10/358/07
У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.11.07 Справа №10/358/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Зубкова Т.П. , Кагітіна Л.П.
при секретарі: Акімовій Т.М.
За участю:
представника позивача: Козел А.В., дов. № 01/08-ю від 01.08.2007 р.
представника відповідача: Штабовенко Д.В., дов. № 19 від 02.08.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Задніпровський металокерамічний завод”, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2007 року у справі № 10/358/07
про стягнення 315.265,15 грн.
Встановив:
06.06.2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Будімпекс”, м. Запоріжжя, (далі – позивач) звернулося до господарського суджу Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Задніпровський металокерамічний завод”, м. Запоріжжя, (далі – відповідач) про стягнення 315.265,15 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.08.2007 року у справі № 10/358/07 (суддя Алейникова Т.Г.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 312.817,15 грн. збитків, завданих вжиттям заходів забезпечення позову, 3.128,17 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду мотивовано наступним.
Внаслідок вжиття заходів забезпечення позову за заявою відповідача, позивач у цій справі був вимушений припинити свою господарську діяльність, що призвело до неотримання доходів, які б підприємство позивача могло б реально одержати за звичайних обставин.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить вищевказане рішення скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Херсонської області. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не перевірено місцезнаходження підприємства відповідача, що призвело до розгляду справи за його відсутності, а також порушення правил територіальної підсудності. Судом першої інстанції неправильно викладено положення ст. 155 ЦПК України. До того ж відповідач зазначає, що збитки позивача пов'язані з винесенням судом незаконної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, але не з використанням відповідачем свого законного процесуального права. Також відповідач вважає, що позивачем наданий безпідставний розрахунок збитків і він є необґрунтований.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.09.2007 р. апеляційна скарга прийнята до розгляду судове засідання призначено на 20.09.2007 р.
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2612 від 20.09.2007 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Зубкової Т.П., Кагітіної Л.П.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення – без змін. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням правил територіальної підсудності, оскільки витяг ЄДРПОУ свідчить про місцезнаходження підприємства відповідача саме в м. Запоріжжі. Згідно зі ст. 155 ЦПК України саме позивач (в цій справі відповідач), а не суд, повинен відшкодувати збитки, завдані забезпеченням позову.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
В судовому засіданні, яке проходило 20.09.2007 р., від представника позивача надійшло клопотання про оголошення постанови Запорізького апеляційного господарського суду у повному обсязі. Дане клопотання колегією суддів задоволено, у зв'язку з чим було оголошено перерву до 01.11.2007 р. для підготовки тексту постанови в повному обсязі.
01.11.2007 р. в судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини постанови Запорізького апеляційного господарського суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Твердження скаржника щодо недотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а саме несповіщення відповідача про час та місце розгляду позовної заяви та порушення правил територіальної підсудності не приймається колегією суддів до уваги, оскільки відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх доводів.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У відповідності до ст. 64 ГПК України сторонам у справі надсилаються ухвали про порушення провадження у справі із зазначенням часу і місця розгляду позовної заяви. На виконання зазначеної норми закону судом було направлено сторонам у справі ухвалу про порушення провадження у справі рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції господарського суду Запорізької області від 11.06.2007 р. (а.с.1).
Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Вивчивши матеріали справи, беручи до уваги вказану норму права, колегія суддів дійшла висновку, що місцезнаходження підприємства відповідача у м. Запоріжжі, з огляду на наступне.
Згідно з Статутом ТОВ «Задніпровський металокерамічний завод» (копія міститься в матеріалах справи) органом управління Товариством є збори учасників, виконавчі функції виконує директор. Директором ТОВ «Задніпровський металокерамічний завод» є Фісун Т.А., що підтверджується довідкою № 979 з ЄДРПОУ, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 15.01.2007 р. (копії містяться в матеріалах справи). Адреса Фісун Т.А., згідно з довідкою за відомостями адресно-довідкового бюро від 23.02.2007 р.: м. Запоріжжя, вул. Портова, 6, кв. 18.
У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в т.ч. ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»).
До того ж, відповідно до Роз'яснень ВАСУ № 02-5/289 від 18.09.1997 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (п. 3.6).
За адресою, зазначеною у позовній заяві, було направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі.
Відповідно до ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Як вже зазначалось, місцезнаходження підприємства відповідача у м. Запоріжжі. Слід також зазначити, що у відбитку печатки, якою скріплена апеляційна скарга відповідача, зазначено «м. Запоріжжя», адреса для листування в апеляційній скарзі зазначена: «69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63», в заяві про вжиття заходів забезпечення позову (мститься в матеріалах справи) вказана адреса: «69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75/213».
