Постанова

від 08.05.2024 по справі 367/97/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/97/23

Провадження № 22-ц/4808/691/24

Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горлатого Олександра Васильовича на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та визнання права власності,

в с т а н о в и в :

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки KIA, комерційний опис - К3, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , укладений у СГ N?7625/22/008744 від 17.06.2022, згідно з яким новим власником транспортного засобу є ОСОБА_2 , та визнати право власності на автомобіль марки КІА комерційний опис КЗ ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за ОСОБА_1 , скасувавши запис про перереєстрацію зазначеного транспортного засобу, згідно з яким власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_2 .

27 лютого 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Рогалевич А.Б. подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №12024096130000008 від 23.01.2024 року, відомості щодо якого було внесено до ЄРДР за ч.1 ст.358 КК України.

Заява обґрунтована тим, що відповідачка в справі ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу транспортного засобу №7625/22/008744 від 17.06.2022 року укладеним між ТОВ «АВТО-АЛЬФА» та нею, являється законним власником автомобіля марки КІА, 2016 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 . При передачі вказаного ТЗ в користування ОСОБА_3 , 18.08.2022 року по дорозі його зупинили працівники поліції які повідомили, що цей транспортний засіб перебуває в розшуку та без будь-яких документів вилучили автомобіль на арештмайданчик. У зв`язку із цим 22.01.2024 року ОСОБА_4 звернулася до Верховинського РВП із заявою про вчинене кримінальне правопорушення по факту скоєння відносно неї шахрайських дій групою осіб, із визначенням правової кваліфікації дій за ч.3 ст.190 КК України. 23.01.2024 року сектором дізнання Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області по даному факту було внесено відомості до ЄРДР щодо кримінального провадження № 12024096130000008 від 23.01.2024 за ч.1 ст.358 КК України та розпочато досудове розслідування вказаного кримінального провадження в якому відповідачку в цій справі ОСОБА_2 визнано потерпілою. Таким чином вважає за доцільне зупинити провадження в цій справі до набрання законної сили прийнятого остаточного рішення в кримінальному провадженні № 12024096130000008 від 23.01.2024 за ч.1 ст.358 КК України.

Ухвалою Косівського районного суду від 02 квітня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Рогалевича А.Б. задоволено. Зупинено провадження у справі № 367/97/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та визнання права власності - до набрання законної сили прийнятого остаточного рішення в кримінальному провадженні № 12024096130000008 від 23.01.2024 за ч.1 ст.358 КК України.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горлатий О.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не встановлення судом дійсних обставин справи, просить скасувати ухвалу Косівського районного суду від 02 квітня 2024 року.

Скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Представник вказує на те, що, в порушення вимог ч.3 ст.210 ЦПК України на стадії розгляду справи по суті, судом першої інстанції незаконно зупинено розгляд справи №367/97/23 на підставі п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України.

Зупиняючи провадження у справі, суд вважав, що саме в ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні відомості про яке внесено в ЄРДР за № 12024096130000008 від 23.01.2024 за ч.1 ст.358 КК України будуть встановлені та перевірені обставини та факти набуття права власності на спірний транспортний засіб марки КІА, 2016 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого себе вважають як позивач в цій справі так і відповідачка».

Звертає увагу суду на те, що в судовому засіданні представник відповідача - адвокат Рогалевич А.Б. повідомив суд про те, що станом на 02.04.2024 року не має іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, яка пов`язана з предметом розгляду справи №367/97/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та визнання права власності.

Враховуючи вищевикладене, представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 вважає, що висновок суду про необхідність зупинення провадження у справі, не грунтується на матеріалах справи та є помилковим.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 заперечив доводи апеляційної скарги та зазначив, що суд першої інстанції дійшов слушного висновку про те, що в ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні відомості про яке внесено в ЄРДР за № 12024096130000008 від 23.01.2024 за ч.1 ст. 358 КК України будуть встановлені та перевірені обставини та факти набуття права власності на спірний транспортний засіб марки КІА, 2016 р.в., власником якого на даний час є ОСОБА_2 , а позивачем це право власності оспорюється.

Представник відповідачки також вважає, що позивачем незаконно позбавлено ОСОБА_2 як добросовісного набувача таких складових права власності, як права користування та права розпорядження належним їй автомобілем, оскільки на автомобіль накладено арешт та передано на зберігання не фактичному власнику ОСОБА_2 , а його колишньому власнику ОСОБА_1 .

Вважає, що шляхом проведення об`єктивного досудового розслідування, встановивши всі обставини справи та осіб, причетних до незаконного позбавлення ОСОБА_2 права користування та розпорядження належним їй автомобілем , а також після притягнення даних осіб до відповідальності, Косівський районний суду зможе прийняти об`єктивне і неупереджене рішення у даній справі.

Згідно приписів ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 14 ч.1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд обґрунтовував свої висновки наявністю вказаних у п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України підстав для зупинення провадження. При цьому суд виходив з того, що розгляд даної справи є неможливим без набрання законної сили прийнятого остаточного рішення в кримінальному провадженні №1202409613000008 від 23.01.2024 року.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки такі зроблені за неповного з`ясування обставин справи та в результаті порушення норм процесуального права.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що ця норма застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України №6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п. п. 8.11, 8.12 постанови від 01 березня 2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (див. також постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19).

Як вбачається із матеріалів даної справи предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та визнання права власності на автомобіль, скасування запису про перереєстрацію зазначеного транспортного засобу.

Заявляючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, представник ОСОБА_2 адвокат Рогалевич А.Б. посилався на те, що у зв`язку із тим, що 22.01.2024 року ОСОБА_4 звернулася до Верховинського РВП із заявою про вчинене кримінальне правопорушення по факту скоєння відносно неї шахрайських дій групою осіб, із визначенням правової кваліфікації дій за ч.3 ст.190 КК України. 23.01.2024 року сектором дізнання Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області по даному факту було внесено відомості до ЄРДР щодо кримінального провадження № 12024096130000008 від 23.01.2024 за ч.1 ст.358 КК України та розпочато досудове розслідування вказаного кримінального провадження в якому відповідачку в цій справі ОСОБА_2 визнано потерпілою. Таким чином вважав за доцільне зупинити провадження в цій справі до набрання законної сили прийнятого остаточного рішення в кримінальному провадженні № 12024096130000008 від 23.01.2024 за ч.1 ст.358 КК України.

Однак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють питання зупинення провадження у справі, зупиняючи провадження у цій справі, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним (судом) перевірки законності та обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що представником відповідачки не доведена об`єктивна неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили остаточного рішення в кримінальному провадженні №1202409613000008 від 23.01.2024 року.

Колегія суддів також враховує, що у даному випадку зупинення провадження призведе до затягування строків розгляду справи і є процесуально недоцільним, оскільки об`єктивних обставин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи, не було встановлено.

На переконання колегії суддів, наявність кримінального провадження № 12024096130000008 від 23.01.2024 за ч.1 ст.358 КК України, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за заявою ОСОБА_2 та проводиться сектором дізнання Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом першої інстанції відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд, свої висновки щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, а лише констатував існування кримінального провадження, дійшовши передчасного висновку про зупинення провадження у справі.

Суд першої інстанції не обґрунтував причинно-правовий зв`язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Також, згідно із ст.210 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, який із дня відкриття провадження у справі не може перевищувати 60 днів для підготовчого провадження і 30 днів для розгляду по суті.

Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Наведене у свою чергу свідчить про те, що зупинення провадження справі призведе до порушення розумних строків розгляду справи.

Суд наведених обставин не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу.

Згідно ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування, у зв`язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горлатого Олександра Васильовича задовольнити.

Ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2024 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та визнання права власності направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.В. Бойчук

О.О. Томин