Ухвала

від 06.05.2024 по справі 910/12295/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12295/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024

та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023

у справі № 910/12295/23

за позовом Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизатор"

про розірвання договору та стягнення 425 100, 00 грн,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.04.2024 надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (повний текст складено 25.03.2024) та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/12295/23, подана до Суду засобами поштового зв`язку 12.04.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі ? ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Як унормовано в п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

За змістом ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У поданій касаційній скарзі заявник зазначає, що скарга подається на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Водночас скаржник посилається на ч. 3 ст. 310 ГПК України, а також наводить висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

При цьому системний аналіз наведених положень ГПК України свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Посилання на ч. 3 ст. 310 ГПК України не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Тож скаржнику слід належним чином визначити підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену ч. 2 ст. 287 ГПК України, з відповідним посиланням на ч. 3 ст. 310 ГПК України.

Крім того, у разі оскарження судових рішень з підстав застосування судами норм права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові (постановах) Верховного Суду наведеній (неведених) у касаційній скарзі, заявнику також необхідно вказати і цю підставу оскарження з вказівкою на ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

З огляду на це, способом усунення наведеного недоліку касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до ст. 287 ГПК України.

Суд звертає увагу, що касаційну скаргу у новій редакції, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

До того ж відповідно до ч. 3 ст. 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

З поданої касаційної скарги вбачається, що її підписано Юрієм Заставним, як директором Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції".

Проте доказів на підтвердження наявності у цієї особи відповідних повноважень до касаційної скарги не додано з посиланням на те, що такі докази містяться в матеріалах справи.

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, як це і передбачено чинним процесуальним законодавством, за відсутності матеріалів справи № 910/12295/23 Суд позбавлений можливості перевірити наявність доказів на підтвердження повноважень зазначеної особи у матеріалах цієї справи.

Відтак скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують повноваження Юрія Заставного вчиняти дії від імені Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції", зокрема, підписувати та подавати касаційну скаргу у даній справі від імені цього товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, зокрема, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) надати докази на підтвердження повноважень Юрія Заставного представляти інтереси Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" у справі № 910/12295/23 (зокрема, як директор цього товариства).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 290, 292 ГПК України, Суд,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/12295/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.