Рішення

від 25.04.2024 по справі 910/20051/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/20051/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК КОНСАЛТИНГ" (03134, місто Київ, просп. Академіка Корольова, будинок 12-Ж) та до Святошинської районної в місті Києві державна адміністрація (03115, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 97) про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії,

За участю позивача - ОСОБА_1 .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК КОНСАЛТИНГ" та до Святошинської районної в місті Києві державна адміністрація про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії та 02.01.2024 зазначену заяву передано судді Демидову В.О. у відповідності до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до позовних вимог позивач просить:

- визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОЛК КОНСАЛТИНГ" з дня набрання даним рішенням законної сили у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника філії ТОВ "ТОЛК КОНСАЛТИНГ" в м. Тернопіль (код ЄДРПОУ ВП: 39173332) за власним бажанням на підставі ч. 1 статті 38 КЗпП України;

- зобов`язати уповноважених осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про керівника ФІЛІЇ ТОВ "ТОЛК КОНСАЛТИНГ" в м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 39173332), а саме: виключити з вищевказаного реєстру запис стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як чинного керівника ФІЛІЇ ТОВ "ТОЛК КОНСАЛТИНГ" в м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 39173332) та внести інший запис трудові відносини припинені датою набрання рішенням суду законної сили, шляхом звільнення з посади керівника за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Ухвалою суду від 05.02.2024 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 05.02.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2024, та витребувано від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відомості про державну реєстрацію смерті, відкриття спадкової справи щодо ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) наявності спадкоємців та факту видачі свідоцтв про право на спадщину.

28.02.2024 від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на адресу суду надійшла відповідь на запит.

З даної відповіді вбачається, що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виявлено актовий запис №9667 про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з тим не виявлено відомостей стосовно запису про смерть ОСОБА_2 .

29.02.2024 через систему "Електронний суд" від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2024 заяву позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 відкладено підготовче засідання на 26.03.24 о 10:30 год.

13.03.2024 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано клопотання про витребування доказів у Міністерства закордонних справ України, а саме: підтвердження відомостей про смерть ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та чи дійсно був легалізований документ Свідоцтво про смерть іноземного громадянина НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: Сабошахр-Шахріар, причина: руйнування тіла внаслідок катастрофи літака, дата видачі свідоцтва 15.01.2020 року, видане Органом реєстрації актів цивільного стану: УРАЦС у Бехеште Захрата та 17 січня 2020 року засвідчене консулом Посольства України в Ісламській Республіці Іран Кайдась В.І, зареєстроване в реєстрі за № 4.

Ухвалою суду від 18.03.2024 клопотання позивача про витребування доказів - задоволено та витребувано у Міністерства закордонних справ України: підтвердження відомостей про смерть ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та чи дійсно був легалізований документ Свідоцтво про смерть іноземного громадянина НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: Сабошахр-Шахріар, причина: руйнування тіла внаслідок катастрофи літака, дата видачі свідоцтва 15.01.2020 року, видане Органом реєстрації актів цивільного стану: УРАЦС у Бехеште Захрата та 17 січня 2020 року засвідчене консулом Посольства України в Ісламській Республіці Іран Кайдась В.І, зареєстроване в реєстрі за № 4. Встановлено строк для подання витребуваних судом доказів - до 26.03.2024.

Ухвалою суду від 26.03.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 910/20051/23 на 11.04.24 о 10:45 год.

Повторно витребувано у Міністерства закордонних справ України, а саме: підтвердження відомостей про смерть ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та чи дійсно був легалізований документ Свідоцтво про смерть іноземного громадянина НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: Сабошахр-Шахріар, причина: руйнування тіла внаслідок катастрофи літака, дата видачі свідоцтва 15.01.2020 року, видане Органом реєстрації актів цивільного стану: УРАЦС у Бехеште Захрата та 17 січня 2020 року засвідчене консулом Посольства України в Ісламській Республіці Іран Кайдась В.І, зареєстроване в реєстрі за № 4.

03.04.2024 від Міністерства закордонних справ України на адресу суду надійшла інформація, відповідно до якої представник повідомив, що за інформацією Посольства України в Ісламській Республіці Іран (далі - ПУ в ІРІ), з огляду на те, що свідоцтво про її смерть НОМЕР_6 було видане 15.01.2020 року Управлінням реєстрації актів цивільного стану у Бехеште Захрата , реєстрація смерті ОСОБА_2 в установі не провадилася.

17.01.2020 був легалізований оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_2 за НОМЕР_7, про що проставлено передбачений п.6.2. штамп засвідчення справжності підписів посадових осіб, а саме, засвідчено справжність підпису Насера Мохеббаті, який є посадовою особою МЗС Ісламської Республіки Іран, та печатки МЗС Ісламської Республіки Іран

У судовому засіданні 11.04.2024 позивач приймала участь поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Представники відповідачів у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/20051/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.04.2024.

У судовому засіданні 25.04.2024 позивач приймала участь поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Представники відповідачів у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 25.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.04.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис № 10721030007007773 про створення відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» - філії ТОВ «Толк Консалтинг» в м. Тернопіль (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 39173332).

Філія створена на підставі Протоколу №04/14 від 03.04.2014 Загальних зборів учасників ТОВ «Толк Консалтинг».

У відомостях про керівника відокремленого підрозділу вказано позивача - ОСОБА_1 .

Згідно даних з ЄДРПОУ ТОВ «Толк Консалтинг» не перебуває в процесі припинення. Учасниками товариства є: ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 76,00%; ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі 24,00%.

Позивачка зазначає, що від 2014 року філія ТОВ «Толк Консалтинг» в м. Тернопіль діяльності не здійснювала, не здійснює та будь-якої звітності не подавала. Будь-якої оплати праці від ТОВ «Толк Консалтинг» вона не отримувала. Згідно сформованої довідки ОК-7 та ОК-5 Товариство не сплачувало за позивача податків як за найманого працівника. Запис до трудової книжки не вносився.

Як стало позивачу, ОСОБА_2 загинула ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після її смерті згідно рішення №1 учасника ТОВ «Толк Консалтинг» від 10.01.2020 відбулося внесення змін до відомостей в ЄДРПОУ щодо директора, яким став інший учасник товариства - ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З 2020 року зміни щодо учасників чи керівництва в ЄДРПОУ не вносилися.

З моменту смерті єдиного учасника товариства спадкоємці до позивача не звертались, дії, пов`язані зі вступом до товариства, не вчинили, зміни щодо власників товариства не зареєстровані.

Згідно з п. 9.1 Статуту товариства вищим органом управління товариством є Загальні збори його учасників.

Відповідно до п. 9.9.2 Статуту ТОВ «Толк Консалтинг» створення, ліквідація, реорганізація філій та представництв товариства належить до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства.

Статутом товариства не передбачено можливість скликання Загальних зборів за ініціативою керівника філії.

Позивачка зазначала, що для звільнення директора філії та внесення відповідних змін до ЄДР потрібне волевиявлення директора товариства та його учасників шляхом прийняття відповідного рішення, оформленого протоколом Загальних зборів, що в даному випадку є неможливим, оскільки обидва учасника, в тому числі директор товариства, померли.

04.12.2023 ОСОБА_1 надсилала на адресу відповідача ТОВ «Толк Консалтинг» заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, яка не була отримана останнім та повернута за зворотною адресою.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

У відповідності до частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудових відносин одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у справі №448/362/22 року від 14.06.2023 року.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивачки, яка є керівником філії ТОВ «Толк Консалтинг», зокрема, про визнання припиненими трудових відносин між нею та ТОВ «Толк Консалтинг», а тому даний спір є корпоративним та має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із Статутом Товариства та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками товариства були ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з п. 9.1 Статуту товариства вищим органом управління товариством є Загальні збори його учасників.

Відповідно до п. 9.9.2 Статуту ТОВ «Толк Консалтинг» створення, ліквідація, реорганізація філій та представництв товариства належить до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства.

Пунктом 9.6 Статуту загальні збори обирають голову товариства.

Згідно з п. 9.6 Статуту товариства загальні збори скликаються директором товариства та учасниками товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів.

Так, відповідно до п. 9.6.2 Статуту позачергові Загальні збори скликаються головою товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Загальні збори скликаються також на вимогу Директора товариства у разі неплатоспроможності товариства, у разі необхідності прийняття рішень стосовно діяльності товариства, що відносяться до компетенції Загальних зборів, та у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 загинула ІНФОРМАЦІЯ_4 . 17.01.2020 був легалізований оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_2 за НОМЕР_7, про що проставлено передбачений п.6.2. штамп засвідчення справжності підписів посадових осіб, а саме, засвідчено справжність підпису Насера Мохеббаті, який є посадовою особою МЗС Ісламської Республіки Іран, та печатки МЗС Ісламської Республіки Іран.

Після її смерті згідно рішення №1 учасника ТОВ «Толк Консалтинг» від 10.01.2020 відбулося внесення змін до відомостей в ЄДРПОУ щодо директора, яким став інший учасник товариства - ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З 2020 року зміни щодо учасників чи керівництва в ЄДРПОУ не вносилися.

04.12.2023 ОСОБА_1 надсилала на адресу відповідача ТОВ «Толк Консалтинг» заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, яка не була отримана останнім та повернута за зворотною адресою.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 1, 3 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року №14-рп/2004, від 16.10.2007 року №8-рп/2007 та від 29.01.2008 року №2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

У рішенні №1-рп/2010 від 12.01.2010 Конституційний Суд України також наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Наведені висновки підтримані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постановах від 06.09.2023 року у справі №127/27466/20, від 10.09.2019 року у справі №921/36/18 та від 30.01.2019 року у справі №145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 статті 97 Цивільного кодексу України). Частинами першою - четвертою статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

У той же час, відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписами статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя». (OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013 року).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини слід зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

Підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 КЗпП України, серед яких такі як угода сторін, закінчення строку такого договору, його розірвання з ініціативи працівника або з ініціативи власника тощо.

Позивач просив припинити трудові правовідносини з товариством на підставі частини першої статті 38 КЗпП України - з ініціативи працівника.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства або підприємства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством.

Частиною 4 статті 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою 3 статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Підставою набуття одноосібним виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасниками товариства як вищим органом товариства.

Зміст положень частини 3 статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час з будь-яких підстав, що є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Відповідно до статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Законом можуть бути встановлені вимоги до створення в Україні філії іноземної юридичної особи. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Таким чином, припинення повноважень одноособового виконавчого органу товариства (зокрема філії товариства) за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи на підставі положень Кодексу законів про працю України, та відбувається на підставі прийняття загальними зборами учасників товариства відповідного рішення про припинення повноважень директора.

Наказ про звільнення директора з посади має видаватися на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, але при його ухваленні мають бути дотриманими права особи, яка звільняється, а також гарантії, що визначені трудовим законодавством України. Трудове законодавство має застосовуватися при оформленні наказу про звільнення керівника з посади на підставі статті 36 КЗпП України, зокрема, у відповідному наказі про звільнення.

Разом з тим, за встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 757/61865/16-ц (провадження № 61-33113св18).

В даному випадку позивачка не могла надіслати учасникам товариства повідомлення з пропозицією проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства з метою вирішення питання про її звільнення з посади директора філії товариства, оскільки це не передбачено умовами Статуту товариства, а також враховуючи, що обидва учасники, в тому числі директор товариства, померли.

Приписами статті 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення Європейського суду з прав людини у справах "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява №1365/07, § 39), "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява №21722/11, § 170)).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" ("Cantoni v. France", заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" ("Vyerentsov v. Ukraine", заява " № 20372/11, § 65))

Частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки" (Beles and Others v. the Czech Republic, заява N 47273/99, § 50-51, 69); "Волчі проти Франції" (Walchli v. France, заява N 35787/03, § 29).

При цьому Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях "правової визначеності" та "належного здійснення правосуддя" як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах "Карт проти Туреччини" (Kart v. Turkey [ВП], заява № 8917/05, § 79 (в кінці); "Ефстатіу та та інші проти Греції" (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24 (в кінці); "Ешим проти Туреччини" (Esim v. Turkey, заява N 59601/09, § 21).

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників кооперативу (товариства) про звільнення керівника, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Судом констатується, що в даному випадку позивачка не має можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин у визначеному законодавством порядку, що порушує її право на працю, відтак підлягає захисту в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року в справі № 758/1861/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 року в справі № 127/27466/20.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що позивачка у визначений чинним законодавством України строк повідомила ТОВ «Толк Консалтинг» про своє волевиявлення на звільнення з посади директора філії товариства за власним бажанням, суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 вказаного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 вказаного Закону суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2020 у справі № 914/393/19, як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, виходячи із вищевикладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення керівника філії товариства із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням відомостей про керівника філії з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Враховуючи зазначене, у зв`язку із прийняттям судом рішення про визнання припиненими трудових відносин позивача з відповідачем-1, суд дійшов висновку також і про задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача-2 внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про керівника ФІЛІЇ ТОВ "ТОЛК КОНСАЛТИНГ" в м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 39173332), а саме: виключити з вищевказаного реєстру запис стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як чинного керівника ФІЛІЇ ТОВ "ТОЛК КОНСАЛТИНГ" в м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 39173332) та внести інший запис трудові відносини припинені датою набрання рішенням суду законної сили, шляхом звільнення з посади керівника за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК КОНСАЛТИНГ» (03134, м. Київ, просп. Академіка Корольова, буд. 12-Ж, код ЄДРПОУ 34483307) з дня набрання даним рішенням законної сили у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника філії ТОВ «ТОЛК КОНСАЛТИНГ» в м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 39173332) за власним бажанням на підставі ч. 1 статті 38 КЗпП України.

3. Зобов`язати уповноважених осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про керівника ФІЛІЇ ТОВ «ТОЛК КОНСАЛТИНГ» в м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 39173332), а саме: виключити з вищевказаного реєстру запис стосовно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як чинного керівника ФІЛІЇ ТОВ «ТОЛК КОНСАЛТИНГ» в м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 39173332) та внести інший запис - трудові відносини припинені датою набрання рішенням суду законної сили шляхом звільнення з посади керівника за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК КОНСАЛТИНГ» (03134, м. Київ, просп. Академіка Корольова, буд. 12-Ж, код ЄДРПОУ 34483307) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