Рішення
від 23.04.2024 по справі 336/3555/23
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/3555/23

Провадження №: 2/336/203/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Савеленко О.А.,

за участю секретаря судового засідання Подліянової Т.Ф.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

свідка ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, Дубенська міська рада як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_7 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

25.09.2023 року позивачем було збільшено позовні вимоги та пред`явлено позов до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, Дубенська міська рада, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

Позовна заява обґрунтована тим, що06 грудня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського районного управління юстиції м. Запоріжжя ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_6 . Після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась дитина - ОСОБА_10 .

Оскільки спільне життя у відповідача з ОСОБА_6 не склалось, шлюб Фролових був розірваний.

З 2016 року ОСОБА_11 почала вживати наркотичні засоби, перебувала на обліку в наркодиспансері. Проходила лікування, яке не принесло позитивного результату. Вживаючи наркотичні засоби, відповідач здійснювала крадіжки. Була притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 185 ч. 1 КК України, (справа N? 336/10122\21). Також вона систематично вживає алкогольні напої, в стані алкогольного сп?яніння залишає дітей самих, вчиняє крадіжки.

3 2021 року ОСОБА_11 залишала дитину у позивача, зникала без попередження на декілька днів. А з січня 2023 року виїхала з міста Запоріжжя, забравши з собою лише одного сина - ОСОБА_12 .

ОСОБА_10 проживає з позивачем, оскільки мати не приділяє йому уваги та не займається його вихованням. Батько ОСОБА_13 , після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_11 також не виконує батьківські обов?язки, не займається його вихованням та утриманням. Сім?я ОСОБА_11 перебуває на обліку у районній адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, у зв?язку з складними життєвими обставинами.

Дитина з батьками бачиться вкрай рідко, телефонує мати йому теж рідко: один раз на два-три місяці, особливого бажання спілкуватись з сином та брати участь у його вихованні відповідачі не виявляють не надають кошти на утримання.

Наразі, ОСОБА_10 проживає з бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У ОСОБА_14 є окрема кімната, вона забезпечена усіма речами першої необхідності для проживання і навчання.

Відповідачі ухиляються від спілкування з дитиною в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення та не надають йому доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ним загально визнаних норм моралі; відсутність інтересу до його внутрішнього світу; відсутність умов для отримання освіти.

Наказом служби (управління) у справах дітей 3МР N? 282 від 06.03.2023 року тимчасово влаштований ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в родину ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене просила, позбавити батьківських прав відповідачів відносно ОСОБА_10 , та стягнути з них на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_10 у розмірі частини заробітку (доходу) але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з кожного.

Процесуальні дії у справі, позиції сторін.

Ухвалою суду від 28 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, зобов`язано орган опіки та піклування надати висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав.

04.07.2023 року постановлено ухвалу, якою залучено по справі у якості третьої особи Дубенську міську раду, як орган опіки та піклування, задоволено клопотання позивача про виклик свідка по справі (а.с. 104-105).

25.09.2023 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 122-124).

02.10.2023 року Шевченківським районним судом постановлено ухвалу якою прийнято заяву про збільшення позовних вимог, залучено по справі у якості співвідповідача ОСОБА_6 , копії позовної заяви направлено сторонам та встановлено строк для подання відзиву по справі (а.с. 174-175)

13.12.2023 року по справі закрито підготовче провадження про що постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання (а.с. 203-204).

У судовому засіданні 23.04.2024 року позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Позивач надала усні пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_6 , належним чином повідомлений, в жодне судове засідання не з`явився, своїм правом на подання відзиву не скористався, причини своєї неявки не повідомив.

Відповідач ОСОБА_15 у судове засідання не з`явилася, надіслала суду оригінал нотаріально посвідченої заяви зі змісту якої вбачається, що вона визнає позов у повному обсязі ( а.с. 227). Заяву посвідчено приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Альошиною А.О.

Представник органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району у судовому засіданні 23.04.2024 року позов підтримала у повному обсязі, надала суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів.

23.04.2024 року у судовому засіданні було здійснено допит свідка ОСОБА_4 та опитано дитину ОСОБА_10 .

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідка, заслухавши думку дитини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді, керуючись законом, дійшов наступних висновків.

Нормативне обґрунтування.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Вирішуючи спір, суд враховує зазначені роз`яснення Пленуму Верховного Суду України і з`ясовує які безсумнівні докази свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини за нормами ст.141,150,157 СК України, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов`язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також досліджує соціально-побутових умов життя та матеріального становища відповідача.

Право звернення до суду з даним позовом та правові наслідки позбавлення батьківських прав врегульовані нормами ст.165-166 СК України.

Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав, як вже зазначалось вище, є винятковим та крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини встановлені судом.

06.12.202003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 укладено шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_16 змінила прізвище на ОСОБА_9 (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син ОСОБА_10 , про що зазначено у свідоцтві про народження виданого повторно Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 26.04.2016 серії НОМЕР_1 (а.с11).

06.11.2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення яким розірвано шлюб між ОСОБА_11 , та ОСОБА_6

24.01.2017 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_17 укладено шлюб, прізвище дружини ОСОБА_18 (а.с. 20). У подальшому ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_19 , після укладення шлюбу з ОСОБА_20 (а.с. 150).

ОСОБА_1 є матір`ю відповідача ОСОБА_5 (ОСОБА_5) та рідною бабою ОСОБА_13 (а.с. 8-10).

Наказом служби у справах дітей Запорізької міської ради № 282 від 06.03.2023 року тимчасово влаштовано малолітніх дітей ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 в родину ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідно до довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» ОСОБА_10 на диспансерному обліку не перебуває, щеплений згідно Національного календаря. У разі хвороби дитини за медичною допомого. До лікаря-педіатра звертається бабуся ОСОБА_1 , поради та призначення лікарів виконує. Мати ОСОБА_9 - ОСОБА_23 останній раз зверталася з дитиною до амбулаторії ІНФОРМАЦІЯ_5 . З листопада 2020 року по теперішній час мати з дитиною за медичною допомогою не зверталася, з лікарем-педіатром не спілкувалася (а.с.14).

Згідно інформації наданої Запорізькою гімназією № 11 Запорізької міської ради департаменту освіти і науки, територіального відділу освіти Шевченківського району батьки учня ОСОБА_13 , не цікавляться успіхами дитини в школі, батьківські збори не відвідують (а.с. 15-16).

ОСОБА_7 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.. 185 КУпАП невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей, за ст.. 173-2 КУпАП домашнє насилля, що підтверджується постановами Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2021 року та 06.10.2022 року (а.с. 22-24)

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомила, що позивач її подруга. ОСОБА_1 проживає разом з внуком ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 за адресою проживання своєї матері не приїжджала майже 1 рік. Батько ОСОБА_10 з дитиною не спілкується, матеріально не утримує дитину. ОСОБА_14 утримує бабуся.

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 04.03.2024 вважає доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В описовій частині висновку, орган опіки та піклування посилається на те, що відповідно до актів обстеження умов проживання від 06.03.2023 року, 10.07.20203, 16.08.2023, встановлено, що для малолітнього ОСОБА_10 2010 року народження, бабою створені належні умови для проживання, навчання та розвитку неповнолітнього онука.

25.07.2023 року спеціалістами відділу по Шевченківському району служби у справах дітей Запорізької міської ради був здійснений вихід за адресою проживання ОСОБА_6 , а саме: АДРЕСА_2 з метою з`ясування його думки щодо позбавлення його батьківських прав по відношенню до малолітнього сина. Однак ОСОБА_6 відмовився спілкуватися та надавати пояснення. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 25.07.2023 року встановлено, що ОСОБА_6 разом зі своєю дружиною та трьома малолітніми дітьми займає одну кімнату з чотирьох в квартирі. В кімнаті ліжко, шафа, речі неохайно складені на стільцях. Двері в кімнату відсутні. Його було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 21.02.2024 року, з метою надання своїх пояснень. Однак ОСОБА_6 не з`явився. За весь час перебування малолітнього ОСОБА_10 2010 року народження на обліку у відділ по Шевченківському району служби у справах дітей Запорізької міської ради, як такого, що перебуває у складних життєвих обставинах, а також протягом розгляду справи в суді, ані батько, ані матір жодного разу не звернулися до відділу з метою налагодження та вирішення ситуації.

Судом у судовому засідання опитана дитина ОСОБА_10 , який повідомив, що спілкується з батьком регулярно телефоном, іноді вони зустрічаються, в минулому році батько подарував йому на день народження велосипед, також для навчання надавав у користування свій ноутбук. Щодо доцільності позбавлення батьків прав батька та матері повідомив, що так буде краще для бабусі.

Висновки суду.

З урахуванням наведеного, враховуючи нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_5 яка визнала позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_13 у даному випадку є доцільним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не створює належних умов для виховання та утримання дитини, підтримує відносини з особами, які ведуть аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей та за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_1 , притягувалася до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка), а тому позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_6 суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналогічними висновками керувався КЦС ВС й у постановах від 28.11.2018 року № 718/337/17 та від 16.01.2019 року № 465/3694/14-ц.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

З досліджених судом доказів, з урахуванням зазначених роз`яснень, встановлено, що відповідач має постійне місце проживання, згідно пояснень дитини, спілкується з ним, дарує подарунки.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Судом досліджено висновок органу опіки і піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району про доцільність позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, з описової частини висновку, вбачається, що органом опіки та піклування на засідання комісії був запрошений батько ОСОБА_6 , однак не з`явився, причини не повідомив, також Орган опіки та піклування здійснив вихід за місцем проживання останнього. Окрім іншого у висновку вказано, що дитина проживає з бабусею ОСОБА_1 , яка ним піклується.

Отже, зі змісту висновку, не зрозуміло на підставі яких доказів, міркувань, орган опіки та піклування прийшов саме до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_13 , висновок не містить жодних обґрунтувань щодо ухилення батька від виконання батьківських обов`язків. Не відвідування батьківських зборів батьком не свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків.

У даній справі, вирішуючи питання про позбавлення батьківських прав, суд надає системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення рішення, зокрема, суд враховує, у першу чергу, інтереси дитини. ОСОБА_10 підтвердив судовому засіданні, що спілкується з батьком, в нього з ним дружні відносини.

Позивачем у справі не надано суду переконливих доказів ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Суд має враховувати висловлену думку дитини системно, з`ясовуючи фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню спору. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

В даному випадку суд враховує інтереси дитину.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зі ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з ч.2 ст.243 СК України опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом.

В силу ч.2 ст.244 СК України саме орган опіки та піклування вирішує питання про призначення дитині опікуна або піклувальника, також нормою ст.246 СК України, на орган опіки та піклування покладається контроль за умовами утримання, навчання та виховання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

Зважаючи на вищевикладені норми СК України та системний аналіз глави 15, глав 16 та 19 СК України, суд приходить до висновку, що аліменти можуть стягуватися з батьків або інших осіб, на утриманні яких перебувала дитина, у встановленому законом порядку на користь іншої особи, яка має права опікуна або піклувальника відносно неповнолітньої особи.

Враховуючи те, що відповідачі зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, але добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дітей не надають, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я і матеріальне становище відповідачів, інші обставини справи та вважає за необхідне стягнути з них на користь ОСОБА_1 , на утримання ОСОБА_13 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного з дня пред`явлення позову до кожного із відповідачів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 19, 150, 164,166, 171 СК України, ст.1, 2, 17 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-268, 273,352-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, Дубенська міська рада як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 24 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 25.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Співвідповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП невстановлений, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ: 37573885, місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 34.

Третя особа: Дубенська міська рада як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ: 05391063, адреса місцезнаходження: Рівненська область, м. Дубно, вул. Замкова, буд.4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.05.2024

Суддя О.А. Савеленко

23.04.24

СудШевченківський районний суд м. Запоріжжя
Дата ухвалення рішення23.04.2024
Оприлюднено08.05.2024
Номер документу118849112
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав

Судовий реєстр по справі —336/3555/23

Постанова від 06.11.2024

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Гончар М. С.

Постанова від 06.11.2024

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Гончар М. С.

Ухвала від 06.06.2024

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Гончар М. С.

Ухвала від 06.06.2024

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Гончар М. С.

Ухвала від 28.05.2024

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Гончар М. С.

Рішення від 23.04.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Савеленко О. А.

Рішення від 23.04.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Савеленко О. А.

Ухвала від 13.12.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Савеленко О. А.

Ухвала від 02.10.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Савеленко О. А.

Ухвала від 04.07.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Савеленко О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні