Ухвала

від 23.04.2024 по справі 947/39975/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/39975/23

Провадження № 1-кс/947/5340/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисників: адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023164220000062 від 16.11.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої бухгалтером у ПП «Мальта», ФОП, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023164220000062 від 16.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, спрямованих на розтрату чужого майна - грошових коштів Державного бюджету України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи як виконавець у складі організованої групина чоліз організатором:начальникомпаливної групиОдеського КЕУ ОСОБА_9 та виконавцем: інженером проектно-кошторисноїгрупи - уповноваженої особи з питань проведення державних закупівель Одеського КЕУ ОСОБА_10 , за вказівкою ОСОБА_9 ,відповідно довідведеної їйролі підшукувалаприватних підприємцівіз наявністювідповідного КЕКВпредмету закупівлі,а такожособисто готуваланеобхідні документидля участіу відкритихторгах припроведенні закупівельвід свогоімені таінших підконтрольнихїй суб`єктів фінансово-господарськоїдіяльності,(які,після визначеної ОСОБА_9 очікуваної вартостітовару,безпосередньо визначались ОСОБА_10 переможцями припроведенні закупівель)та забезпечуваланадання такимсуб`єктам господарськоїдіяльності позитивнихвідгуків черезафілійованих неюсуб`єктів господарювання,діяла у складі вказаної організованої групи, діяльність якої була спрямована на розтрату чужогомайна грошових коштівдержбюджету, а саме: бюджетних коштів, виділених на закупівлю за кодом

ДК 021:2015 03410000-7 Деревина (паливна деревина твердих порід) для потреб Збройних Сил України.

Так,реалізуючи злочиннийумисел, спрямований на розтрату коштів Державному бюджету України в особі Одеського КЕУ, ОСОБА_4 , яка виконувала роль виконавця, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.10.2023, дізналась від ОСОБА_9 про опублікування ОСОБА_10 пропозиції про проведення відкритих торгів по закупівлі «Паливна деревина твердих порід» з кодом за ДК 021: НОМЕР_1 на сайті Prozorro, після чого почала підшукання відповідного суб`єкта підприємницької діяльності.

Надалі, ФОП ОСОБА_4 , виконуючи роль виконавця, підшукала фізичну особу-підприємця ОСОБА_11 , підготувала відповідні документи, що, в свою чергу, послугувало підставою для визначення ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_11 (який відповідно до інформації з Державної прикордонної служби України з 15.09.2022 перебуває за межами України), переможцем та укладенням з ним договору поставки №488 на товар за кодомДК 021:201503410000-7 Деревина(паливнадеревина твердихпорід)загальним об`ємом 250 м3 за ціною 3447,83 грн за 1 м3 на загальну суму 861957,50 грн без ПДВ.

02.12.2023 за результатами виконання ФОП ОСОБА_11 , Державною казначейською службою України на підставі платіжного доручення Одеської

КЕУ перераховано грошові (бюджетні) кошти у загальній сумі 861 957,50

гривень.

Водночас, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №701 від 19.02.2024 ринкова вартість 1 метру кубічного деревини паливної твердих порід 1 групи (бук, береза, ясен, граб, в`яз, акація, клен, дуб, модрина), який є предметом договору поставки №488 від 16.11.2023, укладеного між Одеським КЕУ та ФОП ОСОБА_11 на території Одеської області станом на 16.11.2023 становила 1 975, 31 гривень.

У цей же час, згідно висновку судово-економічної експертизи №704 від 23.02.2024 встановлено, що вартість реалізованої продукції ФОП ОСОБА_11 на адресу Одеського КЕУ, згідно договору поставки №488 від 16.11.2023 перевищує ринкову вартість визначену станом на 16.11.2023, з урахуванням відповіді наданої у висновку експерта судової товарознавчої експертизи №701 від 19.02.2024 на суму 368 130 гривень.

Таким чином, за викладених вище обставин, ФОП ОСОБА_4 , діючи у складі організованої групи спільно з ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , умисними діями спричинила збитки Державному бюджету України в особі Одеського КЕУ Міністерства оборони України у сумі 368130, 00 грн., яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

За викладених обставин, 13.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою свого службового становища, вчинена у великих розмірах, в умовах воєнного стану, організованою групою.

Після чого, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2024 року до підозрюваної ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що складає 1816800 гривень.

08.04.2023 ухвалою Одеського апеляційного суду рішення слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2023 про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави залишено без змін.

Наразі сторона обвинувачення звертається до слідчого суді із клопотанням про зміну відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, після застосування 20.03.2024 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, останньою в порушення вимог ч. 6 ст. 182, ст. 205 КПК України, станом на 16.04.2024 кошти на відповідний рахунок не внесені та ухвала суду не виконана, а обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу до підозрюваного продовжують існувати з огляду на те, що під час досудового розслідування кримінального провадження органом досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

На думку сторони обвинувачення, на даний час неефективність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить про наявність підстав для зміни відносно підозрюваної запобіжного заходу на більш суворий запобіжний захід, а саме на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, що становить 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень.

Поряд з цим сторона обвинувачення на обґрунтування поданого клопотання зазначає, що застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваної ОСОБА_4 та не зменшить до прийнятного рівня зазначені у клопотанні ризики.

У судовому засіданні:

-прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, зауваживши, що ухвалу слідого судді Київського районного суду м. Одеси, якою відносно підозрюваної ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1816800 гривень 08.04.2024 колегію суддів Одеського апеляційного суду було залишено без змін. Подане клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою просив задовольнити у повному обсязі;

-захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 зазначив, що вважає підозру, повідомлену ОСОБА_4 необгрунтованою з огляду на наступне. Із висновками товарознавчої експертизи, на яку посилається сторона обвинувачення, сторона захисту не погоджується, оскільки така експертиза була прведена необ`єктивно та упереджено. Більше того, звернув увагу на те, що експерт, яка проводила експертизу, притягувалася до дисциплінарної відповідальності. Крім того, адвокат ОСОБА_6 зауважив, що його підзахисна ОСОБА_4 має постійне місце роботи, двох неповнолітніх дітей на утриманні, один з яких є малолітньою дитиною, а також утримує батьків похилого віку, тобто має стійкі соціальні зв`язки. Враховуючи вищевикладене у сукупності, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі. Долучив письмові заперечення з додатками, які просив слідчого суддю врахувати.

-захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_12 підтримав думку коллеги у повному обсязі, доповнивши, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, якою було застосовано відносно підзахисної запобіжний захід, була не виконана з огляду на непомірність розміру застави, ОСОБА_4 не володіє такою сумою грошових коштів. При цьому, зауважив, що протягом цього часу ОСОБА_4 не укривалася від органу досудового розслідування, постійно перебуваючи за місцем свого проживання. У зв`язку із чим, адвокат ОСОБА_12 просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, а у разі обрання запобіжного заходу застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

-захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_7 підтримав думки коллег, вважаючи, що клопотання є необгрунтованим, просив відмовити у його задоволенні.

-підозрювана підтримала думку своїх захисників та зазначила, що з підозрою не погоджується.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання сторони обвинувачення та матеріали надані стороною захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 200 КПК Українипрокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченомустаттею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до частини 1статті 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно достатті 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідностатті 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023164220000062 від 16.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

За обставин викладених вище 13.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом обшуку в нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом огляду електронної пошти; висновком почеркознавчої експертизи (експертиза почерку ОСОБА_11 ); витягом з бази АРМОР; відповіддю з державної податкової служби; висновком судової товарознавчої експертизи № 701 від 19.02.2024; висновком судової економічної експертизи № 704 від 23.02.2024.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

При цьому, обставини здійснення підозрюваною ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність її винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Водночас, доводи сторони захисту щодо «необ`єктивності проведеної в рамках даного кримінального провадження товарознавчої експертизи» наразі є непереконливими. При цьому, слідчий суддя зазначає, що вказані заперечення щодо неналежності вищевказаного доказу, наданого стороною обвинувачення, можуть стати предметом розгляду у разі направлення відносно ОСОБА_4 обвинувального акту до суду.

Варто додати, що під час застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у ймовірному вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2024 року до підозрюваної ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень.

Також підозрюваній ОСОБА_4 було роз`яснено вимоги ч. 6ст. 182 КПК Українив частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду, а також те, що зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Оскільки ОСОБА_4 не виконані вимоги ч. 6ст. 182 КПК Українита не надано документів, які підтверджують внесення підозрюваною застави, натомість повідомлено про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, що становить 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень.

Під часперевірки наявностіризиків,передбачених ч.1ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Встановлюючи існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у його вчиненні, а також те, від ймовірного вчинення інкримінованого у тому числі підозрюваній злочину було завдано матеріальну шкоду у розмірі 368130, 00 гривень, що може свідчити про те, що остання може мати значну суму коштів та може вдатися до спроб ухилитися від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування. Вказане свідчить про те, що ризик переховування підозрюваної ОСОБА_4 є актуальним в рамках кримінального провадження.

Твердження сторони захисту про те, що даний ризик відсутній, з огляду на те, що підозрювана має міцні соціальні зв`язки, так як має на утриманні неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, слідчий суддя приймає до уваги та вважає, що наявність таких в деякій мірі мінімізує наявний переховування, але не свідчить про його реальну відсутність.

Тож, такий ризик не спростовуєтьсяу у повному обсязі ісоціальними зв`язками підозрюваної, наявністю сім`ї, відсутністю судимостей. Адже можливість бути засудженим у сукупності з достатніми майновими ресурсами для перебування як його, так і сім`ї за межами території України нівелює міцність соціальних зв`язків на території України. Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_4 в умовах дії правового режиму воєнного стану на території України має право вільного перетину державного коржону України.

Слідчий суддя також вважає доведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрювана ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, з огляду на те, що наразі триває досудове розслідування кримінального провадження та заплановано проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій в ході виконання яких виникає необхідність у отриманні додаткових документів, які перебувають у володінні Одеського КЕУ, фізичних-осіб підприємців, а також інших афільованих із останніми особами, які підозрювана може знищити з метою приховання імовірних кримінально-протиправних дій.

При оцінці наявності ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя враховує встановленуКПК Українипроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченомуст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Поряд з цим, за змістом ч. 11ст. 615 КПК Українияк докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок ймовірного впливу підозрюваною ОСОБА_4 такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Слідчий суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, того, що після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, спрямовані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.

Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати доведеним стороною обвинувачення наявності ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3ст. 177 КПК України.

Як вже зазначалося, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2024 року до підозрюваної ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що складає 1816800 гривень та у разі сплати застави було покладено обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України.

При цьому, підозрюваній ОСОБА_4 було роз`яснено вимоги ч. 6ст. 182 КПК Українив частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

На цей час підозрюваною ОСОБА_4 не виконані вимоги ч. 6ст. 182 КПК України. Тобто остання та її захисники не надали документи, які підтверджують внесення підозрюваним застави, натомість захисники підозрюваної у судовому засіданні повідомили про неспроможність сплати визначений слідчим суддею розмір застави.

Більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

У клопотанні сторона обвинувачення просить змінити застосований до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу(частина 1статті 183 КПК).

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею - ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду і ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені вст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожуєпідозрюваномуу разі визнання його винним у вчиненні злочину; його роль у імовірному вчиненні злочину, вік та стан здоров`я підозрюваного.

В той же час, слідчий суддя враховує наведені вище обставини ймовірного вчинення злочину, у вчиненні якого наразі обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та вагомість встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам, оскільки домашній арешт про застосування якого просив один із захисників, наразі на думку слідого судді, не відповідає тяжкості наслідків від вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 та вагомості наданих доказів.

Домашній арешт хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим, оскільки лише обмежує пересування особи та не зможе належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Тому у випадку його застосування, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, спотворити або сховати реі та документи, які мають доказове значення в рамках кримінального провадження, та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Поряд з цим не може залишатися поза увагою розмір збитків від вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 у розмірі 368130 гривень.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 та запобігти вказаним ризикам.

Слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні просили визначити у якості альтернативного запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 розмір засатави, що становить 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень, проте слідчий суддя не може погодитися з таким висновком сторони обвинувачення з огляду на наступне.

Знову ж таки, 20.03.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_13 було застовано запобіжний захід у вигляді застави розміром 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень, який остання станом на теперішній час не внесла.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4статті 182 КПК України).

Водночас визначені у ч. 5ст. 182 КПК Українимінімальні і максимальні розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбаченістаттею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Поряд з цим слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликанізабезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

У зв`язку з викладеним, на думку слідчого судді, з урахуванням доводів сторони захисту щодо непомірності раніше застосованого розміру застави, знаходження на утриманні підозрюваної двох неповнолітніх дітей, відсутність чоловіка, наразі доцільним буде визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу у меншому розмірі, ніж було визначено підозрюваній раніше.

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваної найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваної та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із співмірності можливості внесення такої застави та перспективи ефективності застосування такого альтернативного запобіжного заходу.

Водночас, розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити присутність підозрюваного на судовому розгляді, тобто має бути достатнім стримуючим фактором, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Таким чином застава у розмірі 166(двісті шістдесят п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 802 420 (вісімсот дві тисячі чотириста двадцять) гривень, на переконання слідчого судді, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 та не є непомірною для неї.

Так, з урахування фактичних осбтавин данного кримінального провадження, обгрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_4 , наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, процесуальної поведінки останньої та, разом з тим, її сімейного та матеріального стану, на думку слідчого судді застава у вказаному розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, та при цьому не суперечить положенням ч. 5ст. 182 КПК Українита вимогам ст. ст.178,182,183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірною, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної ОСОБА_4 , необхідним є покладення на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 183, 193, 196-197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023164220000062 від 16.11.2023 року відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Змінити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 13.05.2024 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 166 (сто шістдесят шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 502 648 (п`ятсот дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 13.05.2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи,

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У зв`язку із перебуванням на утриманні у підозрюваної ОСОБА_4 , відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зобов`язати керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону прокурора ОСОБА_3 повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дітей про факт залишення дітей без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дітей.

Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дітей, залишених без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дітей.

Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дітей.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1