Рішення

від 17.04.2024 по справі 643/6452/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 17.04.2024Справа № 643/6452/21 Провадження № 2/554/242/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

за участю секретаря судового засідання Грай К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія СТВ груп», ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 01.04.2021 в рамаках кримінального провадження № 12020220000001616 від 31.12.2020 звернувся з цивільним позовом до ТОВ «Компанія СТВ груп» про стягнення матеріальної шкоди завданої у ДТП 30.12.2020 у вигляді вартості автомобіля NISSAN PRIMERA, д.н. НОМЕР_1 , у сумі 115 802 грн. 25 коп., а також стягнення моральної шкоди, завданої 30.12.2020 у зв`язку зі знищенням транспортного засобу, травмуванням потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 1000000 грн.

В обгрунтування позову вказав, що 30.12.2020 сталося ДТП по вул.Халтуріна неподалік буд.№ 16 між NISSAN PRIMERA, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням потерпілого ОСОБА_1 та БАЗ Т 713, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП водій NISSAN PRIMERA, д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був доставлений БШНД до лікарні та відповідно до висновку експерта отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Зіткнення відбулося внаслідок порушення водієм відповідача п.16.11 ПДР України та згідно висновку експерта знаходиться у причинному зв`язку з настанням ДТП. Автомобіль NISSAN PRIMERA, д.н. НОМЕР_1 , зазнав технічного знищення, вартість збитку згідно висновку експерта товарознавця становить 115802, 25 грн. Також він вимушений був звертатися до адвоката для отримання правової допомоги на досудовому розслідування, вартість послуг склала 16000 грн. У зв`язку із пошкодженням його майна та неможливості розпочати ремонту роботи через відсутність добровільних виплат з боку відповідача, йому спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, відсутністю можливості користуватися своїм майном у підприємницькій діяльності. Також він витрачав час на візити до слідчого, було зіпсовано настрій, погіршилося самопочуття та сон, були знищені плани на відпочинок з родиною, змінився уклад його життя. Моральну шкоду оцінює в 1000000 грн.

Від представника відповідача ТОВ «Компанія СТВ груп» Копченка І.В. до суду надійшли заперечення проти цивільного позову, в яких вказано, що відповідальність власника т/з БАЗ Т 713, д.н. НОМЕР_2 , у період з 08.05.2020 по 07.05.2021 року включно була зареєстрована страховиком ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ». Страхова сума на одного потерпілого на момент події 30.12.2020 складала 260000 грн. за шкоду, заподіяну здоров`ю, і 130000 грн. за шкоду, заподіяну майну. Оскільки відповідно до позовної заяви розмір матеріальної шкоди становить 115802 грн. 25 коп., а сума не перевищує страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності, то підстав для відшкодування матеріальної шкоди відповідачем немає, а шкода має бути відшкодована страховиком. Крім того, твердження цивільного позивача ОСОБА_1 про відсутність в його діях невідповідностей ПДР, які б знаходилися у причинному зв`язку з настанням події, не відповідає матеріалам кримінального провадження. Таким чином, завдана т/з NISSAN PRIMERA, д.н. НОМЕР_1 , шкода або не відшкодовується, або розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було спричинено шкоду). Також вважає, що позивачем не підтверджено ані факту спричинення моральної шкоди, ані розміру. Вважає, що позов складено ще до моменту повідомлення ОСОБА_3 про підозру, матеріали кримінального провадження не містять виключної вини ОСОБА_3 у порушення ПДР. Таким чином, вважає позов безпідставним та необгрунтованим.

Вироком Московського районного суду м.Харкова від 23 вересня 2021 року (справа № 643/6452/21) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, із звільненням від відбування основного покарання із іспитовим строком на 1 рік, стягнуто із ТОВ «Компанія СТВ Груп» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 115802, 25 грн. та моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року вирок Московського районного суду м.Харкова від 23 вересня 2021 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Компанія СТВ груп» матеріальної та моральної шкоди скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, в іншій частині вирок залишено без змін.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 31 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 11 квітня 2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування».

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 18 вересня 2023 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про передачу справи за підсудністю до Московського районного суду м.Харкова відмовлено, закрито підготовче провадження.

Представником позивача ОСОБА_4 подано до суду уточнену позовну заяву до відповідачів ТОВ «Компанія СТВ груп», ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», в якій прохала стягнути із відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану у ДТП 30.12.2020 у вигляді вартості автомобіля NISSAN PRIMERA, д.н. НОМЕР_1 , у сумі 115 802 грн. 25 коп., а також стягнення із ТОВ «Компанія СТВ груп» моральної шкоди, завданої 30.12.2020 у зв`язку зі знищенням транспортного засобу, травмуванням потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 1000000 грн.

Обгрунтовуючи позов, послалася на ті ж підстави, що і у первісному позові. Крім того, вказала, що на заяву про страхове відшкодування від 27.12.2021 року страхова компанія не відреагувала.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала.

Представники відповідачів ТОВ «Компанія СТВ груп» та ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, приходить до наступного висновку.

Cудом встановлено, що ОСОБА_2 30.12.2020, приблизно о 09:40 год., керував технічно справним автомобілем "БАЗ Т713.13", р.н. НОМЕР_2 та рухався по вул. Самсонівській в м. Харкові зі сторони вул. Салтівське шосе в напрямку вул.Ар.Ахієзерів. В цей час ОСОБА_2 , при виїзді на перехрестя нерівнозначних доріг, на вул. Ар.Ахієзерів, яка являється головною по відношенню до вул. Самсонівської, діючи необережно, проігнорував вимоги дорожнього знака 2.1 "Дати дорогу", не дав дорогу автомобілю "Nissan Primera", р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який під`їжджав до нерегульованого перехрестя по головній дорозі - вул. Ар.Ахієзерів, з лівої сторони, відносно напрямку руху автомобіля "БАЗ Т713.13" та допустив з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 16.11 та п. 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України,

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 23.09.2021 (справа № 643/6452/21), залишеним в цій частині без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, із звільненням від відбування основного покарання із іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Автомобіль NISSAN PRIMERA, д.н. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 15.06.2019 (а.с.95).

Користувачем вказаного автомобіля є ОСОБА_1 на підставі довіреності від 10.01.2020, посвідченої нотаріально Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кішкіною О.О., реєстровий номер № 105 (а.с.92).

Відповідно до Висновку експерта № 3941 автотоварознавчої експертизи від 15.03.2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля NISSAN PRIMERA, д.н. НОМЕР_1 , станом на 30.12.2020 становить 115802 грн. 25 коп. (а.с.157-163).

Згідно наказу про прийняття на роботу № 31-К від 06.01.2017 р. ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів з доставки товару до ТОВ «Компанія СТВ Груп». Відповідно до договору оренди № ОТ/ІС-201229 від 29.12.2020 р., специфікації до договору та акту прийому-передачі ТОВ «Імпульс Схід» передало ТОВ «Компанія СТВ Груп» транспортний засіб «БАЗ Т 713.13» р.н. НОМЕР_2 у строкове платне користування. Вказаний транспортний засіб згідно наказу № 28/1 від 29.12.2020 р. був закріплений за ОСОБА_2 (а.с.78-83).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідальність власника транспортного засобу БАЗ Т713.13 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) в період з 08.05.2020 00:00 по 07.05.2021 включно була застрахована страховиком ПрАТ "СК "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ", що підтверджується полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 113324835 (а.с.65), зареєстрованого 27.04.2020 р. в єдиній централізованій базі даних Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Станом на момент події 30.12.2020 р. полісом № 113324835/8602857 була визначена страхова сума (ліміт відповідальності) у розмірі 260 000,00 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, 130 000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну, франшиза - нуль гривень. Таким чином відповідальність Відповідача була застрахована на вказану суму.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 зазначеного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до положень ст. 36.1. Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд вважає, що належними і допустимими доказами доведений безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між завданими збитками і діями ОСОБА_2 . Зокрема, вироком суду, яким доведена вина ОСОБА_2 , у порушенні п.16.11, 2.1 ПДР України.

Також відповідачами не спростовані пошкодження автомобіля.

З урахуванням того, що матеріалами справи підтверджений безпосередній причинний зв`язок між винними діями особи, які стали причиною ДТП і наслідками дії джерела підвищеної небезпеки, беручи до уваги всі докази, що є у справі в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди, з огляду на таке.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного.

Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Таким чином, з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 115802, 25 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Позивач зазначає, що моральної шкоди йому спричинено внаслідок знищення транспортного засобу та травмування.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Згідно з п. 5 цієї постанови Пленуму згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи те, що майно позивача було ушкоджено внаслідок ДТП, та те, що внаслідок ушкодження цього майна він переніс певні душевні страждання, у нього була відсутня можливість користуватися своїм майном, змінився його усталений спосіб життя, витрачався час на явки до слідчого, були знищені його плани на відпочинок, він має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір компенсації позивачу моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості та враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не про покарання останнього за його неправомірні дії, що не відповідало б засадам цивільного законодавства, визначеним статтею 3 ЦК України. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною заподіяну моральну шкоду у розмірі10 000,00 грн., яка підлягає стягненню із відповідача ТОВ «Компанія СТВ груп» на користь ОСОБА_1 .

При цьому, суд зазначає, що стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння. Абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

Отже, ОСОБА_1 є належним позивачем, оскільки на законних підставах володів транспортним засобом під час події та саме йому спричинено матеріальної та моральної шкоди.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та стягує із ТОВ «Компанія СТВ груп» на користь держави 100 грн. ( 1 % від задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди), а також з ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь держави 908 грн. (за задоволені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди).

Керуючись ст.ст.12, 81, 83, 141, 229, 247, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія СТВ груп», ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 115 802, 25 грн.

Стягнути із ТОВ «Компанія СТВ груп» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ТОВ «Компанія СТВ груп» на користь держави судовий збір у сумі 100 грн.

Стягнути із ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь держави судовий збір у сумі 908 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач ТОВ «Компанія СТВ груп», місцезнаходження: 79018 м.Львів, вул.Головацького, 23-А, код ЄДРПОУ 33816944.

Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», місцезнаходження: 01011 м.Київ, вул.Рибальська, 22, код ЄДРПОУ 30968986.

Суддя Л.І. Савченко