Ухвала

від 06.05.2024 по справі 120/5691/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

06 травня 2024 р.Справа № 120/5691/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду та Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

30.04.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду (відповідач 1) та Державної судової адміністрації України (відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості у вигляді недоплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 31.03.2024.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що таку позовну заяву належить залишити без руху з огляду на наступне.

1. Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до положень статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу норм частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, від 25.04.2023 у справі №380/15245/22.

Разом з тим, суд враховує те, що Законом України від 30.03.2020 №540-IX КЗпП України було доповнено главою XIX такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 (постанова Уряду від 11.03.2020 №211) та закінчився 30.06.2023 (постанова Уряду від 27.06.2023 №651).

З огляду на зазначене правове регулювання, визначений трудовим законодавством трьохмісячний строк звернення до суду був продовжений законом до 30.06.2023 (до завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 380/14039/22.

Так, як слідує зі змісту позовних вимог, предметом цього спору є виплата ОСОБА_1 у період з 01.01.2021 по 31.03.2024 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення у меншому розмірі, ніж це передбачено, як стверджує позивач, законом.

Відповідно, позовні вимоги, які обмежуються періодом з 01.01.2021 по 30.06.2023 є такими, щодо яких строк звернення до суду не може вважатися пропущеним, позаяк в цей період закон не обмежував строком дані вимоги (до 19.07.2022), а після 19.07.2022 і до 30.06.2023 - строк звернення вважався продовженим.

Також зважаючи на те, що ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом звернулась до суду 30.04.2024, відтак не є пропущений і строк звернення позивача за період з 01.01.2024 по 31.03.2024, оскільки в цій частині позовні вимоги заявлені в межах трьохмісячного строку, визначеного ст. 233 КЗпП України.

У той же час позовні вимоги які стосуються періоду виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення з 01.07.2023 по 31.12.2023 подані позивачем поза межами трьохмісячного строку, визначеного ст. 233 КЗпП України, тобто із пропуском строку звернення до суду. При цьому заяви щодо поновлення такого строку позивачем не подано.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як зазначено у частині 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому позивачу в порядку усунення даного недоліку позовної заяви необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються періоду виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення з 01.07.2023 по 31.12.2023, із зазначенням поважних причини пропуску такого строку.

2. Щодо залучення до справи третіх осіб.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Зі змісту вказаної норми слідує, що, по-перше, питання про залучення до участі у справі третіх осіб за ініціативою сторони спору (позивача) обумовлюється поданням такою особою відповідної заяви, а по-друге, така заява повинна бути обґрунтованою, в ній повинно бути зазначено яким чином спір стосується інтересів третіх осіб та як рішення у справі може вплинути на їхні права та обов`язки.

Так, позивачем в позовній заяві визначено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державну казначейську службу України та Міністерство фінансів України.

Однак, сам факт зазначення в позовній заяві вказаних осіб в статусі третіх осіб не надає їм такого процесуального статусу, оскільки згідно вимог ст. 49 КАС України, питання про залучення третьої особи вирішується ухвалою суду за обґрунтованою заявою сторони.

Разом з тим, до матеріалів позову позивачем не додано обґрунтованої заяви про залучення до участі в справі відповідних третіх осіб та не зазначено, на яких підставах їх необхідно залучити до цієї справи і яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси таких осіб.

Отже, в цьому випадку виявлений недолік необхідно усунути позивачу шляхом надання суду відповідної письмової заяви про залучення до участі в справі третіх осіб із зазначенням підстав за яких таких осіб належить залучити до участі у справі, а також обґрунтування того, що прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси таких осіб.

3. Щодо зазначення усіх необхідних реквізитів позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві з поміж іншого зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Втім, всупереч вимогам зазначеної норми позивачем не вказано в позовній заяві власний реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта громадянина України, як і номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності).

Таким чином даний недолік позовної заяви позивачу необхідно усунути в спосіб зазначення відповідних реквізитів в позовній заяві.

4. Щодо змісту позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивачем за даним позовом визначено двох відповідачів: Вінницький апеляційний суд та Державну судову адміністрацію України. При цьому позивач оскаржує конкретно визначену бездіяльність кожного з цих відповідачів (кожного окремо, у відповідній частині).

Натомість вимогу щодо стягнення суми коштів (недоплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення) позивач адресує спільно до двох відповідачів, не розмежовуючи при цьому в якій частині кожен із ним має обов`язок по відшкодуванню таких коштів, або ж чи такі кошти мають бути відшкодовані солідарно обома відповідачами.

Таким чином позивачу на реалізацію вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України необхідно конкретизувати зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (в частині вимоги про стягнення коштів).

Висновки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву належить залишити без руху з встановленням позивачу достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви у наведений в цій ухвалі спосіб.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду та Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович