Ухвала

від 28.05.2024 по справі 120/5691/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

28 травня 2024 р. Справа № 120/5691/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вінницького апеляційного суду (вул. Соборна, 6 м. Вінниця) та Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

30.04.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до Вінницького апеляційного суду (відповідач 1) та Державної судової адміністрації України (відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості у вигляді недоплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 31.03.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує на протиправну бездіяльність Державної судової адміністрації України та Вінницького апеляційного суду щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за періоди з 01 січня по 31 грудня 2021 року, з 01 січня по 31 грудня 2022 року, з 01 січня по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024, обчисленої виходячи з розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідних календарних років.

Ухвалою від 06.05.2024 дану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачці в межах 10-ти денного строку усунути виявлені судом недоліки.

На виконання вимог суду позивачкою 22.05.2023 подана письмова заява із додатковим обґрунтуванням питання щодо дотримання нею строків звернення до суду та змісту позовних вимог, зазначенням усіх реквізитів сторін спору, а також заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державну казначейську службу України та Міністерство фінансів України.

Так, ознайомившись із поданими матеріалами суд вважає, що після усунення недоліків позовна заява в цілому відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Відтак, наявні підстави для відкриття провадження у справі.

В питанні щодо дотримання позивачкою строків звернення до суду, суд вважає слушними посилання останньої на приписи статті 238 КЗпП України та можливість його оцінки вже безпосередньо в процесі розгляду справи.

Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Визначаючись з приводу того, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, суд зважає на таке.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Враховуючи характер спірних правовідносин предмет доказування, склад учасників, а також те, що дана справа не належить до категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження, суд доходить висновку про розгляд та вирішення цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому враховується клопотання позивачки щодо такого порядку розгляду справи, яке зазначене в прохальній частині позовної заяви.

Висновок про допустимість розгляду цієї категорії справ за правилами спрощеного позовного провадження узгоджується із правовою позицією Верховного Суду наведеною у постанові від 03.03.2021 в справі № 340/1916/20.

Крім того, позивачкою заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державну казначейську службу України та Міністерство фінансів України.

Вирішуючи заявлене клопотання суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

В силу приписів ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, з аналізу наведених положень статті 49 КАС України слідує, що підставою для залучення до участі у справі як третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду такої справи, на права чи обов`язки такої особи.

В даному випадку суд враховує, що за змістом позовних вимог позивачка просить стягнути з Державної судової адміністрації України та Вінницького апеляційного суду на її користь заборгованість з оплати праці у вигляді недоплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 31.03.2024 в загальній сумі 1651675 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України (далі БК України) Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду

А згідно ч. 7 ст. 23 БК України у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету.

Враховуючи те, що у випадку задоволення заявлених у цій справі позовних вимог в межах спірних правовідносин вбачається участь Державної казначейської служби України та Міністерства фінансів України як органів, відповідальних за формування та розподіл бюджетних асигнувань, в тому числі і щодо виплати позивачу суддівської винагороди, суд доходить висновку про доцільність залучення до участі у даній справі вказаних осіб в статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів. При цьому суд враховує, що саме позивач наполягає на їх залученні до участі у справі у вказаному статусі та первинно визначила їх такими учасниками спору у своїй позовній заяві.

Також при відкритті провадження у справі суд з власної ініціативи вважає за необхідним вирішити питання щодо витребування у відповідачів додаткових доказів, необхідних для розгляду справи.

Як зазначено у ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових доказів.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).

В даному випадку із тих обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, слідує, що ОСОБА_1 не погоджується із діями відповідачів щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди у період з 01.01.2021 по 31.03.2024, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні. На думку позивачки, розмір її суддівської винагороди слід обраховувати, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений станом на 01 січня поточного року.

За приписами частини 3 статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів здійснює Державна судова адміністрація України, а функції розпорядника коштів нижчого рівня територіальні управління ДСА України.

Статтею 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Частиною 5 статті 22 БК України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Із цього слідує, що виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. При цьому Вінницький апеляційний суд як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на відповідний рік).

Розглядаючи спір у подібних правовідносинах щодо обчислення суддівської винагороди із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривень, Верховний Суд у справі №400/2031/21 (постанова від 10 листопада 2021 року), а також у справі №120/19262/21-а (постанова від 15 серпня 2023 року) дійшов висновків про те, що причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов`язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), відповідно як суб`єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді). Також Верховний Суд вказав на те, що в іншому випадку, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму, є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов`язуватися з цими діями та їх наслідками.

Тому для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав суд доходить висновку про необхідність витребування в Вінницького апеляційного суду необхідних для вирішення справи доказів (інформації), а саме:

1) чи виділялися Державною судовою адміністрацією України достатньо коштів для обчислення та виплати суддівської винагороди позивачці у період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2024 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного календарного року: 2021 рік у розмірі 2270 грн., 2022 рік у розмірі 2481 грн., 2023 рік у розмірі 2684 грн., 2024 рік у розмірі 3028 грн.;

2) чи могла б бути виплачена суддівська винагорода позивачці у період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2024 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року (2021 рік у розмірі 2270 грн., 2022 рік у розмірі 2481 гривень, 2023 рік у розмірі 2684 гривень; 2024 рік у розмірі 3028 грн.) за рахунок тих бюджетних асигнувань, що передбачалися для Вінницького апеляційного суду в затвердженому на 2021-2024 роки кошторисах та щомісячному розписі видатків.

Також суд, з метою перевірки наведеного у позовній заяві розрахунку заявленої до стягнення суми, вважає за необхідним витребувати у відповідача Вінницького апеляційного суду власний розрахунок розміру суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення позивачці за період з 01.01.2021 по 31.03.2024, який міг би бути нарахований/виплачений ОСОБА_1 у випадку здійснення обрахунку відповідних сум із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року (2021 рік у розмірі 2270 грн., 2022 рік у розмірі 2481 гривень, 2023 рік у розмірі 2684 гривень; 2024 рік у розмірі 3028 грн.) із зазначенням різниці між розміром обрахованої суми в такому порядку та фактично нарахованої/виплаченої суми за спірний період (обрахованої із застосування розміру прожиткового мінімуму на рівні 2102 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 49, 77, 80, 171, 179, 248, 256, 257, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду та Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

2. Розгляд справи здійснюватиметься суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні згідно ст. 262 КАС України).

3. Залучити до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) та Міністерство фінансів України (вул. Межигірська, 11, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 00013480).

4. Встановити відповідачам 15-денний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.

5. Встановити третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, 15-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання письмових пояснень по суті позову.

6. Встановити позивачеві 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

7. Встановити відповідачам 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.

8. Витребувати в Вінницького апеляційного суду та зобов`язати надати суду в 15-ти денний строк необхідні для вирішення справи докази (інформацію):

- чи виділялися Державною судовою адміністрацією України достатньо коштів для обчислення та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 у період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2024 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного календарного року: 2021 рік у розмірі 2270 грн., 2022 рік у розмірі 2481 грн., 2023 рік у розмірі 2684 грн., 2024 рік у розмірі 3028 грн.;

- чи могла б бути виплачена суддівська винагорода ОСОБА_1 у період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2024 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року (2021 рік у розмірі 2270 грн., 2022 рік у розмірі 2481 гривень, 2023 рік у розмірі 2684 гривень; 2024 рік у розмірі 3028 грн.) за рахунок тих бюджетних асигнувань, що передбачалися для Вінницького апеляційного суду в затвердженому на 2021-2024 роки кошторисах та щомісячному розписі видатків;

- власний розрахунок розміру суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення позивачки за період з 01.01.2021 по 31.03.2024, який міг би бути нарахований/виплачений ОСОБА_1 у випадку здійснення обрахунку відповідних сум із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року (2021 рік у розмірі 2270 грн., 2022 рік у розмірі 2481 грн., 2023 рік у розмірі 2684 грн., 2024 рік у розмірі 3028 грн.) із зазначенням різниці між розміром обрахованої суми в такому порядку та фактично нарахованої/виплаченої суми за спірний період (обрахованої із застосування розміру прожиткового мінімуму на рівні 2102 грн.).

9. Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

10. На підставі положень ч. 12 ст. 171, ч. 2 ст. 260 КАС України визначити відповідачам 5-денний строк з дня вручення копії ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі наявності таких заперечень).

11. Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

12. Копію ухвали надіслати учасникам справи, а відповідачам та третім особам додатково надіслати копію позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович