Постанова

від 24.04.2024 по справі 910/174/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа№ 910/174/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Палія В.В.

Сибіги О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкоїн"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024

у справі № 910/174/24 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкоїн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Енерго"

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкоїн" (ТОВ "Будкоїн") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Енерго" (ТОВ "Тотал Енерго") про зобов`язання відповідача надати позивачу гарантійні документи на товар, а саме: Інвертор MultiPlus-II 48/3000/35-32; Панель керування Cerbo GX; Трансформатор Current Transformer 100A:50mA for MultiPlus-II (1 m); Зарядний пристрій Battery Balancer; Кабель VE.Direct Cable 0,9m (one side Right Angle conn); Кабель VE.Direct Cable 0,9m; Кріплення дисплею GX Touch 50 Wall Mount.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/174/24 відкрито провадження у даній справі та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін і призначено судове засідання.

У лютому 2024 позивач, через систему "Електронний суд", подав до Господарського суду міста Києва заяву від 06.02.2024 про відмову від позову та закриття провадження у даній справі.

28.02.2024 та 29.02.2024 через систему "Електронний суд" до суду першої інстанції від відповідача надійшли клопотання, в яких він просив задовольнити заяву позивача про відмову від позову, закрити провадження у справі та покласти судові витрати на позивача.

Також, 29.02.2024 позивач - ТОВ "Будкоїн" подав до господарського суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат, в якій позивач просив стягнути з відповідача 2 684 грн. судового збору та 6200 грн. витрат на правову допомогу, а всього - 8 884 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/174/24 прийнято відмову ТОВ "Будкоїн" від позову та провадження у справі № 910/174/24 закрито.

Заяву ТОВ "Будкоїн" про розподіл судових витрат задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 684 грн витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині заяви позивача - ТОВ "Будкоїн" про розподіл судових витрат відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Будкоїн" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.03.2024 року у даній справі в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 200 грн та просить прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Тотал-Енерго" на користь ТОВ "Будкоїн" 6 200 грн витрат на адвоката, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема ч. 8 ст. 129 ГПК України, ч. 3 ст. 130 ГПК України, а також вимогам справедливості.

Так в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції відмовляючи у стягненні з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з підстав викладених в оскаржуваній ухвалі не врахував того, що підставою для вирішення питання про розподіл судових витрат є подані сторонами докази на підтвердження таких витрат. Інформація про такі витрати, а також відповідні докази не обов`язково мають бути подані позивачем разом з позовною заявою, оскільки положення ГПК України прямо передбачають можливість надати таку інформацію та докази у більш пізній термін, а саме до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Крім того, скаржник в вважає, що місцевий господарський суд залишив поза увагою те, що процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, позивачем в даному випадку надані у визначені процесуальними нормами строки докази на підтвердження витрат на правову допомогу, тому на думку скаржника суд першої інстанції відмовляючи у стягненні таких витрат виходив з формального підходу трактування норм процесуального права чи порушив права позивача на відшкодування його витрат на адвоката, гарантоване ч. 3 ст. 130 ГПК України.

У відзиві відповідач - ТОВ "Тотал Енерго" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.03.2024 року у даній справі без змін, яка таку, що прийнята з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкоїн" у судовій справі № 910/174/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/174/24.

11.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 910/174/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/174/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Будкоїн" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.03.2024 та призначено судове засідання на 24.04.2024 об 11 год. 40 хв.

У судове засідання 24.04.2024 представники учасників судового процесу не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомленні.

Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення викладені у відзиві на апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ "Будкоїн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Тотал Енерго", в якому просило суд зобов`язати відповідача надати позивачу гарантійні документи на товар, а саме: Інвертор MultiPlus-II 48/3000/35-32; Панель керування Cerbo GX; Трансформатор Current Transformer 100A:50mA for MultiPlus-II (1 m); Зарядний пристрій Battery Balancer; Кабель VE.Direct Cable 0,9m (one side Right Angle conn); Кабель VE.Direct Cable 0,9m; Кріплення дисплею GX Touch 50 Wall Mount, посилаючись на те, що відповідачем неналежним чином виконано зобов`язання щодо передачі позивачу гарантійних документів на придбаний товар.

В подальшому, 29.01.2024 ухвалою Господарського суду м. Києва відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати цю справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін і призначено судове засідання на 29.02.2024.

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, 06 лютого 2024 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про відмову від позову у зв`язку зі виконанням відповідачем свого зобов`язання та надіслання позивачу гарантійних документів на придбаний товар, а саме Інвертор MultiPlus-II 48/3000/35-32; Панель керування Cerbo GX; Трансформатор Current Transformer 100A:50mA for MultiPlus-II (1 m); Зарядний пристрій Battery Balancer; Кабель VE.Direct Cable 0,9m (one side Right Angle conn); Кабель VE.Direct Cable 0,9m; Кріплення дисплею GX Touch 50 Wall Mount.

При цьому, до суду від відповідача надійшли клопотання від 28.02.2024 та від 29.02.2024 в яких, зокрема, ТОВ "Тотал Енерго" просило задовольнити заяву позивача про відмову від позову та закрити провадження у даній справі.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 231 ГПК України, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом господарський суд закриває провадження у справі.

Суд першої інстанції приймаючи відмову позивача - ТОВ "Будкоїн" від позову та закриваючи провадження у даній справі виходив з того, що відмова від позову є формою реалізації прав позивача, відповідна заява підписана його уповноваженим представником, при цьому не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб такою заявою.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За ч. 3 ст.7 Закону "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на вище зазначене та враховуючи те, що позивач відмовився від свого позову у зв`язку з виконанням відповідачем свого зобов`язання щодо передання гарантійних документів на товар, що було предметом спору в даній справі, при цьому це відповідачем не заперечується, і після прийняття судом даної позовної заяви до розгляду, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача понесених позивачем у справі витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.

Щодо заявленого позивачем у клопотанні від 29.02.2024 прохання покласти на відповідача 6200 грн. витрат на правову допомогу.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені заяви позивача про розподіл судових витрат у частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката на загальну суму 6 200 грн. послався на не надання позивачем у позові попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат відомостей щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката, при цьому клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу подано ним до суду вже після подання заяви про відмову в позові, в порушення вимог ст. 124 ГПК України, та на відсутність у договорі про надання правничої допомоги № 11-23 від 03.11.2023 умов (пунктів) щодо порядку обчислення зазначених витрат, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволені заяви позивача - ТОВ "Будкоїн" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 200 грн., з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.02.2024 позивач подав до суду заяву про відмову від позову у зв`язку з виконанням відповідачем зобов`язання щодо передання гарантійних документів на товар, а 29.02.2024 позивач подав заяву про розподіл судових витрат,зокрема в цій заяві, позивач просив стягнути з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6 200 грн., оскільки позивач не підтримує свої позовні вимоги внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення цього позову.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, до заяви про розподіл судових витрат від 29.02.2024 позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 03.11.2023 № 11-23, укладеного між позивачем- ТОВ "Будкоїн" (клієнт) та адвокатом Клапчуком Ф.П. (адвокат).

За умовами договору про надання правничої допомоги від 03.11.2023 № 11-23, адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у судових справах, які знаходяться/розглядаються (підлягає розгляду) в судах всіх інстанцій та юрисдикцій в порядку цивільного, адміністративного, господарського, кримінального судочинства, а саме консультація, правовий аналіз документів, підготовка позовної заяви та подача документів до Господарського суду м. Києва, а саме позовної заяви до ТОВ "Тотал Енерго" про зобов`язання вчинити певні дії, підготовка процесуальних документів (п.1.1 договору).

За п.4.2. вказаного договору про надання правничої допомоги визначено, що гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами.

Також, до заяви про розподіл судових витрат від 29.02.2024 позивачем надано копію акту прийому-передачі послуг від 28.02.2024 до договору про надання правничої допомоги від 03.11.2023 № 11-23, який підписаний та скріплений печатками сторін (ТОВ "Будкоїн" та адвоката Клапчука Ф.П.), як вбачається із зазначеного акту прийому-передачі послуг сторонами погоджено чіткий перелік наданих адвокатом клієнту послуг з надання правової допомоги, а саме щодо спору у даній судовій справі, та узгоджено, що договірна вартість цих послуг становить 6 200 грн.

З огляду на наведене вище, апеляційний господарський суд вважає, що ТОВ "Будкоїн" довело належними та допустимими доказами, що між клієнтом та адвокатом узгоджено розмір винагороди за надані адвокатом послуги з правової допомоги та позивач повинен понести ці витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи в суді першої інстанції, на суму 6 200 грн.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (така позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При цьому, неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі:- фіксованого розміру - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначений вище висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі 922/1964/21.

Разом з цим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі 922/1964/21).

За ч. 3 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

При цьому, зазначена частина 3 статті 130 ГПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц).

З огляду на вище встановлене та враховуючи зазначені вище норми, апеляційний господарський суд погоджується з доводами позивача в апеляційній скарзі, що позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідною заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та надав належні докази, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження понесених ним витрат на адвоката, в межах строку визначеного нормами процесуального права, а місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Будкоїн" про розподіл судових витрат на правничу допомогу у сумі 6 200 грн. зазначеного вище не врахував та дійшов до такого висновку з формальних підстав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

Отже, апеляційна скарга ТОВ "Будкоїн" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/174/24 в частині відмови у задоволені заяви позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 200 грн скасуванню, як така що прийнята з порушенням норм права.

Відтак, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача -ТОВ "Тотал Енерго" на користь позивача -ТОВ "Будкоїн" 6 200 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а тому заява позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкоїн" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/174/24 в частині відмови у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкоїн" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 200 грн. -скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Енерго" (03134, м. Київ, вул. Якутська, 10; ідентифікаційний код 43448273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкоїн" (04074, м. Київ, вул. Коноплянська, 12, ідентифікаційний код 45008324) 6 200 (шість тисяч двісті) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

4. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/174/24 - залишити без змін.

5.Матеріали справи № 910/174/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.05.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді В.В. Палій

О.М. Сибіга