Ухвала

від 06.05.2024 по справі 916/1969/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"06" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1969/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву Приватного підприємства "Ліра" (вх.№2-749/24 від 02.05.2024) (65086, Одеська обл., м. Одеса, Дніпропетровська дорога, буд. 70) про забезпечення позову відносно особи, яка може отримати статус учасника справи (відповідача): Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, буд. 1, м. Одеса, Одеська обл., 65039)

ВСТАНОВИВ:

02.05.2024 Приватне підприємство "Ліра" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якій просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним результати електронного аукціону з малої приватизації №SPE001-UA-20240323-91244 щодо продажу нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Палія Семена, 70, приміщення №501а, який відбувся 11.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 16.12.1998 по теперішній час ПП "Ліра" на підставі договору оренди від 16.12.1998 №7/004 орендує нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70, приміщення №501a.

Востаннє договір оренди було продовжено за наслідками проведення аукціону на продовження договору оренди нежилих приміщень першого поверху загальною площею 350 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, приміщення 501а, який відбувся 01.01.2024, переможцем якого стало Приватне підприємство "Ліра".

26.01.2024 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ПП

"Ліра" було укладено: додаткову угоду до договору оренди №7/004 нежилого приміщення, викладеного в новій редакції 07.03.2019, договір №7/004 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси та додаткову угоду №2 від 30.01.2024 до договору оренди №7/004, викладеного в новій редакції 26.01.2024.

Під час оренди нежилих приміщень ПП "Ліра" відповідно до затвердженої розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради за №835 від 19.11.2007 кошторисної документації за згодою Представництва з управління комунальною власністю OMP у 2007 за власний рахунок здійснило невід`ємні поліпшення орендованого майна - роботи по реконструкцій та капітальному ремонту нежитлових приміщень на загальну суму 1 969 104 грн з ПДВ. Частка зроблених ПП "Ліра" поліпшень від ринкової вартості об`єкта оренди станом на 2010 рік дорівнювала 46,7 % (висновок експертного дослідження №305 від 21.10.2010), станом на 2022 рік (висновок №662 судової будівельно-технічної експертизи від 25.01.2022) - 31.3 %.

Так, Рішеннями OMP №1404-V від 04.07.2007 та № 2094-V від 21.12.2007 орендовані ПП "Ліра" приміщення були включені до переліку об`єктів комунальної власності територіальної

громади м. Одеси, що підлягають приватизації у 2007 р., шляхом викупу орендарем - ПП "Ліра", що здійснив поліпшення орендованого майна.

У подальшому, пунктом 11 рішення ОМР №4122-V від 09.04.2009 було скасовано обмеження щодо терміну дії раніше прийнятих рішень Одеської міської ради, якими об`єкти комунальної власності територіальної громади м. Одеси були включені до переліку об`єктів, що підлягають приватизації та відчуженню, та встановлено, що вони діють до моменту повного їх виконання.

Таким чином, після прийняття зазначених рішень посадовими особами Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не були вжиті заходи щодо укладення з орендарем договору купівлі-продажу орендованого майна.

ПП "Ліра" також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" набуло право на приватизацію орендованого майна шляхом викупу орендарем, втім, у 2023 році Одеська міська рада прийняла рішення №1319-VI, яким включила до Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 353.6 кв.м. розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія. 70, примішення 301а, шляхом продажу на аукціоні.

Так, відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240323-91244, затвердженого рішенням ДКВ № 185 від 15.04.2024, 11.04.2024 відбувся аукціон з продажу нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 353,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, приміщення 501а, переможцем якого стала Марченко Вікторія Вікторівна. Станом на момент звернення до суду з цим позовом статус аукціону: "очікується підписання договору".

Таким чином, позивач зазначає, що, оскільки внаслідок протиправних дій органу приватизації ПП "Ліра" було позбавлено законного майнового права (права очікування набуття орендованого майна у власність), ефективним способом захисту порушених майнових прав останнього є визнання недійсними результатів електронного аукціону з малої приватизації №SPE001-UA-20240323-91244.

Одночасно із позовною заявою Приватним підприємством "Ліра" подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд:

- заборонити Департаменту комунальної власності Одеської міської ради укладати будь-які договори, угоди, предметом яких є нежилі приміщення першого поверху загальною площею 353,6 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70, приміщення 501a;

- накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху загальною площею 353,6 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70, приміщення 501а, зареєстровані на праві власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Обґрунтовуючи подану заяву, ПП "Ліра" зазначає, що з огляду на непослідовність та незаконність дій відповідача протягом тривалого часу, які полягають, зокрема, у неукладенні з ПП "Ліра" договору купівлі-продажу об`єкту оренди за наявності відповідного рішення Одеської міської ради, у ігноруванні чисельних звернень з питань включення об`єкту оренди до переліку об`єктів малої приватизації шляхом викупу орендарем, який зробив невід`ємні поліпшення, складання та надання на затвердження Одеською міською радою проекту рішення сесії міськради щодо включення об`єкту оренди до переліку об`єктів приватизації на аукціоні без зазначення суми компенсації чинному орендарю зроблених ним поліпшень, викривлення істотних даних про об`єкт при його виставленні на торги, існує обґрунтована вірогідність вважати, що до завершення розгляду справи судом відповідачем можуть бути вжиті заходи щодо передання обсягу належних ПП "Ліра" прав щодо об`єкту оренди іншим особам, в тому числі шляхом укладення договорів, угод, об`єктом яких будуть орендовані ПП "Ліра" відповідні нежилі приміщення.

Відтак, заявник зазначає, що існує реальна загроза того, що внаслідок здійснення відповідачем зазначених дій можуть бути порушені права позивача відносно об`єкту оренди, для відновлення яких потрібно буле додати значних зусиль, при цьому позивач не зможе захистити їх в межах одного судового провадження без подання нових позовів.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Ліра" про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд вказує наступне.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В той же час положеннями ст.137 ГПК України визначено певні обмеження щодо можливих заходів забезпечення позову.

Так відповідно до ч.12 ст.137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

У вказаній нормі встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії.

Зі змісту цієї норми убачається, що вона має на меті запобігти втручанню у проведення публічних конкурентних процедур.

При цьому Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2022 року у cправі № 904/7630/21 зауважив, що обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на торги, щодо проведення яких прийнято рішення.

Звернувшись до суду з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач у підтвердження призначення аукціону надав суду копію протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240323-91244, в якому відображена інформація щодо призначення аукціону стосовно лоту: нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 353,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, приміщення 501а. Відповідно до протоколу переможцем електронного аукціону є Марченко Вікторія Вікторівна.

Замовником аукціону виступає Департамент комунальної власності Одеської міської ради, який є органом місцевого самоврядування.

Відповідна інформація міститься також на сайті prozorro за посиланням https://prozorro.sale/auction/SPE001-UA-20240323-91244/, та є загальнодоступною.

Як встановлено судом, вимоги ПП "Ліра" стосуються, зокрема, заборони Департаменту комунальної власності Одеської міської ради укладати будь-які договори, угоди, предметом яких є вказані приміщення.

Тобто, вимоги заяви про забезпечення позову фактично направлені на втручання у проведення аукціону, який проводиться відповідачем, як виконавчим органом Одеської міської ради та уповноваженою особою, яка виступає орендодавцем щодо об`єктів нерухомості, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.

Крім того, щодо заборони Департаменту комунальної власності Одеської міської ради укладати із третіми особами будь-які договори щодо зазначених приміщень, суд зауважує, що відповідно до ст.10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" етапність порядку приватизації державного та комунального майна передбачає: опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до п.72 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, після опублікування органом приватизації через особистий кабінет укладеного договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та натискання відповідної електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету електронному аукціону автоматично присвоюється статус "Аукціон завершено. Договір підписано".

Отже із змісту наведених положень вбачається, що укладання договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення, з урахуванням чого, за висновком суду, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Департаменту комунальної власності Одеської міської ради укладати з третіми особами будь-які договори відчуження, фактично має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.

При цьому, як встановлено судом на підставі загальновідомої інформації з сайту prozorro, 01.05.2024 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень за результатами аукціону, що також цілком унеможливлює застосування заявленого заходу забезпечення позову.

Щодо вимоги ПП "Ліра" щодо накладення арешту на нежитлові приміщення суд зазначає наступне.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, слід враховувати практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Арешт майна - накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що ПП "Ліра" заявлено позовні вимоги немайнового характеру, обраний захід забезпечення позову у вигляді арешту майна жодним чином не співвідноситься з предметом спору (визнання недійсним електронного аукціону).

При цьому, приймаючи до уваги, що ПП "Ліра" користується спірним приміщенням на підставі договору оренди, який зберігає чинність у разі переходу права власності (п.12.5 договору), суд вважає, що заявником також не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту може унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову та/або іншим чином порушити права та законні інтереси позивача.

Суд також враховує, що власником майна, на яке може бути накладено арешт як захід забезпечення позову, має бути саме відповідач. Натомість, доказів належності спірного майна на праві власності особі, яка визначена в якості відповідача - Департаменту комунальної власності, позивачем суду не надано.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Ліра" про забезпечення позову за вх.№2-749/24 від 02.05.2024 по справі №916/1969/24 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили 06.05.2024 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Щавинська