Рішення

від 06.05.2024 по справі 362/330/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/330/24

Провадження № 2/362/1090/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2024 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом в обгрунтування вимог якого зазначила, що вона разом із відповідачем є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 в розмірі по 1/2 частині кожен.

Посилаючись на відповідні положення цивільного законодавства щодо права власності, позивачка просить визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку як на об`єкт окремого, самостійного домоволодіння у вигляді:

- кухні площею 9,6 квадратних метри;

- комори площею 4,0 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 6,7 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 10,3 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 9,9 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 9,2 квадратних метри;

- тамбура площею 1,8 квадратних метри;

- веранди площею 7,10 квадратних метри;

- сараю «В»;

- сараю «Г»;

- вбиральні «Ж»;

- гаража «І»;

- криниці «К1»;

- огорожи «О» (а.с. 28 30).

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.

Враховуючи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача суду невідоме, відповідач був повідомлений про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 26, 68, 76, 80).

Оскільки відповідач, який був повідомлений про розгляд справи належним чином в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.

Також, судове повідомлення про розгляд справи, разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, надіслані відповідачу за останньою відомою суду адресою місця реєстрації відповідача повернуто до суду без вручення (а.с. 73, 81).

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.02.2024 року встановлено, що на праві спільної часткової власності сторонам належить кожному по 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 72).

Вирішуючи справу по суті спору, суд керується наступними нормами законодавства.

Частина перша статті 356 ЦК України передбачає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

Натомість, позивачка як співвласник не заявила позовних вимог про виділ у натурі її частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

Одночасно, для з`ясування обставин щодо можливих варіантів поділу спірного нерухомого майна та виділення позивачці в натурі 1/2 частки із визначенням її у даному нерухомому майні, що безумовно має значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити такі обставини неможливо.

При цьому, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Відповідно до пункту 5.1. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерстваюстиції України від 08.10.1998року № 53/5, до основних завдань будівельно-технічної експертизи також відноситься визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Проте, під час розгляду справи, сторонами не заявлено клопотань про призначення і проведення відповідного виду експертизи щодо можливості та варіантів поділу спірного нерухомого майна.

Воднораз, доданий до позову висновок № 61 від 17 листопада 2023 року ТОВ «Вектор буд лайф» про встановлення можливості поділу житлового будинку, не містить фактичних даних про те:

-яку саме частину домоволодіння було знищено пожежею: об`єкт 1 чи об`єкт 2 спільного майна;

-хто саме із співвласників фактично володіє та користується об`єктом 1 спільного майна;

-хто саме із співвласників фактично володіє та користується об`єктом 2 спільного майна (а.с. 16 17).

Крім того, вказаний висновок № 61 від 17 листопада 2023 року ТОВ «Вектор буд лайф» про встановлення можливості поділу житлового будинку, містить відомості про об`єкт 1 площею 64,7 квадратних метри та об`єкт 2 площею 58,6 квадратних метри, тоді як частки співвласників є рівними по 1/2 частині кожному.

Тобто, фактичне користування спільним майном не відповідає його часткам за правовстановлюючими документами.

Як наслідок, в супереч вимогам статей 76 84 ЦПК України, позивачем не підтверджено відповідними доказами той факт, що частина домоволодіння у вигляді:

- кухні площею 9,6 квадратних метри;

- комори площею 4,0 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 6,7 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 10,3 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 9,9 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 9,2 квадратних метри;

- тамбура площею 1,8 квадратних метри;

- веранди площею 7,10 квадратних метри;

- сараю «В»;

- сараю «Г»;

- вбиральні «Ж»;

- гаража «І»;

- криниці «К1»;

- огорожи «О», дійсно складає та відповідає 1/2 частині домоволодіння яке перебуває у спільній частковій власності сторін.

Зокрема, позивачем не додано до позову та не надано суду під час розгляду справи відповідних письмових доказів тієї обставини, що вказані нею приміщення і господарські споруди дійсно складають частку позивача у спільній власності домоволодіння АДРЕСА_1 .

Отже, позивачем, не виконано, передбаченого статтею 81 ЦПК України обов`язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що згідно із статтями 12, 13 і 76 84 ЦПК України, відповідно до яких на засадах змагальності сторін кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі та суд не наділений функцією доказування, позивач не довів ту обставину, на яку він посилається як на підставу своїх вимог, а саме: ту обставину, що вказані у прохальній частині позову житлові приміщення і господарські споруди дійсно складають та відповідають 1/2 частці позивача у спільній власності домоволодіння АДРЕСА_1 .

У зв`язку із цим, у суду відсутні правові підстави для визнання за позивачкою права власності на окремий, самостійний об`єкт нерухомого майна у вигляді:

- кухні площею 9,6 квадратних метри;

- комори площею 4,0 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 6,7 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 10,3 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 9,9 квадратних метри;

- житлової кімнати площею 9,2 квадратних метри;

- тамбура площею 1,8 квадратних метри;

- веранди площею 7,10 квадратних метри;

- сараю «В»;

- сараю «Г»;

- вбиральні «Ж»;

- гаража «І»;

- криниці «К1»;

- огорожи «О», оскільки позивачка не довела, що вказана частина в натурі дійсно складає належну їй 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 .

До того ж, суд звертає увагу на обраний позивачкою спосіб захисту свого права, що заявлений нею в прохальній частині заяви.

Однак, позивачка вже є власником 1/2 частини вказаного нерухомого майна, а тому слід вважати помилковими вимоги позову про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння.

Натомість, позивачка як співвласник не заявила позовних вимог про виділ у натурі її частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

За таких обставин, позов є безпідставним і необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у позові судові витрати слід покласти на позивачку (а.с. 17-А).

На підставі викладеного та керуючись статтями 356, 358, 364 ЦК України, статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 265, 273 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного рішення суду 06 травня 2024 року.