Ухвала

від 06.05.2024 по справі 488/203/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 травня 2024 року

м. Київ

справа № 488/203/21

провадження № 61-6250ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної шкоди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної шкоди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року змінено, шляхом зміни мотивувальної частини рішення.

25 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2024 року у справі № 488/203/21.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 29 квітня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Шиповичу В. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Синельников Є. В.

02 травня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддів на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, вказавши що в неї відсутня довіра як до колегії суддів, визначеної для розгляду цієї справи, так і до всіх суддів Верховного Суду, оскільки, на її думку, судді спрямовують свою діяльність не на ефективний захист законних прав та інтересів громадян, а лише створюють формальний вигляд «ефективної» діяльності та висловлення чергової правової позиції. Вважає, що під час розгляду справи № 488/203/21 судді не досліджують матеріали справи та ухвалюють формальні рішення, незважаючи на фактичні обставини.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій (стаття 25 ЦПК України).

Положеннями статті 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої та третьої статті 37 ЦПК України у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації.

Враховуючи положення статті 25 параграфу 2 глави другої ЦПК України, статті 388 ЦПК України та статті 40 ЦПК України стосовно правил інстанційної юрисдикції й порядку вирішення заявленого відводу для вирішення питання про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду іншого суду законодавством не встановлено.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,

від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу судді за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що судді Верховного Суду Осіян О. М., Синельников Є. В., ОСОБА_5 виявляють особисту упередженість чи зацікавленість у результатах розгляду справи № 488/203/21.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання принципу, згідно з яким ніхто не може бути суддею у власній справі та який виключає для учасника процесу можливість обирати на власний розсуд або змінювати визначеного у встановленому законом порядку суддю.

Посилання ОСОБА_1 на упередженість суддів через її недовіру до судової системи та ймовірну неможливість захисту прав, які вона вважає порушеними, не свідчить про наявність передбачених законом підстав для відводу суддів Верховного Суду, визначених для розгляду справи № 488/203/21.

За правилами статті 36 ЦПК України учасник справи має право заявити відвід чинному складу суду, визначеному у передбаченому законом порядку для розгляду касаційної скарги, натомість, вирішення питання про відвід суддів, які не входять до складу колегії суддів, визначеної для розгляду конкретної справи, процесуальним законом не передбачено.

Визначення складу суду для розгляду конкретної справи здійснюється не за бажанням учасників справи, а в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, зокрема статтею 33 ЦПК України.

Необґрунтоване усунення суддів від участі у розгляді справи є порушенням права на справедливий суд.

Оскільки заявлений ОСОБА_1 відвід є необґрунтованим, то відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Верховного Суду Шиповича Владислава Володимировича, Осіяна Олексія Миколайовича, Синельникова Євгена Володимировича визнати необґрунтованим.

Заяву про відвід передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников