Рішення

від 06.05.2024 по справі 336/7638/19

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 336/7638/19

Провадження № 2-др/314/9/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Гайворонського О.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 336/7638/19 за позовом Запорізька міська рада до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, що є правонаступником Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , що є правонаступником ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нива», Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: Колективне сільськогосподарське підприємство «Південне» Вільнянського району Запорізької області, Матвіївська сільська об`єднана громада Вільнянського району Запорізької області, до складу якої входить Дружелюбівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, витребування майна із незаконного володіння,

встановив:

у провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебувала цивільна справа за позовом Запорізької міської ради до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, що є правонаступником Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , що є правонаступником ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нива», Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: Колективне сільськогосподарське підприємство «Південне» Вільнянського району Запорізької області, Матвіївська сільська об`єднана громада Вільнянського району Запорізької області, до складу якої входить Дружелюбівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, витребування майна із незаконного володіння.

Рішенням суду від 09.02.2024 цивільний позов залишено без задоволення.

Представник ОСОБА_1 адвокат Гайворонський О.О. 14.02.2024 надав суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути з Запорізької міськоїрадина користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 75000,00 грн, яка мотивована тим, що відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Вказана заява зроблена стороною відповідача та прийнята судом до переходу до судових дебатів, в судовому засіданні 09 лютого 2024 року. Враховуючи, що сторона відповідача подавала до суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який був вказаний у її відзиву, на даний час подаються докази та детальний опис витрат сторони на правову допомогу. Так, адвокатом Гайворонським О.Ю. 11 лютого 2020 року укладено та 21 лютого 2020 року був підписаний договір про надання правової допомоги з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , людиною похилого вику, мешканкою м. Вільнянська, яка більшу частину життя пропрацювала у колективному сільськогосподарському товаристві, в результаті послідуючого розпаювання котрого отримала земельний пай та стала власником земельної ділянки, яку мала намір вилучити у неї в судовому порядку Запорізька міська Рада. На думку адвоката, очевидність безпідставності позовних вимог позивача Запорізької міської Ради, беззаперечний невмотивований пропуск строків позовної давності, були підставою вважати, що з моменту доведення до суду аргументів викладених у відзиву, розгляд справи не буде тривалим, що в свою чергу викликало помилкове, як виявилось, прогнозування об`єму суми судових витрат відповідача, які відповідач поніс і які очікував понести, в зв`язку із розглядом справи. Відповідно до попереднього розрахунку їх орієнтовна сума була визначена в розмірі 5000 грн, але подальший рух розгляду справи, об`єм доказів, необхідність звертання уваги суду до вузько специфічних питань (як з нормативною , так й з практично-прикладної точки зору) земельних взаємовідношень, діяльність адвоката в умовах відсутності у клієнта коштів для оперативного консультаційного залучення фахівців, або навіть експертів, в сфері землеустрою та землекористування стали підставою для укладення сторонами додаткової угоди, щодо відмови від авансування, необов`язковості своєчасної оплати послуг на протязі самого розгляду справи та оплати гонорару відповідно до досягнутого результату. Відповідна угода була укладена з огляду на скрутний фінансовий стан клієнта, її похилий вік, а також громадську та соціальну значимість справи. ОСОБА_2 не дочекалась бажаного результату розгляду та померла, у зв`язку з чим до участі в справі в порядку правонаступництва було залучено її доньку ОСОБА_1 , яка також звернулась за правовою допомогою по справі до адвоката Гайворонського О.Ю. Оскарження рішення суду про залучення відповідачем по справі доньки померлої, як спадкоємця, який не отримав на момент рішення суду свідоцтва про спадщину, не знайшло задоволення в апеляційній інстанції, та ОСОБА_1 була поставлена в умови необхідності судового захисту своїх «майбутніх» інтересів в обставинах воєнного стану, проживання на територіях бойових та можливо бойових дій, скрутного фінансового положення та пригніченого емоційного психологічного стану. Саме цими обставинами керувались адвокат та клієнт ОСОБА_1 укладаючи додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, який повторював умови угоди з померлою матір`ю клієнтки, за виключенням розміру гонорару за досягнення бажаного клієнтом результату, який було збільшено до 70000 гривен, з огляду на всі ці обставини, включаючи подовжуючу тривалість розгляду, та інфляційний процеси в країні. Доказами витрат є договори про надання правової допомоги з додатковими угодами, Акт прийому виконаних послуг, копії особистих документів клієнтів. Адвокатом Гайворонським О.Ю. за час розгляду справи, відповідно до доручень клієнтів, крім обов`язкових в даному випадку, заяв по суті справи, була підготовлена та подана до суду значна кількість важливих клопотань, задоволення яких в значній мірі визначило рух та направлення розгляду справи. Прийнято участь більш ніж в двох десятках судових засідань, проведено ряд консультаційних зустрічей з фахівцями в сфері землеустрою.

06.03.2024 від представника Запорізької міської ради до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, згідно з яким просить зменшити розмір витрат на правову допомогу адвоката Гайворонського О.Ю. до 10000,00 грн. Клопотання мотивоване тим, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Із заяви адвоката Гайворонського О.Ю. вбачається, що між ним та ОСОБА_2 21.02.2020 був укладений договір про надання правової допомоги. В подальшому, 27.03.2023 між адвокатом Гайворонським О.Ю. та ОСОБА_1 , як правонаступником після смерті ОСОБА_2 , укладений договір про надання правової допомоги. З долучених до заяви адвокатом Гайворонським О.Ю. документів вбачається, що розмір гонорару адвоката за вказаним договором визначений у фіксованому розмірі 70000 грн. Зазначений розмір гонорару обґрунтований, зокрема: тривалим у часі розглядом справи; прийняттям адвокатом участі у більш ніж двох десятках судових засідань; затягуванням розгляду справи з боку позивача; підготовкою значної кількості клопотань та необхідності звернення до вузьких фахівців та експертів. З матеріалів справи вбачається, що справа неодноразово призначалась до розгляду. В той же час, фактично, за весь час знаходження справи на розгляді в суді було проведено 2 підготовчих засідання (02.12.2020, 06.11.2023) та 1 судове засідання по суті 09.02.2024. Тобто, говорити про прийняття участі більш ніж у двох десятках судових засідань адвокат Гайворонський О.Ю. немає ні морального, ні юридичного права. Посилання на вказані обставини є безпідставними та необґрунтованими. Зауважує, що адвокат Гайворонський О.Ю. приймав участь в судових засіданнях у Вільнянському районному суді Запорізької області (їх всього було 3) в режимі відеоконференції. Таким чином, адвокат Гайворонський О.Ю. не витрачав час на поїздки до суду у м. Вільнянськ та назад до м. Запоріжжя. Адвокат Гайворонський О.Ю. жодним чином не витратив настільки багато свого робочого часу, як заявляє про це. Доводи адвоката Гайворонського О.Ю. про затягування розгляду справи є надуманими та безпідставними. Звертає увагу суду на те, що позивачем подавалась лише одна заява від 02.04.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням на території України карантину, спричиненого поширенням захворювань на COVІD-19. Тобто, позивач не вчиняв жодних дій, які можуть свідчити про затягування розгляду справи і тим паче призвели до цього. Розгляд справи був зупинений на тривалий час судом внаслідок необхідності залучення правонаступника відповідача ОСОБА_2 до участі в справі. Крім того, адвокатом Гайворонським О.Ю. подавалась безпідставна апеляційна скарга на ухвалу суду від 30.03.2023. Розгляд цієї апеляційної скарги тривав в апеляційному суді до 21.06.2023 і за результатами розгляду апеляційна скарга була залишена без задоволення. Тобто, відкладення судових засідань та тривалий розгляд справи зовсім не залежали від позивача. Крім того, безпідставними є доводи адвоката Гайворонського О.Ю. про подачу ним до суду значної кількості важливих клопотань. Так звана «значна кількість важливих клопотань» складається з: відзиву на позовну заяву від 30.11.2020 з проханням залишити позов без руху (судом відмовлено у його задоволенні); усного клопотання в судовому засіданні 02.12.2020 про витребування витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (вказаний доказ не мав жодного відношення до предмета спору); клопотання від 09.02.2021 про передачу справи за підсудністю до Вільнянського районного суду Запорізької області. Крім того, адвокат Гайворонський О.Ю. не надав жодних доказів звернення його за консультаціями до вузьких фахівців та експертів. Таким чином, Запорізька міська рада не погоджується із доводами адвоката Гайворонського О.Ю. в цій частині, оскільки наведений перелік вчинених ним процесуальних дій за 4 роки знаходження справи в суді не може вважатися «значною кількістю». І в решті решт, опрацювавши вказану заяву адвоката Гайворонського О.Ю. вбачається, що розмір гонорару в сумі 75000 грн. визначений ним просто за принципом «стягнути значну, а не суто символічну суму» з посиланням на відповідну судову практику. Проте, адвокатом Гайворонським О.Ю. залишено поза увагою ту обставину, що у справі, на яку він посилається, мали місце системні умисні дії професійних юристів по відношенню до відповідача. В той же час, Запорізька міська рада не вчиняла жодних системних умисних дій претензійно-позовного характеру по відношенню до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тому при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, адвокату Гайворонському О.Ю. потрібно було керуватися принципами співмірності наданих адвокатських послуг та розміром бажаного гонорару. Адвокат Гайворонський О.Ю. не врахував практику Європейського суду з прав людини, правова позиція якого ґрунтується на тому, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Заявлена сума гонорару не відповідає «розумному розміру». Вказані вище обставини свідчать про явне завищення адвокатом Гайворонським О.Ю. суми витрат на правничу допомогу.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Адвокат Сердюк Р.В. 11.03.2024 надав до суду заяву про розгляд справи за заявою адвоката Гайворонського О.Ю. без його участі, у якій просить заяву про стягнення судових витрат задовольнити, доводи заяви Запорізької міської ради про зменшення витрат на правничу допомогу вважає безпідставними та необґрунтованими.

Адвокат Гайворонський О.Ю. 25.03.2024 та 01.05.2024 надав до суду заяви про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 , заяву просить задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст.246ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 вказаної норми передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, становлять ті оплатні дії, які передбачені цивільно-процесуальних кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріюреальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 р. у справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

Згідно з Законом "Проадвокатуру таадвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами статей 79, 84 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат. Відповідно до статті 84 ЦПК України, витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний суд зазначав, що у підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний правовий висновок щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката міститься у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 та від 16.09.2019 у справі № 755/6702/16-а.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бутирозумним тавраховувати витраченийадвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Також згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат маєправо у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 756/2051/16-ц.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Адвокатом Гайворонським О.Ю. 11 лютого 2020 року укладено та 21 лютого 2020 року був підписаний договір про надання правової допомоги з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до попереднього розрахунку орієнтовна сума судових витрат відповідача, які відповідач поніс і які очікував понести, в зв`язку із розглядом справи, була визначена в розмірі 5000 грн, але подальший рух розгляду справи, стали підставою для укладення сторонами додаткової угоди, щодо відмови від авансування, необов`язковості своєчасної оплати послуг на протязі самого розгляду справи та оплати гонорару відповідно до досягнутого результату.

Відповідна угода була укладена з огляду на скрутний фінансовий стан клієнта, її похилий вік, а також громадську та соціальну значимість справи.

ОСОБА_2 не дочекалась бажаного результату розгляду та померла, у зв`язку з чим до участі в справі в порядку правонаступництва було залучено її доньку ОСОБА_1 , яка також звернулась за правовою допомогою по справі до адвоката Гайворонського О.Ю.

ОСОБА_1 була поставлена в умови необхідності судового захисту своїх «майбутніх» інтересів в обставинах воєнного стану, проживання на територіях бойових та можливо бойових дій, скрутного фінансового положення та пригніченого емоційного психологічного стану. Саме цими обставинами керувались адвокат та клієнт ОСОБА_1 укладаючи додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, який повторював умови угоди з померлою матір`ю клієнтки, за виключенням розміру гонорару за досягнення бажаного клієнтом результату, який було збільшено до 70000 гривен, з огляду на всі ці обставини, включаючи подовжуючу тривалість розгляду, та інфляційний процеси в країні.

Доказами витрат є договори про надання правової допомоги з додатковими угодами, Акт прийому виконаних послуг, копії особистих документів клієнтів.

Пунктом 3.2 Рішення КонституційногоСуду Українивід 30вересня 2009року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частиною першою статті 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 137 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 137ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 372/2962/21.

Представник Запорізької міської ради заперечуючи проти задоволення заяви про судові витрати вказує на те, що розмір витрат є неспівмірним порівняно зі складністю справи.

Частиною четвертою статті 137ЦПК України розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі № 754/7992/20.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд враховує завдання цивільного судочинства, особливості (категорію та складність) спору, який вирішено судом (тривалість судового провадження), значення його для сторін, а також час, необхідний для вчинення адвокату Сердюку Р.В. тих чи інших процесуальних дій, тощо.

Принцип пропорційності полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами учасників спору. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Суд керується принципом пропорційності - справедливого балансу між потребами сторін у справі та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих адвокатом до суду документів, їх значення для спору, порівнюючи з сумою гонорару у розмірі 75000 грн, суд не вбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) суми гонорару з легітимною метою, та з огляду на визначені практикою ЄСПЛ принципи, та виходячи із засад розумності та справедливості вважає, що заявлена представником ОСОБА_1 сума є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Враховуючи викладене, застосовуючи принцип справедливої рівноваги (балансу) між інтересами учасників спору, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 , який підлягає відшкодуванню за рахунок сторони позивача, необхідно зменшити до 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст.4, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258-260, 264, 268, 270, 353, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

заяву представника ОСОБА_1 адвоката Гайворонського О.О. задовольнити частково.

Ухвалити по цивільній справі № 336/7638/19 за позовом Запорізька міська рада до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, що є правонаступником Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , що є правонаступником ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нива», Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: Колективне сільськогосподарське підприємство «Південне» Вільнянського району Запорізької області, Матвіївська сільська об`єднана громада Вільнянського району Запорізької області, до складу якої входить Дружелюбівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, витребування майна із незаконного володіння, додаткове рішення наступного змісту:

«Стягнути із Запорізької міськоїради (код ЄДРПОУ 04053915, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 )суму судовихвитрат напрофесійну правничудопомогу урозмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок».

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 06.05.2024.

Суддя В. О. Кіяшко

06.05.2024