Рішення

від 06.05.2024 по справі 160/3854/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 рокуСправа №160/3854/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропроект" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Зернозавод", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремтехплюс" про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 16.04.2024 року у справі № 160/3854/24 адміністративний позов задоволено повністю:

визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №006618 від 20.12.2023.

визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №006619 від 20.12.2023.

стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропроект" судовий збір в розмірі 6056,00 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу та вказав на те, що відповідні докази будуть надані потягом 5-ти днів з моменту постановлення рішення суду.

Рішення суду доставлено до електронного кабінету представника позивача та позивача 17.04.2024 року л 09:37 год.

Позивачем 22.04.2024 року засобами поштового зв`язку надіслано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та документи на підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. До заяви позивач додав наступні документи: договір, акт наданих послуг та квитанцію до прибуткового касового ордеру.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року питання про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 06.05.2024 року о 09-00 год. без повідомлення сторін у письмовому провадженні.

Ухвала суду від 26.04.2024 року направлена сторонам на їх електронні адреси, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, що містяться у матеріалах справи.

У відповідності до вимог ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 01.02.2024 року між позивачем та адвокатом Волошиновим Денисом Олеговичем укладено договір про надання правничої допомоги № 01/02/2024, предметом якого є складання, підготовка та подання до суду позовної заяви позивача до відповідача про визнання протиправними та скасування двох постанов

У матеріалах справи міститься копія акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 17.0342024 року на суму 10000 грн.

У матеріалах справи міститься також копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 22.02.2024 року на суму 10000 грн.

У матеріалах справи міститься також копія ордеру по надання правничої (правової) допомоги адвоката, який видано адвокатом Волошиновим Денисом Олеговичем на представлення інтересів позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України). Натомість положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019 року у справі № 813/481/18.

У Практичній рекомендації «Вимоги щодо справедливої сатисфакції», яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 200/7763/19-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови).

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа є не є складною (за обсягом доказів), судом дану справу віднесено до справ незначної складності, по даній категорії справ сформована стала правова позиція Верховного Суду, а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов`язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, однак приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу лише у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. 252 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропроект" витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін