Ухвала

від 29.04.2024 по справі 922/4808/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

29 квітня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4808/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши заяву (вхідний № 6719 від 20 березня 2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" про розстрочку виконання рішення суду від 01 лютого 2022 року по справі

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Електроатом" в особі Відокремленого Підрозділу "Запорізька Атомна електрична станція", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР, м. Харків про стягнення 146689,48 грн.

за участю представників сторін:

стягувача - не з`явився

боржника - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 лютого 2022 року позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Електроатом" в особі Відокремленого Підрозділу "Запорізька Атомна електрична станція" пеню в розмірі 88699,58 грн; штраф у розмірі 57989,90 грн та витрати зі сплати судового збору 2270,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 лютого 2023 року виправлено описку, допущену в місцезнаходженні відокремленого підрозділу "Запорізька Атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" (пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 01 лютого 2022 року у справі №922/4808/21), вказавши номер будинку - №133.

29 листопада 2022 року по справі № 922/4808/21 було видано відповідний наказ.

18 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МПСР" до Східного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу.

16 січня 2023 року на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09 січня 2023 року направлено справу № 922/4808/21 по апеляційній скарзі до Східного апеляційного господарського суду.

20 березня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "МПСР" було подано заяву (вхідний № 6719) про розстрочку виконання рішення суду від 01 лютого 2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 березня 2023 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви (вхідний № 6719 від 20 березня 2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" про розстрочку виконання рішення до повернення матеріалів справи № №922/4808/21 зі Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13 березня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 01 лютого 2022 року у справі №922/4808/21залишено без змін.

13 квітня 2023 року через канцелярію суду, Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Електроатом" в особі Відокремленого Підрозділу "Запорізька Атомна електрична станція" подано заперечення (вхідний № 9074) на заяву (вхідний № 6719 від 20 березня 2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" про розстрочку виконання рішення суду, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Справу № 922/4808/21 було повернуто до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2024 року прийнято заяву (вхідний № 6719 від 20 березня 2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" про розстрочку виконання рішення суду до розгляду та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 29 квітня 2024 року о 15:30 годин.

Представник боржника у судове засідання не з`явився у наданій заяві наполягає на задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення суду від 01 лютого 2022 року.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, у наданих письмових запереченнях проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" про розстрочку виконання судового рішення суду від 01 лютого 2022 року заперечує, просить відмовити у її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи та заяву про розстрочку виконання рішення суду від 01 лютого 2022 року, судом встановлено наступне.

01 лютого 2022 року рішенням господарського суду Харківської області позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Електроатом" в особі Відокремленого Підрозділу "Запорізька Атомна електрична станція" пеню в розмірі 88699,58 грн; штраф у розмірі 57989,90 грн та витрати зі сплати судового збору 2270,00 грн.

17 лютого 2023 року ухвалою господарського суду Харківської області виправлено описку, допущену в місцезнаходженні відокремленого підрозділу "Запорізька Атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" (пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 01 лютого 2022 року у справі №922/4808/21), вказавши номер будинку - №133.

29 листопада 2022 року по справі № 922/4808/21 було видано відповідний наказ.

13 березня 2023 року постановою Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 01 лютого 2022 року у справі №922/4808/21залишено без змін.

Заявник обґрунтовує свою заяву про розстрочку виконання рішення суду від 01 лютого 2022 року відсутністю можливості сплати даного боргу єдиним платежем через складе фінансове становище.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб`єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд вважає, що незадовільний майновий стан боржника, наявність інших судових рішень не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки при укладенні договору поставки на умовах, зазначених в ньому, боржник повинен був врахувати розмір своїх доходів та усвідомлювати, що порушення своїх зобов`язань за договором причинить певні наслідки, в тому числі фінансову відповідальність

Вищезазначене, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі №910/8153/17).

Також, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається боржник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо, на думку заявника, ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що боржником у порушення статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що обставини, на які посилається боржник, не є винятковими у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" про розстрочку виконання рішення суду від 01 лютого 2022 року відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви (вхідний № 6719 від 20 березня 2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" про розстрочку виконання рішення суду по справі № 922/4808/21.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

3. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу складено та підписано 06.05.2024 року.

СуддяП.В. Хотенець

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.