Рішення

від 03.05.2024 по справі 280/1437/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року Справа № 280/1437/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Позаштатної військово-лікарської комісії КНП Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, пров. Гнаровської, буд.6, ЄДРПОУ 01992914),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ),

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Позаштатної військово-лікарської комісії КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради (далі відповідач, Позаштатна ВЛК), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії №59 від 16.01.2024 року, згідно якої позивач визнаний обмежено придатним до військової служби.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Кофановим А.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1162269 від 07.02.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач на підставі повістки пройшов медичний огляд як військовозобов`язаний та визнаний обмежено придатним до військової служби. Позивач не погоджується із зазначеною довідкою, зазначає, що вже тривалий час хворіє на хворобу Паркінсона із швидко прогресуючим перебігом та певним порушенням функцій, тоді як у спірній довідці відповідача зазначено про хворобу Паркінсона з повільно прогресуючим перебігом, що суперечить медичним висновкам. Позивач вважає, що оспорюваною довідкою порушені його права та інтереси. Просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 14.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 19.02.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа); витребувано у відповідача докази по справі.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судово-медичної експертизи.

Ухвала про відкриття провадження від 04.03.2024 та адміністративний позов вручені відповідачу та третій особі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 13.02.2024 та 07.03.2024 відповідно.

Протягом строків, визначених частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відзив не подано, витребувані докази не надано.

Пояснення третьої особи до суду також не надходили.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Старшого матроса запасу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно повістки, направлено на медичний огляд як військовозобов`язаного до Позаштатної ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби.

Згідно Довідки військово-лікарської комісії №59 від 16.01.2024, складеної відповідачем, позивачу встановлено діагноз: правобічний гонартроз ІІ ст., наслідки травми 2015 року, перелом н/з правого стегна. СПО (2015) МОС. ВРВ обох ніжних кінцівок з незначним порушенням кровообігу та функції; хвороба Паркінсона (акінеторегідна форма), повільно прогресуючий перебіг. На підставі статей 61б,42в, 21в графи ІІ Розкладу хвороб, графи 3,7,9 ТДВ «Б» визнаний обмежено придатним до військової служби.

Не погодившись із вказаною довідкою, позивач звернувся до суду із позовом в адміністративній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-XII.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII (тут і в подальшому в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України (частина 2 статті 2 Закону № 2232-XII).

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402), з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Відповідно до пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

В той же час, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ЛЛ ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

При цьому, відповідно до вимог абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України має право Центральна військово лікарська комісія.

Також згідно підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК має право ВЛК регіону. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

З матеріалів справи вбачається, що Позаштатна ВЛК прийняла рішення, оформлене довідкою № 59 від 16.01.2024, яким визнала позивача обмежено придатним до військової служби, з яким позивач не згоден.

При цьому, відповідач має статус позаштатної постійно діючої ВЛК, яка підпорядковується ВЛК регіону, оскарження постанов якої в судовому порядку з урахуванням Положення № 402 не передбачено.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року у справі №814/2722/16, від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16, відповідно до якого надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Виключно до компетенції ВЛК належить повноваження надавати оцінку стану здоров`я позивача та, відповідно, вирішувати питання про придатність останнього для проходження військової служби, тому адміністративний суд позбавлений можливості підміняти інших суб`єктів владних повноважень.

Крім того, суд враховує, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача обмежено придатним до військової служби, позивач мав право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку, яка відповідно до абз.15 підп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402 повноважна розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Втім, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ЦВЛК з питання перегляду висновку відповідача щодо обмеженої придатності позивача, оформленого довідкою № 59 від 16.01.2024.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду позивача на предмет його придатності до військової служби за станом здоров`я під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна постанова, оформлена Довідкою №59 від 16.01.2024, а також дії відповідача в межах предмета спору, є правомірними, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити, що адміністративний суд повноважений на вирішення наявного публічного спору в межах доводів учасників справи, які викладаються у заявах по суті справи, зокрема, у позовній заяві.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2020 у справі №1340/4630/18, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи, що в межах підстав позову судом не встановлено протиправних дій/рішень відповідача, які б спричинили порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Позаштатної військово-лікарської комісії КНП Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, пров. Гнаровської, буд.6, ЄДРПОУ 01992914), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03.05.2024.

Суддя М.О. Семененко