Постанова

від 23.04.2024 по справі 910/17052/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа№ 910/17052/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 23.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 13.12.2023

у справі №910/17052/23 (суддя О.М. Спичак)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська аграрна компанія"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Гораєвська Людмила Василівна

про стягнення 189 197,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська аграрна компанія» з вимогами до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про стягнення 189 197,00 грн.

24.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про забезпечення доказів, відповідно до якої відповідач просить суд забезпечити докази шляхом призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про забезпечення доказів у справі №910/17052/23.

Ухвалу суду мотивована тим, що відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, а з огляду на предмет та підстав позову, у суду відсутні підстави припускати існування/виникнення таких обставин.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 13.12.2023 та призначити у справі судову будівельно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи, місцевий суд позбавив відповідача процесуального права надати докази щодо дійсного розміру матеріального збитку заподіяного нежитловому приміщенню, оскільки для оцінки розміру матеріального збитку потрібні спеціальні знання в галузі будівництва.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024, справу №910/17052/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. - головуючий суддя, судді - Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

25.01.2024 матеріали оскарження ухвали №910/17052/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17052/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2024, справу №910/17052/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/17052/23 та призначено судове засідання на 13.03.2024.

На адресу суду 01.03.2024 від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17052/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024, справу №910/17052/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 колегія суддів ухвалиоа здійснювати розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/17052/23 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Тищенко А.І., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2024.

У судове засідання 23.04.2024 з`явився представник відповідача та надав пояснення по справі. Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 09.04.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані відповідачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська аграрна компанія" звернулося до суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" про стягнення 189 197,00 грн.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що у орендованому позивачем нежитловому приміщенні №30 в будинку №6 по вулиці Рея Бредбері, 06.03.2023 сталося залиття внаслідок пошкодження трубопроводу холодного водопостачання в бойлері , яке межує із орендованим нежитловим приміщенням. Враховуючи, що балансоутримувачем вищезазначеного приміщення є відповідач, відповідно до договору №465-г від 01.05.2015, позич просив стягнути з відповідача завдані йому збитки.

Частиною 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1-3 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Тобто, необхідною умовою для забезпечення доказів, є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.05. 2023 у справі № 910/9677/21.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки у сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 9901/608/19 та від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18).

Як вбачається зі змісту поданої до суду першої інстанції заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська аграрна компанія" про забезпечення доказів шляхом проведення у справі №910/17052/23 судової будівельно-товарознавчої експертизи, в її обґрунтування заявник наводив лише доводи щодо необхідності її проведення (як то, незгода зі звітом про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди) ТОВ «Волинська аграрна компанія», завданого нежитловому приміщенню №30-офіс загальною площею 67,90 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Рея Бредбері (вул. Дубініна), будинок №6, згідно якого встановлено матеріальний збиток у розмірі 189197,00 грн, складеного за результатами експертного дослідження суб`єктом оціночної діяльності ФОП Закір`якова Валентина Василівна 21.04.2023).

Втім, зі змісту заяви про забезпечення доказів слідує, що всупереч вказаним положенням чинного законодавства, до останньої не надано жодних доказів на підтвердження того, що засоби доказування, які заявник просить забезпечити шляхом проведення судової експертизи, можуть бути втрачені, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст. 110 ГПК України.

Так, за приписами ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про забезпечення доказів, зокрема, з тих підстав, що відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

При цьому, суд зазначає, що прикладом судової експертизи з метою забезпечення доказів є дослідження тих об`єктів, що швидко псуються (неякісної продукції) або підлягають знищенню, можуть бути змінені або відчужені тощо.

З огляду на вищевикладене, оскільки заявником не наведено суду існування обставин, які є підставами для забезпечення доказів у справі №910/17052/23 шляхом призначення судової експертизи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про забезпечення доказів.

Твердження апелянта викладені в апеляційній скарзі про те, що останній не має доступу до нежитлового приміщення №30-офіс загальною площею 67,90 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Рея Бредбері (вул. Дубініна), будинок №6, а тому власник або орендар зазначеного приміщення можуть провести в ньому ремонт, чим значно утруднять проведення експертизи, є безпідставними, оскільки вказані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, що підтверджували б об`єктивні факти, які б обґрунтовували, наведені заявником у заяві про забезпечення доказів обставини або ризики чи загрозу того, що такі докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження відповідача про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права при відмові у задоволенні заяви про забезпечення доказів шляхом призначення судової експертизи не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/17052/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва".

Матеріали оскарження ухвали №910/17052/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 02.05.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді К.В. Тарасенко

А.І. Тищенко