Ухвала

від 06.05.2024 по справі 910/12768/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12768/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Ягічевої Н. І.

від 15.06.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Корсак В. А., Алданова С. О., Буравльов С. І.

від 25.03.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСПО УКРАЇНА"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про зобов`язання припинити дії та стягнення 93 326,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АКСПО УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зобов`язання припинити дії та стягнення 93 326,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 1467-02024 від 14.01.2020 відповідач виставив позивачу акти приймання-передачі послуг за період з 01.07.2020 по 30.06.2021, за якими позивачем була здійснена оплата в сумі 93 326,94 грн. Водночас постанову НКРЕКП № 360 від 07.02.2020, на підставі якої відповідач встановлював тариф за надані послуги, визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/3041/20 від 13.07.2020, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020. Відтак, враховуючи що відповідач продовжує нараховувати позивачу плату за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експорту, позивач просить зобов`язати відповідача припинити дії, спрямовані на нарахування послуг щодо експорту електричної енергії за договором, а також стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у сумі 93 326,94 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 у справі № 910/12768/21 позов задоволений повністю. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" припинити дії, спрямовані на нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "АКСПО УКРАЇНА" послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1467-02024 від 14.01.2020 та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСПО УКРАЇНА" безпідставно набуті в період з 01.07.2020 по 30.06.2021 грошові кошти в сумі 93 326,94 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 540,00 грн.

Постановою від 25.03.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 у справі № 910/12768/21.

15 квітня 2024 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 910/12768/21.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У своїй касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у касаційній скарзі зазначило, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 910/12768/21 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 11.09.2018 у справі № 905/1926/15, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, щодо застосування статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України щодо способів захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання; висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2021 у справі № 640/3041/20, щодо незастосування до спірних правовідносин положень статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Верховною Радою України 15.12.2010, а також статті 31 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2020 у справі № 212/116/17-ц та від 08.09.2021 у справі № 640/3041/20, в частині того, що рішення Суду Європейського Союзу не є джерелом права національної правової системи України; висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21 та від 30.06.2022 у справі № 910/19423/23, щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, обґрунтовуючи наявність виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначає про необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20, оскільки позивачеві, як експортеру послуг щодо передачі електричної енергії за укладеним сторонами договором про надання послуг з передачі електричної енергії, здійснюються відповідні нарахування за договором, який не визнаний недійсним і має виконуватися, тоді як Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові зроблені протилежні висновки із застосуванням у національній судовій системі практики Суду Європейського Союзу, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень у справі № 910/12768/21.

В обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зауважує, що відсутні висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи щодо того, що:

- обраний позивачем спосіб захисту відповідає статті 16 Цивільного кодексу України;

- за несплату відповідачеві боргу за послугу з передачі електричної енергії позивач може набути статус "Переддефолтний" та в подальшому "Дефолтний" на підставі глави 1.7. розділу І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018;

- нарахування відповідачем плати за послуги з передачі при здійсненні експорту не передбачено чинним законодавством України та умовами договору про надання послуг з електричної енергії № 0152-02024 від 01.01.2019;

- щодо застосування положень пункту 1.7.1. глави 1.7. розділу І Правил ринку в частині існування у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" повноважень щодо присвоєння учасникам ринку електричної енергії статусів "Переддефолтний" та "Дефолтний" за несплату боргу за послуги з передачі;

- порушення міжнародних зобов`язань України при здійсненні нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії (статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та статті 31 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони).

При цьому Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" наголошує, що висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно наведеного, викладені у постанові від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20, та помилково застосовані судом апеляційної інстанції, оскільки фактичні обставини справи № 910/9627/20 є відмінними від фактичних обставин справи № 910/12768/21. Відтак, на думку скаржника, у розумінні пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20 не є такою, що містить висновок щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах.

Отже із наведених доводів вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20, і одночасно зазначає, що у цій же постанові не містяться висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах з урахуванням фактичних обставин справи № 910/12768/21.

Суд зазначає, що скаржником у якості підстав касаційного оскарження визначено дві взаємовиключні підстави: з одного боку - скаржник вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права, отже виходить, що висновок застосування відповідних норм права вже існує, а з другого боку - вказує, що таких висновків немає.

Тобто, обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суперечить один одному.

Поряд із цим Суд вважає за необхідне наголосити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності саме відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. В такому випадку скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. Тобто, за логікою наведеної норми скаржник повинен не погоджуватися із висновком саме Верховного Суду. Посилання ж на помилкове застосування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, яких Суд дійшов у правовідносинах, та які, за оцінкою особи, що подала касаційну скаргу не є подібними щодо правовідносин у справі, рішення у якій оскаржуються, не є випадком, який передбачено 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

З огляду на викладене, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- уточнення за наявністю якого саме виключного випадку (передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України або пунктом 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу) у тому числі оскаржуються рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 910/12768/21 в касаційному порядку;

- у разі визначення підставою касаційного оскарження наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього;

- у разі визначення підставою касаційного оскарження наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітко зазначити конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 910/12768/21 залишити без руху.

2. Надати Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко