Дата документу 06.11.2024 Справа № 336/3555/23
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 336/3555/23 Пр. № 22-ц/807/1412/24Головуючий у 1-й інстанції: Савеленко О.А. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Подліянової Г.С., Полякова О.З.
за участі секретаря Бєлової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,треті особи:Районна адміністраціяЗапорізької міськоїради поШевченківському району,як органопіки тапіклування,Дубенська міськарада Дубенськогорайону Рівненської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом (т.с.1 а.с.2-7), який в подальшому уточнила (т.с.1 а.с.78-80, 122-124) та в якому просила позбавити відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з них на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі частини заробітку (доходу) але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову у до повноліття дитини.
Позовна заява обґрунтована тим, що 06 грудня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського районного управління юстиції м. Запоріжжя ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_3 . Після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилась дитина - ОСОБА_4 . Оскільки спільне життя у відповідача з ОСОБА_3 не склалось, шлюб Фролових був розірваний. З 2016 року ОСОБА_7 почала вживати наркотичні засоби, перебувала на обліку в наркодиспансері. Проходила лікування, яке не принесло позитивного результату. Вживаючи наркотичні засоби, відповідач здійснювала крадіжки. Була притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 185 ч. 1 КК України, (справа N? 336/10122/21). Також вона систематично вживає алкогольні напої, в стані алкогольного сп`яніння залишає дітей самих, вчиняє крадіжки. 3 2021 року ОСОБА_7 залишала дитину у позивача, зникала без попередження на декілька днів. А з січня 2023 року виїхала з міста Запоріжжя, забравши з собою лише одного сина - ОСОБА_8 . ОСОБА_9 проживає з позивачем, оскільки мати не приділяє йому уваги та не займається його вихованням. Батько ОСОБА_4 , після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_7 також не виконує батьківські обов`язки, не займається його вихованням та утриманням. Сім`я ОСОБА_7 перебуває на обліку у районній адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, у зв`язку з складними життєвими обставинами. Дитина з батьками бачиться вкрай рідко, телефонує мати йому теж рідко: один раз на два-три місяці, особливого бажання спілкуватись з сином та брати участь у його вихованні відповідачі не виявляють не надають кошти на утримання. Наразі, ОСОБА_9 проживає з бабусею позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У ОСОБА_10 є окрема кімната, вона забезпечена усіма речами першої необхідності для проживання і навчання. Відповідачі ухиляються від спілкування з дитиною в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення та не надають йому доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ним загально визнаних норм моралі; відсутність інтересу до його внутрішнього світу; відсутність умов для отримання освіти. Наказом служби (управління) у справах дітей 3МР N? 282 від 06.03.2023 року тимчасово влаштований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в родину ОСОБА_1 .
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_11 (т.с.1 а.с.26). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.30-31)провадженняу ційсправі відкритов порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.104-105) залучено до участі у справі в якості третьої особи Дубенську міську раду Дубенського району Рівненської області, як орган опіки та піклування, в порядку задоволення клопотання представника відповідача, а також викликано свідка ОСОБА_12 в порядку задоволення клопотання позивача.
Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.174-175) залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_13 , як мати дитини, подала суду першої інстанції у цій справі заяву про визнання позову про позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , 2010 р.н., у повному обсязі, розгляд цієї справи без її участі, з нотаріальнопосвідченим їїпідписом націй заяві (т.с. 1 а.с. 221).
Рішенням Шевченківськогорайонного судум.Запоріжжя від23квітня 2024року (т.с.2 а.с.23-31) позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі задоволено частково.
Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 24 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 25.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП невстановлений) на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (т.с.2 а.с.40-42) просила рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (т.с.2 а.с.43). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 06.06.2024 року (т.с.2 а.с.48), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с.2 а.с.49), з урахуванням відповідногонавантаження судді-доповідачаі колегіїсуддів судовоїпалати зрозгляду цивільнихсправ,які зарішенням загальнихзборів суддівЗапорізького апеляційногосуду злипня 2021року такожприймають участьу розглядікримінальних проваджень,відповідного штатусуддів Запорізькогоапеляційного судувзагалі та відпустки судді-доповідачаза графіком(з01липня 2024року по09серпня 2024року включно довідкат.с.2 а.с.62).
Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В автоматизованому порядку 26.08.2024 суддями Подліяновою Г.С. та Поляковим О.З. у цій справі замінено суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д,А. у зв`язку із тривалою відпусткою останніх (т.с.2 а.с.69-70).
У судовому засіданні 28серпня 2024року (т.с. 2 а.с. 75-78) апеляційним судом було розпочато розгляд цієї справи апеляційним судом по суті за присутності позивача ОСОБА_1 за відсутності інших учасників цієї справи, які не з`явились,: заслухано доповідь судді доповідача, пояснення позивача, у розглядіцієї справиоголошено перервув порядкузадоволення клопотанняапелянта позивача ОСОБА_1 ,яка наполягалана заслуховуванні у цій справі в апеляційномусуді думкидитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу питання позбавлення його батька ОСОБА_3 батьківських прав відносно нього, які судпершої інстанціївиклав татрактував насвій розсуд,надав невірнуоцінку (довід апеляційної скарги позивача т.с. 1 а.с. 41 зворот).
У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с.2 а.с.79-96), у тому числі відповідач ОСОБА_3 особисто (поштовеповідомлення провручення 03.10.2024року поштовоговідправлення апеляційногосуду увигляді судовоїповістки повідомлення т.с.2а.с.96), всі учасники цієї справи повторно не з`явились, окрім позивача ОСОБА_1 та представника Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, як органу опіки та піклування, - ОСОБА_14 (т.с. 2 а.с. 98), про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи не подавали.
В силу вимог ст.372ч.2ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з`явились, за присутності позивача ОСОБА_1 та представника Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, як органу опіки та піклування, - ОСОБА_14 (т.с. 2 а.с. 98).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши:- думку неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на час перегляду цієї справи апеляційним судом вже виповнилось повних 14 (чотирнадцять) років, та яка в силу вимог ст. 165 СК України вже єособою,яка маєправо звернутисяз позовомдо судупро позбавленнябатьківських правбатька ОСОБА_3 , і яка у тому числі пояснила апеляційному суду у даному судовому засіданні за відсутності у залі суду позивача бабусі за присутності у залі суду представника органу опіки та піклування, що він підтримує позов та апеляційну скаргу бабусі по матері у цій справі ОСОБА_1 в частині позбавлення батьківських прав його батька ОСОБА_3 , з якою він проживає та яка його утримує; батько ОСОБА_3 не займається його вихованням та не цікавиться його здоров`ям, навчанням та розвитком, як сина; не дзвонить йому сину; хоча, батько мешкає у сусідньому будинку зі своєю іншою сім`єю дружиною та іншими дітьми, з якими (дітьми) він іноді спілкується, а тому вони (син та батько) іноді випадково бачать один одного, у дворі; батько його сина не утримує у добровільному порядку, навпаки, батько іноді просить у нього (сина) кошти, які надає йому (сину) його бабуся; батько зловживає алкогольними напоями, - пояснення представникаРайонної адміністраціїЗапорізької міськоїради поШевченківському району,як органуопіки тапіклування,- ОСОБА_14 , яка у тому числі на запитання апеляційного суду підтримала позов та апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цій справі; також підтримала та просила врахувати наявний у цій справі письмовий висновок органу опіки та піклування, в якому орган опіки та піклування у тому числі просив позбавити відповідача ОСОБА_3 у цій справі батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обставини, які були підставою для надання такого висновку органом опіки та піклування, на сьогодні не відпали, батько не змінив свого відношення до неповнолітнього сина, останньому вже виповнилось повних 14 років на час перегляду цієї справи апеляційним судом, син наполягає на позбавленні батьківських прав його батька у цій справі і апеляційний суд має враховувати таку думку дитини, яка відповідає якнайкращим інтересам цієї дитини, і надасть його бабусі (позивачу у цій справі) бути повноправним піклувальником цієї дитини, без погодження своїх дій із батьком, який самоусунувся від виховання та утримання цього сина на свій розсуд за відсутності для цього об`єктивних причин, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
В силувимог ст.367ч.1ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги.
Встановлено,що всіучасники цієїсправи ізвищезазначеним рішеннямсуду першоїінстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували.
Позивач ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 і лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).
В силу вимог ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення … частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення…(п.2).
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судовогорішення…частково таухвалення новогорішення увідповідній частині …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судовими рішеннями є: …рішення, постанови… (ст. 258 ч.1 ЦПК України).
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача ОСОБА_1 в оскаржуваній частині у ційсправі в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувався ст.ст. 19,150,164,166,171СК України,ст.1,2,17Закону України«Про охоронудитинства»,ст.ст.12,81,141,258,259,263-268,273,352-355ЦПК України та виходив із відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій справі у цій частині.
Обставини встановлені судом першої інстанції
06.12.202003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_15 змінила прізвище на ОСОБА_6 (т.с. 1 а.с.19).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народився син ОСОБА_4 , про що зазначено у свідоцтві про народження виданого повторно Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 26.04.2016 серії НОМЕР_2 (т.с. 1 а.с11).
06.11.2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення яким розірвано шлюб між ОСОБА_7 , та ОСОБА_3
24.01.2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_16 укладено шлюб, прізвище дружини ОСОБА_17 (т.с. 1 а.с. 20). У подальшому ОСОБА_17 змінила прізвище на ОСОБА_18 , після укладення шлюбу з ОСОБА_19 (т.с. 1 а.с. 150).
ОСОБА_1 є матір`ю відповідача ОСОБА_13 (Фролової-Соболь) та рідною бабою ОСОБА_4 (т.с. 1 а.с. 8-10).
Наказом служби у справах дітей Запорізької міської ради № 282 від 06.03.2023 року тимчасово влаштовано малолітніх дітей ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 в родину ОСОБА_1 (а.с. 13).
Відповідно до довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» ОСОБА_4 на диспансерному обліку не перебуває, щеплений згідно Національного календаря. У разі хвороби дитини за медичною допомого. До лікаря-педіатра звертається бабуся ОСОБА_1 , поради та призначення лікарів виконує. Мати ОСОБА_6 ОСОБА_21 останній раз зверталася з дитиною до амбулаторії ІНФОРМАЦІЯ_6 . З листопада 2020 року по теперішній час мати з дитиною за медичною допомогою не зверталася, з лікарем-педіатром не спілкувалася (т.с. 1 а.с.14).
Згідно інформації наданої Запорізькою гімназією № 11 Запорізької міської ради департаменту освіти і науки, територіального відділу освіти Шевченківського району батьки учня ОСОБА_4 , не цікавляться успіхами дитини в школі, батьківські збори не відвідують (т.с. 1 а.с. 15-16).
ОСОБА_17 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей, за ст.. 173-2 КУпАП домашнє насилля, що підтверджується постановами Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2021 року та 06.10.2022 року (т.с. 1 а.с. 22-24).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомила, що позивач її подруга. ОСОБА_1 проживає разом з внуком ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_17 за адресою проживання своєї матері не приїжджала майже 1 рік. Батько ОСОБА_4 з дитиною не спілкується, матеріально не утримує дитину. ОСОБА_10 утримує бабуся.
Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 04.03.2024 вважає доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_23 ( ОСОБА_13 , та ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В описовій частині висновку, орган опіки та піклування посилається на те, що відповідно до актів обстеження умов проживання від 06.03.2023 року, 10.07.20203, 16.08.2023, встановлено, що для малолітнього ОСОБА_4 2010 року народження, бабою створені належні умови для проживання, навчання та розвитку неповнолітнього онука.
25.07.2023 року спеціалістами відділу по Шевченківському району служби у справах дітей Запорізької міської ради був здійснений вихід за адресою проживання ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_2 з метою з`ясування його думки щодо позбавлення його батьківських прав по відношенню до малолітнього сина. Однак ОСОБА_3 відмовився спілкуватися та надавати пояснення. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 25.07.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною та трьома малолітніми дітьми займає одну кімнату з чотирьох в квартирі. В кімнаті ліжко, шафа, речі неохайно складені на стільцях. Двері в кімнату відсутні. Його було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 21.02.2024 року, з метою надання своїх пояснень. Однак ОСОБА_3 не з`явився. За весь час перебування малолітнього ОСОБА_4 2010 року народження на обліку у відділ по Шевченківському району служби у справах дітей Запорізької міської ради, як такого, що перебуває у складних життєвих обставинах, а також протягом розгляду справи в суді, ані батько, ані матір жодного разу не звернулися до відділу з метою налагодження та вирішення ситуації.
Судом у судовому засідання опитана дитина ОСОБА_9 , який повідомив, що спілкується з батьком регулярно телефоном, іноді вони зустрічаються, в минулому році батько подарував йому на день народження велосипед, також для навчання надавав у користування свій ноутбук. Щодо доцільності позбавлення батьків прав батька та матері повідомив, що так буде краще для бабусі.
Висновки суду першої інстанції
З урахуванням наведеного, враховуючи нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 яка визнала позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_4 у даному випадку є доцільним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не створює належних умов для виховання та утримання дитини, підтримує відносини з особами, які ведуть аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей та за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_1 , притягувалася до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка), а тому позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню в цій частині.
Щодо позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_3 суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Аналогічними висновками керувався КЦС ВС й у постановах від 28.11.2018 року №718/337/17 та від 16.01.2019 року № 465/3694/14-ц.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
З досліджених судом доказів, з урахуванням зазначених роз`яснень, судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 має постійне місце проживання, згідно пояснень дитини, спілкується з ним, дарує подарунки.
Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно з ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Судом першої інстанції досліджено висновок органу опіки і піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району про доцільністьпозбавлення ОСОБА_3 батьківських праввідносно йогонеповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Так, з описової частини висновку, суд першої інстанції вбачав, що органом опіки та піклування на засідання комісії був запрошений батько ОСОБА_3 , однак не з`явився, причини не повідомив, також Орган опіки та піклування здійснив вихід за місцем проживання останнього. Окрім іншого у висновку вказано, що дитина проживає з бабусею ОСОБА_1 , яка ним піклується.
Отже, зі змісту висновку, не зрозуміло на підставі яких доказів, міркувань, орган опіки та піклування прийшов саме до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_4 , висновок не містить жодних обґрунтувань щодо ухилення батька від виконання батьківських обов`язків. Не відвідування батьківських зборів батьком не свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків.
У даній справі, вирішуючи питання про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції надав системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення рішення, зокрема, суд першої інстанції врахував, у першу чергу, інтереси дитини. ОСОБА_9 підтвердив судовомузасіданні,що спілкуєтьсяз батьком,в ньогоз нимдружні відносини.
Позивачем у справі не надано суду переконливих доказів ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення батьківських прав.
Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Дитина є суб`єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Суд має враховувати висловлену думку дитини системно, з`ясовуючи фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню спору. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.
В даному випадку суд першої інстанції послався на врахування інтересів дитини.
Проте із такими висновками суду першої інстанції у рішенні в оскаржуваній частині у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі в оскаржуванійчастині не відповідає.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача.
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відповідачем ОСОБА_3 апеляційному суду не надані, останній відзиву чи будь-яких заперечень на вищезазначену апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 у цій справі взагалі не подавав, у дане судове засідання повторно не з`явився без поважних причин, належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем ОСОБА_3 апеляційному суду не надані.
Доказом, передбаченим ст. 367 ч. 3 ЦПК України, який можуть бути прийнятий апеляційним судом до уваги у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в оскаржуванійчастині, у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача, є заслухана в апеляційному суді думка неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на час перегляду цієї справи апеляційним судом вже виповнилось повних 14 (чотирнадцять) років, та яка в силу вимог ст. 165 СК України вже єособою,яка маєправо самостійнозвернутися зпозовом досуду пропозбавлення батьківськихправ батька ОСОБА_3 , і яка у тому числі пояснила апеляційному суду у даному судовому засіданні за відсутності у залі суду позивача бабусі за присутності у залі суду представника органу опіки та піклування, що він підтримує позов та апеляційну скаргу бабусі по матері у цій справі ОСОБА_1 в частині позбавлення батьківських прав його батька ОСОБА_3 , з якою він проживає та яка його утримує; батько ОСОБА_3 не займається його вихованням та не цікавиться його здоров`ям, навчанням та розвитком, як сина; не дзвонить йому сину; хоча, батько мешкає у сусідньому будинку зі своєю іншою сім`єю дружиною та іншими дітьми, з якими (дітьми) він іноді спілкується, а тому вони (син та батько) іноді випадково бачать один одного, у дворі; батько його сина не утримує у добровільному порядку, навпаки, батько іноді просить у нього (сина) кошти, які надає йому (сину) його бабуся; батько зловживає алкогольними напоями, яка має бути врахована апеляційним судом у цій справі в силу вимог ст. 171 СК України (Врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя).
Крім того, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково визнав не достатньо обґрунтованим вищезазначений висновок Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, як органу опіки та піклування, від 04.03.2024 року № 22.01./01-34-189 (т.с. 1 а.с. 227-229) про доцільність позбавленнябатьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (свідоцтво про одруження, копія т.с. 1 а.с. 90), відносно малолітнього на той час сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження, копія т.с. 1 а.с. 11).
Апеляційним судом при вищевикладених фактичних обставинах цієї справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховування, піклування про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на свійрозсуд безнаявності дляцього об`єктивнихпричин.
Так, апеляційним судом встановлено, що у вищезазначеному висновку орган опіки та піклування зазначав таке: «…Відповідно до наказу служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 282 від 06.03.2023 «Про тимчасове влаштування ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » із внесеними відповідними змінами наказом служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 324 від 15.03.2023 «Про внесення змін до наказу», малолітній ОСОБА_10 , 2010 р.н.. тимчасово влаштований в родину рідної баби, ОСОБА_1 .
Відповідно актів вобстеження умовпроживання від06.03.202а,10.07.2023,16,08.2023,встановлено, що для малолітнього ОСОБА_4 2010 р.н., бабою створені належні умови для проживання, навчання та розвитку неповнолітнього онука.
Відповідно до інформації Запорізькоїгімназій №111від 09.02.2024№ 01-30/08 встановлено, що батьки учня 8 класу, ОСОБА_4 , 2010 р.н., свої батьківські обов`язки не виконують, за весь час навчання батько жодного разу не поцікавився успіхами сина, матір в класній групі присутня, однак на повідомлення не реагує. Батьківські збори батьки не відвідують. Вихованням та доглядом займається бабуся учня, ОСОБА_1 , яка постійно на зв`язку із класним керівником, контролює навчання та допомагає.
Відповідно до Інформації КИП«Центр первинноїмеливо -санітарної допомоги№ 2»від 01.02.2024Лі» 086/01-07 встановлено, що у разі хвороби дитини за медичною допомогою до лікаря-педіатра звертається бабуся ОСОБА_1 , поради та призначення лікарів виконує також бабуся…
25.07.2023 спеціалістами відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради був здійснений вихід за адресою проживання ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_2 , з метою з`ясування його думки щодо позбавлення його батьківських прав по відношенню до малолітнього сина. Однак ОСОБА_3 відмовився спілкуватисята надавитипояснення. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 25.07.2023 встановлено, що ОСОБА_3 разом ізсвоєю дружиноюта трьомамалолітніми дітьми займає одну кімнату з чотирьох в квартирі. В кімнаті одне ліжко, шафа, речі неохайно складені на стільцях. Балкон завалений хламом. Двері в кімнату відсутні, закрито покривалом.
ОСОБА_3 , листом районноїадміністрації Запорізькоїміської радипо Шевченківськомурайону від16.02.2024№ 22.03/01-34-164 було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 21.02.2024, з метою надання своїх пояснень. Однак ОСОБА_3 не з`явився.
За весь час перебування малолітнього ОСОБА_4 , 2010 р.н., на обліку у відділі по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такого, що перебуває у складних життєвих обставинах, а також протягом розгляду справи в суді, ані батько, ані матір жодного разу не звернулися до відділу з метою налагодження та вирішення ситуації.
На адресу районної адміністрації Запорізької, міської ради по Шевченківському району, відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради будь які заяви, пояснення від ОСОБА_3 , Фролової-Соболь (Афанаеьєвої) не надходили.
Керуючись ч. 2, ч. 3, ст. 150, ст. 151, ст. 152, ч.4 ст. 155, п.2, ч. 1 ст. 164, ст. 165, ст. 171 Сімейного кодексу України, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 21.02.2024 протокол № 7, вважає доцільно позбавити ОСОБА_23 , ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 …».
При вищевикладених встановлених апеляційним судом фактичних обставинах цієї справи, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 у цій справі в оскаржуванійчастині в частині позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є обґрунтованими, доведеними, враховують думку цієї вже неповнолітньої (ст.32ЦК України), а не малолітньої (ст. 31 ЦК України) на час перегляду цієї справи апеляційним судом дитини (ст.6СК України правовийстатус дитинимає особадо досягненнянею повноліття) та відповідають якнайкращим інтересамцієї дитини (ст. 7 ч. 8 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини…), і не порушують прав відповідача ОСОБА_3 .
Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідача ОСОБА_3 апеляційному суду не надані.
Хоча, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення відповідача ОСОБА_3 від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Відповідач ОСОБА_3 не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів у спростування позову позивача ОСОБА_1 у цій справі в оскаржуваній частині.
Отже, доводи апеляційної скарги позивача у цій справі ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції в оскаржуванійчастині не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.
За такихобставин,апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити; рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2024 року у цій справі в оскаржуванійчастині вчастині відмовиу задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавленнябатьківських праввідносно неповнолітньогосина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у ційсправі слідскасувати;позбавити ОСОБА_3 батьківських праввідносно неповнолітньогосина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги позивача в оскаржуванійчастині у повному обсязі, остання має право на компенсацію за рахунок відповідача ОСОБА_3 сплаченого нею документально підтвердженого судового збору за апеляційну скаргу 1610,00 грн. (квитанція - т.с.2 а.с.39).
Разом із тим, апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити учасникам цієї справи, що ОСОБА_3 не позбавлений права у подальшому вирішувати питання про поновлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку, передбаченому ст. 169 СК України (Поновлення батьківських прав).
Керуючись ст. ст. 7, 12, 141, 367-369, 371-372, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2024 року у цій справі в оскаржуванійчастині в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цій справі скасувати.
Ухвалити у цій частині нове судове рішення (прийняти постанову).
Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір 1610,00 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в частині,яка булапредметом апеляційногоперегляду, в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 18.11.2024 року, оскільки у період з 16.11.2024 року по 17.11.2024 року мали місце вихідні дні.
Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Подліянова Г.С. Поляков О.З.
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123088846 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Запорізький апеляційний суд
Гончар М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні