Постанова
від 07.05.2024 по справі 320/10964/23
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10964/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, суддя Кушнова А.О., у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,-

У С Т А Н О В И В:

10.03.2023 Головне управління ДПС у Львівській області через підсистему "Електронний суд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту.

Позовна заява зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 05.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляд апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; надати уточнену позовну заяву, разом із доказами направлення відповідачу, в якій зазначити: номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти відповідача.

24.04.2023 через підсистему "Електронний Суд" Головним управлінням ДПС у Львівській області подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено про те, що подана позовна заява Головного у правління ДПС у Львівській області була сформована у системі «Електронний суд» із зазначенням усієї відомої інформації засобів зв`язку відповідача, що не суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Щодо виконання вимог ухвали суду від 13.04.2023 в частині надання позовної заяви у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі позивачем наголошено на тому, що Головне управління ДПС у Львівській області скеровано через функціонал Електронного суду в автоматичному режимі позовну заяву відповідачу, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма"Дісна", яке має зареєстрований електронний кабінет у системі «Електронний суд» (в додатках до позовної заяви ГУ ДПС у Львівській області у справі № 320/10964/23 прикріплено доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів). Наголошує, що Рішення Ради суддів України від 05.08.2022 року № 26 має рекомендаційний характер та не може бути застосовано як підстава залишення позовної заяви без руху, адже у самому тексті даного рішення зазначено: «З метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувати судам: - у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі». Просить суд прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити адміністративне провадження у справі № 320/10964/23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 продовжено Головному управлінню ДПС у Львівській області процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2023, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.

Також в вказаній ухвалі судом було зазначено, що наразі у Київському окружному адміністративному суді відсутня можливість друку документів, що сформовані в системі "Електронний суд", через відсутність паперу та фінансування на його придбання, що підтверджується довідкою керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2023.

09.05.2023 через підсистему "Електронний Суд" Головним управлінням ДПС у Львівській області подано заяву про усунення недоліків від 09.05.2023, в якій зазначено про те, що Головне управління ДПС у Львівській області скористалось належним способом звернення до суду в електронній формі, а саме направлено позовну заяву у справі №320/10964/23 через підсистему «Електронний суд», а також скеровано через функціонал Електронного суду в автоматичному режимі позовну заяву відповідачу, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма"Дісна", яке має зареєстрований електронний кабінет у системі «Електронний суд» (в додатках до позовної заяви ГУ ДПС у Львівській області у справі № 320/10964/23 прикріплено доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів).

На думку позивача, зважаючи на наявність зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд» як у позивача так і у відповідача, жодних перешкод щодо розгляду справи №320/10964/23 за матеріалами судової справи у електронній формі (як це передбачено ч.9 ст.18 КАС України) не існує. У зв`язку з чим позивач просив суд прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 320/10964/23.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 та від 27.04.2023 позивачами не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду не усунуто, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною першою статті 168 КАС передбачено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Вимоги до змісту позовної заяви наведені у частини п`ятій статті 160 КАС. Перелік документів, що мають бути долучені до позову, визначений у статті 161 КАС.

Згідно частини першої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, аналіз викладеного дає підстави для висновку, що позовна заява може бути повернута на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС лише у разі неусунення протягом встановленого судом строку порушень норм статей 160, 161 КАС, які були вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Так, вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України, відповідно до якої, зокрема, позовна заява подається у письмовій формі.

Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 1 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).

Разом з тим, Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).

Відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).

Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі «Електронний суд», розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19.

При цьому, колегія суддів вказує, що надсилання процесуальних документів, документів по суті справи та доказів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, подання документу через систему «Електронний суд» без використання власного електронного цифрового підпису неможливо, тому оформлений адвокатом позивача ордер, поданий в електронній формі, як додаток до заяви через підсистему «Електронний суд» є належним чином засвідченою його копією ЕЦП та відповідає вимогам поняття електронного доказу.

Як убачається із матеріалів справи, повертаючи позовну заяву суд першої інстанції вказав, що у Київському окружному адміністративному суді відсутня можливість друку документів, що сформовані в системі "Електронний суд", через відсутність паперу та фінансування на його придбання, що підтверджується довідкою керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2023, а тому позивачу необхідно подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що положення статті 161 КАС чи будь-які інші норм цього Кодексу не визначають обов`язок позивача подавати до суду документи в паперовій формі у разі відсутності у суду можливості друкувати подані в електронній формі документи.

Так, приписи пункту 113 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, а також рішення Ради Судів України від 05.08.2022 №26, на які послався суд першої інстанції, не містять загальнообов`язкових вимог до письмової форми позовної заяви або долучених до неї документів.

Положення вказаних актів про те, що документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються лише за наявності такої можливості в суді, не містять будь-яких зобов`язальних приписів для учасників справи, які б забороняли їм подавати документи та докази в електронній формі із використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Критично недостатнє фінансове забезпечення судових органів не відміняє дію принципу «належного урядування», який полягає у тому, що держава не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж; ризик будь-якої помилки державного апарату повинен покладатися виключно на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок інших осіб, яких вони стосуються. Неспроможність держави дотриматись власних правил не може створювати негативні наслідки для її резидентів.

Відтак, неможливість суду роздрукувати додатки до позовної заяви, які подані в електронній формі, не є обставиною, яка «нівечить» позовну заяву, створюючи у ній недолік, який підлягає виправленню.

Отже, вказані судом першої інстанції обставини не є такими, що свідчать про недоліки позовної заяви, які підлягали виправленню позивачем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року про повернення позовної заяви у справі №320/10964/23 на підставі п. 1 ч.4 ст.169 КАС України є протиправною та прийнята судом з порушенням норм процесуального права, оскільки відсутні докази належного повідомлення позивачів або їх представника про залишення позовної заяви без руху.

Колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та зміст позовних вимог, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року скасувати, а справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.05.2024
Оприлюднено09.05.2024
Номер документу118874495
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них застосування адміністративного арешту коштів та/або майна

Судовий реєстр по справі —320/10964/23

Ухвала від 30.10.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Ухвала від 24.06.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Постанова від 07.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 22.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 22.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 22.09.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 11.09.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Ухвала від 05.09.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Ухвала від 27.04.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Ухвала від 13.04.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні