Ухвала

від 07.05.2024 по справі 128/1283/22

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1283/22

УХВАЛА

Іменем України

07 травня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_6

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.10.2018 за № 42018020110000122, по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка, Горняцького району Донецької області, громадянки України, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , непрацюючої, освіта вища, раніше несудимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження, по якому проводиться судовий розгляд.

Попередньо через канцелярію суду від захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, яке обґрунтоване тим, що відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням точний час вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, 15 вересня 2016 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний час вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, у період з вересня 2015 року до березня 2019 року вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України. Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, на момент їх ймовірного вчинення належали до злочинів невеликої тяжкості, а станом на дату подання клопотання є кримінальними проступками. Водночас діяння, яке відповідно до обвинувального акту інкриміноване ОСОБА_5 і кваліфіковане за ч. 3 ст. 197-1 КК України, ймовірно вчинене нею протягом вересня 2015 року березня 2019 року, на той час законом про кримінальну відповідальність розглядалося як злочин невеликої тяжкості, а станом на дату подання клопотання таке правопорушення, зважаючи на його санкцію в останній чинній редакції КК України, згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років. Відтак, з моменту ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України, строк у три роки минув, а вироку, що набрав законної сили, немає. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , не належать до злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру та безпеки людства, перелік яких визначено у ч. 5 ст. 49 КК України. Тобто законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності в цьому випадку на них не поширюється. Отже, зважаючи на те, що згідно з матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , строки, передбачені ст. 49 КК України, спливли, то ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Тому просить звільнити ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

В судовому засіданні 07.05.2024 захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 підтримав попередньо подане через канцелярію суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, просив його задовольнити. Також просив скасувати арешт на земельну ділянку, накладений під час досудового розслідування.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні 07.05.2024 підтримала клопотання свого захисника, зазначила суду, що не заперечує з приводу закриття кримінального провадження за строками давності, знає, що це не є реабілітуючою обставиною. Також зазначила, що, крім даного кримінального провадження, більше до кримінальної відповідальності не притягається, будь-яких кримінальних правопорушень не вчиняла.

Представник Стрижавської селищної ради ОСОБА_4 у судовому засіданні 07.05.2024 при вирішенні клопотання про закриття кримінального провадження покладається на розсуд суду, при закритті кримінального провадження просить скасувати арешт, накладений на земельну ділянку.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні 07.05.2024 не заперечувала з приводу закриття кримінального провадження за строками давності, оскільки закінчилися строки притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності. Щодо скасування арешту на земельну ділянку покладається на розсуд суду, витрати за проведення експертиз просить віднести на рахунок держави, речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.

Заслухавши клопотання та думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Згідно зобвинувальним актом, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, у невстановленому слідством місці, маючи злочинний умисел на підроблення офіційного документа, а саме: інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на земельну ділянку, яка їй не належить, а є комунальною, а саме: земельна ділянка площею 0,108 га, кадастровий номер 0520655900:02:004:0211, що розташована в АДРЕСА_2 , домовилася з невстановленою слідством особою, стосовно якої відомості виділені в окреме кримінальне провадження, про виготовлення завідомо підробленої інформаційної довідки. З метою досягнення обумовленої домовленості, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, всупереч встановленому законом порядку набуття права власності на земельну ділянку, за наслідками чого особа має можливість звернутися до державного реєстратора або нотаріуса про отримання інформаційної довідки (витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на земельну ділянку, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво у підробленні офіційного документа, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення та надає певні права і видається установою, що має право видавати такі документи з метою його подальшого використання, умисно передала цій особі свої персональні анкетні дані і відомості відносно комунальної земельної ділянки для внесення їх до підробленої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером №67019096, що вже була сформована автоматично системою і яка, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документа №2960/2961/22-11 від 23.05.2022, має ознаки підроблення, чим посприяла вчиненню даного кримінального правопорушення.

Крім того, в подальшому ОСОБА_5 15.09.2016 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час на усунення вимог припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області №17-Д/15 від 24.09.2015 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, знаходячись в приміщенні відділу містобудування та архітектури Вінницької районної державної адміністрації, що розташований у АДРЕСА_3 , усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, з метою отримання дозвільних документів на здійснену самовільну забудову земельної ділянки, надала у відділ містобудування та архітектури Вінницької районної державної адміністрації завідомо підроблений документ інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером №67019096. Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку ОСОБА_5 подала в додатку до заяви від 15.09.2016, містить відомості про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:004:0211, площею 0,108 га, за ОСОБА_5 , однак в дійсності така інформаційна довідка з такими відомостями автоматично системою не формувалась та відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документа №2960/2961/22-11 від 23.05.2022, має ознаки підроблення, чим ОСОБА_5 у такий спосіб використала завідомо підроблений офіційний документ і в подальшому отримала дозвільну документацію, а саме: повідомлення про початок виконання будівельних робіт будівництва дачного будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 .

Крім того, ОСОБА_5 , маючи єдиний корисливий мотив, діючи умисно, маючи умисел на самовільне зайняття комунальної земельної ділянки, з метою її самовільного використання у власних цілях, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, в порушення вимог статті 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, діючи всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації передачі їй у власність чи надання у користування земельної ділянки, нехтуючи п.п. 3.38, 3.39 Державних будівельних норм «Про планування і забудову міських і сільських поселень», ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженою постановою КМУ від 13.04.2011 №466, в період з вересня 2015 року до березня 2019 року самовільно без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, їх державної реєстрації, а також відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, самостійно здійснила самовільне будівництво споруд житлового будинку розмірами 9,0 х 9,0 м та господарської будівлі розміром 9,0 х 13,0 м на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_2 , в межах населеного пункту, із кадастровим номером 0520655900:02:004:0211, з метою використання її в подальшому у власних цілях, вартість якої згідно з висновком експерта №7313/19-21 від 27.11.2019 станом на момент виявлення кримінального правопорушення 19.03.2019 становила 296592,00 грн, чим завдала Стрижавській селищній раді матеріального збитку на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто у пособництві у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа, ч. 3 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною першою статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченоїпунктом першим частини другоїцієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 44КК Українипередбачено,що особа,яка вчинилакримінальне правопорушення,звільняється відкримінальної відповідальностіу випадках,передбачених цимКодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Згідно зч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Хоч в обвинувальному акті відсутні відомості щодо дати та часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, лише зазначено «у невстановлений досудовим розслідуванням точний час», однак зі змісту обвинувального акту та з матеріалів кримінального провадження убачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, могло бути вчинено у період з 2016 року до 2018 року (згідно з витягом з ЄРДР, відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.10.2018).

За частиною першою статті 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), у редакції Закону України від 07.04.2011 №3207-VI, була передбачена відповідальність у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

За частиною першою статті 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), у редакції Закону України від 06.10.2016 №1666-VIII, була передбачена відповідальність у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Згідно з ч. 1 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), у редакції Закону України від 23.08.2023 №3342-IX, яка діє на даний час, передбачена відповідальність у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, згідно з обвинувальним актом, було вчинено 15.09.2016.

За частиною четвертою статті 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), у редакції Закону України від 07.04.2011 №3207-VI, була передбачена відповідальність у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Згідно з ч. 4 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), у редакції Закону України від 23.08.2023 №3342-IX, яка діє на даний час, передбачена відповідальність у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, згідно з обвинувальним актом, було вчинено у період з вересня 2015 року до березня 2019 року.

За частиною третьою статті 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво), у редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII, була передбачена відповідальність у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Згідно з ч. 3 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво), у редакції Закону України від 23.08.2023 №3342-IX, яка діє на даний час, передбачена відповідальність у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Поширення дії нового закону на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання ним чинності, це і є зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.Цей принцип ретроактивності (традиційний для міжнародного права) закріплено устатті 58 Конституціїта визначено устатті 5КК України.

Відповідно доч. 1 ст. 5 ККУкраїни, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, на даний час є кримінальним проступком, а станом на момент його вчинення це був злочин невеликої тяжкості.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, на даний час є кримінальним проступком, а станом на момент його вчинення це був злочин невеликої тяжкості.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, станом на момент його вчинення та на даний час є нетяжким злочином.

Таким чином, у даному випадку суд застосовує закон про кримінальну відповідальність, який поліпшує становищеособиобвинуваченої ОСОБА_5 .

Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, внаслідок спливу певного проміжку часу.

Строк давності це передбачений статтею 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Частиною першою статті 49 КК встановлено диференційовані строки давності, тривалість яких є пропорційною тяжкості кримінального правопорушення й суворості покарання.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Таким чином, строки давності по кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України на даний час віднесені до кримінальних проступків та нетяжкого злочину, минули.

Частиною третьою статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на вищевикладене, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України на даний час віднесені до кримінальних проступків та нетяжкого злочину, з часу вчинення кримінальних правопорушень минуло більше трьох років, обвинувачена ОСОБА_5 не заперечує проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і дає згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 підлягає звільненнювід кримінальноївідповідальності завчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.27,ч.1ст.358,ч.4ст.358,ч.3ст.197-1КК України,на підставістатті 49КК України,тому клопотання захисника обвинуваченої підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.06.2022 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,108 га, кадастровий номер 0520655900:02:004:0211, цільове призначення автотехобслуговування, розташована в АДРЕСА_2 , який слід скасувати.

Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно з обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження, загальна сума витрат на залученняекспертів поданому кримінальномупровадженню становить 29542,24 грн.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17) дійшла висновку, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Таким чином, витрати на залученняекспертів поданому кримінальномупровадженню слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 100, 174, 284-286, 288, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.10.2018 за № 42018020110000122, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України, закрити.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.06.2022 на майно, а саме: земельну ділянку площею 0,108 га, кадастровий номер 0520655900:02:004:0211, цільове призначення автотехобслуговування, розташована в АДРЕСА_2 , власником якої є Стрижавська селищна рада, скасувати.

Речові докази: оригінал заяви ОСОБА_5 про видачу їй будівельного паспорта забудови земельної ділянки та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 67019096, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

СУДДЯ ОСОБА_7