Ухвала

від 01.05.2024 по справі 202/10598/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/703/24 Справа № 202/10598/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_6 ,

підозрюваного (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 березня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041750000050, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с.Зарічний Скупінського

району Рязанської області, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04березня 2024 року частково задоволено клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби на строк до 04 квітня 2024 року включно, заборонивши підозрюваному у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі, та поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення, досудове розслідування якого триває з 2019 року, слідчий суддя вважав, що прокурором належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу та процесуальну поведінку, більш м`якого запобіжного заходу. Оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України, продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора та доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , заборонивши йому залишати житло цілодобово.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала суперечить КПК України в частині визначення заборони залишати підозрюваному житла у певний період доби, оскільки не підтверджується фактичним даним. Зазначає, що судом при обранні саме такого обмеження не було враховано, що стороною захисту на підтвердження своїх доводів щодо працевлаштування підозрюваного не наданого жодного документу, що це підтверджує. В той же час перебування підозрюваного у житлі лише в нічний час доби значно збільшує можливість настання ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, апеляційний суд зважає на те, що на підставі ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 04 квітня 2024 року включно, заборонивши останньому у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня залишати місце свого проживання з покладанням на нього певних обов`язків у відповідності до вимог ст.194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.

Як слідує з матеріалів провадження, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041750000050 від 17 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.ч.2, 3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України.

04 січня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, що виразилося в утворенні організованої групи та організації для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, в особливо великих розмірах, організації службового підроблення, тобто складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 08січня 2024 року було застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Постановою керівника Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 від 26 лютого 2024 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019041750000050 до 04квітня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04березня 2024 року було частково задоволено клопотання прокурора та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби на строк до 04 квітня 2024 року включно, заборонивши підозрюваному у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня залишати місце свого проживання з покладанням на нього певних обов`язків у відповідності до вимог ст.194 КПК України.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: висновками судового експерта судової будівельно-технічної експертизи, висновком судового експерта комплексної судово будівельно-технічної та економічної експертизи; висновком судового експерта судової технічної експертизи; протоколами допиту свідків; інформацією, отриманою в ході проведення тимчасових доступів щодо здійснення фінансових операцій по рахунках, що належать ТОВБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРІНТЕРБУД; оглядом банківських рахунків, а також іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Вирішуючи питання про продовження застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюванимкримінальних правопорушень,продовження існуванняризиків,передбачених п.п.1,4ч.1ст.177КПК України,а саме,що останнійможе переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду,перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином,а такожте,щоОСОБА_7 має вищу освіту, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину та прийшов до висновку, що доцільно застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, оскільки прокурором належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу та процесуальну поведінку, більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п.2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Так, наявність ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження прокурор обґрунтовує обізнаністю підозрюваного про анкетні дані останніх.

Однак, стороною обвинувачення не надано жодних доказів того, що ОСОБА_7 з дня вчинення інкримінованих йому злочинів вчиняв будь-які спроби впливу на свідків, експертів, або має намір вдатися до відповідних дій у майбутньому.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, прокурор обґрунтовує тим, що на теперішній час досудовим розслідуванням не в повному обсязі встановлено та вилучено документи, що підтверджують факт привласнення бюджетних коштів.

Разом з тим, в рамках кримінального провадження вже було проведено обшуки за місцем проживання підозрюваного, проведено тимчасовий доступ до документів щодо здійснення фінансових операцій по рахунках, що належать ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРІНТЕРБУД, та в подальшому за вказаними матеріалами проведено судові експертизи.

Вищевикладені обставини, на думку суду апеляційної інстанції, свідчать про маловірогідність вчинення підозрюваним спроб незаконного впливу на учасників кримінального провадження та можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження.

У рішенні ЄСПЛ по справі Бузаджі проти Республіки Молдова від 04 липня 2019 року, в пунктах 86-91 зауважено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Суд постановив, що цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі.

На переконання апеляційного суду зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи про неможливість застосування до ОСОБА_7 іншого більш м`якого запобіжного заходу та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, не аргументовані переконливими обставинами та носять формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень.

Апеляційний судвважає,що слідчийсуддя привирішенні питанняпро продовженнязапобіжного заходу ОСОБА_7 у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Стосовно заяви підозрюваного ОСОБА_7 про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо неналежного виконання службових обов`язків прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня 7 вересня 1990 p.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п.п. 12, 13).

Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпечення законності (ст. 9 КПК України). Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінюється в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).

Обставини, на які посилається підозрюваний ОСОБА_7 , не можуть слугувати приводом для сумніву у законності дій під час апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, вказана заява містить оціночні судження щодо дій прокурора та не містить належних та підтверджених даних.

При цьому, слід зазначити, у разі, якщо підозрюваний вважає, що в діях прокурора є ознаки дисциплінарного проступку чи кримінального правопорушення, він вправі звертатися із відповідними зверненнями у порядку та спосіб, що визначені чинним законодавством.

Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04березня 2024 року про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби на строк до 04 квітня 2024 року включно з покладеннямна ньоговідповідних обов`язків,передбачених ст.194КПК України залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4