Отже, доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не перевірено місцезнаходження підприємства відповідача, що призвело до розгляду справи за його відсутності, а також порушення правил територіальної підсудності спростовуються вищенаведеним.
Щодо розгляду справи по суті колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до договору № 9-01/03 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2003 р. (а.с. 14 - 16) позивач взяв в оренду у товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ», м. Запоріжжя, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11. Строк оренди – з 01.03.2003 р. по 31.12.2013 р. (п.п. 1.1, 1.3 договору оренди).
В зазначеному нежитловому приміщенні позивач здійснює підприємницьку діяльність: оптово-роздрібна реалізація будівельно-оздоблювальних товарів, на підставі дозволу № 20118 на розміщення об'єкту торгівлі та сфери послуг (а.с. 17). Також слід зазначити, що адреса орендованого приміщення: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, є юридичною адресою позивача, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 18).
Ухвалою від 06.11.2006 р. у справі № 2-1180/06 суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області, розглянувши заяву Семенюка В.С., товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Лайн», товариства з обмеженою відповідальністю “Задніпровський металокерамічний завод” (відповідач у цій справі) про вжиття заходів забезпечення позову, ухвалив задовольнити вказану заяву. Ухвалено накласти арешт на належні ТОВ «СП МДМ» (м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49, ЄДРПОУ 20490986), ТОВ «ЗТЛ» (м Запоріжжя, вул. Миру, 13, ЄДРПОУ 14298670) частки у нерухомому майні розташованому за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковрького, 11, а саме: будівлі їдальні (корпус №8), нежитлового приміщення №263; заборонити ТОВ „СП МДМ" (69035. м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49, ЄДРПОУ 20490986), ТОВ „ЗТЛ" (м Запоріжжя, вул. Миру, 13, ЄДРПОУ 14298670) ТОВ „Мдіна" (м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 49, ЄДРПОУ 13625993), Товариству з обмеженою відповідальністю "Будімпекс" (позивач у цій справі) (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, ЄДРПОУ 31852949) вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здавання в найм (оренду), використання, здійснення реконструкції та розпорядження в будь-який інший спосіб нерухомим, майном, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, інвентарний № 1000094 та проводити будь-які дії з приводу даного об'єкту; заборонити будь-яким третім особам, крім Семенюка В.С. (м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 129, кв. 21, ідентифікаційний номер: 2501711450), ТОВ "Макс Лайн" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, ЄДРПОУ 33272657), ТОВ „Запорізький металокерамічний завод" (69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75/213, ЄДРПОУ 30907221), користуватися приміщеннями, які знаходяться в будівлі їдальні (корпус № 8), інвентарний № 1000094, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, та належить Семенюку В.М на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.09.2006 року, а саме: нежитлове приміщення № 263, літ. К – 4; заборонити ТОВ „СП МДМ" (69035. м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49, ЄДРПОУ 20490986), ТОВ „ЗТЛ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Мира, 13, ЄДРПОУ 14298670), ТОВ „Мдіна" (м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 49, ЄДРПОУ 13625993), ТОВ "Будімпекс" (позивач у справі) (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, ЄДРПОУ 31852949) укладати будь-які інші право чини, направлені на відчуження та розпорядження нерухомим та рухомим майном.
Постановою № 475/6 від 10.11.2006 р. (а.с. 24) ДВС в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на виконання вищевказаної ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області відкрито виконавче провадження.
Постановою № 475/6 від 10.11.2006 р. (а.с. 25) ДВС в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ТОВ „СП МДМ" (69035. м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49, ЄДРПОУ 20490986), ТОВ „ЗТЛ" (м Запоріжжя, вул. Миру, 13, ЄДРПОУ 14298670) ТОВ „Мдіна" (м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 49, ЄДРПОУ 13625993), Товариству з обмеженою відповідальністю "Будімпекс" (позивач у цій справі) (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, ЄДРПОУ 31852949) заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здавання в найм (оренду), використання, здійснення реконструкції та розпорядження в будь-який інший спосіб нерухомим, майном, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, інвентарний № 1000094 та проводити будь-які дії з приводу даного об'єкту; будь-яким третім особам, крім Семенюка В.С. (м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 129, кв. 21, ідентифікаційний номер: 2501711450), ТОВ "Макс Лайн" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, ЄДРПОУ 33272657), ТОВ „Запорізький металокерамічний завод" (69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75/213, ЄДРПОУ 30907221), заборонено користуватися приміщеннями, які знаходяться в будівлі їдальні (корпус № 8), інвентарний № 1000094, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, та належить Семенюку В.М на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.09.2006 року, а саме: нежитлове приміщення № 263, літ. К – 4; ТОВ „СП МДМ" (69035. м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49, ЄДРПОУ 20490986), ТОВ „ЗТЛ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Мира, 13, ЄДРПОУ 14298670), ТОВ „Мдіна" (м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 49, ЄДРПОУ 13625993), ТОВ "Будімпекс" (позивач у справі) заборонено (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, ЄДРПОУ 31852949) укладати будь-які інші право чини, направлені на відчуження та розпорядження нерухомим та рухомим майном.
В результаті повного фактичного виконання виконавчого документа постановою ДВС в Орджонікідзевському районі від 15.11.206 р. (а.с. 27) виконавче провадження закінчено.
Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20.11.2006 р. (а.с. 29) встановлено, що 15.11.2006 р. Апеляційним судом Запорізької області було скасоване рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2006 р., на підставі якого було визнано право власності на частку в спільному майні за Семенюком В.С., товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Лайн», товариством з обмеженою відповідальністю “Задніпровський металокерамічний завод” (відповідачем у цій справі). Зазначені вище заходи забезпечення позову були скасовані повністю, допущено поворот виконання ухвали суду від 06.11.2006 р. у справі № 2-1180/06. ДВС в Орджонікідзевського району м. Запоріжжя зобов'язано скасувати арешт та всі заборони, що були здійснені в межах виконавчого провадження № 475/6 з примусового виконання ухвали суду від 06.11.2006 р. у справі № 2-1180/06.
Позивач зазначає, що внаслідок того, що йому було заборонено використовувати нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, інв. № 1000094, яке є предметом договору № 9-01/03 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2003 р., а також заборонено укладення будь-яких правочинів, направлених на відчуження та розпорядження рухомим майном, позивач припинив свою господарську діяльність за вказаною адресою, внаслідок чого зазнав збитки в сумі 315.265,15 грн., які складаються з 312.817,15 грн. неотриманої касової виручки за період з 11.11.2006 р. по 14.11.2006 р. і 2.448,00 грн. витрат на відновлення свого порушеного права – витрати за договором охорони № 3 від 10.11.2006 р. за період з 11.11.2006 р. по 14.11.2006 р.
Стягнення з відповідача на користь позивача 312.817,15 грн. збитків стало предметом спору в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 99 та 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст.614 ЦК України). Тобто наявність вини є обов'язковою підставою для притягнення до відповідальності, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих ним на себе зобов'язань, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відшкодування збитків – це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
На думку колегії суддів, позивачем не доведено розмір збитків, і тим більше, саме з вини відповідача. Відсутній також причинний зв'язок між діями відповідача та заявленими до стягнення збитками.
В даному випадку в діях відповідача відсутнє правопорушення (протиправне винне діяння, за яке законом передбачена відповідальність). В рамках цивільної справи № 2-1180/06 відповідачем (в цій справі) використано своє законне процесуальне право – подати суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Позивачем не доведено розмір заявлених збитків: 312.817,15 грн. – неотриманий доход, 2.448,00 грн. - витрати, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права – оплата охоронних послуг (згідно з розрахунком позивача).
По-перше, безпідставно вираховувати неотриманий доход в спірному періоді шляхом порівняння з доходами у аналогічному звітному періоді на підставі довідок банків про рух грошових коштів на рахунку. Господарська діяльність, якою займається позивач, безпосередньо пов'язана з комерційним ризиком і факт зменшення товарообігу у спірному періоді може бути пов'язаний з різними економічними обставинами: зростанням цін, відкриттям нових підприємств з аналогічним видом діяльності (конкуренція), зменшенням платоспроможності населення, інфляцією, відсутністю нових дозволів на торгівлю.
По-друге, оплата охоронних послуг, на думку колегії суддів не є витратами, які позивач мусив зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) в розумінні ст. 22 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2007 року у справі № 10/358/07 підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального права. Враховуючи те, що в апеляційній скарзі відповідач просив оскаржуване рішення скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Херсонської області, вона підлягає задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на позивача.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Задніпровський металокерамічний завод”, м. Запоріжжя, задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2007 року у справі № 10/358/07 скасувати та прийняти нове рішення.
3. У позові відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Будімпекс”, м. Запоріжжя, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Задніпровський металокерамічний завод”, м. Запоріжжя, 1.576,33 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.
5. Видачу наказу із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Зубкова Т.П. Кагітіна Л.П.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2007 |
Оприлюднено | 12.12.2007 |
Номер документу | 1188465 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Коробка Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні