ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/18345/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Бахарєва П.А.
представника позивача Гришко І.Ю.
представника відповідача Трофімченко В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Меркурій - С" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2023 №00113400701 на суму заниженого податку на прибуток у розмірі 895 996,00 грн та штрафних санкцій у сумі 212 733,75 грн, та податкове повідомлення-рішення від 11.12.2023 року №00113410701 на суму заниження податку на додану вартість у сумі 851 915 грн та штрафних санкцій на суму 212 978,75 грн, винесені ГУ ДПС у Полтавській області на підставі Акту від 20.11.2023 року №11641/16-31-07-01-02/32174578 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "МЕРКУРІЙ-С", податковий номер 32174578" податкового законодавства за період часу з 01.04.2019 по 30.06.2023, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період часу з 01.10.2018 по 30.06.2023.
Під час розгляду справи суд
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Меркурій - С" (далі також позивач, ПП "Меркурій-С") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою від 19.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/18345/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження /том І, а.с. 182-183/.
Протокольною ухвалою суду від 07.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті /том ІІ, а.с. 6-7/.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що податковий орган порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.
Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки від 20.11.2023 №1164116-31-07-01-02/32174578 (надалі також - Акт перевірки), що складений за наслідками проведеної ГУ ДПС у Полтавській області документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Позивач не погоджувався з висновками ГУ ДПС у Полтавській області, викладеними в Акті перевірки.
За цими висновками податковий орган стверджував про заниження позивачем грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ "Джалон", які податковий орган вважав безтоварними; крім того податковий орган вказував на порушення позивачем формування показників грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, що виразилося у невключенні до складу прибутку простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Альянс-Енерджі".
Позивач наполягав на тому, що правові взаємовідносини позивача з ТОВ "Джалон" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договору, укладеного з ТОВ "Джалон", не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Контрагента позивача, ТОВ "Джалон", на момент укладення договору та складання податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та підприємство мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.
З приводу непогашеної кредиторської заборгованості перед контрагентами-постачальниками ФОП ОСОБА_1 на суму 10 000 грн та ТОВ "Альянс-Енерджі" на суму 240 338 грн, в загальному розмірі на суму 250 338 грн, платник вказував, що строк позовної давності по вищезазначеним контрагентам-постачальникам контролюючим органом встановлювався на підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Проте, будь-які інші первинні (бухгалтерські) документи по вказаним контрагентам-постачальникам контролюючим органом не досліджувались. Однак, на думку позивача, оборотно-сальдові відомості не є належними документами, на підставі яких можливо встановити сплив строку позовної давності.
З огляду на викладене, позивач вважав, що оскаржувані податкові повідомленнярішення, прийняті на підставі Акта перевірки від 20.11.2023 №1164116-31-07-01-02/32174578, підлягають скасуванню в частині, що оскаржується, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.
Відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області, проти позову заперечував.
У відзиві на позов представник відповідача стверджував про правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень. Зазначав, що у періоді, що перевірявся, ПП "Меркурій-С" придбало у ТОВ "Джалон" сировину вуглеводневу та абсорбент (КДПГ). Обсяг постачання за перевіряємий період склав 5 111 489,42 грн., в т.ч. ПДВ 851 914,9 грн. Середньооблікова чисельність працівників ТОВ "Джалон" у період взаємовідносин становить 4 особи. Вартість основних засобів, згідно Звіту про фінансовий стан (Баланс) станом на 30.09.2021 становить 85,1 тис.грн. Згідно відомостей про об`єкти оподаткування на підприємстві наявне офісне приміщення.
Перевіркою також встановлено невідповідність асортименту придбаних та реалізованих товарів ТОВ "Джалон" в адресу ПП "Меркурій-С". Згідно номенклатури поставлених товарів встановлено, що відсутній ланцюг постачання та походження абсорбенту (КДПГ). Господарська операція має разовий характер. Свідоцтво платника ПДВ анульовано контролюючим органом 18.12.2020 по причині відсутності поставок та ненадання декларацій. Остання звітність подана за 2022 рік (податкова декларація з податку на прибуток) з прочерками. Також від Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від 16.12.2019 № 2416/7/04-36-51-30/39483830, згідно якої підприємствами-покупцями вищезазначені товари по ланцюгу постачання не реалізуються (обрив ланцюга). Тобто, асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій. Наявна податкова інформація свідчить про можливе формування податкового кредиту (витрат) підприємствами - покупцями без реального здійснення господарських операцій. Також ТОВ "Джалон" є учасником кримінального провадження №42019040000000314 від 22.05.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України. До перевірки не надано документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості.
Враховуючи вищенаведене, відповідач вбачав проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального характеру.
Крім того, станом на 01.04.2019 та 30.06.2023 в бухгалтерському обліку ПП "Мерурій-С" обліковується кредиторська заборгованість перед постачальником ФОП ОСОБА_1 на суму 10 000 грн. та перед постачальником ТОВ "Альянс-Енерджі" на суму 240 338 грн.
Відповідно до визначених понять наданих в п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України: "…безнадійна заборгованість - заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією…".
Відповідно до п. 5 ПсБО 11 "Зобов`язання", якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Відповідно до пункту 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", відповідно до якого: "До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства", підприємство не врахувало в складі доходу від будь-якої діяльності, безнадійну кредиторську заборгованість по якій минув строк позовної давності в сумі 250338 грн /том І, а.с. 199-204/.
30.01.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій представник позивача наголосила на тому, що висновки про ризиковість та/або нереальність фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "Джалон" ґрунтуються лише на припущеннях та аналізі власних інформаційних систем контролюючого органу без проведення зустрічних перевірок.
Натомість, в ході перевірки позивачем були надані всі первинні документи щодо господарських операцій, проведених позивачем із усіма контрагентами, а отже позивач вважає, що наявні у нього належним чином оформлені первинні документи достовірно відображають показники бухгалтерського та податкового обліку, а висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем ДПС може свідчити лише про наявність у контролюючого органу певних сумнівів щодо товарності господарських операцій, однак не спростовує фактів, задокументованих у первинних документах. У свою чергу, позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення норм податкового чи іншого законодавства його контрагентами.
На думку представника позивача, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, якщо платник ПДВ не знав і не міг знати про зловживання інших учасників ланцюга постачання.
Також, представник позивача зауважувала, що сам по собі факт того, що контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом протиправного формування витрат та податкового кредиту і не тягне за собою правових наслідків для позивача /том І, а.с.218-221/.
05.02.2024 до суду надійшли письмові пояснення ГУ ДПС у Полтавській області, у яких представник відповідача повністю процитував відзив на позов /том І, а.с. 228-233/.
07.02.2024 до суду надійшли заперечення на пояснення відповідача, в яких представник позивача, навела аргументи, аналогічні за змістом, викладеним у позові та відповіді на відзив /том ІІ, а.с. 1-3/.
01.04.2024 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача зазначала, що придбаний товар у ТОВ "Джалон" придбавався для подальшого перепродажу (за попереднім замовленням) третім особам, а саме; ТОВ "Вано-Трейд Груп" СП та ПП "КТ Сервіс". Придбане у позивача не зберігалось та відразу реалізовувалось Покупцям.
ТОВ "Вано-Трейд Груп" СП та ПП "КТ СЕРВІС" є підприємствами, які займаються подальшою реалізацією нафтопродуктів.
Нафтопродукти з моменту їх придбання Позивачем у ТОВ "Джалон" та під час подальшої реалізації іншим покупцям перевозились автомобілями перевізників без розвантаження у м. Полтава до пункту розвантаження Покупців: ТОВ "Вано-Трейд Груп" СП та ПП "КТ Сервіс".
У позивача наявні ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів (нафтопродуктів) у кількості 6 штук місткістю 50 куб. м, які були передані позивачу від Орендодавця на підставі укладеного договору суборенди майна №3/12 від 29.12.2018 між Позивачем та ТОВ "Полттрансоіл".
Представник позивача пояснювала, що в усіх товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, складених ТОВ "Джалон", в графі "Вантажоодержувач" значиться заступник директора ОСОБА_2 , яка є уповноваженою особою на підпис в документах такого роду, що підтверджується її власноручним підписом та підписами інших відповідальних осіб з відтиском печаток позивача та ТОВ "Джалон".
В усіх товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, складених ПП "Меркурій-С", в графі "Відпустив" значиться заступник директора ОСОБА_2 , яка є уповноваженою особою на підпис в документах такого роду, що підтверджується її власноручним підписом та підписами інших відповідальних осіб з відтиском печаток позивача та Покупців ТОВ "Вано-Трейд Груп" СП та ПП "КТ Сервіс".
Також представник позивача зауважила, що за 20-річну господарську діяльність ПП "Меркурій-С" накопичило багатий досвід в реалізації нафтопродуктів та зарекомендувало себе добросовісним та чесним постачальником, який дотримується всіх договірних зобов`язань. Жодних претензій щодо виконання своїх зобов`язань та якості нафтопродуктів від Покупців, з якими співпрацював позивач, не надходило /том ІІ, а.с. 18-21/.
Усні пояснення представник позивача, надані у судовому засіданні в цілому відповідають описаним вище аргументам.
Додатково у ході розгляду справи по суті представник позивача надала усні пояснення, які не були відображені письмово у первинному позові та наступних заявах по суті, щодо частини донарахованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у зв`язку зі завищенням платником позитивного значення рядку 03 "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-)" Звіту про фінансові результати у розмірі 467,8 тисяч за 2019 рік.
Так, представник позивача пояснила, що донараховуючи податок на прибуток за це порушення, податковий орган застосував невірну норму закону. Станом на момент формування платником звіту про фінансові результати за 2019 рік підпункт 140.5.11 п.140.5 статті 140 ПКУ не передбачав включення до складу податкових різниць штрафів, донарахованих податковими чи контролюючими органами. Ця норма набула чинності тільки у 2020 році. Тому платник, формуючи звіт про фінансові результати за 2019 рік, діяв у відповідності до чинної норми закону.
08.04.2024 через систему "Електронний суд" представником відповідача надані додаткові пояснення, у яких представник ГУ ДПС у Полтавській області повідомив, що при проведенні перевірки ПП "Меркурій-С" зустрічна звірка контрагента ТОВ "Джалон" не проводилася, при перевірці використано дані інформаційної системи ІКС "Податковий блок" та узагальнена податкова інформація, отримана від ГУ ДПС у Дніпропетровській області (вхідний номер 2416/7/04-36-51-30/39483830).
Документальні перевірки ПП "Меркурій-С" у період після прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень по теперішній час не проводилось.
В ході проведення перевірки підприємству вручено запит від 10.11.2023 щодо надання пояснень та копій первинних документів по встановленим порушенням, в тому числі стосовно кредиторської заборгованості. Пояснення та копії первинних документів платником не надані.
Щодо стану кримінальних проваджень стосовно ТОВ "Джалон" представник відповідача пояснив, що відповідно до інформації, вказаної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відсутні вироки. Також відносно ТОВ "Джалон" за останні три роки відкрито більше 25 кримінальних проваджень.
За період з 01.04.2019 по 30.06.2023 Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по ПП "Меркурій-С" було прийнято три рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН: №6 від 14.02.2022, №39 від 27.04.2022, №47 від 03.05.2022 /том ІІ, а.с. 44-45/.
25.04.2024 до суду надійшли додаткові пояснення представника ГУ ДПС у Полтавській області, у яких представник відповідача щодо порушення у вигляді заниження позитивного значення рядку 03 "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-)" у розмірі 467,8 тисяч за 2019 рік зазначив, що відповідно до п. 11 підр.10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 цього підрозділу).
Зауважував, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Підстави не застосовувати положення пункту 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, які не визнані неконституційними та були чинними на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відсутні /том ІІ, а.с. 79-80/.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, які містяться в матеріалах справи, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.
Фактичні обставини
Приватне підприємство "Меркурій-С" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 11 серпня 2004 року, код ЄДРПОУ 32174578, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №081101 /том І, а.с. 72/.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 вересня 2004 року №23471448 серії НБ №289548, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 74/, позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2023 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 06.10.2023 №2484-П /том І, а.с. 236, зворотній бік/ проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного підприємства "Меркурій-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2019 по 30.06.2023, валютного законодавства за період з 01.04.2019 по 30.06.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 30.06.2023, іншого законодавства за період з 01.04.2019 по 30.06.2023.
За результатами перевірки складено Акт від 20.11.2023 №11641/16-31-07-01-02/32174578 /том І, а.с. 25-56/, згідно висновку якого встановлені наступні порушення:
- п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 46, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПК України, п. 18 НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", п. 5 П(с)БО 11 "Зобов`язання", п. 7 П(с)БО 15 "Дохід", п. 6, 7 НП(С)БО 16 "Витрати", п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2, 2.13, 3.1, 3.5, 3.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності", встановлено заниження податку на прибуток у сумі 895 996 грн. в т.ч. за 2019 850 935 грн., 2020 - 1 800 грн., 2021 43 261 грн.
- пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за №996-XIV, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 851 915 грн., в т.ч. за вересень 2019 382 871 грн., жовтень 2019 93 448 грн., листопад 2019 70 298 грн., лютий 2020 47 181 грн., березень 2020 157 989 грн. квітень 2020 100 128 грн.
- п. 185.1 ст. 185 п. 187.1 ст. 187 ст. 188 ПК України в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) всього в сумі 37 565 грн, в т.ч. за червень 2023 - 37 565 грн.
На підставі Акта від 20.11.2023 №11641/16-31-07-01-02/32174578 відповідачем прийнято податкові повідомлення від 11.12.2023:
№00113400701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 108 729,75 грн, з них 895 996 грн за основним платежем, 212 733,75 грн за штрафними санкціями /том І, а.с. 24/;
№00113410701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 064 893,75 грн, з них 851 915 грн за основним платежем, 212 978,75 штрафних санкцій на суму 212 978,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями /том І, а.с. 26/.
Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з положенням пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу. Резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) визначено нормами ст. 139 Кодексу.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
На підставі пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996).
Статтею 1 Закону № 996 визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.
Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "Джалон" (Постачальник) полягали у постачанні вуглеводнів на підставі укладених договорів.
27.08.2019 між ТОВ "Джалон" та ПП "Меркурій-С" було укладено договір №2708/19-1 /том І, а.с. 77-79/, згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов`язувався передати в погоджені терміни, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього, вуглеводні (абсорбент КДПГ, вуглеводнева сировина, ЗВПГ мазут паливний 100 зольний малосірчистий), що іменується далі по тексту Товар. Асортимент, кількість Товару, його ціна, встановлюються Сторонами за погодженням додатках до цього договору на підставі заявки Покупця і вказуються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, додатки до договору є специфікацією в розумінні статті 266 Господарського кодексу України і складають невід`ємну частину цього Договору.
Пунктом 2.1. умов договору передбачено, що поставка товару підтверджується первинними документами (видатковими накладними та/чи актами приймання передачі, ТТН), які підписані представниками обох сторін та/або іншими особами згідно чинного законодавства (перевізником, уповноваженими особами покупця тощо).
Відповідно до пункту 3.2. умов договору покупець зобов`язується сплатити повну вартість кожної партії товару на умовах 100% оплати по факту завантаження товару у транспортний засіб (автоцистерну).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з постачання вуглеводнів позивачем суду надано: рахунок на оплату від 27.08.2019 №211 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 33 910 л) на загальну суму 289 829,36 грн, у тому числі ПДВ 64 971,56 грн /том І, а.с. 80/; видаткову накладну від 27.08.2019 №211 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 33910 л) на загальну суму 289 829,36 грн, у тому числі ПДВ 64 971,56 грн /том І, а.с. 81/; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів від 28.08.2019 №292 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 33 910 л) /том І, а.с. 82/; видаткову накладну від 30.08.2019 №294 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 35 860л) на загальну суму 426 877,44 грн, у тому числі ПДВ 71 146,24 грн /том І, а.с. 83/; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів від 30.08.2019 №294 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 35 860л) /том І, а.с. 84/; рахунок на оплату від 05.09.2019 №229 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 33 000 л) на загальну суму 448 668,00 грн, у тому числі ПДВ 74 778,00 грн /том І, а.с. 85/; видаткову накладну від 09.09.2019 №308 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 36 380 л) на загальну суму 494 622,48 грн, у тому числі ПДВ 82 437,08 грн /том І, а.с. 86/; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів від 09.09.2019 №308 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 36 380 л) /том І, а.с. 87/; рахунок на оплату від 11.09.2019 №234 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 245 000 л) на загальну суму 4 948 020,00 грн, у тому числі ПДВ 824 670,00 грн /том І, а.с. 88/; видаткову накладну від 12.09.2019 №319 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 39 419 л) на загальну суму 796 106,12 грн, у тому числі ПДВ 132 684,35 грн /том І, а.с. 89/; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів від 12.09.2019 №319 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 39 419 л) /том І, а.с. 90/; видаткову накладну від 12.09.2019 №320 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 37 440 л) на загальну суму 756 138,24 грн, у тому числі ПДВ 126 023,04 грн /том І, а.с. 91/; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів від 12.09.2019 №320 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 37 440 л) /том І, а.с. 92/; видаткову накладну від 13.09.2019 №321 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 38 140 л) на загальну суму 770 275,44 грн, у тому числі ПДВ 128 379,24 грн /том І, а.с. 93/; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів від 13.09.2019 №321 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 38 140 л) /том І, а.с. 94/; видаткову накладну від 15.09.2019 №324 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 38 120 л) на загальну суму 769 871,52 грн, у тому числі ПДВ 128 311,92 грн /том І, а.с. 95/; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів від 15.09.2019 №324 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 38 120 л) /том І, а.с. 96/; видаткову накладну від 18.09.2019 №329 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 35 045 л) на загальну суму 589 807,35 грн, у тому числі ПДВ 117 961,47 грн /том І, а.с. 97/; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів від 18.09.2019 №329 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 35 045 л) /том І, а.с. 98/.
Оплата за придбаний товар була здійснена позивачем згідно платіжних інструкцій:
від 27.08.2019 №669 на суму 384829,36 грн /том І, а.с. 121/;
від 29.08.2019 №673 на суму 5000,00 грн /том І, а.с. 121;/
від 30.09.2019 №674 на суму 426877,44 грн / том і, а.с. 122/;
від 06.09.2019 №694 на суму 400000,00 грн /том І, а.с. 122/;
від 10.09.2019 №699 на суму 94622,48 грн /том І, а.с. 123/;
від 12.09.2019 №706 на суму 1500000,00 грн /том І, а.с. 123/;
від 13.09.2019 №716 на суму 1500000,00 грн /том І, а.с. 124/;
від 13.09.2019 №710 на суму 52244,36 грн /том І, а.с. 124/;
від 16.09.2019 №721 на суму 40452,00 грн /том І, а.с. 125/;
від 16.09.2019 №722 на суму 30000,00 грн /том І, а.с. 125/;
від 18.09.2019 №726 на суму 350000,00 грн /том І, а.с. 126/;
від 19.09.2019 №731 на суму 57463,78 грн /том І, а.с. 126/.
За наслідками здійснення господарських операцій ТОВ "Джаон" було складено та зареєстровано в реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:
- від 27.08.2019 №33 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 33475,066 л) на загальну суму 384829,36 грн, у тому числі ПДВ 64138,23 грн /том І, а.с. 99/;
- від 28.08.2019 №35 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 434,934 л) на загальну суму 5000,00 грн, у тому числі ПДВ 833,33 грн /том І, а.с. 101/;
- від 30.08.2019 №36 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 35860л) на загальну суму 426877,44 грн, у тому числі ПДВ 71146,24 грн /том І, а.с. 103/;
- від 06.09.2019 №5 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 29420,4178л) на загальну суму 400000,00 грн, у тому числі ПЛВ 333333,33 грн /том І, а.с. 105/;
- від 09.09.2019 №6 (найменування товару - сировина вуглеводнева, кількість - 6959,5822 л) на загальну суму 94622,48 грн, у тому числі ПДВ 15770,41 грн /а.с. 107/;
- від 12.09.2019 №12 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 74272,133 л) на загальну суму 1500000,00 грн, у тому числі ПДВ 250000,00 грн /а.с. 109/;
- від 12.09.2019 №13 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 2586,867 л) на загальну суму 52244,36 грн, у тому числі ПДВ 8707,39 грн /а.с. 111/;
- від 13.09.2019 №14 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 74272,133 л) на загальну суму 1500000,00 грн, у тому числі ПДВ 250000,00 грн /а.с. 113/;
- від 15.09.2019 №16 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 1987,867 л) на загальну суму 40146,96 грн, у тому числі ПДВ 6691,16 грн /а.с. 115/;
- від 16.09.2019 №19 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 14869,5306 л) на загальну суму 300305,04 грн, у тому числі ПДВ 5050,84 грн /а.с. 117/;
- від 18.09.2019 №27 (найменування товару - абсорбент (КДПГ), кількість - 20175,4694 л) на загальну суму 407463,78 грн, у тому числі ПДВ 67910,63 грн /а.с. 119/.
На підтвердження якості придбаних товарів позивачем залучено до матеріалів справи довідки якості /том І, а.с. 127-128/.
Придбане пальне у ТОВ "Джалон" реалізовувалось позивачем (за попередньо укладеними договорами) третім особам, а саме: ТОВ "Вано-Трейд Груп" СП /том І, а.с. 158-178/ та ПП "КТ Сервіс" /том І, а.с. 129 -157/.
У судовому засіданні представник позивача пояснила, що придбане пальне у позивача не зберігалось та відразу реалізовувалось і транспортувалось Покупцям. ТОВ "Вано-Трейд Груп" СП та ПП "КТ СЕРВІС" є підприємствами, які займаються подальшою реалізацією нафтопродуктів. Нафтопродукти з моменту їх придбання Позивачем у ТОВ "Джалон" та при подальшій його реалізації іншим покупцям, перевозились автомобілями перевізників без розвантаження у м. Полтава до пункту розвантаження Покупців: ТОВ "Вано-Трейд Груп" СП та ПП "КТ Сервіс".
Представник відповідача не спростував надані представником позивача пояснення.
Суд зазначає, що надані представником позивача до суду первинні документи складені у встановленому порядку та у належний спосіб підтверджують господарські операцій зі згаданими контрагентами.
Стосовно доводів контролюючого органу щодо ненадання товарно-транспортних накладних або складення їх із порушеннями, суд зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджуються видатковими накладними.
Товарно-транспортні накладні не завжди складаються при наявності операцій з перевезення та відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється фактом перевезенням товарів власними силами.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 05.06.2018 р. у справі № 2а-10089/11/1370 та від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а.
Крім того, суд зазначає, що позивач, як платник податків, покупець товару, не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, тим більше тих, з якими у нашого підприємства відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
В той же час, контролюючий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Стосовно посилання контролюючого органу на обставини того, що контрагент позивача ТОВ "Джалон" є фігурантом кримінальних проваджень суд зазначає наступне.
Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Більш того, за відсутності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
В той же час, суд звертає увагу, що у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Також, Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок стосовно того, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.
Відтак, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що первинні документи позивача, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.
Натомість, представником контролюючого органу, не наведено належних та достатніх обґрунтувань щодо спростування фактів господарської діяльності, засвідчених вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з контрагентом за період, що перевірявся.
Таке правозастосування також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 640/9161/20, від 26 квітня 2023 року у справі № 420/1008/21.
Суд зазначає, що під час розгляду справи до суду не було надано та судом самостійно в рамках реалізації принципу офіційного з`ясування обставин у справі не встановлено обставин притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб контрагента позивача, ТОВ "Джалон", та/або винесення стосовно будь-кого з них вироку.
Стосовно доводів контролюючого органу щодо наявності або отримання податкової інформації стосовно контрагентів позивача суд зазначає, що Касаційний адміністративний суд Верховного Суду неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок та податкової інформації щодо контрагентів позивача, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так само податкова інформація щодо контрагентів суб`єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.
Відтак, оскільки висновки контролюючого органу ґрунтувалися на інформації, яка не є належним та допустимим доказом нереальності господарських операцій платника податків, та відповідачем не вказано на наявність конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною другою статті 77 КАС України, окрім інформації, викладеної в акті перевірки, то у суду відсутні підстави вважати такі доводи обґрунтованими.
Аналогічні висновки викладено і Верховним Судом у постанові від 02 травня 2023 року у справі № 640/15761/21.
Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Також суд зазначає, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.
В той же час, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.05.2019 у справі №820/1009/17, від 03.04.2020 у справі №160/4200/19, від 10.04.2020 у справі №440/1082/19, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність в даному випадку твержень податкового органу. Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, стверджуване відповідачем порушення у вигляді завищення податку на додану вартість та заниження податку на прибуток за рахунок декларування господарських операцій з ТОВ "Джалон" - не знайшло свого документального підтвердження в ході розгляду справи.
Щодо виявленого відповідачем порушення підпункту 140.5.11 п.140.5 статті 140 Податкового кодексу України у формі завищення платником позитивного значення рядку 03 "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-)" Звіту про фінансові результати у розмірі 467,8 тисяч за 2019 рік - суд зазначає таке.
23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі Закон №466-IX).
Законом №466-IX підпункт 140.5.11 п.140.5 ст. 140 Податкового кодексу України викладено в новій редакції: фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
За змістом Акту перевірки ПП "Меркурій-С", перевіркою достовірності відображених показників у р.03 Декларації "Різниці які виникають відповідно до податкового кодексу України (+,-) " встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 03 декларації з податку на прибуток на загальну суму 467 843 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 467 843 грн /том І, а.с. 38/.
Таким чином, на думку відповідача, у порушення п.п.140.5.11 п.140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, ПП "Меркурій-С" занижено різниці, які відповідно до вимог Податкового кодексу України збільшують фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 467 843,00 грн.
Проте, з наведеними вище висновками Головного управління ДПС у Полтавській області про порушення ПП "Меркурій-С" вимог п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України суд не погоджується. Нормативна підстава для обов`язку платників податків щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади, виникла у платників податків тільки з 23.05.2020 - з дати набрання чинності Законом №466-IX.
Таким чином, до 23.05.2020 у ПП "Меркурій-С" не було обов`язку декларувати різниці, які виникають відповідно до вимог п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України внаслідок нарахування штрафів чи пені державним органом.
Тому висновки податкового органу про заниження задекларованих показників у рядку 03 декларації з податку на прибуток за 2019 рік на суму 467 843,00 грн, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.
Щодо суми кредиторської заборгованості 250 338,00 грн, щодо якої минув строк позовної давності, суд зазначає таке.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Відповідно до пункту 5 П(С)БО № 11 Зобов`язання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності/
Отже, в розумінні Податкового кодексу України безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується, зокрема, як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Відповідно до частини першої статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст.261 Цивільного кодексу України).
Частиною п`ятою вказаної статті визначено, що за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до положень статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
На момент проведення перевірки, на думку контролюючого органу, ПП "Меркурій-С" мало непогашену кредиторську заборгованість перед контрагентами-постачальниками ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Альянс-Енерджі", щодо якої сплив строк позовної давності.
Контролюючим органом визначено, що залишок простроченої кредиторської заборгованості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" складає 10 000,00 грн за 2020 рік, 240 338,00 грн за 2021 рік.
Позивач пояснив, що оборотно-сальдові відомості не є належними документами, на підставі яких можливо встановити сплив строку позовної давності.
Однак, суд не може погодитися з таким висновком позивача, адже вищенаведеними законодавчими нормами визначено дії платника податку у разі наявності простроченої кредиторської заборгованості, зокрема, передбачено її списання з належним відображенням у бухгалтерському та податковому обліку.
Як з`ясовано судом та не заперечується представником позивача станом на 01.04.2019 та 30.06.2023 в бухгалтерському обліку ПП "Меркурій-С" обліковується кредиторська заборгованість перед постачальником ФОП ОСОБА_1 на суму 10 000 грн. та перед постачальником ТОВ "Альянс-Енерджі" на суму 240 338 грн.
Доказів списання заборгованості ПП "Меркурій-С" перед ФОП ОСОБА_1 та перед постачальником ТОВ "Альянс-Енерджі" - позивачем суду не надано.
За таких обставин, висновки контролюючого органу про визнання заборгованості на суму 250 338,00 грн безнадійною та необхідність її списання згідно з вимогами бухгалтерського та податкового обліку є правомірними.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 11.12.2023 №00113400701 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 45 061,00 грн /том І, а.с. 25/ є правомірним та скасуванню не підлягає.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 11.12.2023 №00113410701 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в повному обсязі; податкове повідомлення-рішення від 11.12.2023 №00113400701 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині донарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 850 935,00 грн (895 996 грн - 45 061 грн) основного зобов`язання та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 212 733,75 грн.
Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 32 604,37 грн /том І, а.с. 18, 19/.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 31 928,44 грн (пропорційно задоволеній частині позовних вимог) підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Меркурій - С" (вул. Соборності 66 офіс 607 м. Полтава, ЄДРПОУ 32174578) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська 4 м. Полтава, ЄДРПОУ ВП 44057192) - задовольнити частково.
Податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Полтавській області № 00113400701 від 11.12.2023 року - визнати протиправним та скасувати в частині донарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 850 935,00 грн основного зобов`язання та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 212 733,75 грн. В решті донарахованих грошових зобов`язань податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Полтавській області № 00113400701 від 11.12.2023 року - залишити без змін.
Податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Полтавській області № 00113410701 від 11.12.2023 року - визнати протиправним та скасувати в повному обсязі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Меркурій - С" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 31 928,44 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 травня 2024 року.
Головуючий суддя І.С. Шевяков
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2024 |
Оприлюднено | 09.05.2024 |
Номер документу | 118871542 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
І.С. Шевяков
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні