В. подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 гривень. Заява мотивована тим, що 17.01.2023 між ОСОБА_1 та Адвокатом Осівом Павлом Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги №17/01. Сторонами Договору про надання правничої допомоги №17/01 встановлено розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі 25000, який не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Представник відповідача, зазначає, що він брав участь у 12 (дванадцяти) судових засіданнях, та загальний час, який затрачений адвокатом на надання правничої допомоги складає 30 год. 00 хв. (без урахування участі в судових засіданнях). Станом на 12.03.2024 розмір витрат на професійну правничу допомогу, які понесе Відповідач, складає 25000,00 грн.Враховуючи, що Акт прийому прийому-передачі наданих правничих послуг складено після завершення розгляду справи, то Відповідач до ухвалення рішення не міг надати докази, що підтверджують розмір понесених витрат на правничу допомогу.

26.03.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому представник позивача повністю заперечує проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення на суму 25 000 грн., оскільки заявлена сума нічим не підтверджена за кожну дію, є неспівмірною із характером позову, відсутній детальний опис робіт та їх вартості, а тому в її задоволенні необхідно відмовити. Питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням позову у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів. Вважає, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги є набагато меншим, ніж зазначено у розрахунку адвоката, витрати є неспівмірними зі складністю справи, а тому відсутні підстави длявідшкодування таких витрат у зазначеному розмірі. Крім того, на підтвердження оплати послуг адвоката не надано жодних касових розрахункових документів про перерахунок коштів, оскільки належним доказом розрахунку, що підтверджується саме рахунковий документ або банківська квитанція про оплату. А тому слід вважати, що обставини оплати послуг адвоката позивачем є недоведеними та жодним доказом не підтверджується. Крім того, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд бере до уваги складність справи та виконаних робіт, котрі на думку Банку не є складними, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт є дуже завищеним (дослідження практики Верховного суду не є критерієм надання правничої допомоги), критерії розумності їхньої вартості, неминучості, обґрунтованості, а також на думку позивача про неспівмірність розміру витрат із складністю справи, тобто завищення їхнього розміру.

Представник позивача в судовому засіданні, заперечив щодо ухвалення додаткового рішення з підстав наведених у поданому ним клопотанні.

Представник відповідача в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив суд її задоволити. Зазначив, що у відзиві по позов, ним було зазначено про понесенні витрати на отримання професійної правничої допомоги. Вважає, що розмір витрат є співмірним зі складністю справи та затраченим часом адвоката на вирішення виниклого між сторонами спору.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників судового розгляду ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішене питання про судові витрати.

Як зазначено вище, представник відповідача просить стягнути з позивача 25 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

Судом встановлено, що 17.01.2023 між ОСОБА_1 та Адвокатом Осівом Павлом Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги №17/01.

Відповідно до п.3.2 Договору про надання правничої допомоги, за надання правничої допомоги, передбаченої предметом цього Договору, Клієнт виплачує Адвокату гонорар: у суді першої інстанції у фіксованому розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень (не залежно від обсягу послуг та витраченого Адвокатом часу).

Тобто, сторонами Договору про надання правничої допомоги №17/01 встановлено розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

На підтвердження понесених витрат представником відповідача надано суду копію акту виконання робіт від 08.03.2024, згідно якого вартість послуг складає 25000, 00 гривень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Нормою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В судовому засіданні при розгляді позову, інтереси відповідача представляв адвокат Осів Павло Володимирович, згідно ордеру серії ВО №1046681, виданого 20.01.2023.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року по справі 755/9215/15-ц ВП ВС роз`яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.

Верховний Суд у постанові від 09 березня 2023 року у справі №127/28862/21 зазначив наступне: «При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того. чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України)».

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, посилання представника позивача на ту обставину, що стороною відповідача не надано жодних доказів оплати послуг адвоката, а тому обставини оплати є недоведеними, не знайшли свого підтвердження при розгляді заяви та спростовуються правовими висновками Верховного Суду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Натомість, представником позивача в судовому засіданні не доведено, що понесенні відповідачем витрати на правову допомогу, є неспівмірними зі складністю справи та затраченим адвокатом часом.

З урахуванням наведеного вище, беручи до уваги ті обставини, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються належними і допустимим доказами, враховуючи значення справи для відповідача, обсяг наданих адвокатом послуг, які підтверджується матеріалами справи і на думку суду такі є доведеним, їх зміст та обсяг є співмірним із складністю справи, а тому суд приходить до переконання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000, 00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути із Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» в користь ОСОБА_1 25000 (Двадцять п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Копію додаткового рішення направити сторонам у справі.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Тернопільське спільне комерційне виробниче мале підприємство «ТЕР ТАМП», адреса: вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 14031607.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич