Ухвала

від 14.05.2024 по справі 488/203/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 травня 2024 року

м. Київ

справа № 488/203/21

провадження № 61-6250ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва

від 25 травня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 27 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної шкоди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , в якому, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просили суд:

- стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 8 590, 66 грн та

10 738, 33 грн вартість відновлювального ремонту, який є необхідним для відновлення зруйнованих та пошкоджених парканів (огорож) № 7, 10, облицювання стіни прибудови літ б1 та відновленню штукатурки стелі приміщень 3-2 та 3-3 прибудови літ б1 садиби

АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди щодо демонтажу частини паркану, довжиною 8, 22 м, шириною в точках 1-2 - 0,73 м, в точках 3-4 - 0,53 м, встановленого між земельними ділянками в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136600:05:094:0013 та земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136600:05:094:0009, відповідно до плану - схеми меж, земельної ділянки по АДРЕСА_1 , позначеної на схемі S-2.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції вказаної постанови.

25 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2024 року у справі № 488/203/21.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реалізували своє право на апеляційний перегляд справи № 488/203/21.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення

(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Предметом спору у розглядуваній справі є стягнення коштів в сумі

19 328,99 грн та зобов`язання не чинити перешкод щодо демонтажу частини паркану довжиною 8,22 м між земельними ділянками.

З огляду на характер спірних правовідносин та предмет позову, справа

№ 488/203/21 є малозначною, як справа незначної складності та не належить до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки справа № 488/203/21 є малозначною, ухвалені в ній судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, натомість встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Крім того відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зокрема вказав на неналежний суб`єктний склад учасників справи, а саме незалучення до участі у справі як співвідповідача, одного зі співвласників земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

За загальним правилом відмова в задоволенні позову у зв`язку із неналежним суб`єктним складом, не перешкоджає повторному зверненню до суду до належного відповідача (співвідповідачів).

Касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; позивачі реалізували своє право на апеляційний перегляд справи; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2024 року в справі № 488/203/21.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Н. Ю. Сакара

Є. В. Синельников