Ухвала

від 07.05.2024 по справі 442/2771/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2024 року

м. Київ

справа № 442/2771/17

провадження № 61-5547ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шипілова Олександра Вікторовича на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року за позовом Управління Служби безпеки України

у Львівській області до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служба у справах дітей виконкому Дрогобицької міської ради, про визнання недійсними протоколу засідання комісії та свідоцтва про право власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Управління Служби безпеки України у Львівській області (далі - УСБУ у Львівській області) звернулося до суду з позовом Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (далі - ВК Дрогобицької МР), треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служба у справах дітей виконкому Дрогобицької міської ради (далі - Служба у справах дітей ВК Дрогобицької МР), у якому,

з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20 листопада 2020 року, просило:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру

АДРЕСА_1 , видане 06 листопада 2013 року комісією з питань приватизації житла при ВК Дрогобицької МР на ім`я

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним протокол № 3 засідання комісії з питань приватизації житла при ВК Дрогобицької МР від 06 листопада 2013 року (з додатком) у частині, що стосується задоволення клопотання ОСОБА_2 про передачу у власність квартири, на підставі якого видане вказане свідоцтво;

- скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру

АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , здійснену державним реєстратором Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Бобик Н. П.

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області заочним рішенням

від 18 березня 2021 року, з урахуванням ухвали від 31 березня 2021 року про виправлення описок, позов задовольнив.

Визнав недійсним протокол № 3 засідання комісії з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради від 06 листопада 2013 року (з додатком)

в частині, що стосується задоволення клопотання ОСОБА_2 про передачу

у власність квартири

АДРЕСА_1 .

Визнав недійсним свідоцтво про право власності від 06 листопада 2013 року на квартиру

АДРЕСА_1 , яке було видане директором департаменту міського господарства, заступником міського голови, заступником голови комісії з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Скасував державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке було зареєстроване державним реєстратором Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Бобик Н. П. за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Львівський апеляційний суд постановою від 04 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення, а заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 березня 2021 року, з урахуванням ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2021 року про виправлення описок, - без змін.

15 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шипілов О. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 18 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року (надійшла до суду 16 квітня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, або передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шипілова О. В. залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги; надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; сплатити судовий збір; надати докази направлення сторонам копії касаційної скарги; вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

01 травня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шипілова О. В. на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17 квітня 2024 року, уточнена касаційна скарга, квитанція про сплату судового збору.

Однак, заявником не виконані вимоги ухвали в частині надання доказів поважності пропуску строку подачі касаційної скарги.

Верховний Суд звертав увагу заявника, що представнику заявника необхідно надати докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги за період з 04 жовтня

2022 року по день подачі касаційної скарги (15 квітня 2024 року) ним як представником ОСОБА_1 .

Однак, представник заявника знову не виконав вимоги ухвали Верховного Суду і не надав доказів поважності пропуску строку подачі касаційної скарги у розумінні частини третьої статті 394 ЦПК України.

У клопотанні про поновлення строку подачі касаційної скарги представник заявника вказав аналогічні причини, які були зазначені у касаційній скарзі. Вказаним причинам вже була надана оцінка Верховним Судом, вони визнані неповажними.

Інших підстав щодо пропуску строку касаційного оскарження представник заявника не вказав, доказів поважності пропуску строку на касаційне оскраження не надав.

Отже, станом на 07 травня 2024 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду

від 17 квітня 2024 року, не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шипілова О. В. підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України

у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шипілова Олександра Вікторовича на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць