Рішення
від 25.04.2024 по справі 910/21329/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/21329/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за первісним позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» (Private company limited by Shares Goldenberg Assets Ltd) (Bedford row 20-22, London, WC1R 4 JS, реєстровий номер 8296030), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Архітектор» (01001, м. Київ, вул. Городецького, 4; ідентифікаційний код 21705682) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Городецький пасаж» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2; ідентифікаційний код 37240681), 2) Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited) (Tritonos, 1 Petrou kai Ravlou, 3076 Limassol Cyprus) про витребування земельних ділянок та

за зустрічним позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» до Київської міської ради за участю заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Архітектор», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Городецький пасаж», 2) Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited) (Tritonos, 1 Petrou kai Ravlou, 3076 Limassol Cyprus), про стягнення шкоди у розмірі 135 940 000,00 грн

За участю представників сторін:

від прокуратури - Винник О.О.;

від Київської міської ради (позивач за первісним позовом) - Пилипчук І.І.;

від відповідача (за первісним позовом) - Кокоячук В.М.;

від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор" - Іващук Л.А.;

від ТОВ "Городецький пасаж" - Ткаченко В.М.;

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 6 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» (Private company limited by Shares Goldenberg Assets Ltd) про витребування у відповідача на користь територіальної громади міста Києва в особі позивача земельних ділянок, які розташовані:

- по вулиці Хрещатик, 13-Б у Печерському районі м. Києва площею 0,0600 га (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0170) вартістю 4242888 грн;

- по вулиці Архітектора Городецького, 4-6 у Печерському районі м. Києва площею 0,2862 га (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0171) вартістю 20238575,80 грн;

- по вулиці Архітектора Городецького, 8-А у Печерському районі м. Києва площею 0,1775 га (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0172) вартістю 12551877 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в судовому порядку визнане недійсним рішення Київської міської ради та укладений на його підставі договір купівлі-продажу земельної ділянки, що є підставою для витребування майна на користь його власника - територіальної громади міста Києва у відповідача, який є останнім власником на підставі договорів купівлі-продажу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/21329/17 позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №910/21329/17 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.07.2020 рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021, позов заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 позов задоволено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі № 910/21329/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Київської міської ради відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06.09.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020 справу № 910/21329/17 передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 17.10.2023 прийнято справу № 910/21329/17 до свого провадження призначено підготовче судове засідання на 09.11.23 о 10:00 год. та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду та строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

03.11.2023 від представника відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву, яка мотивована тим, що зі змістом ухвали господарського суду від 17.10.2023 про призначення підготовчого засідання у цій справі він ознайомився тільки 02.11.2023.

Ухвалою суду від 07.11.2023 заяву представника Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД" (Private company limited by Shares Goldenberg Assets Ltd) про продовження строку на подання відзиву задоволено частково та продовжено строк для подачі відзиву до 20.11.2023 включно.

08.11.2023 представник Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

09.11.2023 прокурор подав до суду пояснення у справі, в яких зазначив, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується розташування на спірних земельних ділянках технологічних споруд Київського метрополітену, а також проїзду до будинків 4 та 6-а по вул. Городецького у Печерському районі міста Києва, про що були обізнані як попередні власники цих земельних ділянок, так і Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД». Також прокурор вказує, що матеріали справи №910/21329/17, інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відкриті дані в мережі інтернет вказують на пов`язаність Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД" із попередніми володільцями спірної земельної ділянки (ТОВ «Престижбудсервіс», ТОВ «Городецький пасаж», Компанією Сенатум Холдінгс Лімітед), що, в свою чергу, може свідчити про недобросовісність відповідача у вказаній справі.

У судовому засіданні 09.11.2023 суд частково задовольнив клопотання представника відповідача та продовжив строк для подачі відзиву до 17.11.2023. Судове засідання відкладено на 12.12.2023.

20.11.2023 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву, а також зустрічну позовну заяву.

Відзив на позовну заяву мотивовано тим, що позовні вимоги прокурора за своєю суттю передбачають втручання в право відповідача на мирне володіння придбаним майном. Відповідач є добросовісним набувачем земельних ділянок, тому що набув їх за відплатним договором, а, отже, це майно не може бути витребуване з його володіння, окрім як з підставі, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України. Київською міською радою в межах повноважень приймалося рішення про продаж ТОЛВ «Престижбудсервіс» земельної ділянки, на підставі якого з Київською міською радою укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2010, наступне отримання Київською міською радою грошових коштів в розмірі 15 974 709,00 грн за земельну ділянку та видача державного акту №02-8-00286 про право власності на земельну ділянку площею 0,5237 га по вул. Архітектора Городецького, 6-а у Печерському районі м. Києва є беззаперечним підтвердженням наявності волі територіальної громади на відчуження земельної ділянки та відсутності правових підстав для витребування земельних ділянок у відповідача.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що витребування земельних ділянок у Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» знаходиться в нерозривному зв`язку з встановленням незаконності рішення органу місцевого самоврядування та незаконності подальших дій на його реалізацію, з Позивача за первісними позовом (Відповідача за зустрічним позовом) - Київської міської ради підлягає до стягнення сума грошових коштів в розмірі 135 940 000, 00 грн, що відповідає дійсній ринковій вартості земельних ділянок, що випробовуються та є сумою шкоди за вилучення даного майна з власності Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД».

22.11.2023 представник Київської міської ради подав до суду заяву про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви, оскільки відповідач мав подати її у строк для подання відзиву.

27.11.2023 представник позивача за зустрічним позовом подав до суду заперечення на клопотання Київської міської ради про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви.

27.11.2023 прокурор подав до суду відповідь на відзив відповідача, в якій зазначав, що Київська міська рада, ухвалюючи рішення про продаж спірної земельної ділянки та укладаючи договір купівлі-продажу, діяла всупереч положенням законодавства, тому такі її дії не можуть бути оцінені як волевиявлення власника спірної земельної ділянки - територіальної громади міста Києва, який не уповноважував відчужувати земельну ділянку всупереч закону. Крім того, оскільки земельна ділянка вибула з комунальної власності на підставі рішення Київради від 23.04.2009 №343/1399 та договору купівлі-продажу від 01.07.2020, скасованих в судовому порядку через їх незаконність, волі територіальної громади міста Києва на таке вибуття не було.

Ухвалою суду від 27.11.2023 зустрічну позовну заяву Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД" до Київської міської ради за участю заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Городецький пасаж", 2) Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited) (Tritonos, 1 Petrou kai Ravlou, 3076 Limassol Cyprus) про стягнення шкоди у розмірі 135 940 000,00 грн прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД" (Private company limited by Shares Goldenberg Assets Ltd) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Городецький пасаж", 2) Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited) (Tritonos, 1 Petrou kai Ravlou, 3076 Limassol Cyprus) про витребування земельних ділянок.

Зустрічні позовні вимоги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД" до Київської міської ради за участю заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Городецький пасаж", 2) Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited) (Tritonos, 1 Petrou kai Ravlou, 3076 Limassol Cyprus) про стягнення шкоди у розмірі 135 940 000,00 грн об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/21329/17 та повідомлено сторони, що судове засідання відбудеться 12.12.2023 о 10:00 год.

04.12.2023 прокурор подав до суду пояснення у справі.

06.12.2023 представник ТОВ «Городецький Пасаж» подав до суду пояснення у справі, в яких, зокрема, зазначив про пропуск прокурором строку звернення до суду.

07.12.2023 в системі «Електронний суд» представником відповідача (за первісним позовом) сформовано клопотання про повернення клопотання Прокурора про долучення доказів до матеріалів справи від 09.11.2023 року та Пояснення Прокурора № 51/1-229-17 від 09.11.2023 року, а також представник просив виключити останні з числа письмових доказів, долучених до клопотання Прокурора від 09.11.2023 року у справі 910/21329/17, та не брати до уваги при розгляді справи та прийнятті рішення у справі.

Останнє обґрунтоване тим, що згідно з ч.1 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

З доданих прокурором копій рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 218 від 10.02.1970 р., Технічної документації земельної ділянки, що підлягає продажу від 01.10.2008 р., Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 29.07.2008 р. випливає, що дані документи існували задовго до подання Прокурором позову, в клопотанні Прокурора не наведено обґрунтування та не зазначено обставин, що завадили йому долучити дані докази безпосередньо до позовної заяви.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення (надання) копій поданих прокурором доказів, Відповідачу та третій особі - Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited). Додані згодом Прокурором квитанції про поштове відправлення за відсутності опису про вкладення до поштового відправлення не можуть вважатися належним підтвердженням надсилання доказів учасникам справи.

Окрім того, 07.12.2023 в системі «Електронний суд» представником відповідача (за первісним позовом) сформовано клопотання про залишення позовної заяви Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» про витребування земельних ділянок без руху.

Останнє обґрунтоване тим, що Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» є іноземним інвестором щодо держави Україна, а спірні земельні ділянки є іноземною інвестицією. Отже, спір є фактично спором між іноземним інвестором та Державою, тому відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадках, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. Зі змісту позовної заяви прокурора, поданої 29.11.2017, не зазначено та до позовної заяви не долучено доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, обов`язковість яких встановлено статтею 8 Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій, а саме попереднього (до подання позовної зави до Господарського суду) письмового повідомлення прокурором іноземного інвестора - Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД», про позов для вирішення спору шляхом переговорів в досудовому порядку, тому позовна заява підлягає залишенню без руху.

07.12.2023 Київська міська рада подала до суду відзив на зустрічну позову заяву, в якому, зокрема, зазначено, що, будучи добросовісним набувачем об`єкту нерухомого майна (земельної ділянки), за наявності скасованого рішення органу місцевого самоврядування за рішенням суду право на відшкодування завданої шкоди не є безумовним, оскільки необхідно довести факт завдання такої шкоди саме скасованим рішенням органу місцевого самоврядування. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» придбала у Київської міської ради три земельні ділянки та сплатила грошові кошти за придбання на рахунки органу місцевого самоврядування, з яких намагається стягнути за рішенням суду шкоду в сумі 135 940 000,00 грн. Механізму стягнення грошових коштів, які не були зараховані до місцевого бюджету Порядком №845, а також іншими нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у сфері бюджетного законодавства, та якими визначено повноваження Казначейства щодо стягнення коштів місцевого бюджету - не визначено.

11.12.2023 в системі «Електронний суд» представником відповідача (за первісним позовом) сформовано клопотання про виключення зі складу учасників справи Компанію Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited), оскільки з інформації з офіційного інтернет сайту реєстру компаній Кіпру вбачається, що Компанію Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited) припинено 11.02.2021. У підтвердження вищевикладеного представником долучено роздруківку з інтернет сторінки реєстру компаній Кіпру.

Київська міська рада звертає увагу суду на те, що вказана обставина також опосередковано підтверджується матеріалами справи, оскільки судові документи і документи, надіслані учасниками справи на адресу Компанії Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited), повертаються без отримання.

11.12.2023 представник відповідача за первісним позовом також подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

Також 11.12.2023 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор" надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що судовими рішеннями різних судових інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування житлового будинку ;3 по вул. Архітектора Городецького у м. Києві, та є прибудинковою територією житлових будинків №4 і 6 за вказаною адресою, єдиним проїздом до них та частиною скверу, а також на ній знаходиться стратегічний технологічний об`єкт - споруди пересадочного вузла Київського метрополітену «Хрещатик» - «Майдан Незалежності» (ствол шахти №116).

12.12.2023 відкладено розгляд справи на 21.12.2023 та запропоновано сторонам у строк до 15.12.2023 надати свої пояснення щодо поданих клопотань представника відповідача (за первісним позовом).

12.12.2023 від прокурора надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він зазначив, що Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» не може вважатись добросовісним набувачем земельної ділянки, а отже відсутні будь-які підстави вважати, що останній завдано майнової шкоди. Крім того жодним чином не доведено завдання шкоди саме обраним відповідачем - Київською міською радою. Також вказував, що незаконне вибуття спірної земельної ділянки із комунальної власності відбулось поза волею Київської міської ради та в порушення вимог чинного законодавства, тобто не може вважатися інвестиційною діяльністю. Крім того подав клопотання про приєднання доказів.

12.12.2023 в системі «Електронний суд» представником відповідача (за первісним позовом) сформовано відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

19.12.2023 в системі «Електронний суд» представником відповідача (за первісним позовом) сформовано клопотання про залишення без розгляду пояснення третьої особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор", оскільки вони не містять відомостей про наявність/ відсутність електронного кабінету, підписані та подані неуповноваженим представником та долучені до них документи не засвідчені належним чином.

19.12.2023 в системі «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Городецький пасаж» сформовано додаткові пояснення.

21.12.2023 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор" надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду від 21.12.2023 відкладено підготовчого засідання на 23.01.2024 о 10:00 год. та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/21329/17 на 30 днів, запропоновано учасникам справи у строк до 15.01.2024 подати до суду усі заяви, клопотання, заперечення з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України. Третій особі - Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Архітектор», у строк до 15.01.2024 запропоновано надати докази на представництво (самопредставництво) інтересів в суді Л.А. Іващук у відповідності до частини 1, 3 статті 56 ГПК України (статут, наказ, трудовий договір).

20.12.2023 представник ТОВ «Городецький пасаж» подав до суду додаткові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову прокурора про витребування земельних ділянок.

21.12.2023 від прокурора надійшли заперечення на клопотання Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» про залишення позовної заяви без руху; про виключення Компанії Сенатум Холдінгс Лімітед зі складу учасників справи; про повернення клопотання про долучення доказів та пояснень.

21.12.2023 в системі «Електронний суд» Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» сформовано: заперечення на клопотання прокурора про приєднання доказів, додаткові пояснення до клопотання про залишення позовної заяви без руху.

09.01.2024 від прокурора надійшли письмові пояснення щодо віднесення спірних земельних ділянок до прибудинкової території житлових будинків та розташування на них технологічних споруд Київського метрополітену, а також щодо початку перебігу строку позовної давності. Також 09.01.2024 прокурор подав до суду пояснення на заперечення на відповідь на відзив.

12.01.2024 представник ОСББ «Архітектор» подав до суду заяву та документи на підтвердження повноважень заступника голови правління ОСББ «Архітектор» Іващук Л.А. здійснювати представництво юридичної особи.

15.01.2024 в системі «Електронний суд» представником Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» сформовано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме документи на підтвердження ліквідації Компанії Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited).

16.01.2024 в системі «Електронний суд» Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» сформовано клопотання про поновлення строку для подання доказів. Приєднати до матеріалів справи документацію про внесення змін до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки по вул. Архітектора Городецького, 4 в м. Києві від 2018 року.

30.01.2024 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор" було подано копію статуту.

Підготовче засідання призначене на 23.01.2024 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. у період з 23.01.2024 по 02.02.2024.

Ухвалою суду від 05.02.2024 підготовче засідання призначено на 13.02.24 о 10:00 год.

12.02.2024 в системі «Електронний суд» представником Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» сформовано клопотання про витребування доказів в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 відкладено підготовче засідання на 29.02.2024. Зобов`язано Київську міську раду надати у строк до 22.02.2024 належним чином завірені копії:

- Технічної документації земельної ділянки, що підлягає продажу від 01.10.2008 р., щодо земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. А.Городецького, 6а;

- Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 29.07.2008 р., щодо земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. А.Городецького, 6а.

- актів введення в експлуатацію, накладних, актів приймання-передачі, (ін. документів) на підтвердження знаходження технологічних мереж, іншого обладнання, рухомого чи нерухомого майна, що знаходиться у комунальній власності (Територіальної громади м. Києва) на земельних ділянках кадастровий номер:

а) по вулиці Хрещатик, 13-Б у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0170);

б) по вулиці Архітектора Городецького, 8-А у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0172);

в) по вулиці Архітектора Городецького, 4-6 у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0171).

22.02.2024 в системі «Електронний суд» представником Київської міської ради сформовано заяву про виконання ухвали суду. Відповідно до вказаної заяви представник Київської міської ради повідомив, що витребувані судом документи у останньої відсутні з огляду на таке:

- відповідно до статті 27 Закону України «Про землеустрій» власниками документації із землеустрою виступають замовники цієї документації. При цьому стаття 32 зазначеного Закону зобов`язує розробників документації із землеустрою безоплатно передавати копії матеріалів до Державного фонду документації із землеустрою;

- виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері управління землями комунальної та державної власності в межах міста Києва забезпечує Департамент відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342;

- на виконання ухвали суду про витребування доказів управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради було направлено запит до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання копій витребуваних документів. Станом на 22.02.2024 відповідь на запит не надходила;

-щодо актів приймання-передачі, (ін. документів) на підтвердження знаходження технологічних мереж, іншого обладнання, рухомого чи нерухомого майна. У клопотанні про витребування доказів Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» не зазначає який саме доказ витребовується та які обставини цей доказ підтверджує/спростовує, як і не зазначає з яких підстав випливає що цей доказ знаходиться в Київської міської ради.

Разом з тим представник Київської міської ради зазначив, що з метою перевірки та збору доказів було направлено адвокатський запит до Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

Адресат відмовив у наданні запитуваної інформації та документів з підстав, що запитувану інформацію віднесено до інформації з обмеженим доступом».

23.02.2024 від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Архітектор» надійшли заперечення на клопотання компанії «Голденберг Ассетс ЛТД» від 11.12.2023 про виключення зі складу учасників справи Компанію Сенатум Холдінгс Лімітед та 16.01.2024 про надання документації про внесення змін до технічного звіту по встановленню меж землекористування земельної ділянки.

27.02.2024 Київська міська рада подала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

28.02.2024 Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» подала до суду заяву про приєднання документів до матеріалів справи.

28.02.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача (за первісним позовом) сформовано заперечення на клопотання.

У вищевказаному запереченні представник зазначає, що згідно ст. 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Згідно із Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого Рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року N 182/342, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва, є підзвітним і підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

З огляду на вище зазначене відповідач за первісним позовом вважає, що аргументи позивача за первісним позовом щодо неможливості виконання ухвали суду є безпідставними та суперечать нормативним актам наведеним вище.

У судове засідання 29.02.2024 з`явилися представники сторін, надали свої пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 оголошено у судовому засідання перерву у справі № 910/21329/17 на 14.03.2024, а також відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про повернення клопотання прокурора про долучення доказів до матеріалів справи від 09.11.2023 та пояснення прокурора № 51/1-229-17 від 09.11.2023, про виключення останніх з числа письмових доказів, долучених до клопотання прокурора від 09.11.2023. Відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про залишення позовної заяви Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассете ЛТД» про витребування земельних ділянок без руху. Виключено зі складу учасників справи третю особу: Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited) (Tritonos, 1 Petrou kai Ravlou, 3076 Limassol Cyprus). Зобов`язано учасників справи подати до 07.03.2024 відповідні пояснення в частині виконання зобов`язання Київською міською радою надати у строк до 22.02.2024 належним чином завірені копії документів встановлених в ухвалі суду від 13.02.2024.

07.03.2024 Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» подала до суду клопотання про витребування у Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оригінали первинних документів (актів введення в експлуатацію, накладних, актів приймання-передачі, технічної документації, ін. документів) на підтвердження знаходження технологічних мереж, іншого обладнання, рухомого чи нерухомого майна, що знаходиться у комунальній власності (територіальної громади м. Києва) на земельних ділянках: по вул. Хрещатик, 13-Б у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0170); по вул. Архітектора Городецького, 8-А у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер:8000000000:76:027:0172); по вул. Архітектора Городецького, 4-6 у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0171).

Клопотання мотивовано тим, що зазначені документи є важливими для розгляду справи, оскільки можуть підтвердити/ спростувати обставини, якими прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги.

Також 07.03.2024 Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» подала до суду клопотання про витребування у слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві: технічну документацію земельної ділянки, що підлягає продажу від 01.10.2008 щодо земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. А. Городецького, 6а; звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 29.07.2008 щодо земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. А. Городецького, 6а. Клопотання мотивовано тим, що заявник має обґрунтовані сумніви щодо відповідності долучених прокурором вказаних доказів оригіналу та у достовірності вказаних вище доказів.

У судовому засіданні 14.03.2024 суд на місці постановив відмовити у задоволені клопотань відповідача від 07.03.2024 про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі №910/21329/17 та призначено справу до розгляду по суті на 28.03.2024.

28.03.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 11.04.2024.

28.03.2024 тертя особа ОСББ «Архітектор» подала до суду пояснення по справі.

28.03.2024 відповідач Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» подала до суду письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 11.04.2024 оголошено перерву до 25.04.2024.

11.04.2024 прокурором подано до суду пояснення по справі.

У судове засідання 25.04.2024 з`явилися представники сторін, надали пояснення у справі.

В судовому засіданні 25.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

23.04.2009 позивачем за первісним позовом прийнято рішення № 343/1399 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Престижбудсервіс» для будівництва, експлуатації та обслуговування підземного багатоповерхового паркінгу з вбудованими та прибудованими приміщеннями адміністративного, торговельного та громадського призначення на вул. Архітектора Городецького, 6-А у Печерському районі м. Києва», яким:

- погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки на вул. Архітектора Городецького, 6-а у Печерському районі м. Києва;

- затверджено вартість земельної ділянки у розмірі 15 974 709,00 грн на підставі експертної грошової оцінки (висновок експерта про ринкову вартість земельної ділянки від 29 липня 2008);

- вирішено продати ТОВ «Престижбудсервіс» земельну ділянку площею 0,5237 га за 15 974 709,00 грн для будівництва, експлуатації та обслуговування підземного багатоповерхового паркінгу з вбудованими та прибудованими приміщеннями адміністративного, торговельного та громадського призначення на вул. Архітектора Городецького, 6-а у Печерському районі м. Києва, яка перебуває в оренді у ТОВ «Престижбудсервіс» згідно з договором оренди № 82-6-00510 від 18 серпня 2008;

- затверджено умови продажу ТОВ «Престижбудсервіс» вказаної земельної ділянки та доручено Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити оформлення в двотижневий термін договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки. Після повної сплати вартості земельної ділянки оформити та видати ТОВ «Престижбудсервіс» в установленому порядку державний акт на право власності на земельну ділянку.

01.07.2010 між позивачем за первісним позовом (продавець) та ТОВ «Престижбудсервіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. за № 586, згідно з умовами якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку розташованої на вулиці Архітектора Городецького, 6-а, у Печерському районі м. Києва загальною площею 0,5237 га, кадастровий номер: 8000000000:76:027:0039, у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки.

Відповідно до умов п. 1.2., 2.1. договору земельна ділянка продається для будівництва, експлуатації та обслуговування підземного багатоповерхового паркінгу з вбудованими та прибудованими приміщеннями адміністративного, торговельного та громадського призначення. Ціна продажу земельної ділянки за договором становить 15 974 709,00 грн.

Згідно з довідкою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від№ 1850-д від 01.07.2010 право на вищевказану земельну ділянку зареєстровано з наступними обмеженнями (обтяженнями): ухвала Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2009 у справі № 2-3469/2009; ухвала Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2010 № 2-136/2010 щодо скасування ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2009; ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05. 2010 у справі № 2а-1750/10; ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2010 у справі №2а-1750/10 стосовно скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2010 у справі № 2а-1750/10; ухвала Апеляційного суду м. Києва від 30.06.2010, якою ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2010 залишено без змін.

06.07.2010 ТОВ «Престижбудсервіс» видано державний акт № 02-8-00286 на право власності на земельну ділянку площею 0,5237 га по вулиці Архітектора Городецького, 6-а у Печерському районі м. Києва.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями прокурора, представників сторін, наявною у справі копіями договору, довідкою та державним актом.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2011 у справі №2а-96/11, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012, визнано протиправним та скасовано вищевказане рішення позивача № 343/1399 від 23.04.2009 про продаж земельної ділянки ТОВ «Престижбудсервіс».

В адміністративній справі № 2а-96/11 у спорі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів КМДА, треті особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Архітектор» (далі - ОСББ "Архітектор"), TОВ «Престижбудсервіс», Печерська районна у місті Києві рада, суди дійшли таких висновків:

- спірна земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування житлового будинку за адресою: вул. Архітектора Городецького, 4 у Печерському районі міста Києва;

- відповідно до витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 26.05.2009 земельна ділянка, яка передана TOB «Престижбудсервіс» є прибудинковою територією житлових будинків № 4 та АДРЕСА_1 і єдиним проїздом між зазначеними будинками та частиною скверу;

- відповідно до змісту листа Департаменту ДАІ МВС України від 26.02.2010 встановлено, що земельна ділянка, яка продана TOB «Престижбудсервіс» є прибудинковою територією житлових будинків № 4 та АДРЕСА_1 , до якої входить також і проїзд між зазначеними будинками;

- за листом № 06-621/адм. від 15.11.2010 АК «Київпроект» згідно з генеральним планом міста житлові будинки за адресою: по вул. Карла Маркса (нині Городецького) у м. Києві запроектовані у 1948-49 роках, замовлення № 1026 та № 6041, що зберігаються у фондах архіву AT «Київпроект», мають входи до парадних через єдиний міжбудинковий дворовий проїзд.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2013 у справі № 757/8077/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2013 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки.

Це підтверджується поясненнями прокурора, представника позивача, наявними у матеріалах справи судовими рішеннями.

Також встановлено, що під час перегляду судового рішення у справі № 757/8077/13-ц в апеляційному порядку, між ТОВ «Престижбудсервіс» (продавець) та ТОВ «Городецький пасаж» (далі-третя особа 2) (покупець) укладено договір від 10.12.2013 купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л. О. за № 2701, за умовами якого продавець передає у власність покупця (продає), а покупець приймає (купує) належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,5237 га, кадастровий номер 8000000000:76:027:0039.

В подальшому, третя особа-2 відчужила вказану земельну ділянку Компанії з обмеженою відповідальністю Сенатум Холдінгс Лімітед (третя особа-3) на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2013 за ціною 16 750 000,00 грн, що складає 2 095 584,00 доларів США за курсом НБУ станом на дату підписання договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгеопроект» у серпні 2015 року були виконані роботи зі складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,5237 га (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0039) на вул. Архітектора Городецького, 6-а у Печерському районі м. Києва, в результаті чого сформовано 3 нові земельні ділянки, а саме площами: 0,06 га по вулиці Хрещатик, 13-Б, (кадастровий номер 8000000000:76:027:0170); 0,2862 га по вул. Архітектора Городецького, 4-6 (кадастровий номер 8000000000:76:027:0171); 0,1775 га по вулиці Архітектора Городецького, 8-А (кадастровий номер 8000000000:76:027:0172).

11.12.2015 між третьою особою-3 як продавцем та відповідачем за первісним позовом як покупцем укладено договори купівлі-продажу, за умовами яких продавець передав у власність покупця (продає), а покупець приймає (купує) належні продавцю на праві приватної власності земельні ділянки:

- площею 0,06 га, кадастровий номер 8000000000:76:027:0170, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 13-Б, за ціною 81 345,00 доларів США;

- площею 0,2862 га, кадастровий номер 8000000000:76:027:0171, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, 4-6, за ціною 388 012,00 доларів США;

- площею 0,1775 га, кадастровий номер 8000000000:76:027:0172, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, 8-А, за ціною 240 643,00 доларів США.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями зазначених договорів, рішень суду, технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 Київську міську раду було зобов`язано надати у строк до 22.02.2024 належним чином завірені копії:

- Технічної документації земельної ділянки, що підлягає продажу від 01.10.2008 щодо земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. А.Городецького, 6а;

- Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 29.07.2008, щодо земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. А.Городецького, 6а.

а) по вулиці Хрещатик, 13-Б у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0170);

б) по вулиці Архітектора Городецького, 8-А у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0172);

в) по вулиці Архітектора Городецького, 4-6 у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0171).

22.02.2024 представником Київської міської ради повідомлено суд, що витребувані судом документи у останньої відсутні.

Заявлені прокурором вимоги стосуються витребування на підставі ст. 388 ЦК України від відповідача на користь територіальної громади міста Києва земельних ділянок у зв`язку з визнанням в судовому порядку рішення Київської міської ради та укладеного на його підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсними.

Відповідач за первісним позовом заявив про застосування позовної давності у цьому спорі, зазначивши, що початком її перебігу є набрання законної сили постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.05.2011 у справі № 2а-96/11, тобто 09.06.2012.

У листопаді 2023 року представник відповідача подав зустрічну позовну заяву, яка обґрунтована тим, що витребуванням земельних ділянок у Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» знаходиться в нерозривному зв`язку з встановленням незаконності рішення органу місцевого самоврядування та незаконності подальших дій на його реалізацію, а тому з позивача за первісними позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Київської міської ради, підлягає до стягнення сума грошових коштів в розмірі 135 940 000, 00 грн, що відповідає дійсній ринковій вартості земельних ділянок, що випробовуються та є сумою шкоди за вилучення даного майна з власності Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 позов у цій справі було задоволено у повному обсязі.

Рішення мотивовано відсутністю волевиявлення законного власника на відчуження спірних земельних ділянок. Внаслідок прийняття незаконного рішення Київської міської ради та набуття особами права власності на спірні земельні ділянки порушені права та інтереси держави як власника земель, оскільки із державної власності протиправно вибули земельні ділянки і державу в особі компетентних органів позбавлено права власності та права користування на землю.

Суд зазначив про те, що відповідач є добросовісним набувачем, проте він не став легітимним власником спірних земельних ділянок, оскільки його власником залишається територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, а тому спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у відповідача на підставі пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на користь позивача як розпорядника землями міста Києва.

Судом також визнано необґрунтованими доводи відповідача щодо пропуску позовної давності, оскільки відповідач набув право власності на земельні ділянки, які є предметом спору в даній справі, 11.12.2015, а з цим позовом прокурор звернувся до суду 29.11.2017, тобто в межах позовної давності. Заява третьої особи-1 про застосування позовної давності не розглядалася судом, оскільки правом на подання такої заяви наділені лише сторони у спорі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що в контексті дотримання вимог розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав судами не досліджувалося питання стосовно дій відповідача щодо продажу ТОВ «Престижбудсервіс» Товариству з обмеженою відповідальністю «Городецький пасаж» спірної земельної ділянки під час перегляду в апеляційному порядку рішення Печерського районного суду міста Києва від 02.10.2013 у справі № 757/8077/13-ц (яким визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5237 га, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 6-А, укладений 01.07.2010), а також обставин та мету подальшого продажу та поділу спірної земельної ділянки.

За висновками суду касаційної інстанції суд першої інстанції не перевірив та не підтвердив обґрунтованості та підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі у суді, як не перевірив і не оцінив дотримання прокурором порядку звернення з позовом в інтересах держави в особі компетентного органу, передбаченого частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомлення суб`єкта владних повноважень про намір пред`явити позов. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, перевіряючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не звернув уваги на ці порушення, не перевірив наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 позов заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості ототожнення прокурором інтересів держави та територіальної громади, оскільки в контексті правовідносин у даній справі інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Суд дійшов висновку, що прокурор у даному випадку обґрунтував необхідність захисту інтересів держави, правильно визначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Водночас апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що прокурором не було дотримано порядку, встановленого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки позовна заява до суду була подана раніше, ніж Київська міська рада, в інтересах якої заявлено позов прокурором, отримала відповідне повідомлення від прокуратури, а тому у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі Київської міської ради у даній справі.

Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у цій справі касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі № 910/21329/17 скасовано, справу № 910/21329/17 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що апеляційна інстанція дійшла обґрунтованого висновку, що прокурором при поданні позову в даній справі правильно визначено Київську міську раду як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, проте не враховано, що уповноваженому органу було достеменно відомо про незаконність вибуття спірної земельної ділянки із власності територіальної громади, однак будь-яких дій щодо повернення земельної ділянки законному власнику не виконано.

Верховний Суд зазначав, що бездіяльність відповідного органу, якщо за обставинами справи вбачається, що відповідному органу було відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але такий орган не здійснював та/або не здійснює захист порушених інтересів, то у такому випадку вимога про надання відповідному органу «розумного строку» для самостійного реагування на порушення і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.

В подальшому рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 позов задоволено з тих підстав, що оскільки спірні земельні ділянки вибули з комунальної власності на підставі скасованого рішення від 23.04.2009 № 343/1399 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Престижбудсервіс» і волі територіальної громади міста Києва на таке вибуття не було, то встановлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування земельної ділянки у порядку статті 388 ЦК України.

Водночас суд не знайшов підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності, вказавши, що до часу отримання виконавчим органом позивача 16.03.2015 інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач не мав можливості довідатися про порушення свого права або особу порушника; за тих обставин, що набувачі спірної земельної ділянки не здійснювали повноваження власника, позивач вправі був розраховувати, що його право власності на земельну ділянку було захищено з набранням законної сили судовими рішеннями у справах № 2а-96/11 та № 757/8077/13-ц.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 рішення суду першої інстанції скасоване, ухвалено нове рішення про відмову у позові. Ця постанова мотивована тим, що позивач належними та допустимими доказами довів порушення його права власності, однак таке право не підлягає захисту у зв`язку зі спливом позовної давності, яка розпочала свій перебіг із набранням законної сили постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.05.2011 у справі № 2а-96/11, тобто 09.06.2012.

Щодо клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску позовної давності, то за висновком апеляційного господарського суду право на таке клопотання належить саме позивачу, а не прокурору; прокурор також не подав жодних належних причин поважності такого пропуску.

Постановою Верховного Суду від 06.09.2023 у цій справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 скасовано, справу № 910/21329/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що всупереч зазначеному у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у цій справі, суди не взяли до уваги зміст порушеного права та обставини щодо початку перебігу позовної давності.

Також Верховний Суд зазначав, що для вирішення спору у цій справі необхідно зробити обґрунтовані висновки щодо добросовісності чи недобросовісності відповідача як кінцевого набувача земельних ділянок. Під час нового розгляду судам слід перевірити доводи прокурора та надані ним докази та встановити обставини, від встановлення яких залежить вирішення спору у цій справі, зокрема, за ким зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки, і, виходячи із встановленого, встановити належного відповідача (відповідачів) у спорі; встановити, чи становлять фактично земельні ділянки, з приводу яких виник спір, прибудинкову територію жилих будинків, чи розташовані на них технологічні споруди Київського метрополітену, чи мав відповідач знати про такі обставини, зробити висновки про добросовісність чи недобросовісність відповідача; встановити, чи розташований на земельних ділянках проїзд та чи були наявні зовнішні, об`єктивні, явні і видимі ознаки земельних ділянок, які свідчать про розташування на них проїзду, зробити висновок про спосіб захисту, який опосередковують вимоги про витребування земельних ділянок (віндикаційний чи негаторний позов), та висновок про те, чи підлягає застосуванню позовна давність.

Оцінюючи подані докази та наведене обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями статті 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з положеннями статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності

Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади, а здійснення органом місцевого самоврядування права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може оцінюватись вираженням волі територіальної громади.

Згідно з приписами частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За вимогами статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2011 у справі №2а-96/11, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради № 343/1399 від 23.04.2009 про продаж земельної ділянки ТОВ «Престижбудсервіс».

Отже, оскільки спірні земельні ділянки вибули з комунальної власності на підставі рішення від 23.04.2009 № 343/1399 «Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Престижбудсервіс», скасованого в судовому порядку через його незаконність, волі територіальної громади м. Києва на таке вибуття не було.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 23.11.2016 у справі № 916/2144/15, від 02.11.2016 у справі № 522/10652/15-ц і від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15 та з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16.

Такий же висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 29.07.2020у цій справі.

З огляду на приписи статей 387 і 388 ЦК України на можливість витребування власником земельних ділянок не впливає їхній поділ та/або об`єднання. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. (пункт 200 постанови ВП ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, провадження №14-2цс21).

Крім того, суд враховує, що рішеннями судів у справах № 2а-96/11 та № 757/8077/13-ц встановлено, що відповідно до витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 26.05.2009 земельна ділянка, яка передана ТОВ «Престижбудсервіс», є прибудинковою територією житлових будинків № 4 та АДРЕСА_1 , і єдиним проїздом між зазначеними будинками та частиною скверу, що згідно генерального плану міста житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ) запроектовані у 1948-1949 рр., мають входи до парадних через єдиний міжбудинковий проїзд.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас відповідно до ч. 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) суд дійшов висновку про те, що частиною п`ятою статті 82 ЦПК України (частиною п`ятою статті 75 ГПК України) передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи судовим рішенням в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути в загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

З огляду на приписи цих процесуальних норм особа, що не брала участі у справі, у якій встановлені певні обставини щодо неї, які вона не визнає, вправі спростувати ці обставини у загальному порядку. Тобто таке рішення не буде мати преюдиційного значення для особи, яка не брала участі у справі.

При цьому суд касаційної інстанції зазначав, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Таким чином, преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (див. постанову Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 756/2484/19 (провадження № 61-12022св22)).

Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18), від 20.04.2022 у справі № 910/2615/18 (провадження № 12-75гс21)).

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що судами у справах № 2а-96/11 та № 757/8077/13-ц встановлено обставини, які належали до предмета доказування у відповідних справах, безпосередньо досліджувались і встановлювались у них судами, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині вказаних судових рішень, а саме обставини щодо того, що відповідно до витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 26.05.2009 земельна ділянка, яка передана ТОВ «Престижбудсервіс», є прибудинковою територіє житлових будинків № 4 та АДРЕСА_1 , і єдиним проїздом між зазначеними будинками та частиною скверу, що згідно генерального плану міста житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ) запроектовані у 1948-1949 рр., мають входи до парадних через єдиний міжбудинковий проїзд.

При цьому вказані обставини про те, що земельна ділянка, яка передана ТОВ «Престижбудсервіс», є прибудинковою територіє житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , і єдиним проїздом між зазначеними будинками, відповідачем - Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД», відповідно до вимог ч. 5 ст. 75 ГПК України у цій справі не спростовані.

Також суд враховує наявне у матеріалах справи рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 10.02.1970 № 218, з якого вбачається, що земельна ділянка по вул. К. Маркса, 4, 6 ( АДРЕСА_1 ) площею 0,9 га була відведена управлінню будівництва Київського метрополітену (АТ «Київметробуд») під розміщення тимчасового будівельного майданчика будівництва II черги Куренівсько Червоноармійського напрямку метрополітену.

Згідно з інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.11.2023, яка міститься у матеріалах справи, на земельній ділянці по вул. Городецького, 6-а розташовані тимчасові будівлі і споруди, в тому числі: адміністративні та побутові 1-но поверхові споруди; місця складування матеріалів; тельферна (матеріальна) естакада; перехідний пристрій кабельних ліній 10кВт; шахтовий копер будівля машини підйому та ін.

Аналогічна інформація викладена у листі Комунального підприємства «Київський метрополітен» від 02.11.2023.

Також прокурором надано витяг з матеріалів технічної документації земельної ділянки, яка підлягає продажу на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:76:027:0039), з якої вбачається, що на вказаній земельній ділянці розташовано технологічні споруди та обладнання ВАТ «Київметробуд».

При цьому у п. 3.2 відомостей про земельну ділянку вказаної технічної документації зазначено, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:76:027:0039) використовується для експлуатації та обслуговування технологічних споруд та обладнання.

Аналогічна інформація про розміщення на земельній ділянці по вул. Архітектора Городецького, 6-а технологічних споруд та обладнання ВАТ «Київметробуд» зазначена у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 29.07.2008, який також є у матеріалах справи.

Ураховуючи викладене, вказаними вище документами підтверджується розташування на спірних земельних ділянках технологічних споруд Київського метрополітену та прибудинкової території житлових будинків по вул. Архітектора Городецького.

Також із ситуаційної схеми, плану земельної ділянки та витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 18.09.2008, які містяться у матеріалах технічної документації, вбачається, що у межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:76:027:0039 потрапляє проїзд до будинків АДРЕСА_3 .

Вказані обставини встановлені судом і відповідачем не спростовані.

Разом з тим, відповідно до пункту а ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Зазначені положення закону діяли як на час продажу спірної земельної ділянки ТОВ «Престижбудсервіс», так і на час набуття права власності на неї Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕНБЕРГ АССЕТС ЛТД».

Вказані обмеження були доступними, чіткими та зрозумілими, а наслідки їхнього недотримання - передбачуваними.

Крім того, як вбачається з фотоматеріалів, які долучені до матеріалів справи, факт знаходження технологічних споруд Київського метрополітену та проїзду на спірних земельних ділянках є очевидним.

Таким чином, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих ознак спірних земельних ділянок, суд дійшов висновку про те, що як Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД», так і попередні власники цих земельних ділянок, були обізнані про існування вказаних вище обставин.

Отже, проявивши розумну обачність, Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕНБЕРГ АССЕТС ЛТД» могла і повинна була знати про те, що на спірних земельних ділянках розташовані споруди Київського метрополітену та проїзд до будинків 4 та 6-а по вул. Городецького у місті Києві, набуття приватної власності на який є неможливим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21, пункти 5.60, 5.61) зазначила таке:

« 5.60. Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.45), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 53)). Отже, якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

5.61. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 54)».

Водночас добросовісність набувача передбачає не лише звіряння відомостей про права на нерухоме майно з інформацією, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також розумну обачність набувача. Така розумна обачність включає перевірку, виявлення та докладання інших зусиль для визначення наявності прав інших осіб стосовно нерухомого майна. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на важливості встановлення розумної обачності як критерію добросовісного набувача, зокрема, у постановах від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19, пункт 116), 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 4-473 цс 18, пункт 125.4), від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 108), від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункт 90), від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18), від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц (провадження № 14-76цс18).

Набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державного реєстру, а робив це добросовісно. Якщо перевірка нерухомого майна дає підстави для сумнівів щодо наявності прав інших осіб на нерухоме майно, у тому числі незареєстрованих, то набувач такого майна має вчинити дії, спрямовані на усунення таких сумнівів, або відмовитися від набуття нерухомого майна; в іншому разі набувач не буде вважатися добросовісним.

Як вбачається з матеріалів справи, спір щодо спірної земельної ділянки існує з 2011 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 наведено правовий висновок, за змістом якого для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у цій справі колегія суддів звернула увагу на те, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач є добросовісним набувачем є передчасним, тоді як суд першої інстанції у цій справі взагалі не зробив жодних висновків з приводу того, чи є відповідач добросовісним набувачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Як зазначалося вище, саме під час перегляду судового рішення у справі № 757/8077/13-ц в апеляційному порядку між ТОВ «Престижбудсервіс» (продавець) та ТОВ «Городецький пасаж» (далі-третя особа 2) (покупець) укладено договір від 10.12.2013 купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,5237 га, кадастровий номер 8000000000:76:027:0039, а вже 17.12.2013 ця земельна ділянка була відчужена Компанії з обмеженою відповідальністю Сенатум Холдінгс Лімітед (третя особа-3).

11.12.2015 між третьою особою-3, як продавцем, та відповідачем за первісним позовом, як покупцем, було укладено договори купівлі-продажу, за умовами яких продавець передає у власність покупця (продає), а покупець приймає (купує) належні продавцю на праві приватної власності земельні ділянки:

Про вказані обставини відповідач, проявивши розумну обачливість, мав дізнатися під час переходу до нього права власності.

Звідси вбачається, що презумпція добросовісності набувача майна, набутого від особи, за якою право власності було зареєстровано в Державному реєстрі, спростована судом з посиланням на встановлені фактичні обставини справи у цій справі.

Враховуючи все вищевказане у сукупності, встановивши, що матеріалами справи підтверджується розташування на спірних земельних ділянках технологічних споруд Київського метрополітену, а також проїзду до будинків 4 та 6-а по вул. Городецького у Печерському районі міста Києва, а з фотоматеріалів, які долучені до матеріалів справи, факт знаходження технологічних споруд Київського метрополітену та проїзду на спірних земельних ділянках, суд доходить висновку про те, що є очевидним, що відповідач, проявивши розумну обачність, може і повинен знати про те, що земельна ділянка належить до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність. Підлягає врахуванню також і той факт, що спір щодо спірної земельної ділянки триває з 2011 року, її відчуження відбувалось під час розгляду справи № 757/8077/13-ц та в подальшому. В результаті поділу на три окремі земельні ділянки, про що відповідач, проявивши розумну обачливість, також міг дізнатися під час переходу до нього права власності, суд дійшов висновку, що відповідач не є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування у відповідача спірного майна, оскільки як уже було зазначено вище, від недобросовісного набувача майно може бути витребувано у всіх випадках відповідно до приписів статті 387 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2018 у справі №372/2592/15-ц зазначила, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки ЄСПЛ рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна.

Суд зазначає, що має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Водночас не вбачається порушення справедливого балансу в разі витребування (повернення) майна від недобросовісного набувача без будь-якої компенсації. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном та фактично передбачав би винагороду за порушення законодавства і прав інших осіб. Крім того, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном (див. постанову Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 490/6324/19).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 916/731/21.

Крім того суд зазначає, що на підставі статті 661 Цивільного кодексу України відповідач мав би право пред`явити вимоги про відшкодування завданих збитків до особи, у якої він придбав спірні земельні ділянки, а не до Київської міської ради, враховуючи, що спірні земельні ділянки вибули з комунальної власності на підставі рішення від 23.04.2009 № 343/1399 «Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Престижбудсервіс», скасованого в судовому порядку через його незаконність, а тому волі територіальної громади м. Києва на таке вибуття не було.

Щодо строку позовної давності суд зазначає таке.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями частини третьої статті 267 ЦК України передбачено можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тому, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення ЄСПЛ у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; рішення ЄСПЛ у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

З огляду на викладене суд зобов`язаний у будь-якому випадку в разі подання заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності розглянути її і якщо позовна давність спливла - відмовити в позові у зв`язку з її закінченням за відсутності наведених позивачем поважних причин пропуску вказаного строку.

Водночас позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно з нормами частини п`ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску строку позовної давності, саме на позивача покладено обов`язок доведення тієї обставини, що зазначений строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).

З пояснень сторін вбачається, що Київській міській раді з червня 2012 року (з дня набрання чинності постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.05.2011 у справі №2а-96/11) було відомо про визнання незаконним та скасування рішення Київради від 23.04.2009 «Про продаж земельної ділянки по вул. А. Городецького, 6-А у місті Києві ТОВ «Престижбудсервіс».

В подальшому рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2013 у справі № 757/8077/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2013, визнано недійсним договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки, укладений 01.07.2010 між Київською міською радою та ТОВ «Престижбудсервіс», скасовано державний акт на право власності та скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «Престижбудсервіс» на вказану земельну ділянку.

Отже, з набранням судових рішень у справах №2а-96/11 та № 757/8077/13-ц законної сили право власності територіальної громади міста на земельну ділянку по вул. А. Городецького, 6-А було захищеним і підстави станом на 2013 рік для вжиття Київською міською радою будь-яких інших заходів, у тому числі щодо витребування вказаної земельної ділянки у ТОВ «Престижбудсервіс» або будь-яких інших суб`єктів господарювання, були відсутні.

Про подальше незаконне вибуття спірної земельної ділянки із комунальної власності та реєстрацію права власності на неї за приватними суб`єктами господарювання, а також про її поділ на три нові земельні ділянки, Київській міській раді відомо не було, оскільки вона не є стороною цих угод та будь-якої згоди на поділ земельної ділянки не надавала.

Про незаконну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку за суб`єктами господарювання Київська міська рада дізналась у березні 2015 року з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів від 22.03.2019 та копією витягу з Держреєстру речових прав на нерухоме майно від 16.03.2015.

Отже, до березня 2015 року у Київської міської ради були відсутні підстави припускати, що спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності, оскільки рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки і договір купівлі-продажу та державний акт визнані незаконними та скасовані в судовому порядку у 2012 - 2013 роках, а отже з цього часу право власності територіальної громади на землею було поновленим.

Таким чином, оскільки закон пов`язує початок перебігу строку позовної давності з часом, коли особі, право якої порушено, стало відомо про порушення закону та у зв`язку з цим - прав і охоронюваних законом інтересів, початком строку позовної давності в даному випадку для позивача Київської міської ради є березень 2015 року, коли їй стало відомо про вибуття спірної земельної ділянки з власності територіальної громади.

Доказів того, що Київська міська рада дізналась або могла дізнатися про порушення своїх прав раніше березня 2015 року, матеріали справи не містять.

Водночас чинним законодавством на позивача не покладено обов`язку щодо періодичного ознайомлення з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 906/916/16, від 28.02.2018 у справі № 352/626/13, від 22.09.2021 у справі №922/3403/20.

При цьому початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З матеріалів справи вбачається, що до суду з указаним позовом прокурор в інтересах позивача звернувся 29 листопада 2017 року, тобто в межах встановленого трирічного строку позовної давності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що прокурором не пропущений строк позовної давності для подачі даного позову.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Приватну компанію з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» з огляду на задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

2. Витребувати від Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» (Private company limited by Shares Goldenberg Assets Ltd) (BEDFORD ROW 20-22, LONDON, WC1R 4 JS, реєстровий номер 8296030) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код 2288314) земельну ділянку, розташовану по вулиці Хрещатик, 13-Б у Печерському районі міста Києва, площею 0,0600 га (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0170), вартістю 4 242 888,00 грн.

3. Витребувати від Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» (Private company limited by Shares Goldenberg Assets Ltd) (BEDFORD ROW 20-22, LONDON, WC1R 4 JS, реєстровий номер 8296030) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код 2288314) земельну ділянку, розташовану по вулиці Архітектора Городецького, 4-6 у Печерському районі міста Києва, площею 0,2862 га (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0171), вартістю 20 238 575,80 грн.

4. Витребувати від Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» (Private company limited by Shares Goldenberg Assets Ltd) (BEDFORD ROW 20-22, LONDON, WC1R 4 JS, реєстровий номер 8296030) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код 2288314) земельну ділянку, розташовану по вулиці Архітектора Городецького, 8-А у Печерському районі міста Києва, площею 0,1775 га (кадастровий номер: 8000000000:76:027:0172), вартістю 12 551 877,00 грн.

5. Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» (Private company limited by Shares Goldenberg Assets Ltd) (BEDFORD ROW 20-22, LONDON, WC1R 4 JS, реєстровий номер 8296030) на користь Прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, код 02910019) 240 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. У задоволенні зустрічного позову Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Голденберг Ассетс ЛТД» до Київської міської ради за участю заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Архітектор», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Городецький пасаж», 2) Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (Senatum Holdings Limited) (Tritonos, 1 Petrou kai Ravlou, 3076 Limassol Cyprus), про стягнення шкоди у розмірі 135 940 000,00 грн, відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	25.04.2024
Оприлюднено	07.05.2024
Номер документу	118836437
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Демидов В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 25.04.2024 по справі 910/21329/17ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/21329/17

Рішення від 25.04.2024

Рішення
від 25.04.2024 по справі 910/21329/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА