Постанова

від 13.03.2008 по справі 10/700-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/700-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 березня 2008 р.                                                                                    № 10/700-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя :            Ходаківська І.П.

суддів:                                   Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.

розглянувши  матеріали касаційної скаргивідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2007р.

у справігосподарського суду№10/700-06  Сумської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

дотреті особи

приватного підприємства "Силікат-С"1) дочірнє підприємство "Газовик" відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"2) комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації"

проза участю  представників сторін:позивача -відповідача -третіх осіб -встановлення сервітуту

Петренко Н.А. дов. № 37/117 від 06.03.2007не з'явився1.          Петренко Н.А. –дов. № 17/2 від 25.02.20082.          не з'явився

Розпорядженням № 02-12.2/71 від 12.03.2008р. у зв'язку з відпусткою судді Першикова Є.В. змінено склад  колегії суддів у справі №10/700-06 призначеної до розгляду у складі - головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2006р. відкрите акціонерне товариство " Сумигаз " звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до приватного підприємства "Сілікат-С" та просило встановити на його користь безоплатний, без визначення строку сервітут (в обсязі права безперешкодного користування, права на здійснення поточного та профілактичного ремонту, права безперешкодного проїзду рухомого залізничного складу) щодо належної ПП "Сілікат-С" ділянки залізничної під'їзної колії № 25, довжиною 400 метрів, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 22.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю доставки газового конденсату у залізничних цистернах від магістральної залізниці до естакади на території позивача через залізничну під'їзну колію № 25 відповідача, яка використовувалась та використовується  для проїзду рухомого складу ВАТ "Сумигаз", і у інший спосіб, ніж шляхом встановлення сервітуту, ці потреби не можуть бути задоволені.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.12.2006 року (суддя Малафеєва І.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2007 року (судді: Бондаренко В.П., Лакіза В.В., Токар М.В.), позов задоволено повністю.

Рішення судів обґрунтовані тим, що  ця дільниця під'їзної колії має стратегічне значення для позивача, пропозиція відповідача придбати цю колію за ціною 900000 грн. є для позивача неприйнятною, сторони не досягли домовленості про встановлення сервітуту. Разом з тим, суди дійшли висновку про наявність як правових, так і економічних підстав для встановлення права позивача щодо користування майном відповідача, і на цій підставі позовні вимоги було задоволено повністю.

Постановою від 24.05.2007 Вищого господарського суду України за касаційною скаргою приватного підприємства "Сілікат-С" судові рішення по справі були скасовані через порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України в частині всебічного, повного і об'єктивного розгляду  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом, а справу  направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Під час нового розгляду справи  Рішенням від 09.08.2007 господарського суду Сумської області ( суддя Левченко П.І.)  виконані вказівки Вищого господарського суду України  у відповідності із ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, досліджені всі обставини справи та позовні вимоги задоволені в повному обсязі –встановлено на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" безоплатний, без визначення строку сервітут в обсязі права безоплатного користування, права на здійснення поточного та профілактичного ремонту, права безперешкодного проїзду рухомого залізничного складу щодо належної Приватному підприємству "Сілікат-С" ділянки залізничної колії № 25 , яка знаходиться за адресою м. Суми, вул. Тополянська, 22.

Постановою від 20.11.2007 Харківського апеляційного господарського суду( головуючий суддя Олійник В.Ф., судді Гончар Т.В., Кравець Т.В.) рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційної інстанції обґрунтована  відсутністю реєстрації права власності на спірну під'їзну колію за Приватним підприємством "Сілікат-С", можливістю позивачу отримувати скраплений газ не лише у залізничних цистернах на свою під'їзну колію, а і у автомобільних цистернах, а також тим, що пункт 73 Статуту залізниць України передбачає договірну форму обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на Постанову Харківського апеляційного господарського суду, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду Сумської області залишити в силі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає про неправильне застосування до спірних правовідносин норм права, які регулюють укладання договорів, і незастосування  норми права прямої дії –ст.402 Цивільного кодексу України щодо права суду на встановлення сервітуту, посилання апеляційної інстанції щодо можливості отримувати скраплений газ у автомобільних цистернах вважає таким, що не відноситься до предмету позову –можливості користування залізничними під'їзними коліями.

Враховуючи неявку в судове засідання 28.02.2008 представника відповідача –приватного підприємства "Сілікат-С" , розгляд справи у Вищому господарському суді було відкладено на 13.03.2008.

13.03.2008 представник відповідача –приватного підприємства "Сілікат-С" вдруге не з'явився в судове засідання, не повідомив суд про причини неявки, не направив Вищому господарському суду заперечення на касаційну скаргу та не скористався іншими правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за таких обставин скарга розглянута за наявними у справі матеріалами.

Додатково подані  Вищому господарському суду Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" пояснення по касаційній скарзі та копії документів колегією суддів по суті не розглядаються та до уваги не приймаються, оскільки  касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові і доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що  на підставі  договору купівлі-продажу від 30.05.2003 Приватне підприємство "Сілікат-С" придбав у власність у ліквідатора ВАТ "Птахорадгосп "Сумський"  під'їзну залізничну колію № 25 в м. Суми, по вул. Тополянській,22 за ціною 81600 грн. і отримав цю під'їзну колію у власність від продавця  по Акту прийому-передачі від 12.06.2003.

Ці обставини встановлені Рішенням господарського суду Сумської області від 01.02.2007 у справі № 3/799-06 за позовом Приватного підприємства "Сілікат-С" до комунального підприємства "Сумське міське Бюро технічної інвентаризації", яке залишене в силі Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2007.

Цим рішенням господарський суд Сумської області  зобов'язав комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати у встановленому порядку право власності Приватного підприємства "Сілікат-С" на під'їзну залізничну колію № 25 по вул. Тополянській, 22 в м. Суми на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2003.

В рішенні та постанові у справі № 3/799-06 визначено, що довжина належної приватному підприємству"Сілікат-С" на праві власності під'їзної колії по  вул. Тополянській, 22 в м. Суми складає 304 погонні метри.

Відповідач Приватне підприємство "Сілікат-С" є юридичною особою, яка ліквідується за рішенням власника від 02.08.2006, але на час прийняття судових рішень ліквідація не завершена, і з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідач не виключений.

По вул. Тополянській, 20 у м. Суми знаходиться Сумська газонаповнювальна станція, власником і орендодавцем якої є позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", а орендарем її є підприємство "Газовик" (третя особа у даній справі) на підставі договору оренди № 13/47 від 01.06.2000.

Дочірнє підприємство "Газовик" створене наказом ВАТ "Сумигаз" від 11.04.2000 , зокрема, для забезпечення потреб населення області скрапленим газом. Найближча залізнична станція –Суми Південної залізниці, відстань від газонаповнювальної станції до заводу-постачальника скрапленого газу по залізниці становить 200 км.

До складу газонаповнювальної станції входить залізничний тупик, залізнична естакада. Судом першої інстанції встановлено, що Сумська газонаповнювальна станція розрахована та пристосована на приймання скрапленого газу, який надходить саме залізницею у залізничних цистернах з магістральної залізничної колії. З залізничної естакади скраплений газ зливається з залізничних цистерн до зливних резервуарів, які пристосовані для приймання скрапленого газу з залізничних цистерн, які подаються на залізничну естакаду.

Відповідач Приватне підприємство "Сілікат-С" є власником тієї ділянки залізничної колії №25 довжиною 304 погонні метри по вул. Тополянській, 22 в м. Суми, яка забезпечує можливість доставки скрапленого газу у залізничних цистернах від магістральної залізниці до газонаповнювальної станції позивача. Газонаповнювальна станція  діє з 1962 року і весь цей час спірна ділянка залізничної колії №25 використовувалась позивачем та його дочірнім підприємством "Газовик" для проїзду рухомого складу на територію газонаповнювальної станції.

Судами встановлено, що  позивачем 05.05.2006 було отримано від Приватного підприємства "Сілікат-С" лист із пропозицією позивачеві як кінцевому користувачеві спірної під'їзної колії розглянути придбання ділянки залізничної колії у власність по ринковій ціні за 612 тис. грн.( без ПДВ).

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", не погодившись з пропозицією відповідача, направило відповідачеві пропозицію щодо укладення договору про встановлення сервітуту від 12.10.2006 № 13/1860, яку відповідач відхилив листом від 29.10.2006, запропонувавши позивачеві придбати спірну ділянку залізничної колії за ціною 900 тис. грн. Для позивача така пропозиція була неприйнятною.

Господарськими судами розглянуто спір в межах заявлених ВАТ "Сумигаз" позовних вимог встановити  безоплатний і безстроковий сервітут на користування під'їзною колією відповідача в обсязі права безперешкодного користування, права на здійснення поточного та профілактичного ремонту, права безперешкодного проїзду рухомого залізничного складу.

Стаття 401 Цивільного кодексу України встановлює, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Щодо майна, обтяженого сервітутом, цивільне законодавство передбачає, що воно може належати як власнику, так і володільцю майна ( речі), якщо володілець набув це майно на підставах, установлених законом, про що зазначено у  ст.398 Цивільного кодексу України.

Об'єктом сервітуту як речового права виступає нерухоме майно.

Стаття 402 Цивільного кодексу встановлює, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту

Стаття 403 Цивільного кодексу України регулює зміст сервітуту, згідно з якою сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Згідно з цією статтею сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном, в тому числі права продажу.Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

Збитки, завдані власникові(володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Стаття 404 Цивільного кодексу України встановила, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Встановлюючи безоплатний і безстроковий сервітут на користування під'їзною колією відповідача в обсязі права безперешкодного користування, права на здійснення поточного та профілактичного ремонту, права безперешкодного проїзду рухомого залізничного складу, суд першої інстанції виходив з того, що ВАТ "Сумигаз" є підприємством з держаною часткою власності, його засновником є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". ВАТ "Сумигаз" забезпечує споживачів , в тому числі населення, скрапленим газом, виконує загальнодержавну функцію, тому дільниця залізничної колії має стратегічне значення для споживачів.

Схема примикання під'їзної колії № 25 свідчить, що без використання під'їзної колії відповідача позивач не має іншої можливості отримати залізничні цистерни із скрапленим газом на свою під'їзну колію, не існує іншої під'їзної колії, через яку можуть подаватись залізничні цистерни на залізничну естакаду позивача для зливу в резервуари позивача, які розташовані під залізничною естакадою.

ДП "Газовик" відкритого акціонерного товариства "Сумигаз" уклало з ВАТ "Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" договір № 36 від 21.03.2006 на подавання та забирання вагонів (цистерн)  для поставки скрапленого природного газу. Вагонообіг ВАТ "Сумигаз" на під'їзній колії складає 2-4 залізничні цистерни скрапленого газу об'ємом 50-75 куб. м щомісячно на протязі 2006-2007 років.

Сумська газонаповнювальна станція пристосована виключно для отримання скрапленого газу від постачальників по залізниці та зливу його з залізничних цистерн, що подаються на залізничну естакаду для зливу в резервуари, і не пристосована для отримання скрапленого газу автомобільним транспортом, договори купівлі-продажу скрапленого газу ДП Газовик" ВАТ "Сумигаз" укладає з ВАТ "Укрнафта" лише з умовою поставки скрапленого газу залізницею.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що іншого способу для задоволення своїх потреб  та потреб споживачів скрапленого газу Сумської області для отримання скрапленого газу в залізничних цистернах у позивача немає, крім встановлення права користування ділянкою залізничної колії № 25, яка належить відповідачеві.

Приймаючи рішення в межах заявлених позовних вимог щодо встановлення безоплатного безстрокового сервітуту, суд першої інстанції виходив з того, що  позивач на протязі тривалого часу підтримував спірну  залізничну колію № 25  в належному стані, здійснював її капітальний ремонт, а відповідач не надав зустрічних пропозицій  або заперечень щодо умов встановлення сервітуту.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що  відповідач не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору про встановлення сервітуту, оскільки право власності на спірну ділянку під'їзної колії в комунальному підприємстві "Сумське БТІ " не зареєстрував. Апеляційний суд визнав альтернативну можливість отримувати скраплений газ не лише в залізничних цистернах по залізничній під'їзній колії, але й  автомобільним транспортом.

Крім того, Харківський апеляційний господарський суд послався на пункт 73 Статуту залізниць України, який встановлює договірну форму обслуговування контрагентів –підприємств, які мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або інші залізничні колії, які до неї примикають.

Однак, такий висновок суду апеляційної інстанції не відповідає матеріалам справи.

Щодо майна, обтяженого сервітутом, цивільне законодавство передбачає, що воно може належати як власнику, так і володільцю майна ( речі), якщо володілець набув це майно на підставах, установлених законом. До того ж, судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Сілікат-С" пропонувало позивачу як кінцевому користувачу укласти договір купівлі-продажу спірної під'їзної колії; також Приватне підприємство "Сілікат-С" ухиляється від виконання Рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2007 у справі № 3/799-06 за позовом Приватного підприємства "Сілікат-С" до комунального підприємства "Сумське міське Бюро технічної інвентаризації", яке залишене в силі Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2007, яким господарський суд Сумської області  зобов'язав комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати у встановленому порядку право власності Приватного підприємства "Сілікат-С" на під'їзну залізничну колію по вул. Тополянській, 22 в м. Суми на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2003.

Щодо визнання апеляційним судом альтернативної можливості отримувати скраплений газ не лише в залізничних цистернах по залізничній під'їзній колії, але й  автомобільним транспортом, то в цій частині апеляційна інстанція вийшла за межі позовних вимог, оскільки предметом спору є встановлення сервітуту на  право користування  залізничною під'їзною колією № 25, за відсутності іншої під'їзної колії, яка може забезпечити позивачу отримання цистерн із скрапленим газом на зливну естакаду, а не встановлення взагалі  можливості отримувати скраплений газ автомобільним транспортом або іншими видами транспортування.

Щодо посилання Харківського апеляційного господарського суду на пункт 73 Статуту залізниць України,  який встановлює договірну форму обслуговування контрагентів –підприємств, то дійсно ця норма Статуту залізниць передбачає, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється  договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія.

Пункт 73 Статуту залізниць України також встановлює, що розрахунки, пов'язані з амортизацією залізничних під'їзних колій, за участь контрагента у ремонті та утриманні колії у всіх випадках здійснюються безпосередньо між підприємством та його контрагентом.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази про те, що  Приватне підприємство "Сілікат-С"  як зацікавлена особа зверталась до ВАТ "Сумигаз" або до суду  із вимогою у відповідності із п.73 Статуту залізниць укласти договір на відшкодування витрат, пов'язаних з амортизацією залізничних під'їзних колій, на участь контрагента у ремонті та утриманні колії.

Пункт 73 Статуту залізниць України не є імперативною нормою, і не забороняє сторонам у разі, коли вони не скористались передбаченою цим пунктом можливістю укласти договір про розрахунки, пов'язані із амортизацією та утриманням під'їзної колії, укласти інший договір, передбачений цивільним законодавством –оренди, надання послуг, сервітуту тощо.

До того ж, частина 7 статті 403 Цивільного кодексу України встановлює, що збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За результатами перевірки у касаційному порядку встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повнотою, однак переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, апеляційною інстанцією неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119,11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" задовольнити .

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2007р. у справі № 10/700-06  скасувати.

Рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2007 по справі № 10/700-06 залишити в силі.

Головуючий                                                                   І. Ходаківська

Судді                                                                             Т. Данилова                                                                                    

                                                                                         Г. Кравчук