Ухвала

від 02.05.2024 по справі 738/887/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/887/24

№ провадження 1-в/738/47/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

02 травня 2024 року м. Мена

Менський районнийсуд Чернiгiвськоїобластiв складi:

суддi ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в режимі відеоконференції з Державною установою «Менська виправна колонія (№91)» клопотання захисника засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_3 про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, виправними роботами,

за участю:

секретаря судовогозасідання ОСОБА_4

учасників судового розгляду:

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою.

До Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_3 про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, виправними роботами.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року за ч.1 ст.14, ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислюється з 13 квітня 2019 року. У строк відбування покарання ОСОБА_6 зараховано строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін. ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі характеризується позитивно, порушень режиму тримання не допускає, має ІІ групу інвалідності, що не дає змогу працювати в установі, разом з тим бере участь у виконанні робіт з благоустрою установи. На даний час ОСОБА_2 відбув 2/3 частини призначеного судом строку покарання, відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого, складеного ДУ «Менська ВК (№91)», став на шлях виправлення, а тому враховуючи викладене, ту обставину, що засуджений, маючи ІІ групу інвалідності, може працювати в спеціально створених для цього умовах, захисник вважає, що його підзахисний заслуговує на заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, виправними роботами.

Виклад позиції учасників судового розгляду.

Засуджений та його захисник в судовому засіданні підтримали клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просила в задоволенні клопотання захисника засудженого відмовити.

Представники установи виконання покарань та Спостережної комісії Менської міської ради, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Встановлені судомобставини. Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року ОСОБА_2 засуджений за ч.1 ст.14, ч.5 ст.185, ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Строк покарання ОСОБА_6 обчислюється з 13 квітня 2019 року. В строк відбування покарання ОСОБА_2 зараховано строк його попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року залишено без змін.

Згідно з розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року набрав законної сили 06 липня 2023 року.

Отже, на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_2 відбув більше 2/3 частини призначеного судом покарання.

Станом на 02 травня 2024 року невiдбутий строк покарання засудженого ОСОБА_2 становить 08 місяців 18 днів позбавлення волі.

З характеристики засудженого та матеріалів особової справи вбачається, що засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 13 квітня 2019 року.

За час перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор» порушень режиму тримання не допускав, розпорядок дня виконував, до суспільно корисної праці не залучався, заохочень та стягнень не мав.

З 15 серпня 2023 року засуджений відбуває покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)», де дотримується норм, що визначають порядок відбування покарання, розпорядок дня виконує, стягнень та заохочень не має, на профілактичних обліках не перебуває. Має інвалідність ІІ групи, що не дає змогу працювати в установі виконання покарань. Бере участь у роботах з благоустрою установи та прилеглих до неї територій, а також у роботах з поліпшення житлово-побутових умов засуджених. Залучений до програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Фізкультура та спорт», яку намагається реалізовувати за планом у вільний час.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №0647463 від 24 липня 2017 року, ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, може працювати в спеціально створених умовах.

З медичної довідки №300/ЧГ-24 від 30 квітня 2024 року, виданої завідувачем медичної частини № НОМЕР_1 ОСОБА_7 , вбачається, що ОСОБА_2 , інвалід ІІ групи, є обмежено працездатним (а.с.109).

З матеріалів особової справи вбачається, що рішеннями комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №19 від 15 вересня 2023 року) засудженому ОСОБА_2 було відмовлено в застосуванні до нього пільги у вигляді ст.100, 101, 82 КК України, оскільки останній не став на шлях виправлення (а.о.с. 188, 189, 194,195 том 3).

Рішенням Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №20 від 29 вересня 2023 року) засудженому ОСОБА_2 було погоджено застосування до нього пільги, передбаченої ст.81 КК України, оскільки останній довів своє виправлення. Згідно з опитувальним аркушем щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання стосовно засудженого ОСОБА_2 думка членів комісії установи була одноголосна (а.о.с.205, 206 том 3).

В жовтні 2023 року Державна установа «Менська виправна колонія (№91)» та спостережна комісія Менської міської ради звернулися до Менського районного суду Чернігівської області із поданням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, у задоволенні якого ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2023 року було відмовлено з тих підстав, що він стає на шлях виправлення, але не довів свого виправлення.

Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, складеного щодо ОСОБА_2 , з використанням матеріалів особової справи та підсистеми «КАСАНДРА», отриманим внаслідок аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений отримав 84 бали, що вказує на те, що він став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або умовно-дострокового звільнення (а.о.с.224-228 том 3).

Згідно з постановою спостережної комісії Менської міської ради Чернігівської області №18 (протокол №8 від 21 березня 2024 року), остання погодила застосування до засудженого ОСОБА_2 пільги у вигляді заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, виправними роботами.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Будівельна компанія «ЛС-Сервіс» гарантує працевлаштування ОСОБА_2 на посаду підсобного робітника.

Відповідно до штатного розпису ТОВ ««Будівельна компанія «ЛС-Сервіс» наявна посада підсобного робітника з посадовим окладом 14000 гривень.

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується державна реєстрація ТОВ «Будівельна компанія «ЛС-Сервіс».

Під час проведення Дніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області перевірки щодо можливості працевлаштування ОСОБА_2 на підприємстві ТОВ «Будівельна компанія «ЛС-Сервіс» після його звільнення з Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» така інформація підтвердилась.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, або покарання у виді довічного позбавлення волі невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким є важливою складовою прогресивної системи відбування покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас покращувати правове становище засудженого і зменшувати обсяг та характер карально-виховного впливу на нього. У такий спосіб закон стимулює добросовісне відбування покарання засудженим, визначаючи, що саме від його поведінки значною мірою залежить можливість покращення його правового становища.

Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, або довічного позбавлення волі (ч. 1 ст. 82); 2) він став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82); 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Ставлення особи на шлях виправлення це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання. Підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням є обставина, що засуджений не виправився, не довів своє виправлення, але став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбування більш м`якого виду покарання. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, однак ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м`якого покарання.

Зразкова поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до покладених обов`язків насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов`язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.

Статтею 57 КК України визначено межі строків покарання у виді виправних робіт від шести місяців до двох років.

З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що за час відбування покарання в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_2 порушень режиму тримання не допускає, розпорядок дня виконує, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, будучи інвалідом ІІ групи, якому визначена праця в спеціально створених умовах, в установі виконання покарань не працевлаштований, натомість бере участь у роботах з благоустрою установи та прилеглих до неї територій, а також у роботах з поліпшення житлово-побутових умов засуджених, залучений до програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Фізкультура та спорт».

Вказані обставини свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення засудженого, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання.

Враховуючи викладене, в судовому засіданні знайшло підтвердження, що засуджений ОСОБА_2 відбув більше 2/3 частини призначеного строку покарання, став на шлях виправлення, про що свідчить його поведінка, обмежень щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, а саме виправними роботами, передбачених ст.57 КК України, не має, а відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника.

Керуючись статтями 82 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_3 про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, виправними роботами, задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , замінити невідбуту частину покарання 08 (вісім) місяців 18 (вісімнадцять) днів позбавлення волi на цей же строк виправними роботами з відрахуванням щомісяця в доход держави 20% його заробітку.

Роз`яснити засудженому ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 6 ст. 82 КК України, у разі вчинення нового кримінального правопорушення, суд до покарання за знову вчинене кримінальне правопорушення приєднує невідбуту частину більш м`якого покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 07 травня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1