Ухвала

від 07.05.2024 по справі 420/13715/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13715/24

УХВАЛА

07 травня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, код ЄДРПОУ 39816845), третя особа Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, буд. 30, код ЄДРПОУ 34890175) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 02.05.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:

1. Визнати бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), щодо неналежного вручення постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00014003 від 18.10.2023, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), протиправною;

2. Зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), звернутися із вимогою до Білгород Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документа - постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00014003 від 18.10.2023, складеної відносно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у зв`язку із добровільним виконанням - сплати штрафу в розмірі 34000,00 грн

Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Суддя вказує, що відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі № 18-рп/2004 термін порушене право, який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

В свою чергу, відповідно до п.8 ч.1 ст.4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

ОСОБА_1 (позивач) звернулась до адміністративного суду, при цьому, у позовній заяві жодним чином не обґрунтувала, яким чином оскаржувана бездіяльність відповідача стосується її індивідуально виражених прав або інтересів.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Так, основою позовною вимогою позивача є визнання протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), щодо неналежного вручення постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00014003 від 18.10.2023, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).

При цьому, у розумінні КАС України бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв`язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом.

Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб`єкта владних повноважень будь-яких дій.

Отже, позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного вручення постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті викладена некоректно та є такою, що не відповідає змісту бездіяльності відповідно до приписів КАС України, оскільки позивачем не зазначено від вчинення яких саме дій ухиляється відповідач.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Позивачем заявлено похідну позовну вимогу - зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), звернутися із вимогою до Білгород Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документа - постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00014003 від 18.10.2023, складеної відносно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у зв`язку із добровільним виконанням - сплати штрафу в розмірі 34000,00 грн.

Зміст викладених позовних вимог (основної та похідної) дає підстави вважати, що від викладеної основної позовної вимоги не залежить задоволення похідної, адже оскарження бездіяльності щодо звернення відповідача із вимогою до Білгород Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документа - постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00014003 від 18.10.2023, складеної відносно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у зв`язку із добровільним виконанням - сплати штрафу в розмірі 34000,00 грн, позовні вимоги не містять.

Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Таким чином, позивачу необхідно позовні вимоги викласти відповідно до ст.5 КАС України.

У позовній заяви позивач зазначив третю особу - Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).

Глава 4 КАС України, а саме стаття 49, визначає таких часників судового процесу як: - треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача; - треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

При цьому, позивачем не зазначено яких підставах слід залучити до участі у справу третю особу, на стороні позивача чи відповідача виступає третя особа, як й не зазначено чи має вона самостійні вимоги щодо предмета спору.

Згідно з п. 2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення п. 2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем у позові не зазначено повної адреси його місяця проживання чи перебування, а саме не зазначено поштовий індекс. Також відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Окремо суддя звертає увагу, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 20 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

На даному етапі, у зв`язку з некоректно викладеними позовними вимогами у позовній заяві, суддя позбавлений можливості визначити підсудність розгляду даної справи.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду позовної заяви із обґрунтуванням, яким чином оскаржувана бездіяльність стосується індивідуально виражених прав або інтересів позивача, визначенням суб`єктного складу учасників справи відповідно до приписів ст.49 КАС України, з викладенням позовних вимог відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України та оформленої відповідно до вимог ст.160 КАС України.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОлена СКУПІНСЬКА