Постанова

від 07.05.2024 по справі 200/3190/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року справа №200/3190/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року (повне судове рішення складено 25 грудня 2023 року) у справі№ 200/3190/23 (суддя в І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради, треті особа Управління соціального захисту населення Надвірнянського району Івано-Франківської області, Міністерство соціальної політики України про визнання незаконною вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради, третя особа управління соціального захисту населення Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа Міністерство соціальної політики України про:

визнання незаконною вимоги, яка висунута в рішенні №51455-57664 від 21.02.2023 про утримання надміру виплачених сум допомоги в сумі 9000 грн на проживання внутрішньо переміщеним особам;

визнання протиправними дій по утриманню коштів, нарахованих у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.06.2022 по 30.06.2022;

зобов`язання повернути утримані відповідно до рішення №51455-57664 від 21.02.2023 кошти у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в сумі 9000 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що в зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації в Україну 26 березня 2022 року вона разом з двома неповнолітніми дітьми перемістилась до міста Надвірна Івано-Франківської області, де їх взято на облік і видано довідки внутрішньо переміщеної особи та призначена та виплачена допомога на проживання за березень, квітень 2022 року. 26 квітня 2022 року позивач перемістилась до міста Києва і звернулась до управління соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві Державної адміністрації щодо отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та на отримання допомоги на проживання. Була взята на облік, їй та її неповнолітнім дітям видано довідки внутрішньо переміщених осіб. За її зверненням в УСЗН Оболонської РДА в м. Києві повідомили, що по червень 2022 року допомога їй нараховувалась управлінням соціального захисту населення Надвірнянської РДА. В листопаді 2022 року позивач змінила своє фактичне місце перебування, перемістившись до міста Мирноград Донецької області.

09 листопада 2022 року позивача та її неповнолітніх дітей взято на облік в управлінні соціального захисту населення Мирноградської міської ради як внутрішньо переміщених осіб та видано відповідні довідки. 21 лютого 2023 року відповідачем надіслано рішення про утримання надміру виплачених сум допомоги. За зверненням позивача відповідач надав відповідь, що ненарахування за липень-жовтень 2022 року відбулось через недоліки роботи Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, програмним комплексом ЄІСС автоматично нараховано переплату за період з 01.06.22 по 30.06.22 у розмірі 9000 грн, оскільки в рішенні про виплату УСЗН Надвірнянського району Івано-Франківської області зазначено період призначення з 01.03.22 по 31.05.22. За прийнятим рішенням з позивача стягується 20 відсотків з наступних нарахувань допомоги до повного погашення.

Позивач не згодна з прийнятим рішенням по утриманню коштів, нарахованих у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та охоронювані законом інтереси, тому звернулась до суду з позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .

Позивач є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №1455-5002310784 від 09.11.2022.

ОСОБА_3 , є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №1455-5002310858 від 09.11.2022.

ОСОБА_4 , є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №1455-5002310812 від 09.11.2022.

21.02.2023 відповідачем прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум допомог №51455-57664, яким встановлено, що сума переплати 9000 грн утворилась за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 у зв`язку з автоматичним подвійним нарахуванням, яка підлягає поверненню. Вирішено утримувати переплату в розмірі 20% допомоги щомісячно, починаючи з 01.03.2023 до повного погашення.

13.03.2023 позивач звернулась до відповідача за роз`ясненням щодо нарахування допомоги на проживання за липень-жовтень 2022 року, а також щодо утримання виплати.

27.03.2023 відповідачем на звернення позивача з питання невиплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за липень-жовтень 2022 року надано відповідь №Н-4, з якої вбачається, що відповідно до блоку нарахування в електронній справі зазначено, що позивач отримувала допомогу на проживання ВПО з квітня по червень 2022 року. Після отримання відповіді з Оболонського районного управління соціального захисту населення м. Києва з`ясовано, що позивач зверталась до цього управління із заявою про призначення допомоги на проживання ВПО 01.07.2022. Але допомогу не призначили, чекали відповідь на запити від УСЗН Надвірнянського району Івано-Франківської області. Вказано, що у зв`язку з тим, що позивач не отримала допомогу, на яку мала право, допомогу необхідно доплатити з липня по жовтень 2022 року. Через недоліки в роботі ЄІССС зробити донарахування за минулі періоди немає технічної можливості, також повідомлено про нарахування переплати за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 в розмірі 9000 грн.

Також позивач звернулась до відповідача з заявою про перегляд рішення про утримання надміру виплачених сум допомог №51455-57664.

20.04.2023 відповідачем за результатом розгляду заяви надано відповідь про те, що програмним комплексом ЄІССС позивачу автоматично нараховано переплату за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 в сумі 9000 грн, оскільки в рішенні про виплату УСЗН Надвірнянського району Івано-Франківської області зазначено період призначення з 01.03.2022 по 31.05.2022, тому автоматично зайво нараховано період з 01.06.2023 по 30.06.2023 в сумі 9000 грн. Для уточнення інформації про надміру виплачені кошти було надіслано запит до цього управління. В наданій відповіді підтверджено про надміру виплачені кошти в розмірі 9000 грн.

Згідно виписки по картковому рахунку від 14.06.2023, з позначкою про зарахування соціальної виплати в розмірі 9000 грн 02.06.2022, та 9000 грн 30.06.2022.

Як вбачається з виписки по картковому рахунку від 15.06.2023, позивачу 06.05.2023 зараховано соціальну виплату в розмірі 7200 грн, 07.06.2023 - в розмірі 7200 грн.

Як вбачається з довідки управління соціального захисту населення Надвірнянського району Івано-Франківської області від 12.09.2023 №1911/06, допомога як внутрішньо переміщеній особі позивачу за червень 2022 року призначена та виплачена в розмірі 9000 грн.

До відзиву відповідачем надано:

відповідь від 09.01.2023 №15-22/162 від УСЗН Оболонської РДА в м. Києві про те, що позивач зверталась до управління з заявою про надання допомоги 01.07.2022, допомогу не призначено;

відповідь управління соціального захисту населення Надвірнянського району Івано-Франківської області від 20.02.2023 №516/06, в якій вказано про те, що допомога на проживання позивачу з 01.03.2022 та виплачена: квітень 2022 року 18000 грн (за березень, квітень 2022 року в розмірі 9000 грн щомісячно); травень 2022 року 9000 грн (нарахування за травень місяць); червень 2022 року 9000 грн (нарахування за червень місяць). В ЄІССС відпрацьовано перетин дій рішень, згідно якого виникла переплата в розмірі 9000 грн.

Згідно довідки від 19.12.2023 №Е03/4-4382 позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Мирноградської міської ради, за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 призначено та виплачено допомогу на проживання, зокрема, квітень 2022 року 18000 грн (березень, квітень 2022 року); травень 2022 року 9000 грн (травень 2022 року); червень 2022 року 9000 грн (червень 2022 року), що також підтверджується довідкою від 04.09.2023 №258.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про стягнення надміру виплачених коштів, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частин першої-другої, статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до п.29 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Відповідачем підставою для винесення спірного рішення вказано помилка програмного комплексу ЄІССС, в результаті якої позивачу автоматично нараховано переплату за період з 01.06.2022 по 30.06.2023 в сумі 9000 грн, оскільки в рішенні про виплату УСЗН Надвірнянського району Івано-Франківської області зазначено період призначення з 01.03.2022 по 31.05.2022.

Суд першої інстанції прийняв таке ствердження та зазначив, що відповідач при нарахуванні соціальної допомоги позивачу правильно визначив обсяг повторно отриманих коштів, здійснивши при цьому необхідні запити до інших органів соціального захисту населення з метою виявлення розміру нарахованої та виплаченої позивачу допомоги за минулі періоди.

Таким чином, місцевий суд вважав повторне нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам позивачу рахунковою помилкою, яка виникла в результаті роботи програмного комплексу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Статтями 1212-1215 Цивільного кодексу України визначено загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, а саме.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно ст.1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи. 2. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536цього Кодексу).

Відповідно до ст.1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно при винесенні рішення про утримання надміру виплачених сум допомог №51455-57664, яким встановлено, що сума переплати 9000 грн утворилась за червень 2022 року та яким вирішено утримувати з позивача переплату в розмірі 20% допомоги щомісячно, починаючи з 01.03.2023 до повного погашення.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій по утриманню коштів нарахованих у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 та зобов`язання повернути утримані відповідно до рішення №51455-57664 від 21.02.23, кошти у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в сумі 9000 грн є похідними від вимог про визнання незаконною вимоги, яка висунута в рішенні №51455-57664 від 21.02.23 про утримання надміру виплачених сум допомоги в сумі 9000 грн на проживання внутрішньо переміщеним особам, а тому такі позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Судом першої інстанції не було досліджено належним чином матеріали справи, а тому висновок суду про повторне отримання позивачкою коштів є помилковим, виходячи з наступного.

Згідно виписки по картковому рахунку від 14.06.2023 за період 01.04.2022-30.04.2023 позивачка отримувала виплати соціальної допомоги не регулярно, тобто Управління соціального захисту населення здійснювали виплати не кожен місяць, як вони це вказують у своїх довідках наданих до суду, а могли затримувати виплати декілька місяців, а потім виплатити одразу за три місяці, або в один місяць за поточний і попередній місяць двома платежами.

Так, з зазначеної вище виписки відповідно до дат отримання виплат вбачається, що позивачка отримала виплати в розмірі 18000 тис. грн 25.04.2022 за березень і за квітень 2022 року, тобто за два місяці одним платежем. За травень 2022 року позивачка взагалі не отримала виплати, а в червні вона отримала виплату 02.06.2022 9000 тис. грн за травень, і відповідно 30.06.2023 за червень 9000 тис. грн.

Зазначені виплати позивачці виплачувало Управління соціального захисту населення Надвірнянського району Івано-Франківської області. Останнім до суду була надана довідка №2635/04 від 13.12.2023, в якій зазначено що позивачці була нарахована і виплачена допомога у квітні 2022 року за березень і квітень в розмірі 18000 тис. грн, а також нарахування за травень 9000 тис. грн і за червень 9000 тис. грн, однак в зазначеній довідці не вказані дати виплат зазначеної допомоги.

Також відповідачем до суду була надана Довідка №E03/4-4382 від 19.12.2022, яка показує весь період нарахування допомоги позивачці з березня 2022 року по грудень 2023 року. Зокрема, в зазначеній довідці вказано що за період з березня по грудень 2022 року і за період з січня по грудень 2023 року, тобто за 22 місяці, позивачці було нараховано 198 000,00 тис. грн, тобто по 9000 тис. грн за кожен місяць. Однак, відповідачем було утримано з позивачки 20%, тобто по 1800 тис. грн у період з березня по липень 2023 року, що в сумі становить 9000 тис. грн, тобто розмір виплати за один місяць. А тому, по факту за ці 22 місяці позивачка отримала не 198 000,00 тис. грн, а 189 000,00 тис. грн. Так, виходячи з зазначеної довідки, позивачка недоотримала 9000 тис. грн. за один місяць. Подвійної переплати за червень 2022 року позивачка не отримувала, що і підтверджується зазначеною вище довідкою №E03/4-4382 від 19.12.2022, наданою відповідачем, а також виписками з карткового рахунку ОСОБА_5 за період 01.04.2022-30.04.2023 і за період 01.03.2023-15.06.2023, які були надані до суду з позовною заявою.

Так, відповідачем було утримано з позивачки виплати, які їй були нараховані Управлінням соціального захисту населення Надвірнянського району Івано-Франківської області на законних підставах. В свою чергу, відповідачем за червень 2022 року позивачці не було нараховано жодної виплати.

Питання щодо повернення безпідставно сплачених коштів вирішується відповідно до п. 11 Порядку №332 від 20.03.2022, згідно з яким, у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Крім того, відповідно до норм ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набути майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Так, ст.1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньо правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність розрахунків, за якими проведено виплати, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісність набувача покладено на платника відповідних грошових сум.

До подібних висновків щодо застосування ст. 1215 УК України дійшов Верховний суд України у Постановах №6-151цс13 від 22 січня 2014 року і №6-91цс-14 від 02 липня 2014 року. Ці висновки підтвердила і Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15ц (провадження №14-445цс18).

Так, на грошову допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам поширюється дія пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України.

Вказана грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа яка її сплатила не доведе, що виплата яка була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Як зазначалось вище, звертаючись до органів УСЗН із заявою про призначення допомоги на проживання ВПО, позивачка вказала своє фактичне місце проживання, надала копії свідоцтв про народження дітей, отримала довідку ВПО, тобто надала всі відомості, визначені Порядком та діяла добросовісно.

Рахункової помилки при виплаті встановленої щомісяця допомоги в розмірі 9000 грн, колегія суддів не вбачає.

В наданих місцевому суду письмових поясненнях від 06.10.2023 № 2139/01-03, а також сформованих в системі «Електронний суд» 11.10.2023, Управління соціального захисту населення Надвірнянського району Івано-Франківської області зазначено, що допомогу на проживання ВПО цим управлінням призначено в розмірі 9000 грн (3000 грн на ОСОБА_2 та по 3000 грн на дітей) щомісячно з 01.03.2022 по 30.06.2022.

Жодних документів про призначення спірної допомоги по 31.05.2022 учасниками справи не надано.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду за те, що вимоги позивача задоволені, витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 858,88 грн та за подачу апеляційної скарги в сумі 1288,32 грн підлягають стягненню в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в загальному розмірі 2147,20 грн.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі№ 200/3190/23 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради, треті особа Управління соціального захисту населення Надвірнянського району Івано-Франківської області, Міністерство соціальної політики України про визнання незаконною вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірною вимогу Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради Донецької області, яка висунута в Рішенні №51455-57664 від 21.02.2023 про утримання надміру виплачених сум допомоги в сумі 9000,00 грн на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 .

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради Донецької області по утриманню коштів нарахованих ОСОБА_2 у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.06.2022 по 30.06.2022.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради Донецької області повернути ОСОБА_2 утримані відповідно до Рішенні №51455-57664 від 21.02.2023 кошти у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в сумі 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 85320, Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, м-н Молодіжний, 59, код ЄДРПОУ 25953304) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп.

Повне судове рішення 07 травня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук