Постанова

від 02.05.2024 по справі 925/102/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. Справа№ 925/102/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 02.05.2024

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі № 925/102/24 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивоварений завод»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаське пиво»

про визнання недійсним договору

В с т а н о в и в:

Заступником керівника Черкаської обласної прокуратури подано до суду позов про визнання недійсним договору купівлі - продажу комплексу від 11.08.2022 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пивоварений завод» (код 39246219) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаське пиво» (код 44750301) щодо комплексу нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7110136700:05:021:0004 по вул. Хоменка, 15, м. Черкаси, а саме будівля колишньої їдальні з підвалом та прибудовою, Б, б, пд загальною площею 125,5 кв.м, адміністративно - складське приміщення з прибудовами А-1, а{1}, а{2}, загальною площею 3081 кв.м, прохідна, Ж, замощення № І, ІІ, огорожа, 1, огорожа, 2, огорожа, 3.

Ухвалою суду від 26 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі.

Разом з позовною заявою Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури подав до Господарського суду Черкаської області заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Черкаське пиво» (код ЄДРПОУ 44750301) вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням прав на комплекс нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7110136700:05:021:0004 по вул. Хоменка, 15, м. Черкаси, а саме: будівля колишньої їдальні з підвалом та прибудовою, Б, б, пд загальною площею 125,5 кв.м, адміністративно-складське приміщення з прибудовами А-1, а{1}, а{2}, загальною площею 3081 кв.м, прохідна, Ж, замощення № I, II, огорожа, 1, огорожа, 2, огорожа, 3;

- заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на комплекс нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7110136700:05:021:0004 по вул. Хоменка, 15, м. Черкаси, а саме: будівля колишньої їдальні з підвалом та прибудовою, Б, б, пд загальною площею 125,5 кв.м, адміністративно-складське приміщення з прибудовами А-1, а{1}, а{2}, загальною площею 3081 кв.м, прохідна, Ж, замощення № I, II, огорожа, 1, огорожа, 2, огорожа, 3.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор вказує, що підставою звернення до суду з цим з позовом є дії боржника ТОВ «Пивоварений завод» щодо відчуження нерухомого майна, шляхом укладення оспорюваного договору купівлі - продажу з метою уникнення відповідальності за борговими зобов`язаннями перед Черкаською міською радою та недопущення звернення стягнення на наявне у нього нерухоме майно, а тому невжиття заходів забезпечення цього позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав міської ради, що на думку прокурора, є достатньо обґрунтованим.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд зазначив, що доводи прокурора не є достатньо обґрунтованими і переконливими, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях заявника, самі заходи не пов`язані з предметом спору, а заявником не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури 05.02.2024 (згідно поштового трекера на конверті) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі № 925/102/24 та прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права та без з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Зокрема, прокурор вважає, що заявлені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, повністю співвідносяться з предметом позову, а їх невжиття може в подальшому ускладнити та унеможливити ефективний захист порушених прав, за захистом яких прокурор звернувся до суду. Крім того, прокурор в апеляційній скарзі посилається на аналогічні судові справи, що перебувають на розгляді в судах різних інстанцій, у яких заяви прокурора про забезпечення позову були задоволені.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 925/102/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі № 925/102/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі № 925/102/24.

04.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі № 925/102/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі № 925/102/24, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 04.04.2024.

Судове засідання у справі № 925/102/24, призначене на 04.04.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці.

04.04.2024 до канцелярії суду від Черкаської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, у якому позивач зазначив, що підтримує апеляційну скаргу та просить суд її задовольнити, справу розглядати без участі представника Черкаської міської ради.

Після виходу судді з відпустки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 розгляд справи № 925/102/24 призначено на 02.05.2024.

Відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

У судове засідання 02.05.2024 з`явився прокурор, підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Також судом враховано заяву позивача про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь учасників справи у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка сторін в судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що підставою звернення прокурора до суду з цим з позовом є дії боржника ТОВ «Пивоварений завод» щодо відчуження нерухомого майна, шляхом укладення оспорюваного договору купівлі - продажу з метою уникнення відповідальності за борговими зобов`язаннями перед Черкаською міською радою та недопущення звернення стягнення на наявне у нього нерухоме майно, а тому невжиття заходів забезпечення цього позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав міської ради, є достатньо обґрунтованим.

Вказане припущення прокурора ґрунтується на факті попереднього відчуження спірного майна саме з метою уникнення від сплати грошових зобов`язань.

Прокурор зазначає, що в разі укладення ТОВ «Черкаське пиво» (новий власник майна на підставі оспорюваного договору) будь-яких правочинів щодо відчуження нерухомого майна по вул. Хоменка, 15 у м. Черкаси, буде знівельоване значення судового рішення у випадку задоволення даного позову та зумовить необхідність подальшого звернення до суду з метою повернення такого майна.

У даному випадку, вважає прокурор, предмет спору нерозривно пов`язаний та безпосередньо стосується нерухомого майна, щодо якого необхідно вжити заходи забезпечення позову, оскільки вказане майно є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу.

Заявник також вважає, що заявлений спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного договору купівлі- продажу, цілком співвідноситься з предметом позову, не виходить за його межі, між запропонованими конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог існує чіткий логічний зв`язок, отже його застосування забезпечить ефективний захист порушених прав та матиме наслідком збереження існуючого стану нерухомого майна на момент подання заяви до розгляду спору по суті, а також попередить потенційні труднощі у подальшому виконанні такого судового рішення.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Змістом позову прокурора є вимога про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу комплексу нерухомості від 11.08.2022, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7110136700:05:021:0004 по вул. Хоменка, 15 у м. Черкаси .

Підставою позову є обставини, які на думку позивача вказують на вчинення відповідачами фраудаторного правочину, тобто правочину, вчиненого з метою ухилення від виконання зобов`язання та сплати боргу перед Черкаською міською радою.

Метою забезпечення позову, за змістом заяви прокурора, є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Черкаської міської ради. На думку прокурора, мету забезпечення позову може бути досягнуто забороною вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням прав на нерухоме майно та забороною вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії з державною реєстрацією речових прав на комплекс нерухомого майна, правомірність відчуження якого оспорюється прокурором (заявником).

Враховуючи предмет та підстави позову, зміст позовних вимог, а також мету забезпечення позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заяви Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури та необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням прав на нерухоме майно та заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії з державною реєстрацією речових прав на комплекс нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7110136700:05:021:0004 по вул. Хоменка, 15, м. Черкаси.

На переконання судової колегії, розгляд справи пов`язаний із доведенням правомірності відчуження нерухомого майна. Повторне відчуження майна ТОВ «Черкаське пиво» (новий власник майна на підставі оспорюваних договорів), що є предметом спору, під час розгляду справи, знівелює значення судового рішення у випадку задоволення даного позову та зумовить необхідність подальшого звернення до суду з метою визнання подальших правочинів недійсними.

Дослідивши заяву прокурора про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний спосіб забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним, має логічний зв`язок з предметом позову та має наслідком лише збереження існуючого становища до набрання рішенням законної сили та протягом дев`яносто днів після цього (частина 7 статті 145 ГПК України).

Колегія суддів дійшла висновку про існування реальної загрози ефективному захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову, а не вжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідачів з відчуження майна унеможливлять ефективний захист порушеного права Черкаської міської ради без нових звернень до суду.

Вказані заходи забезпечення позову, за висновком апеляційного суду, є співмірними із предметом позовних вимог. Запропонований прокурором вид забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Вжиття заходу забезпечення позову у даному випадку спрямоване на те, щоб протягом судового розгляду спору по суті суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою та забезпечив протягом розгляду справи продовження існування стану, який є предметом спору. На переконання суду, запропоновані заходи не призведуть до порушення майнових прав відповідачів.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про забезпечення позову.

За змістом ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку знайшли своє підтвердження, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі №925/102/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі №925/102/24 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким заяву Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкаське пиво» (код ЄДРПОУ 44750301) вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням прав на комплекс нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7110136700:05:021:0004 по вул. Хоменка, 15, м. Черкаси, а саме: будівля колишньої їдальні з підвалом та прибудовою, Б, б, пд загальною площею 125,5 кв.м, адміністративно-складське приміщення з прибудовами А-1, а{1}, а{2}, загальною площею 3081 кв.м, прохідна, Ж, замощення № I, II, огорожа, 1, огорожа, 2, огорожа, 3.

5. Заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на комплекс нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7110136700:05:021:0004 по вул. Хоменка, 15, м. Черкаси, а саме: будівля колишньої їдальні з підвалом та прибудовою, Б, б, пд загальною площею 125,5 кв.м, адміністративно-складське приміщення з прибудовами А-1, а{1}, а{2}, загальною площею 3081 кв.м, прохідна, Ж, замощення № I, II, огорожа, 1, огорожа, 2, огорожа, 3.

Стягувач: Черкаська міська рада (ідентифікаційний код 25212542, вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000) в інтересах якої виступає Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаське пиво» (ідентифікаційний код 44750301, вул. Благовісна, 436, м. Черкаси, 18030).

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».

6. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі №925/102/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 03.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік