Ухвала

від 22.05.2024 по справі 916/1969/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"22" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1969/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву про забезпечення позову за вх.№2-828/24 від 16.05.2024 по справі №916/1969/24

Секретар судового засідання Павлова О.В.

за позовом: Приватного підприємства "Ліра" (65086, Одеська обл., м. Одеса, Дніпропетровська дорога, буд. 70)

до відповідача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, буд. 1, м. Одеса, Одеська обл., 65039)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання результатів електронного аукціону недійсними

за участю представників сторін:

від позивача: Дацька Л. А. самопредставництво;

Наседкін О. І. ордер ВН №1355379 від 22.05.2024;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: ОСОБА_2 ордер ВН №1366474 від 17.05.2024.

ВСТАНОВИВ:

02.05.2024 Приватне підприємство "Ліра" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якій просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним результати електронного аукціону з малої приватизації №SPE001-UA-20240323-91244 щодо продажу нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення №501а, який відбувся 11.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у ПП "Ліра" виникло право очікування набуття орендованого майна за договором оренди від 16.12.1998 №7/004 у власність на підставі рішення OMP №1404-V від 04.07.2007 та № 2094-V від 21.12.2007, водночас, відповідачем не були вжиті заходи щодо укладення з орендарем договору купівлі-продажу орендованого майна, а 11.04.2024 відбувся електронний аукціон з малої приватизації №SPE001-UA-20240323-91244, переможцем якого стала ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач зазначає, що, оскільки внаслідок протиправних дій органу приватизації ПП "Ліра" було позбавлено законного майнового права (права очікування набуття орендованого майна у власність), ефективним способом захисту порушених майнових прав останнього є визнання недійсними результатів аукціону.

Одночасно із позовною заявою Приватним підприємством "Ліра" подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просив суд:

- заборонити Департаменту комунальної власності Одеської міської ради укладати будь-які договори, угоди, предметом яких є нежилі приміщення першого поверху загальною площею 353,6 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 501a;

- накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху загальною площею 353,6 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані на праві власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 06.05.2024 у задоволенні заяви Приватного підприємства "Ліра" про забезпечення позову за вх.№2-749/24 від 02.05.2024 по справі №916/1969/24 відмовлено.

Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито провадження у справі № 916/1969/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "29" травня 2024 р. о 14:30. Вказаною ухвалою суду залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

16.05.2024 до суду від Приватного підприємства "Ліра" надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 1.05.2024, залучивши в якості відповідачів сторін зазначеного договору - Одеську міську раду та ОСОБА_1 , а також заява про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху загальною площею 353,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_3 , зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що законні інтереси позивача полягають у збереженні можливості ефективного захисту своїх порушених прав у випадку задоволення позову шляхом повернення нежилим приміщенням першого поверху загальною площею 353,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , приміщення 501а, статусу комунального майна, задля подальшого завершення їх приватизації шляхом викупу позивачем.

Відтак, для можливості подальшої реалізації позивачем своїх прав на захист порушених інтересів останній просить суд накласти арешт на нежилі приміщення та зазначає, що у випадку невжиття зазначених заходів забезпечення позову ОСОБА_1 матиме необмежену можливість розпорядження придбаним нею на аукціоні майном, що знівелює ефективність судового захисту прав позивача у цій справі, і в разі задоволення позову змусить позивача звертатись до суду з позовами про визнання недійсним кожного наступного правочину щодо відчуження нежилих примішень першого поверху загальною площею 353,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_3 .

При цьому, позивач зазначає, що вжиття заходів забезпечення, з огляду на завершення процедури приватизації, не матиме своїм наслідком втручання в процедуру проведення аукиіону, а обраний захід забезпечення позову співвідноситься з предметом спору.

Крім того, суду надано докази належності спірного майна на праві власності особі, яка визначена в якості відповідача.

Ухвалою суду від 20.05.2024 призначено заяву Приватного підприємства "Ліра" за вх.№2-828/24 від 16.05.2024 про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні на "22" травня 2024 р. о 15:30.

22.05.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

Так, третя особа зазначає, що 01.05.2024 між нею та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради укладено договір купівлі-продажу нежилих примішень першого поверху загальною площею 353,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , приміщення 501а за результатами електронного аукціону від 01.05.2024, а також складено акт приймання-передачі зазначених приміщень.

03.05.2024 приватним нотаріусом за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на відповідні нежилі приміщення.

При цьому, третьою особою зазначено, що, приймаючи до уваги, що позивач користується спірним приміщенням на підставі договору оренди, який зберігає чинність у разі переходу права власності (п.12.5 договору), останній може звернутися до суду до відповідача з позовом про компенсацію зроблених ним невід`ємних поліпшень орендованого майна.

Крім того, позивач мав право взяти участь в електронному аукціоні з малої приватизації №SPE001-UA-20240323-91244 щодо продажу нежилих приміщень, який відбувся 11.04.2024, однак, не скористався своїм правом, а також звернутися до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з приводу врахування вартості зроблених невід?ємних поліпшень орендованого майна в вартість майна, втім, також не зробив цього.

Відтак, третя особа зазначає, що позивачем не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту може унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову та/або іншим чином порушити права та законні інтереси позивача, а також не визначено, в чому полягає істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, не вказано, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, не надано оцінки складності вчинення цих дій, не встановлено, що витрати, пов?язані з відновленням прав, будуть значними.

При цьому, третя особа зауважує, що ПП "Ліра" не надало належних та допустимих доказів того, що стосовно належних ОСОБА_1 на праві власності нежилих приміщень вчиняються дії, направлені на реалізацію цього майна.

Крім того, 22.05.2024 до суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

Так, відповідач зазначає про те, що позивачем в заяві про забезпечення позову не наведено фактичних обставин, які би свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які би підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Крім того, на думку відповідача, заявлені заходи забезпечення позову щодо арешту майна та заборони вчиняти будь-які дії не є адекватними та співмірними заходами для забезпечення немайнових вимог позивача про визнання визнання недійсними результатів електронного аукціону з малої приватизації № SPE001-UA-20240323-91244 продажу нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення № 501а, який відбувся 11.04.2024.

Відповідач також посилається на ст. 137 ГПК України та зазначає, що право власності на спірне майно, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову по справі №916/1969/24, зареєстровано за ОСОБА_1 , а відтак є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

В судове засідання 22.05.2024 з`явилися представники позивача та третьої особи. Відповідач до суду не з`явився.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Ліра" про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд вказує наступне.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В той же час положеннями ст.137 ГПК України визначено певні обмеження щодо можливих заходів забезпечення позову.

При цьому, необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні ст.163 ГПК України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суду у постанові 21.08.2020 у справі №904/2357/20 та у постанові від 25.09.2020 у справі №925/77/20.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Як встановлено судом, позовна вимога, заявлена ПП "Ліра", стосується визнання недійсними результатів електронного аукціону з малої приватизації №SPE001-UA-20240323-91244 щодо продажу нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення №501а, який відбувся 11.04.2024.

Враховуючи, що ПП "Ліра" заявлено позовну вимогу немайнового характеру, обраний захід забезпечення позову у вигляді арешту майна жодним чином не співвідноситься з предметом спору (визнання недійсним електронного аукціону), а накладення арешту на вказані приміщення не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.

При цьому, приймаючи до уваги, що ПП "Ліра" користується спірним приміщенням на підставі договору оренди, який зберігає чинність у разі переходу права власності (п.12.5 договору), суд вважає, що заявником також не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту може унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову та/або іншим чином порушити права та законні інтереси позивача.

Суд також враховує, що власником майна, на яке може бути накладено арешт як захід забезпечення позову, має бути саме відповідач.

Як вже було зазначено судом, ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито провадження у справі №916/1969/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "29" травня 2024 р. о 14:30. Вказаною ухвалою суду залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

При цьому, одночасно з заявою про забезпечення позову, у якій позивач просить суд накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, позивачем надано суду заяву про зміну предмету позову та залучення в якості відповідачів Одеської міської ради та ОСОБА_1 .

Відповідно до п.4 ч.2 ст.182 ГПК України питання щодо залучення співвідповідачів судом вирішується у підготовчому засіданні.

Тобто, питання щодо зміни предмету позову та залучення співвідповідачів буде вирішено судом у підготовчому засіданні, призначеному судом на 29.05.2024, втім, наразі ОСОБА_1 не є відповідачем у справі, з огляду на що подання відповідної заяви про забезпечення позову також є передчасним.

При цьому суд враховує, що заява про зміну предмету позову також не містить вимог майнового характеру.

Таким чином, з урахуванням висновків суду щодо відсутності позовних вимог майнового характеру та передчасності подання відповідної заяви з огляду на процесуальний статус власника майна, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Ліра" про забезпечення позову за вх.№2-828/24 від 16.05.2024 по справі №916/1969/24 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили 22.05.2024 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 27.05.2024.

Суддя Ю.М. Щавинська