Постанова

від 26.11.2007 по справі 10/700-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/700-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"20"  листопада 2007 р.          №10/700-06

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді   Олійника В.Ф., суддів Гончар Т.В., Кравець Т.В.

при секретарі –Кобзевій Л.О.

за участю представників:

позивача - Петренко Н.А.

відповідача - Лисенка С.І.

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Силікат-С», м. Суми (вх.№2865С/2-5)

на рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2007 р. по справі №10/700-06 (суддя Левченко П.І.)

за   позовом      Відкритого   акціонерного   товариства   по   газопостачанню   та газифікації «Сумигаз»м. Суми

до Приватного підприємства «Силікат-С», м. Суми

третьої особи -Дочірнього підприємства «Газовик»Відкритого акціонерного товариства «Сумигаз»м. Суми

про встановлення сервітуту,-

встановила:

У грудні 2006 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»м. Суми (далі ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз») звернулось в суд з позовом до Приватного підприємства «Силікат-С»м. Суми (далі ПП «Силікат-С») про встановлення на користь позивача безоплатного, без визначення строку сервітуту в обсязі права безперешкодного користування, права на здійснення поточного та профілактичного ремонту, права безперешкодного проїзду рухомого залізничного складу щодо належної відповідачеві ділянки залізничної під'їздної колії №25, яка знаходиться в м. Суми по вул. Тополянська, 22.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.07.2007 року по даній справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Дочірне підприємство «Газовик»ВАТ Сумигаз»м. Суми (далі ДП «Газовик ВАТ «Сумигаз»).

Справа неодноразово розглядалась в судах і останнім рішенням господарського суду Сумської області від 09.08.2007 р. позов був задоволений та постановлено встановити на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»безоплатний, без визначення строку сервітут в обсязі права безоплатного користування, права на здійснення поточного та профілактичного ремонту, права безперешкодного проїзду рухомого залізничного складу, щодо належної Приватному підприємству «Силікат-С»ділянки залізничної під'їздної колії №25 довжиною 400,00 метрів, яка знаходиться в м. Суми по вул. Тополянська, 22. Цим же рішенням вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі Приватного підприємства «Силікат-С»м. Суми ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з посиланням на те, що   суд порушив норми матеріального права, оскільки не врахував  що відповідач не має цивільної дієздатності щодо спірної ділянки залізничної під'їздної колії №25, так як не має державної її реєстрації, також суд неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку  зібраним  доказам,  висновки  суду  не відповідають обставинам справи внаслідок чого судом постановлено незаконне та необґрунтоване рішення.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України,  колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ПП «Силікат-С»має необхідний обсяг дієздатності для укладення договору про встановлення сервітуту, оскільки на даний час ліквідація підприємства відповідача не завершена, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців підприємство «Силікат-С»не виключено, а тому цих підстав достатньо для укладення відповідачем договору про встановлення сервітуту з позивачем щодо права користування спірною ділянкою залізничної колії. Іншого способу ніж поставка скрапленого газу залізницею до позивача не існує.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.

Як видно із матеріалів справи на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2003р.  «Силікат-С»придбав у власність у ВАТ «Птахорадгосп Сумський»під'їзну залізничну колію по вул. Тополянській , 22 в м. Суми за ціною 81600,00 грн.  і отримав цю під'їзну колію у власність від продавця згідно акту прийому-передачі від 12.06.2003 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.02.2007 року по справі №3/799-06 за позовом ПП «Силікат-С»до КП «Сумське міське БТІ», яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.006.2007 року у справі № 3/799-06 було зобов'язано КП «Сумське міське БТІ» зареєструвати у встановленому порядку право власності ПП «Силікат-С»на під'їзну залізничну колію по вул. Тополянській, 22 в м. Суми на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2003 року.

Проте право власності так і не було зареєстроване за вказаним рішенням суду.

Таким чином суд першої інстанції не прийняв заперечення відповідача проти позову у справі стосовно відсутності у нього необхідного обсягу дієздатності для укладення договору про встановлення сервітуту та визнав встановленим, що відповідач є власником ділянки під'їзної залізничної колії  довжиною 304 метри по вул. Тополянській, 22 в м. Суми, що не відповідає матеріалам справи.

Ухвалою колегії суддів від 25.09.2007р. було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»та було зобов'язано останнє надати до суду апеляційної інстанції  належно завірені документи, які підтверджують виконання рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2007р. по справі №3/799-06, а саме про державну реєстрацію права власності ПП «Силікат-С»на під'їзну колію по вул. Тополянській, 22 в м. Суми на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 30.05.2003р.

На виконання ухвали від 25.09.2007р. КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»листом №1397 від 04.10.2007р. надало відповідь про те, що станом на 04.10.2007р. ПП «Силікат-С»не замовляло у КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»реєстрацію права власності на під'їзну залізничну колію, розташовану за адресою м. Суми, вул. Тополянська, 22, а тому така реєстрації не була здійснена.

Колегія суддів  зазначає, що відповідно до п.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а ст. 215 ЦК України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину цієї вимоги є підставою для визнання правочину недійсним. Частиною 1 ст.182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові  права  на  нерухомі  речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна  підлягають обов'язковій державній реєстрації.

При розгляді справи по суті судом першої інстанції право власності на під'їзну залізничну колію, розташовану за адресою м. Суми, вул. Тополянська, 22 за відповідачем не було встановлено, тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача повного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору про встановлення сервітуту щодо спірної ділянки залізничної під'їзної колії №25.

Пунктом п. 1 ст. 401 ЦК України визначено, що Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.  Отже, неможливість задово лення потреб зацікавлених осіб іншим способом мають бути об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від їх волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

На підтвердження можливості отримання скрапленого газу лише залізничними цистернами позивач надав копії договорів купівлі-продажу скрапленого газу, укладених позивачем на Українській аграрній біржі з умовами постачання залізницею, проте з договорів купівлі-продажу скрапленого газу видно, що умови транспортування купленого позивачем газу є альтернативними, як через залізницю так і автотранспортом, що підтверджується абз. 2 п. З.З., п. З.4., п.6.3. наданих позивачем договорів (Т.2а.с.61-77).

Стаття 3 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт», цього закону, Статуту залізниць України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України N457 від 06.04.1998 р. та інших актів законодавства України, проте зазначеними нормативними актами не передбачено встановлення сервітуту на під'їзну колію щодо права проїзду на транспортному засобі по залізничній під'їзній колії.

Пунктом 73 Статуту залізниць України встановлена договірна форма обслуговування контрагентів, а саме: порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади, або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить під'їзна колія.

Таким чином законодавством України чітко передбачена договірна форма обслуговування контрагентів, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, проте зазначеного судом першої інстанції не було враховано.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконливого висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки позовні вимоги не ґрунтуються на діючому законодавстві України та є безпідставними.

Також колегія суддів приймає рішення про стягнення на користь Приватного підприємства «Силікат-С», м. Суми судових витрат  сплачених при подачі апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.4 ст. 104, 105, 110 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,-          

          п о с т а н о в и л а:

                       Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Силікат-С», м. Суми задовольнити.

            Рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2007 р. по справі №10/700-06  скасувати та прийняти нове.

В задоволенні позову Відкритого   акціонерного   товариства   по   газопостачанню   та газифікації «Сумигаз»м. Суми до Приватного підприємства «Силікат-С», м. Суми, третьої особи Дочірнього підприємства «Газовик»Відкритого акціонерного товариства «Сумигаз»м. Суми про встановлення сервітуту,-  відмовити.

Стягнути з Відкритого   акціонерного   товариства   по   газопостачанню   та газифікації «Сумигаз»м. Суми ( м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432) на користь Приватного підприємства «Силікат-С», м. Суми (м. Суми, вул. Воскресенська,2; код ЄДРПОУ 23997496) 42,50 грн. гривень сплачених при подачі апеляційної скарги.

Справу №10/700-06 повернути до господарського суду Сумської області.

Роз'яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

              Судді                                                               В. Олійник                                                                                        

                                                                                           Т. Кравець

                                                                                       Т. Гончар

Постанова підписана 23.11.2007 року