Ухвала

від 03.05.2024 по справі 914/1127/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.05.2024 Справа№914/1127/24

За заявою:Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київпро:забезпечення позовуу справі:№914/1127/24за позовом:Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Київдо відповідача-1:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, Львівська обл., с. Віжомлядо відповідача-2:ОСОБА_1 , Львівська обл., м. Новояворівськза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерства фінансів України, м. Київ про:солідарне стягнення кредитної заборгованості Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.Представники учасників справи:від позивача:Жарський І.Р. - представник;від відповідача-1:Харченюк І.С. - адвокат;від відповідача-2:не з`явився;від третьої особи:не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (надалі - Позивач, АТ «Приватбанк») звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (надалі - Відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач-2) про солідарне стягнення кредитної заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що 12.10.2022 між позивачем (кредитодавець) та відповідачем-1 (позичальник) укладено в електронній формі кредитний договір №03763282-КД-3, згідно із яким відповідачу-1 надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 1`085`507,46 грн. із базовою процентною ставкою 17,1% річних (змінювана) та із терміном повернення до 01.10.2025. Згідно із умовами договору кредит надавався банком для здійснення позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця: ТОВ «Нео Агро».

Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено:

- договором поруки №03763282-ДП-3/1 від 12.10.2022, укладеним між позивачем та відповідачем-2 в електронній формі;

- гарантією Міністерства фінансів України відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2022 році, затв. постановою Кабінету Міністрів України №497 від 29.04.2022.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином та здійснив перерахунок обумовленої суми грошових коштів. Однак, відповідач-1 припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені погодженим сторонами графіком, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість. Оскільки у встановлений банком термін (до 03.02.2024) відповідачі добровільно не погасили прострочений борг, строк виконання кредитного зобов`язання є таким, що настав 03.02.2024.

Зважаючи на це, АТ «Приватбанк» направило на адресу Міністерства фінансів України вимогу про сплату за гарантією, яка була задоволена шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 208`044,76 грн.

Таким чином, позивач переконаний, що у відповідачів існує заборгованість у розмірі 782`023,10 грн., з яких 485`437,77 грн. борг за тілом кредиту, 88`540,57 грн. борг за процентами, 208`044,76 грн. борг перед державним бюджетом.

До позовної заяви АТ «Приватбанк» долучено заяву про забезпечення позову (вх. №1717/24 від 30.04.2024).

Ухвалою від 01.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 27.05.2024, залучив до участі у справі Міністерство фінансів України у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Також, ухвалою від 01.05.2024 суд призначив розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні на 03.05.2024.

У судове засідання 03.05.2024 представник позивача з`явився, просив забезпечити позов у запропонований АТ «Приватбанк» спосіб, подав за допомогою підсистеми «Електронний суд» заяву про спростування заперечень відповідача-1 (вх. №1204/24 від 03.05.2024).

Представник відповідача-1 також з`явився у судове засіданні 03.05.2024, просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, подав за допомогою підсистеми «Електронний суд» заперечення (вх. №11768/24 від 01.05.2024).

Представник відповідача-2 у судове засідання 03.05.2024 не з`явився.

Третя особа не забезпечила явку повноважного представника у судове засідання 03.05.2024.

Заслухавши пояснення представників сторін, судом з`ясовано, що у заяві про забезпечення позову АТ «Приватбанк» просить накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно відповідачів в межах ціни позову у розмірі 782`023,10 грн. На переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову у пропонований ним спосіб унеможливить виконання рішення суду у цій справі, позаяк відповідачі можуть відчужити належне їм майно на користь третіх осіб. Банк також просить врахувати, що відповідачі тривалий час не виконують взяті на себе зобов`язання, не вживають заходів спрямованих на сплату простроченого боргу та не мають наміру здійснювати їх, хоча і мають для цього майнові ресурси.

Відповідач-1 заперечує проти задоволення заяви про забезпечення позову, вказуючи на те, що підстави для вжиття таких заходів відсутні. На його думку, позивач не довів як саме невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі. При цьому відповідач посилається на такі обставини:

- накладення арешту на усе майно відповідачів у межах первісно заявленої до стягнення суми грошових коштів є неможливим, оскільки розмір поточної заборгованості відповідача є меншим. Так, станом на дату звернення із позовом, відповідач-1 частково погасив заборгованість за кредитним договором, а саме у розмірі 261`800,00 грн. що вбачається зі змісту платіжних інструкцій №439 від 21.12.2023, №835 від 30.04.2024, №837 від 30.04.2024, №836 від 30.04.2024;

- відповідач-1 є діючим підприємством сільськогосподарської промисловості, якому доручено виконання мобілізаційного завдання та якому на праві власності належать об`єкти рухомого та нерухомого майна. Частина такого майна перебуває у заставі, а тому вжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав та інтересів третіх осіб;

- виникнення заборгованості пов`язане із тим, що діяльність відповідача є сезонною. Одразу, після завершення посівної діяльності, матеріальне становище підприємства покращиться, що дозволить повністю погасити існуючий борг;

- накладення арешту на майно призведе до неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо виплати заробітної плати, а також здійснення орендних платежів за користування земельними ділянками орендодавців, яких налічується 950 людей;

- позивачем не доведено вчинення відповідачем-1 умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення виконання грошових зобов`язань. Саме лише припущення про можливість порушення відповідачем-1 умов договору не може бути самостійною підставою для висновку, що відповідач навмисно ухиляється від виконання договору та що наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідачів.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачам в межах ціни позову.

З матеріалів справи №914/1127/24 вбачається, що предметом позову у ній є матеріально-правова вимога майнового характеру про солідарне стягнення із відповідачів кредитної заборгованості у загальному розмірі 782`023,10 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач-1 порушив умови кредитного договору №03763282-КД-3 від 12.10.2022 щодо погашення кредиту у погоджені сторонами строки, а після дострокового розірвання відповідного договору, відовідач-1 та відповідач-2, як його поручитель, не сплатили у встановлений банком строк існуючу кредитну заборгованість.

Надаючи оцінку щодо можливості застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21. У цій постанові суд касаційної інстанції виснував, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги АТ «Приватбанк» про стягнення із відповідачів кредитного боргу, суд за наявності обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, може забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідачів.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Суд зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову потрібно встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Проаналізувавши доводи і заперечення сторін, а також докази подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на таке.

Так, заявлені у цій справі вимоги позивача є забезпеченими у матеріальних правовідносинах заставою сільськогосподарської техніки, про що прямо вказано у пункті А.5 Кредитного договору №03763282-КД-3 від 12.10.2022.

Варто зауважити, що АТ «Приватбанк» не долучило до позовної заяви договору застави, на який міститься посилання у кредитному договорі, а також не відобразило будь-якої інформації про забезпечення виконання основного зобов`язання заставою.

У зв`язку із цим, судом було сформовано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №90805520 від 03.05.2024. З його змісту вбачається, що виконання кредитного зобов`язання відповідача-1 забезпечено заставою Жатки для збирання соняшника DOMINONI FREE SUN GFS1150, номер об`єкта: НОМЕР_1 , рiк виробництва - 2022. Підставою для внесення запису слугував Договір застави №03763282-ДЗ-3/1 від 12.10.2022, а статус обтяжувача закріплено за АТ «Приватбанк».

Реєстрація обтяження речового права уже забороняє відповідачу-1 розпоряджатись Жаткою для збирання соняшника на шкоду заставодержателеві, створюючи тим самим належні умови для забезпечення прав та законних інтересів позивача у разі порушення боржником своїх договірних зобов`язань.

Зважаючи на це, у даній справі відсутня потреба у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідачів, позаяк у разі прийняття рішення про задоволення позову, позовні вимоги позивача можуть бути задоволені за рахунок заставленого майна. Вказане виключає ризик виникнення обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, існування якого є необхідною умовою задоволення заяви АТ «Приватбанк».

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд також враховує, що у заяві вх. №1204/24 від 03.05.2024 АТ «Приватбанк» визнало часткову сплату відповідачем-1 заборгованості, яка є предметом спору у цій справі. Позивач вказав, що після подання позову, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького перерахувало на його рахунок суму у розмірі 30' 000,00 грн. згідно із наданою останнім платіжною інструкцією №835 від 30.04.2024. Крім цього, він підтвердив, що до подання позову відповідач-1 частково погасив кредитну заборгованість, перерахувавши суму у розмірі 61`800,00 грн. згідно із платіжною інструкцією №439 від 21.12.2023, яка була врахована при поданні позовної заяви.

Банк також вказав, що подані відповідачем платіжні документи №837 від 30.04.2024, №836 від 30.04.2024 на загальну суму 170' 000,00 грн. підтверджують сплату боргу за іншими кредитними договорами, ніж той, що стосується справи №914/1127/24.

Викладене вище свідчить про те, що відповідач-1 до та після пред`явлення позову все ж вчиняє дії спрямовані на виконання кредитного зобов`язання. При цьому такі дії стосуються усієї системи зобов`язань, які існують між сторонами, а не лише того кредитного зобов`язання, порушення якого стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Здійснення відповідних дій свідчить про намір відповідача-1 задовольнити вимоги кредитора шляхом погашення існуючої заборгованості

Зважаючи на це, позивачем не доведено факту вчинення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову, зокрема через витрачання грошових коштів не для здійснення розрахунків з АТ «Приватбанк».

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно відповідачів у межах ціни позову.

З цього приводу суд зазначає, що національне законодавство не передбачає механізму виконання ухвали про забезпечення позову про накладення арешту на усе майно боржника із врахуванням розміру грошового виразу майнових вимог позивача. У таких випадках Закон України «Про виконавче провадження» не встановлює обов`язку державного/приватного виконавця проводити оцінку належного боржнику майна для накладення арешту лише на ту частину майна, вартість якого покриватиме розмір вимог позивача.

За таких умов, задоволення заяви про забезпечення позову та подальше її пред`явлення до виконання матиме наслідком накладення арешту на усе без винятку рухоме і нерухоме майно відповідачів, загальна вартість якого може перевищувати розмір заявлених у цій справі позовних вимог.

Зі змісту наданих відповідачем-1 витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Т.1; а.с. 219-240), вбачається, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького є власником дванадцятьох об`єктів нерухомого майна загальною площею 6`860,8 кв.м.

Враховуючи ціни, що склались на ринку нерухомості, вартість належного відповідачу-1 нерухомого майна уже значно перевищує розмір позовних вимог у цій справі (782`023,10 грн.). Якщо ж при цьому враховувати ще і вартість іншого нерухомого та рухомого майна відповідача-1 та відповідача-2, то загальна її сума буде ще більшою, ніж ціна позову у справі №914/1127/24.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на усе майно відповідача позову порушить баланс інтересів сторін та призведе до невиправданого втручання у господарську діяльність відповідача-1. При цьому суд враховує, що підприємницька діяльність останнього має важливе значення для забезпечення системи життєдіяльності населення та національної економіки в особливий період. На це вказує, зокрема укладення між ним (виконавець) та Яворівською міською радою (замовник) Договору на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) №6 від 14.03.2022 (Т.1; а.с. 241-244).

Зважаючи на все викладене вище, суд доходить висновку, що позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може утруднити або уможливити виконання рішення суду про задоволення позову (у разі прийняття такого судом за результатами розгляду позовних вимог та вирішення спору між сторонами).

Відтак, суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову, про котрі просить позивач.

Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.05.2024.

Суддя Крупник Р.В.